скачать книгу бесплатно
Чолом, панове, б'ю!
З i б е л ь
Спасибi, й вам чолом!
(Тихо, позираючи на Мефiстофеля).
А цей чого немов кульгае?[42 - А цей чого немов кульгае? – Згiдно з християнськими легендами, диявол став кульгати, вiдколи був скинутий iз неба в пекло i при падiннi зламав собi ногу.]
М е ф i с т о ф е л ь
Чи можна й нам присiсти за столом?
Як доброго вина у вас бiгмае,
То хоч в гуртi звеселимось.
А л ь т м а е р
Ви дуже вередливi щось.
Ф р о ш
У Рiппаху, мабуть, сю нiч ви ночували
І в Ганса-дурника вечерi заживали?[43 - У Рiппаху, мабуть, сю нiч ви ночували / І в Ганса-дурника вечерi заживали? – Ганс-дурник iз Рiппаха (село мiж Ляйпцiгом i Наумбургом) – мiсцевий вираз, що означав за часiв Гете незграбного вайла.]
М е ф i с т о ф е л ь
Нi, цим разом не довелось,
А на тiм тижнi в нього ми бували:
Вiн нам розповiдав про любих родичiв
І кожному iз них вклонитись доручив.
(Кланяеться Фрошу).
А л ь т м а е р
(тихо)
А що, пiймав! Це зух!
З i б е л ь
Авжеж! Це битий жак!
Ф р о ш
Стривай, заiду ще iнак!
М е ф i с т о ф е л ь
Іще недавно тут, здаеться,
Бринiла пiсня голосна;
Од цих гiнких склепiнь луна,
Мабуть, чудово оддаеться?
Ф р о ш
А ви, бувае, не артист?
М е ф i с т о ф е л ь
Велика хiть, та невеликий хист!
А л ь т м а е р
Ви б пiсню нам якусь…
М е ф i с т о ф е л ь
Та я iх силу знаю.
З i б е л ь
Але нову – такий наказ.
М е ф i с т о ф е л ь
Вернулись ми з Іспанii якраз,
Вина й пiсень уславленого краю.
(Спiвае).
Жив цар колись в давн?ну,
Й була у нього блоха…
Ф р о ш
Ха-ха! Блоха! Приемна вiсть!
Блоха у нас жаданий гiсть.
М е ф i с т о ф е л ь
(спiвае)
Жив цар колись в давн?ну,
Й була у нього блоха;
Мов рiдную дитину,
Вiн ту блоху кохав.
Велiв кравця позвати.
Прийшов к ньому кравець:
«Поший мерщiй панятi
Штанцi i жупанець!»
Б р а н д е р
Хай нагадать кравцевi не забудуть,
Щоб пильно мiру добирав,
Бо вiн пропав, навiк пропав,
Якщо штанцi у брижах будуть.
М е ф i с т о ф е л ь
В саети, в адамашки
Блоху вдягай кругом[44 - В саети, в адамашки / Блоху вдягли кругом… – Саети i адамашки – види дорогих тканин.],
Обвiшали у стяжки,
Оздобили хрестом.
Мiнiстром стала скоро —
Аж сяють ордени,
Весь рiд взяла до двору,
Всiх вивела в пани.
А тi вже не давали
Спокою дворакам,
Царицю – й ту кусали,
Шпигали ii дам.
Не стало впину злющим,
Нi вбить, анi зiгнать…
Ми ж трощим iх ще й плющим.
Хай спробують кусать!
Х о р
(весело)
Ми ж трощим iх ще й плющим.
Хай спробують кусать!
Ф р о ш
Браво! Браво! Молодець!
З i б е л ь
Блосi – блошиний i кiнець!
Б р а н д е р
Мiж нiгтiв згинуть iй дано!
А л ь т м а е р
Вiват свобода! Вiват вино!
М е ф i с т о ф е л ь
На честь свободи – так, пилась би всмак чарчина,
Якби у вас були хоч трохи кращi вина.
З i б е л ь
Ізнову та ж балаканина!
М е ф i с т о ф е л ь
Боюсь зробити кривду шинкарю,
А то б я дав вам для спробунку
Із похiдного льоху трунку.
З i б е л ь
Нiчого! Я вас помирю!
Ф р о ш
Дамо вам похвалу, як буде до вподоби.
Та цур! Щоб не маленькi проби!
Тут треба, щоб суддею буть,
Добряче цiвкою смикнуть.
А л ь т м а е р
Це гостi з Райна, рiч видима.
М е ф i с т о ф е л ь
Добудьте десь свердла!
Б р а н д е р
А що свердлом робить?
Хiба в вас тут i кухви за дверима?
А л ь т м а е р
Он в шинкаря в кутку начиння все лежить.
М е ф i с т о ф е л ь
