скачать книгу бесплатно
Де вiн чув це прiзвище ранiше?
– Ви поскаржитесь на нього старшiй медсестрi? – поцiкавився голос.
– Нi, якщо хочу зберегти свою роботу, – вiдгукнувся другий голос.
– Тож цьому старому гульвiсi знову все зiйде з рук.
– Поки е лише його слово проти мого, йому нема чого боятися.
– Що ж вiн задумав цього разу?
Гаррi сiв, дiстав iз кишенi пiджака нотатник i кулькову ручку й уважно прислухався до бесiди в коридорi.
– Я була у пральнi на третьому поверсi, збирала свiжi простирадла, коли туди хтось зайшов. Коли дверi зачинилися i я почула, що iх замикають, то вже знала, що це може бути лише одна людина. Я зробила вигляд, що нiчого не помiтила, взяла кiлька простирадл i пiдiйшла до дверей. Намагалася iх вiдчинити, але вiн схопив мене i притиснув до себе. Це було огидно. Я мало не виблювала. «Нiхто не мае про це дiзнатися, – застерiг вiн, – а ми трохи розважимося». Я намагалася вдарити його лiктем у пах, але вiн притиснув мене до стiни. Потiм обiйняв i намагався поцiлувати.
– І що ти зробила?
– Вкусила його за язик. Вiн заволав, назвав мене хвойдою i ляснув по обличчю. Але це дало менi достатньо часу, щоб вiдiмкнути дверi й утекти.
– Маеш заявити на нього. Настав час викинути цього мерзотника з лiкарнi.
– Мало шансiв, що це вдасться. Коли ми бачилися з ним сьогоднi вранцi, вiн мене попередив, що я шукатиму нову роботу, якщо хоч розтулю пельку, а потiм додав, – ii голос стишився до шепотiння: – Коли жiнка вiдкривае рота, це годиться лише для одного.
– Вiн хворий, i йому не можна дозволити вийти сухим iз води.
– Не забувай, який вiн могутнiй. Хлопця Мендi звiльнив пiсля того, як той сказав полiцii, що бачив, як вiн напав на неi i що саме вiн ii вдарив. То який шанс нашкодити йому пiсля мацання у пральнi? Нi, я вже вирiшила…
– Доброго ранку, сер Гаррi, – привiталася медсестра, зайшовши до палати й зачинивши за собою дверi. – Доктор Рiчардс попросив мене взяти аналiз кровi й вiдправити його до лабораторii. Це проста звичайна процедура, тож закасайте, будь ласка, один рукав.
* * *
– Менi здаеться, лише один iз нас мае право бути головою, – сказав Джайлз, не в змозi приховати посмiшку.
– Це не жарт, – буркнула Емма. – Я вже склала порядок денний, аби пересвiдчитися, що ми згадали всi теми, якi варто обмiркувати.
Вона передала Джайлзу та Грейс по примiрнику звiту та дала iм кiлька хвилин для вивчення деталей, перш нiж озватися
знову:
– Можливо, необхiдно вас поiнформувати, перш нiж перейдемо до першого пункту.
Брат i сестра ствердно кивнули.
– Правлiння ухвалило остаточну пропозицiю «Кунарда» – три фунти сорок один пенс за акцiю, поглинання мае завершитись опiвднi двадцять шостого лютого.
– Це, мабуть, було дуже болiсно, – зауважив Джайлз, i в його голосi зазвучало справжне спiвчуття.
– Маю визнати, що, звiльняючи свiй кабiнет, усе ще вагалася, чи чиню правильно. І була рада, що у примiщеннi бiльше нiкого не було, коли знiмала портрет дiдуся, бо я не могла подивитися йому в вiчi.
– Буду радий знову привiтати Волтера у Беррiнгтон-холi, – запропонував Джайлз. – Вiн може висiти поруч iз бабусею в бiблiотецi.
– Насправдi, Джайлзе, Кунард запитав, чи може вiн залишитися в залi засiдань разом iз усiма iншими попереднiми головами правлiння.
– Я вражений, – визнав Джайлз. – І ще бiльше певен, що прийняв правильне рiшення щодо того, як варто iнвестувати частину своiх грошей, – додав вiн без пояснень.
– А що буде з тобою, Еммо? – звернулася до сестри Грейс. – Зрештою, ти також заслужила право на мiсце в залi засiдань.
– Браяну Органу замовили намалювати мiй портрет, – похвалилася Емма. – Вiн буде висiти навпроти мого дорогого дiдуся.
– А що сказала на це Джессiка? – запитав Джайлз.
– Це вона його порадила. Навiть запитала, чи iй дозволять вiдвiдувати сеанси позування.
– Вона так швидко росте, – зiтхнула Грейс.
– Вона вже молода ледi, – пiдтвердила Емма. – І я розглядаю можливiсть взяти ii в радники з iншого питання, – додала вона перед тим, як повернутися до порядку денного. – Пiсля пiдписання документiв про поглинання в залi засiдань вiдбулася церемонiя передачi. Упродовж двадцяти чотирьох годин вивiску «Судноплавна компанiя Беррiнгтонiв», яка так гордо височiла над в’iзними воротами понад столiття, замiнили на «Кунард».
– Я знаю, що минув лише мiсяць, – сказав Джайлз, – але чи дотримав «Кунард» своеi обiцянки зберегти наш персонал, особливо тих, хто служить уже давно?
– Авжеж, – пiдтвердила Емма. – Нiкого не звiльнили, хоча кiлька старожилiв скористалися цим, аби отримати щедрi вiдступнi при звiльненнi, про якi Себ домовився для них, разом iз безкоштовною поiздкою на «Бекiнгемi» чи «Белморалi», тому скарг вiд них немае. Однак нам варто обговорити власну позицiю та те, куди рухатимемося далi. Як ви обое знаете, нам запропонували заплатити готiвкою трохи бiльше двадцяти мiльйонiв фунтiв стерлiнгiв кожному, з альтернативою придбати акцii «Кунарда», що мае низку переваг.
– Скiльки акцiй вони запропонували? – запитала Грейс.
– На сiмсот десять тисяч, якi торiк принесли двiстi сорок шiсть тисяч i сiмсот сiмнадцять фунтiв стерлiнгiв дивiдендiв. Хтось iз вас вигадав щось краще, що можна робити iз цими грiшми?
– Я визначився, – сказав Джайлз. – За порадою Себа вирiшив узяти половину готiвкою, яку «Фартингс-Кауфман» iнвестуе вiд мого iменi, а другу половину – акцiями «Кунарда». Нещодавно iхня цiна трохи впала, що, на думку Себа, не е незвичним пiсля поглинання. Однак вiн запевняе, що «Кунард» – це професiйно керована компанiя, яка мае багатий досвiд, i вiн очiкуе, що iхнi акцii продовжуватимуть приносити дивiденди вiд трьох до чотирьох вiдсоткiв рiчних, зростаючи при цьому приблизно на стiльки ж у вартостi.
– Насправдi це звучить дуже консервативно, – зауважила Емма, дражнячи свого брата.
– З невеликим «але», – вiдповiв Джайлз. – Я також погодився фiнансувати одного наукового спiвробiтника товариства «Фабiан»[4 - Товариство «Фабiан» – заснована 1883 року органiзацiя англiйських iнтелектуалiв, що мала на метi досягнути соцiалiзму за допомогою поступових мирних реформ, без революцiйноi класовоi боротьби. Серед засновникiв товариства були письменник-фантаст Герберт Веллс i драматург Бернард Шоу. Товариство назвали на честь римського полководця Фабiя Максима Кунктатора, вiдомого вичiкувальною, повiльною тактикою у боротьбi з Ганнiбалом.].
– Який смiливий жест, – Грейс не приховувала свого сарказму.
– А ти зробила щось радикальнiше? – поцiкавився Джайлз, повертаючи колючку.
– Сподiваюся на це. Так значно веселiше.
Емма з Джайлзом поглянули на сестру, немов двое учнiв ii класу, котрi чекають вiдповiдi.
– Я поклала чек на всю суму до банку. Коли показала його управителю, менi здалося, що вiн знепритомнiе. Наступного дня Себастьян приiхав до мене в гостi у Кембридж, i за його порадою я вiдклала п’ять мiльйонiв для покриття будь-яких податкових зобов’язань, а ще десять – на iнвестицiйний рахунок у «Фартингс-
Кауфман», який буде розподiлено по цiлому ряду успiшних компанiй за його порадою. Також я залишила мiльйон на депозитi в банку «Мiдленд», чого менi буде бiльш нiж достатньо для купiвлi невеликого будиночка бiля Кембриджа разом iз гарантованим рiчним доходом близько тридцяти тисяч фунтiв стерлiнгiв на рiк. Набагато бiльше, нiж я будь-коли заробляла за всi роки викладання в унiверситетi.
– А ще чотири мiльйони?
– Пожертвувала мiльйон фонду реставрацii у Ньюгемському коледжi, ще пiв мiльйона вiддала Фiцвiльямському коледжу i ще пiв мiльйона розподiлила мiж десятком благодiйних органiзацiй, якими цiкавилася упродовж багатьох рокiв, але зроду-вiку не була здатна дати iм бiльше, нiж кiлька сотень фунтiв у минулому.
– Ти змушуеш мене почуватися винним, – зауважив Джайлз.
– Дуже сподiвалася на це, Джайлзе. Але тодi я б вступила до Лейбористськоi партii задовго до тебе.
– Все одно ще залишаеться два мiльйони, – порахувала Емма.
– Знаю, що це не в моему характерi, але я ходила з Джессiкою на закупи.
– Боже милий, i на що вона витратила цi грошi? – запитала Емма. – Дiаманти й торбинки?
– Звiсно, нi, – вiдказала Грейс iз певною образою. – Моне, Мане, два Пiкассо, Пiссарро та Люсьен Фройд, котрий, як вона запевняе, е людиною майбутнього, а також «Папа, що кричить» Бекона[5 - Картина британського художника iрландського походження Френсiса Бекона, створена 1953 р., на якiй представлена спотворена версiя картини 1650 р. Портрет папи Інокентiя Х iспанського живописця Дiего Веласкеса.], чию проповiдь я б не мала жодного бажання слухати. Плюс статуетка Генрi Мура пiд назвою «Король i королева», якою я давно захоплювалася, а також Барбара Гепворт i Леон Андервуд. Однак вiдмовилася купувати Ерiка Гiлла, пiсля того як менi сказали, що вiн спав зi своiми доньками. Здавалося, це не вразило Джессiку. «Справжнiй талант неможливо заперечити», – постiйно нагадувала вона менi, але я наполягла. Моею останньою покупкою стала iлюстрацiя до обкладинки альбому «Бiтлз» Пiтера Блейка, яку я подарувала Джессiцi в нагороду за допомогу. Вона знала напевне, якi галереi вiдвiдати, i торгувалася з гендлярами, як базарна баба. Я не зовсiм розумiла, пишатися чи соромитися за неi. І маю зiзнатися, навiть не здогадувалася, що витрачання грошей може бути таким виснажливим.
Емма i Джайлз вибухнули смiхом.
– Ти нас усiх присоромила, – зiзналася Емма. – Не можу дочекатися, коли побачу твою колекцiю. А де ти ii розмiстиш?
– Гадаю, я знайшла iдеальний будинок у Тремпiнгтонi з достатньою площею стiн, аби можна було розвiсити всi картини, та з достатньо великим садом, щоб туди влiзли скульптури. Тож у майбутньому настане моя черга просити вас залишатися на вихiднi. Я ще не уклала угоду, але призначила Себастьяна своiм агентом iз нерухомостi й залишила йому розрахуватися за оселю. Хоча не можу повiрити, що вiн зробить щось краще за Джессiку – вона переконана, що моя мистецька колекцiя виявиться бiльш вигiдною iнвестицiею, нiж акцii та iншi цiннi папери, й нагадала батьковi, що iх не можна розвiсити на стiнi. Вiн намагався пояснити iй рiзницю мiж «вартiстю» й «цiною», але успiху не досягнув.
– Браво! – вигукнула Емма. – Я тiльки сподiваюся, що для мене лишився ще якийсь Моне, бо я також мала намiр питати поради в Джессiки, хоча, правду кажучи, й досi не вирiшила, що робити зi своiм несподiваним здобутком. Я провела три зустрiчi з Хакiмом Бiшарою та Себом, але навiть не наблизилася до того, щоб визначитися. Втративши посаду голови компанii, я зосередилася на новому урядовому пакетi реформ Нацiональноi служби здоров’я та його наслiдках для Королiвського шпиталю.
– Цей законопроект нiколи не побачить свiт, якщо на виборах переможе Маргарет Тетчер, – втрутився Джайлз.
– Амiнь, – оголосила Емма. – Але я залишаюся вiдповiдальною за пiдготовку членiв ради до наслiдкiв у разi повернення до влади лейбористiв. І не маю намiру кинути напризволяще свого наступника, ким би вiн не був.
Вона зробила паузу, перш нiж додати:
– Ще якiсь питання?
Джайлз витягнув з-пiд столу чудовi моделi «Бекiнгема» та «Белморала» разом iз пляшкою шампанського.
– Моя найдорожча Еммо, – промовив вiн. – Ми з Грейс назавжди залишимось у тебе в боргу. Без твого керiвництва й вiдданостi ми не опинилися б у привiлейованому становищi, в яке потрапили зараз. Ми будемо вiчно тобi вдячнi.
Три келихи, в якi зазвичай наливали воду, Джайлз наповнив шампанським по вiнця, але Емма не могла вiдвести очей вiд двох моделей кораблiв.
– Спасибi, – подякувала вона, вдягнувши окуляри. – Зiзнаюся, що насолоджувалася кожною хвилиною й уже жалiю, що втрачаю посаду голови правлiння. Та я також маю для вас сюрприз. «Кунард» попросив мене приеднатися до iхньоi ради директорiв, тому я також хотiла б виголосити тост.
Жiнка пiдвелася й пiдняла келих:
– За Джошуа Беррiнгтона, який заснував «Судноплавну компанiю Беррiнгтонiв» 1839-го i за перший рiк роботи на посадi голови правлiння отримав прибуток у сумi тридцять три фунти стерлiнгiв, чотири шилiнги i десять пенсiв, але пообiцяв акцiонерам бiльше.
Джайлз i Грейс пiдняли келихи.
– За Джошуа Беррiнгтона!
– Можливо, настав час вiдсвяткувати нещодавне народження мого двоюрiдного небожа Джейка, – запропонував
Джайлз, – якого Себ сподiваеться бачити наступним головою правлiння банку «Фартингс».
– Чи не занадто сподiватися, що Джейк присвятить себе банкiрськiй справi, а не чомусь вагомiшому? – озвалася Грейс.
5
– Наскiльки надiйне ваше джерело?
– Цiлком надiйне. І той чоловiк записав усе, що почув, слово в слово.
– Ну, я не стану прикидатися, панi голово, – зiзналася старша сестра, – що ранiше не чула подiбних чуток, але нiколи нiчого такого, що можна було б пiдтвердити. Медсестра, котра подала офiцiйну скаргу, за тиждень звiльнилася.
– Маете ще варiанти? – запитала Емма.
– Чи знаете ви щось про цю медсестру, окрiм пiдслуханоi балачки?
– Можу лише сказати, що передбачуваний напад стався у пральнi на третьому поверсi.
– Перелiк можна скоротити до пiв дюжини медсестер.
– А ранiше цього ранку вона була з лiкарем Гендсом.
– Коли це сталося?
– Вчора.
– Тодi перелiк, вочевидь, зменшиться до двох-трьох медсестер.
– А ще вона iндуска.
– Ага, – сказала старша медсестра. – А я дивлюся, чому у Беверлi пiдбите око, тож тепер знатиму. Але iй доведеться подати офiцiйну скаргу, щоб ми отримали можливiсть розглянути це питання перед Комiтетом з етики.
– Скiльки часу це забере?
– Шiсть-дев’ять мiсяцiв, i навiть тодi, позаяк не було свiдкiв, я не дала б цiй справi багато шансiв.
– Отже, це замкнуте коло, i доктор Гендс може продовжувати розважатися, i з цим нiчого не вдiяти.
– Боюся, що так, панi голово, якщо тiльки…
* * *
– Поздоровляю з успiшним поглинанням, – привiтала Маргарет Тетчер, коли Емма взяла слухавку, – хоча можу собi уявити, яким це було нелегким рiшенням для вас.
– Мене наче роздерли навпiл, – зiзналася Емма. – Але я рада, моя родина й усi нашi професiйнi радники були одностайнi в тому, що менi слiд прийняти пропозицiю «Кунарда».
– І як ви тепер заповнюете свiй час, коли перестали бути головою правлiння компанii Беррiнгтонiв?
– У мене е ще кiлька мiсяцiв, поки я передам iншому посаду голови Королiвського шпиталю, але пiсля вчорашнього голосування про вотум недовiри уряду, схоже, я витрачу бiльшу частину свого часу, лiтаючи по Вест Кантрi[6 - Вест Кантрi – область на пiвденному заходi Англii, що охоплюе графства Корнуолл, Девон, Дорсет i Сомерсет, Вiлтшир i Глостершир, а дехто долучае туди i Герефордшир.] й намагаючись забезпечити вам мiсце на Давнiнг-стрит.
– Я б хотiла, щоб ви лiтали по всiй краiнi, виконуючи цю роботу, – зауважила панi Тетчер.
– Не впевнена, що розумiю вас.
– Якщо ввiмкнете телевiзор, то побачите, як прем’ер-мiнiстра загнали у Букiнгемський палац на зустрiч iз королевою. Пан Келлеген буде просити ii дозволу розпустити парламент, щоб призначити новi загальнi вибори.
