скачать книгу бесплатно
– Слiд кожен iз них заповнити до дня виборiв.
Емма вивчала назви: кандидат, обов’язкова перевага, агент, голова, керiвники, прийнятий округ, ПЗВ.
– Є три округи, на яких досi немае кандидата, – помiтила Емма, недовiрливо вивчаючи таблицю.
– Вони iх отримають iще до кiнця цього тижня, iнакше доведеться здати iх лейбористам, i ми не збираемося такого допускати.
– Але що, коли ми не зможемо знайти годящого кандидата за такий короткий термiн?
– Ми обов’язково когось знайдемо, – запевнив Лейсi, – навiть якщо це якийсь сiльський iдiот, i з нашого боку в парламентi вже сидять один-двое таких, дехто з них – у безпечних мiсцях.
Емма засмiялася, коли ii погляд зупинився на заголовку «Прийнятний округ».
– Забезпечений мандат поруч iз сусiднiм виборчим округом, що вагаеться, – пояснив Лейсi. – Йому потрiбна допомога досвiдченого агента, менеджера, навiть грошi, коли це потрiбно. У нас е резервний фонд iз достатньою кiлькiстю грошей, щоб миттево забезпечити будь-яке мiсце в краiнi десятьма тисячами фунтiв стерлiнгiв.
– Авжеж, я про це дiзналася пiд час минулих виборiв, коли працювала у Вест Кантрi, – сказала Емма. – Але я виявила, що деякi округи спiвпрацюють краще за iнших.
– І переконаетесь, що те саме вiдбуваеться по всiй краiнi. Голови мiсцевих осередкiв, котрi вважають, що знають, як вести кампанiю краще за нас, скарбники, котрi волiють швидше програти вибори, нiж розлучитися з пеннi, що лежить на поточному рахунку, депутати парламенту, котрi стверджують, що можуть втратити своi мiсця, навiть якщо у них буде перевага у двадцять тисяч голосiв. Щоразу, коли виникатимуть подiбнi клопоти, саме вам доведеться телефонувати головi округу та вправляти йому мiзки. Не в останню чергу тому, що вони не iгноруватимуть агента, навiть високого рангу, особливо тому, що всi знають про ваш вплив на Неньку.
– Неньку?
– Даруйте, – вибачився Лейсi. – Це агентурний псевдонiм нашоi керiвницi.
Емма посмiхнулася.
– А що таке ПЗВ? – запитала вона, зупинивши палець на нижньому рядку.
– Пенсiонери за вiком, – пояснив Лейсi, – хоча вони цiлком можуть вирiшити, хто переможе на виборах, оскiльки, якщо припустити, що вони зможуть взяти участь у них, то, найiмовiрнiше, проголосують. І навiть якщо вони не можуть ходити, ми надамо iм автiвку та водiя, щоб вiдвезти iх до найближчоi дiльницi. Коли я був молодим агентом, то навiть допомагав одному виборцю дiстатися на виборчу дiльницю на ношах. І лише коли я принiс його додому, вiн зiзнався, що голосував за лейбористiв.
Емма намагалася зберегти серйознiсть.
– Ну, – нарештi здався Лейсi, – ПЗВ насправдi означае проблеми з врахуванням, таких буде по кiлька щодня. Але я спробую забезпечити, щоб ви мали справу лише з реально складними, бо бiльшу частину часу ви будете в дорозi, поки я працюватиму тут у штабi.
– А е якiсь гарнi новини? – поцiкавилася Емма, продовжуючи вивчати дiаграму.
– Є. Ви можете не сумнiватися, що нашi опоненти зiштовхуються з такими самими клопотами, як i ми, й дякуйте Боговi, що у нас немае поля з позначкою «Профспiлки».
Лейсi звернувся до своеi пiдопiчноi:
– Менi кажуть, що ви добре знайомi з методами Грiффа Гаскiнса, правицi вашого брата. Я знаю його вже багато рокiв, хоча насправдi не знаю взагалi, то як вiн любить працювати?
– Абсолютно безжально. Не вiрить нiкому на слово, працюе, як скажений, i вважае всiх торi породженням пекла.
– Але ми обое знаемо, що у нього е одна велика слабкiсть.
– Це правда, – сказала Емма, – але вiн нiколи не пиячить пiд час передвиборчоi кампанii. Насправдi вiн не висмокче жодноi краплi, доки не порахують останнiй голос в останньому окрузi, а вже тодi, вигравши чи програвши, напиваеться як чiп.
* * *
– Бачу, що останне опитування громадськоi думки дае лейбористам два вiдсотки переваги, – зауважила Карiн, вiдводячи погляд вiд своеi газети.
– Не треба полiтики за снiданком, будь ласка, – благав Джайлз. – І, звiсно, нi слова, поки Емма тут.
Карiн посмiхнулася через стiл своiй зовицi.
– Ти помiтив, що твоя колишня дружина знову повернулася на першi шпальти? – запитала Емма.
– Що вона зробила цього разу?
– Схоже, ледi Вiрджинiя забирае Фреддi з престижноi початковоi школи у Шотландii. Вiльям Гiкi натякае, що причиною знову став брак грошей.
– Я нiколи не думав, що ти читаеш «Експрес», – насмiхався Джайлз.
– Сiмдесят три вiдсотки його читачiв пiдтримують Маргарет Тетчер, – парирувала Емма, – саме тому я не витрачаю часу на «Мiррор».
Коли задзеленчав телефон, Джайлз миттю покинув стiл i, не звертаючи уваги на телефон на сервантi, пiшов у коридор, щiльно зачинивши за собою дверi.
– Куди вiн вирушае сьогоднi? – прошепотiла Емма.
– Ставлю на п’ятий, – вiдповiла Карiн, – хоча охоче повiдомлю, що водiй везе його на Педдiнгтон.
– Редiнг – три i сiм десятих вiдсотка, Бат – два i дев’ять десятих вiдсотка, Бристольськi доки – один i шiсть десятих вiдсотка, Ексетер – два i сiм десятих вiдсотка i Труро…
– Це не може бути Труро, – заперечила Карiн. – Сьогоднi ввечерi у нього зустрiч у Будинку транспорту, тож вiн не змiг би повернутися вчасно.
Вона взяла паузу, коли до кiмнати зайшов Маркгем зi свiжою порцiею кави.
– З ким розмовляв мiй брат по телефону? – невимушено запитала Емма.
– З паном Деннiсом Гiлi.
– А, так, i вони збираються?..
– До Рiдiнга, мiледi, – закiнчив мажордом, наливаючи Еммi фiлiжанку кави.
– З вас би вийшов чудовий шпигун, – похвалила Емма.
– Спасибi, мiледi, – вiдгукнувся Маркгем перед тим, як зiбрати тарiлки й вийти з кiмнати.
– Звiдки ти знаеш, що вiн уже не шпигуе? – прошепотiла Карiн.
7
Якби хтось попросив Емму пояснити, що сталося упродовж наступних двадцяти восьми днiв, вона описала б iх як одну довгу маячню. Днi, якi починалися з того, що вона стрибала в автiвку о шостiй годинi ранку, мчала стрiмко, поки не засинала, здебiльшого у порожньому вагонi потяга або в заднiй частинi салону лiтака, близько першоi години ночi.
Джайлз працював приблизно в такому ж режимi: тi самi види транспорту, тi самi години працi, хоча й рiзнi округи. Настiльки рiзнi, що вони не могли постiйно пiдглядати одне за одним, i iхнi шляхи рiдко перетиналися.
Соцiологiчнi опитування послiдовно давали Лейбористськiй партii перевагу в кiлька балiв, тож Джон Лейсi попередив Емму, що упродовж останнього тижня будь-якоi виборчоi кампанii електорат зазвичай пiдтримуе уряд i владу. Емма цього не вiдчувала, коли виходила на вуличну агiтацiю, але iй було цiкаво, чи виборцi були просто ввiчливими, коли помiчали ii блакитну розетку, а вона в той час питала, чи будуть вони голосувати за консерваторiв. Щоразу, коли панi Тетчер вiдвiдувала край i у неi питали думку про соцiологiчнi опитування, вона завжди вiдповiдала: «Липовi опитування призначенi для несерйозних людей. А третього травня голосуватимуть лише реальнi люди».
Попри те, що вона та панi Тетчер спiлкувалися лише один-единий раз протягом усiеi двадцятивосьмиденноi кампанii, Емма дiйшла висновку, що лiдерка ii партii або дуже досвiдчена акторка, або й справдi вiрить, що консерватори переможуть.
– Є два фактори, якi жоднi опитування не можуть врахувати, – сказала вона Еммi. – Скiльки людей не бажають визнати, що проголосують за жiнку-прем’ер-мiнiстра, i скiльки дружин не кажуть своiм чоловiкам, що вперше голосуватимуть за консерваторiв.
* * *
Останнього дня кампанii i Джайлз, i Емма були в Бристольських доках, а коли годинник вдарив десяту годину вечора й вiддали останнiй голос, вони не почувалися достатньо впевненими, щоб передбачити остаточний результат. Обое поквапилися повернутися назад до Лондона потягом, але в рiзних вагонах.
Джон Лейсi повiдомив Еммi, що керiвництво обох партiй збереться у виборчих штабах – Центральному офiсi консерваторiв i Будинку транспорту лейбористiв, полiтичних осередках, насаджених у рiзних куточках Смiт-сквер, де всi чекатимуть результатiв голосування.
– До другоi години ночi, – коротко поiнформував ii Лейсi, – вже визначиться тенденцiя, i ми, мабуть, уже знатимемо, хто формуватиме наступний уряд. До четвертоi ранку в однiй будiвлi ще палатимуть вогнi й святкування триватиме до свiтанку.
– А в iншiй? – запитала Емма.
– Свiтильники почнуть гаснути близько третьоi, коли переможенi подадуться додому i зважуватимуть, кого звинувачувати, готуючись до опозицii.
– І яким, на вашу думку, буде результат? – поцiкавилася Емма в головного агента напередоднi опитування.
– Прогнози дають пройдисвiти та букмекери, – заперечив Лейсi. – Але яким би не був результат, – додав вiн, – працювати з Бристольською Боудiкою[7 - Боудiка (бл. 30–61) – королева кельтського племенi iценiв, корiнних жителiв Британii, котра пiдняла постання проти загарбникiв римлян. Бристольською Боудiкою поза очi називали Емму Клiфтон.] – висока честь.
Коли потяг дiстався до Педдiнгтона, Емма вистрибнула й схопила перше ж таксi. Повернувшись на Смiт-сквер, вона з полегшенням виявила, що Джайлза ще немае, але ii чекав Гаррi. Вона хутко прийняла душ i перевдягнулася, перш нiж вони вдвох перебралися на iнший бiк площi.
Жiнка була здивована тим, як багато людей ii впiзнавали. Деякi навiть аплодували, коли вона проходила повз них, а решта споглядали на неi у похмурому мовчаннi. Потiм посипалися привiтання, Емма обернулася й побачила, як iз автiвки виходить ii брат i махае рукою прихильникам своеi партii, перш нiж зникнути в Будинку транспорту.
Емма знову зайшла до обiйстя, з яким вона дуже добре ознайомилася упродовж останнього мiсяця, i ii зустрiли там кiлька провiдних партiйних дiячiв, iз котрими вона контактувала пiд час виборчоi кампанii. Люди облiпили телевiзори у кожнiй кiмнатi, прихильники, партiйцi та працiвники Центрального офiсу чекали перших результатiв. Жодного полiтика серед них не було. Усi вони повернулися до своiх округiв i чекали на звiстку, чи й досi залишаються депутатами парламенту.
Результати в окрузi «Кройдон-централ» оголосили о першiй двадцять три ночi, консерватори отримали на один i вiсiм десятих вiдсотка бiльше. Пролунали лише стриманi ура, позаяк усi знали, що нiхто в парламентi вже не матиме переваги, а Джим Келлеген буде змушений повернутися до палацу, де запитають, чи вiн спроможний сформувати уряд.
О першiй сорок три ранку вигуки стали гучнiшими, коли консерватори захопили Бесiлдон, який на графiку Емми позначили як перевагу консерваторiв у майже тридцять мандатiв. Пiсля цього результати почали надходити регулярно й швидко, зокрема й повторний перерахунок голосiв у Бристольських доках.
На той час, коли панi Тетчер виiхала зi свого округу у Фiнчлi одразу ж пiсля третьоi години ранку, у Будинку транспорту свiтло вже згасло. Коли ж вона увiйшла до Центрального офiсу, скептики раптово перетворилися на ii прихильникiв, а старi прихильники з нетерпiнням чекали, коли приеднаються до першоi ii адмiнiстрацii.
Лiдерка опозицii зупинилася на пiвдорозi до сходiв i виголосила коротку подяку. Емму зворушило те, що ii iм’я було серед згаданих у промовi. Потиснувши кiлька простягнутих рук, панi Тетчер вийшла з будiвлi за кiлька хвилин, пояснивши, що ii чекае напружений день. Емма замислилася, чи та взагалi ляже спати.
Трохи пiсля четвертоi ранку Емма востанне зайшла до кабiнету Джона Лейсi, щоб виявити, що той стоiть бiля таблицi й заповнюе останнi результати.
– Який ваш прогноз? – запитала вона, оглядаючи море блакитних квадратикiв.
– Виглядае, що матимемо бiльшiсть iз перевагою в сорок мандатiв, – вiдповiв Лейсi. – Цього бiльш нiж достатньо, щоб керувати краiною у найближчi п’ять рокiв.
– А нашi шiстдесят два округи, що вагаються? – поцiкавилася Емма.
– Ми виграли в усiх, окрiм трьох, але вже втрете перераховують голоси у Бристольських доках, тому, може, ми дiстанемо лише два.
– Гадаю, ми можемо дозволити Джайлзу залишити собi один, – прошепотiла Емма.
– Я завжди знав, що ви прихована мучениця, – зауважив Лейсi.
Емма подумала про свого брата й про те, як той зараз почуваеться.
– На добранiч, Джоне, – попрощалася вона. – І дякую за все. До зустрiчi за п’ять рокiв, – додала Емма й, покинувши будiвлю, покрокувала до свого будинку на iншому боцi площi, де планувала повернутися в реальний свiт.
* * *
За кiлька годин Емма прокинулася й виявила Гаррi, який сидiв збоку на лiжку, тримаючи в руках горнятко з чаем.
– Поснiдаеш iз нами, кохана, тепер, коли вже зробила свою справу?
Жiнка позiхнула й потягнулася.
– Непогана iдея, Гаррi Клiфтон, бо настав уже час повертатися до працi.
– Який план на сьогоднi?
– Маю повернутися до Бристоля. Треба зустрiтися з новопризначеним керiвником лiкарнi о третiй дня, щоб обговорити з ним прiоритети на наступний рiк.
– Задоволена своiм наступником?
– Не можу бути задоволеною бiльше. Саймон Докiнз – першокласний адмiнiстратор i був сумлiнним заступником, тому сподiваюся, що передача влади вiдбудеться гладенько.
– Тодi не заважатиму тобi вдягатися, – промовив Гаррi, подав дружинi чай i спустився вниз, щоб приеднатися до Джайлза за снiданком.
Той сидiв у дальньому кiнцi столу, обкладений ранковими газетами, в яких гарних новин для нього не було. Цього дня полiтик уперше посмiхнувся, коли в кiмнату зайшов його швагер.
– Як почуваешся? – поцiкавився Гаррi й поклав руку на плече своему давньому товаришевi.
– У мене були й кращi ранки, – зiзнався Джайлз, вiдсуваючи пресу вбiк. – Але не варто скаржитися. Я пропрацював у мiнiстерствi дев’ять iз останнiх чотирнадцяти рокiв i все одно маю шанс займати таку ж посаду за п’ять рокiв, бо не можу повiрити, що ця жiнка протримаеться довго.
Обое чоловiкiв пiдвелися, коли до кiмнати увiйшла Емма.
– Вiтаю, сестричко, – озвався Джайлз. – Ти була гiдним суперником, i це – заслужена перемога.
– Дякую, Джайлзе, – вiдгукнулася Емма й обiйняла брата, чого не робила останнi двадцять вiсiм днiв. – То що робитимеш сьогоднi? – запитала вона, сiдаючи в крiсло бiля нього.
– Сьогоднi вранцi менi доведеться здати своi печатки в офiсi, щоб та жiнка, – вiн постукав пальцем по свiтлинi на першiй шпальтi «Дейлi експрес», – могла сформувати свою першу i, сподiваюся, останню адмiнiстрацiю. Тетчер мае з’явитися в палацi о десятiй, щоб отримати благословення вiд королеви, а потiм iз трiумфом в’iде на Давнiнг-стрит. Ти зможеш спостерiгати за цим по телебаченню, але, сподiваюся, пробачиш менi, якщо не приеднаюся до тебе.
* * *
Пiсля того як Емма закiнчила збирати речi, Гаррi поставив iхнi валiзи бiля вхiдних дверей i долучився до дружини у вiтальнi, зовсiм не здивований тим, що ii погляд прикутий до телевiзора. Вона навiть не пiдвела голови, коли чоловiк увiйшов до кiмнати.
Із Букiнгемського палацу виiхали три чорних «ягуари». Натовп, що юрмився на хiднику бiля ворiт палацу, махав i плескав у долонi, коли кавалькада минала Пел-Мелл i повернула до Вайтхолу. Робiн Дей продовжував постiйно коментувати у прямому ефiрi:
– Нова прем’ерка витратить ранок на формування свого першого Кабiнету Мiнiстрiв. Очiкуеться, що лорд Керрiнгтон стане мiнiстром закордонних справ, мiнiстром фiнансiв – Джеффрi Гоу, а мiнiстром внутрiшнiх справ – Леон Брiттен. Що ж до iнших посад, нам доведеться зачекати, щоб дiзнатися, кому нададуть перевагу. Не думаю, що нас очiкуе багато сюрпризiв, хоча можете бути певнi, що зараз бiля своiх телефонiв сидять багато заклопотаних полiтикiв, сподiваючись на дзвiнок iз будинку номер десять, – додав вiн, коли три автiвки в’iхали на Давнiнг-стрит.
Коли прем’ерка вийшла з машини, ii вiтали гучними вигуками. Вона виступила з короткою промовою, згадавши святого Франциска Асизького, перед тим як переступити порiг своеi новоi резиденцii.
– Краще поквапитися, – зауважив Гаррi, – а то спiзнимося на потяг.
* * *
