скачать книгу бесплатно
Я б не хотiв зле радить вам.
В науцi тiй обачним треба бути,
Щоб на слизьку дорогу не ступить.
Розлито стiльки в нiй таемноi отрути,
Що трудно нам ii од лiкiв одрiзнить.
Найкраще й тут – одного лиш держiться
І на слова учителя клянiться,
Тодi вам прикростей не знать.
І взагалi, держiться слова,
І в храм пiзнання путь готова.
У ч е н ь
Але ж до слiв потрiбно i понять!
М е ф i с т о ф е л ь
Авжеж, це так, мiркуючи сумлiнно;
Та де понять не стане, неодмiнно
Словами слiд iх пiдмiнять.
Словами спорять на всi теми,
Словами творять всi системи,
Словам тим вiри всi дiймають,
Із слова букв не викидають.
У ч е н ь
Пробачте, я вам вiдбираю час,
Розпитуючи без упину,
Та хтiв би я почуть од вас
Ще кiлька слiв про медицину.
Три роки швидко промайнуть,
А ще ж яка далека путь!
Та вже як хто покаже пальцем,
То нiби охiтнiше йти.
М е ф i с т о ф е л ь
(до себе)
Ну, мабуть, годi сухот?,
Явлюся знов, як чорт – зухвальцем.
(Вголос).
Дух медицини легко зрозумiть.
Великий i малий свiт вивчити прийдеться,
А там – нехай усе ведеться,
Як Бог велить!
Тут нiчого в премудрощах витать —
Не перевчиш усього i за вiк;
Хто нагоду зумiв пiймать,
То тiльки й чоловiк.
А ви збудованi як треба,
Та й смiлiсть би у вас найшлась, —
І як повiрите ви в себе,
То й iншi теж повiрять в вас.
Займiться, раджу вам, жiнками:
В них охи й ахи цiлий вiк;
Тих самих лiк
Всi потребують хворi дами;
Не надто грубо лиш зайдiть —
І всi до вас попали в сiть.
На титул ваш усi повiрить ладнi,
Що рiвних вам у вмiлостi нема,
І мацайте собi усi красоти знаднi,
Що iнший жде роками задарма.
Щупнiть iй пульсик, як годиться,
Метнiть iй зiр при тiм палкий,
Вiзьмiть за стан ii стрункий —
Чи не тiсна, мов, шнуровиця?
У ч е н ь
Оце воно! Тут видно, що i де.
М е ф i с т о ф е л ь
Теорiя завжди, мiй друже, сiра,
А древо жизнi – золоте[35 - Теорiя завжди, мiй друже, сiра, / А древо жизнi – золоте. – Цей вислiв став крилатою фразою, кiлька разiв його цитуе В. І. Ленiн.].
У ч е н ь
Немов крiзь сон я слухаю все те.
За мудрi ради вам подяка щира;
Коли ж iще мене ви повчите?
М е ф i с т о ф е л ь
Я помогти готовий завше.
У ч е н ь
Я не пiду од вас, не взявши
Хоч пари писаних рядкiв:
В альбом що-небудь я б просив.
М е ф i с т о ф е л ь
Гаразд.
(Пише й дае).
У ч е н ь
(читае)
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum[36 - Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum. – Латинський переклад слiв спокусника-змiя, звернених до Єви: «Будете, як Бог, знати добро i зло».].
(З пошаною закривае альбома, вклоняеться й виходить).
М е ф i с т о ф е л ь
Слухай цих слiв та змii, тiтки моеi, поради —
Будеш своiй богорiвностi сам незабаром нерадий!
Ф а у с т
(увiходить)
Куди ж ми пiдемо?
М е ф i с т о ф е л ь
Побудемо, де слiд:
Оглянем перш малий, за ним великий свiт[37 - …Оглянем перш малий, за ним великий свiт. – Вузький бюргерський свiт невеликого мiстечка першоi частини i широка державно-полiтична i всесвiтньо-iсторична арена у другiй частинi трагедii.].
Побачиш, буде до любови
Тобi цей курс наук чудовий.
Ф а у с т
Задовга в мене борода,
І пустувать менi шкода.
Боюсь, що зробим кепську спробу,
Цей свiт – не на мою подобу;
На людях нiчусь я, малюсь,
Завжди соромлюсь i гублюсь.
М е ф i с т о ф е л ь
Нiчого, друже мiй, усе це згодом дасться,
У себе тiльки вiр, i ти доб'ешся щастя.
Ф а у с т
А як же з дому нам пiти?
Де тii конi, повiз, челядь?
М е ф i с т о ф е л ь
Так [у виданнi Фолiо 2003 р. – «Та»] нашi так: плаща лише простелять —
І пошумiли у свiти!
У смiлий цей полiт з собою
Речей багато не бери;
Ми миттю злинем догори,
Ось тiльки я дмухну югою[38 - …Ось тiльки я дмухну югою… – натяк на винайдений 1782 р. братами Монгольф’е аеростат, що наповнювався нагрiтим повiтрям.] —
Легенько скрiзь летiтиметься нам!
Поздоровляю вас з новим життям!
АВЕРБАХІВ СКЛЕП У ЛЯЙПЦИГУ[39 - Сцена вiдноситься до 70-х рр. i входить до «Пра-Фауста». Склеп Авербаха був мiсцем гулятики ляйпцiгських студентiв; свого часу вчащав туди i Гете. В трактирi були двi фрески, з яких одна зображувала студентський бенкет з участю Фауста, а друга – Фауста, що летить верхи на бочцi.]
Веселе товариство розважаеться.
Ф р о ш
Нiхто не п'е, не веселиться.
Я покажу вам кислi лиця!
Завжди, бувало, горите,
А це, як мокрi, сидите!
Б р а н д е р
Себе вини! Бо й ти хороший теж:
Нi свинства, нi дурницi не сплетеш.
Ф р о ш
(виливае йому на голову склянку вина)
На й те, i те!
Б р а н д е р
З свиней свиня!
Ф р о ш
А ти не в'язни, як пеня!
З i б е л ь
За дверi геть! Не треба чвар!
Усяк лиш пий i пiсню шквар:
Гей, гей-а-гей!
А л ь т м а е р
Ой пробi! Вати, вати!
Оглухну я, як будуть так спiвати.
