скачать книгу бесплатно
Дощ[26 - Програма 11-го класу (додатково).]
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осiянний,
Золотий вечiрнiй гiсть
Впав бадьоро, свiжо, дзвiнко
На закуренi будинки
Зголоднiлих передмiсть.
Вiдкривай гарячi груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить i заплiднить, —
І пшеницею й ячменем
Буйним повiвом зеленим
Бiлi села звеселить.
Запахла осiнь в’ялим тютюном[27 - Програма 11-го класу (додатково).]
Запахла осiнь в’ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, —
І свiжi айстри над пiском рум’яним
Зорюють за одчиненим вiкном.
У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грае. І пощо ж весна нам,
Коли ми тихi та дозрiлi станем
І вкрие мудрiсть голову срiблом?
Бери сакви, i рiдний дiм покинь,
І пий холодну, мовчазну глибiнь
На взлiссях, де медово спiють динi!
Учися чистоти i простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь про вежi темноi гординi.
Коли усе в туманi життевому[28 - Програма 11-го класу (додатково).]
Коли усе в туманi життевому
Загубиться i не лишить слiдiв,
Не хочеться нi з дому, нi додому,
Бо й там, i там огонь давно згорiв.
В тобi, мистецтво, у тобi одному
Є захист: у красi незнаних слiв,
У музицi, що вроду, всiм знайому,
Втiляе у небесний перелив;
В тобi, мистецтво, – у малiй картинi.
Що бiльша над увесь безмежний свiт!
Тобi, мистецтво, i твоiй краiнi
Я шлю поклiн i дружнiй свiй привiт.
Твоi дiла – вони однi нетлiннi,
І ти мiж квiтiв найяснiший квiт.
Люби природу не як символ…[29 - Програма 11-го класу (додатково).]
Люби природу не як символ
Душi своеi,
Люби природу не для себе,
Люби для неi.
Вона – не тiльки тема вiрша
Або картини, —
В нiй е висоти незмiримi
Й святi глибини.
У неi е душа могуча,
Порив е в неi,
Що бiльший над усi пориви
Душi твоеi.
Вона – це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папiряним, —
Живим поетом!
Молюсь i вiрю…[30 - Програма 11-го класу.]
Молюсь i вiрю. Вiтер грае
І п’яно вiе навкруги,
І голубiв тремтячi зграi
Черкають неба береги.
І ти смiешся, й даль яснiе,
І серце б’еться, як в огнi,
І вид пречистоi надii
Стоiть у синiй глибинi.
Кленусь тобi, веселий свiте,
Кленусь тобi, мое дитя.
Що буду жити, поки жити
Менi дозволить дух життя!
Ходiм! Шумлять щасливi води,
І грае вiтер навкруги,
І голуби ясноi вроди
Черкають неба береги.
Осiнь-маляр iз палiтрою пишною[31 - Програма 11-го класу (додатково).]
Осiнь-маляр iз палiтрою пишною
тихо в небi кружляе,
осипае красою розкiшною.
Там розсипа вона роси срiблистi,
Там тумани розливае,
Лiс одягае у шати барвистi.
Лiс обливае кольорами дивними,
Нiжно смiеться до вiтру,
Грае цiлунками з ним переливними.
Фарби рожевi, злотистi, червонi,
Срiбно-блакитне повiтря…
Нiжнi осiннi пiснi тиходзвоннi!
Солодкий свiт![32 - Програма 11-го класу.]
Солодкий свiт! Простiр блакитно-бiлий
І сонце – золотий небесний квiт.
Благословляе дух ширококрилий
Солодкий свiт.
Узори надвесняних тонких вiт,
Твiй погляд, нiби пролiсок несмiлий,
Немов трава, що зеленить гранiт,
Неначе спогад нерозумно-милий…
Солодкий свiт.
Чи янголи нам свiчi засвiтили
По довгих муках безсердечних лiт,
Чи ми самi прозрiли й зрозумiли
Солодкий свiт?
Володимир Іванович Самiйленко
1864 (с. Великi Сорочинцi, Полтавська область) – 1925 (м. Боярка, Киiвська область)
Патрiоти[33 - Програма 8-го класу.]
Два хлопцi укупi стояли,
А третiй дививсь оддалi,
Як тi гаряче розмовляли
Про долю своеi землi.
Один у широкiй промовi
Народнi права боронив;
Вiн докази всi науковi
По пунктах як слiд розложив.
Народну окремiсть натури,
І склад особливий думок,
І давнiсть своеi культури, —
Довiв вiн усе те з книжок.
А другий про тее доводив,
Як дiйде народ своiх прав,
І в поступi iнших народiв
Вiн мiсце йому показав.
Так двое вели язиками
Роботу для краю свого,
Гукали й махали руками,
Де рiч вимагала того.
А третiй не мовив нiчого:
Вiн мовити красно не мiг,
Але задля дiла святого
І жив вiн, i в землю б полiг.
Тi двое, з балачки втомившись,
Веселi собi розiйшлись,
А третiй стояв зажурившись
І наче дивився кудись.
Але вiн не тую картину
Вбачав, що круг нього була:
Вiн бачив душею Вкраiну
І все, що вона добула.
Вбачались йому патрiоти
Із купою слiв голосних,
А поруч мiльйони голоти,
І темнiсть, i вбожество iх.
Василь Андрiйович Симоненко
1935 (с. Бiiвцi, Полтавська область) – 1963 (м. Черкаси)
Гей, новi Колумби й Магеллани…[34 - Програма 7-го класу.]
Гей, новi Колумби й Магеллани,
Напнемо вiтрила наших мрiй!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизуе прибiй.
Хто сказав, що все уже вiдкрито?
