скачать книгу бесплатно
Турнiкет САТ було розроблено для надання допомоги вiйськовослужбовцям, однак, враховуючи його ефективнiсть, зараз його використовують в цивiльних умовах.
3.4. Домедична допомога в разi травм
3.4.1. Поранення грудноi клiтки
Ушкодження грудноi клiтки подiляють на закритi (забиття, здавлювання, перелом ребер) i вiдкритi (поранення). Поранення, в свою чергу, подiляють на проникаючi (супроводжуються порушенням цiлiсностi плеври) та непроникнi (без порушення цiлiсностi плеври). Ушкодження грудноi клiтки можуть сполучатися з ушкодженням внутрiшнiх органiв грудноi порожнини – легень, серця.
При проникаючих пораненнях i розривах легень виникае пневмоторакс (надходження повiтря в плевральну порожнину). При ушкодженнi судин грудноi стiнки чи легень i кровотечi у плевральну порожнину виникае гемоторакс.
Види пневмотораксу:
– вiдкритий: повiтря в момент вдоху заповнюе плевральну порожнину, а в момент видиху виходить iз неi;
– закритий (напружений): виникае при травмi грудноi клiтки, що супроводжуеться розривом легень або бронхiв. До розриву легень найчастiше призводить змiщення уламкiв при переломi ребра чи рiзке напруження легень у дiлянцi коренiв у момент удару. Через розрив легень або бронхiв у плевральну порожнину потрапляе повiтря, в результатi чого легеня стискаеться та тисне на центральнi судини i серце.
Якщо при розривi трахеi чи бронхiв повiтря потрапляе в середостiння – розвиваеться емфiзема середостiння.
– клапанний: повiтря в момент вдоху надходить у плевральну порожнину, а при видиху через зсув тканин у ранi та ii закриття не виходить назовнi. При цьому виникае напружений пневмоторакс, який призводить до здавлювання судин i серця.
Ознаки пневмотораксу:
– прискорене дихання;
– грудна клiтка випинаеться з боку ураження, не бере участi в диханнi;
– надування судин в областi шиi;
– змiщення зони кадика в протилежну сторону вiд поранення.
Допомога при пневмотораксi:
– Використовуеться повiтря – непроникний (оклюзивний) матерiал, який фiксуеться клейкими смужками з трьох сторiн, четверта сторона залишаеться вiльно вiдкритою, дозволяючи йому функцiонувати як клапан.
У разi, коли е рани грудноi клiтки в мiсцi проекцii серця, висока iмовiрнiсть його ушкодження. При потрапляннi кровi мiж листками перикарда (зовнiшнiх серцевих оболонок) спостерiгаеться здавлювання серця (тампонада). При розвитку тампонади серця з’являеться синювате забарвлення шкiри обличчя та шиi, пришвидшений слабкий пульс, зниження артерiального тиску.
Травми живота
Розрiзняють закритi та вiдкритi травми живота. Серед закритих травм видiляють забиття черевноi стiнки та травми органiв черевноi порожнини й позачеревного простору (печiнки, селезiнки, пiдшлунковоi залози, нирок та iн.).
Ознаки травми живота:
– вимушене положення на спинi чи на боцi з пiдтягнутими до живота колiнами, змiна положення призводить до посилення болю;
– обмеження дихальних рухiв i напруження м’язiв передньоi черевноi стiнки;
– бiль у животi постiйного характеру (слiд пам’ятати, що iнтенсивнiсть болю не залежить вiд тяжкостi ушкодження внутрiшнiх органiв);
– блювота;
– при внутрiшнiй кровотечi – зниження артерiального тиску, блiдiсть шкiрних покривiв;
– при приеднаннi перитонiту – здуття живота;
– при ушкодженнi нирок i сечовивiдних шляхiв – кров у сечi, затримка сечовидiлення.
Проникне поранення живота поеднуе наявнiсть рани та перерахованих вище ознак.
3.4.2. Перша допомога при травмах живота
При проникних пораненнях живота з рани можуть випасти внутрiшнi органи, виникнути сильна кровотеча. При випаденнi внутрiшнiх органiв iх не можна вправляти в черевну порожнину. Рану варто закрити стерильною серветкою та закрiпити ii пластирем з чотирьох сторiн. Постраждалому необхiдно надати положення напiвсидячи, покласти на спину чи на бiк з напiвзiгнутими, пiдведеними до живота ногами. Постраждалому не можна давати пити – тiльки змочити губи водою.
Проникаючi стороннi тiла видаляються тiльки в операцiйнiй (передчасне видалення може викликати знекровлення, якщо сторонне тiло зачепило великi кровоноснi судини).
Сторонне тiло фiксуеться за допомогою бинтiв та пластиру, i в такому положеннi постраждалого доправляють до лiкарнi.
Перша невiдкладна домедична допомога в разi травм, що частiше зустрiчаються
3.4.3. Вогнепальна рана
Деякi вогнепальнi рани можна легко випустити з уваги, якщо не виконати ретельне i повне обстеження постраждалого. Бiльшiсть смертельних випадкiв – через вогнепальнi поранення внутрiшнiх органiв або пошкодження великих кровоносних судин;
Завжди шукати вихiдний отвiр!
Ознаки: бiль, порушення цiлiсностi шкiри, слизових оболонок, тканин i органiв, кровотеча.
Перша невiдкладна домедична допомога: зупинити кровотечу, накласти стерильну стискаючу пов’язку.
3.4.4. Поранення обличчя i шкiри голови
Обличчя i волосиста частина голови добре забезпеченi судинами. Через це вiдносно невелика рана може супроводжуватися сильною кровотечею.
– Ви можете контролювати кровотечу шляхом прямого тиску на рану.
– Якщо кровотеча продовжуеться, спробуйте другий компрес, але не прибираючи першого.
– Пiсля зупинки кровотечi застосовуеться пов’язка.
– Перев’язка здiйснюеться за допомогою бинтiв. Характернi для даноi частини тiла пов’язки називаються «шапки».
– Перев’язку починають з 2-х фiксуючих виткiв повз лоб над вухами i бровами, пiсля чого послiдовно вперед i назад, кiлька разiв, поки вона не покрие всю голову.
– Кiнцi бинтiв фiксують.
3.4.5. Рани шиi
– застосовують прямий тиск для контролю кровотечi ран шиi;
– пiсля того як кровотеча була зупинена, перев’язати шию.
3.4.6. Нiс, пiдборiддя, вуха
– Так звана «пращевидна» пов’язка. Використовуючи марлю 30 – 50 см, розрiзати ii на кiнцях, розщепити до центральноi частини, яка прикладаеться до рани, i перехрестити кiнцi пов’язки.
3.4.7. Переломи та iх iммобiлiзацiя
Тимчасова iммобiлiзацiя переломiв полягае в уникненнi ускладнень та запобiганнi подальшому змiщенню уламкiв та травмуваннi ними оточуючих тканин, якi можуть бути викликанi рухами.
– При iммобiлiзацii в бiльшостi випадкiв потрiбно принаймнi двi людини.
– Одна людина тримае нерухомо кiнцiвку, а друга забезпечуе фiксування.
До i пiсля фiксацii перевiрити капiлярне наповнення!
Закритий перелом. Іммобiлiзацiя:
Іммобiлiзацiя може бути зроблена будь-яким конкретним типом шини або з використанням пiдручних матерiалiв та повинна обов’язково включати мiнiмум два суглоби вище i нижче перелому.
Перш нiж фiксувати, треба зробити м’який безболiсний рух вздовж осi кiстки.
При вiдкритих переломах кiнцiвку iммобiлiзують в тому положеннi, в якому перебував травмований, знеболювальний рух вздовж не робиться!
3.4.8. Травми плеча та передплiччя
Найчастiше це вiдбуваеться внаслiдок непрямоi травми, найбiльш часто зустрiчаеться одночасний перелом променевоi та лiктьовоi кiсток.
Щоб iммобiлiзувати кiнцiвку, використовують пов’язку «косинка» або пов’язку «ДЕЗО», яка фiксуеться до грудноi клiтки.
3.4.9. Перелом ключицi
– Переломи переважно зi змiщенням (непряма травма), ключиця змiщуеться всередину.
– Позицiя, яка повинна бути зроблена для тимчасовоi iммобiлiзацii постраждалого, – плечi вiдводять назад i пiднiмають вгору, згинаючи руку у лiктьовому суглобi, та фiксують пов’язкою «вiсiмка»).
3.4.10. Перелом ребер
Характернi ознаки:
– бiль у мiсцi, де е травма, яка стае сильнiшою при вдиху, кашлi, пiд час руху. Внаслiдок цього постраждалий дихае поверхнево.
Ускладнення внаслiдок перелому ребер:
– пневмоторакс (скупчення повiтря), пiдшкiрна емфiзема;
– гемоторакс (скупчення кровi);
– перелом ребра зi змiщенням «Ребро затвор»;
– перелом в двох або бiльше мiсцях двох або бiльше ребер – «клапоть».
3.4.11. Травми тазових кiсток
Переломи тазових кiсток, як правило, ускладненi сильною кровотечею iз ушкоджених кiсток та великих кровоносних судин, якi знаходяться на даному рiвнi.
Цi ушкодження виникають в результатi сильноi механiчноi травми, наприклад, при автомобiльнiй аварii, коли постраждалий не був зафiксований ременем безпеки. Колiно потрапляе на прилади панелi, удар передаеться вздовж стегна на кiстки тазу.
При пiдозрi перелому кiсток таза постраждалий мае залишатись нерухомим, не дозволяйте йому рухатись, покладiть постраждалого на жорстку поверхню в положення лежачи на спинi в так звану позу «жаби».
3.4.12. Перелом стегна
Перелом стегновоi кiстки може призвести до високого ризику кровотечi та геморагiчного шоку.
– Може бути зроблена повна iммобiлiзацiя (вакуумний матрац), але найефективнiшим способом знерухомити зламану стегнову кiстку е використання тяги.
3.4.13. Травми колiна
– Завжди боляче, iммобiлiзацiя колiна виконуеться в положеннi, в якому перебував постраждалий.
– Якщо ви знайшли постраждалого в лежачому положеннi, можете використовувати будь-який варiант шинування.
– Якщо уражена кiнцiвка в зiгнутому положеннi – iммобiлiзувати за допомогою валика-подушки або ковдри, яка розташовуеться пiд колiном i фiксуеться за допомогою бинтiв.
– Також можна прибинтувати уражену кiнцiвку до здоровоi еластичним або звичайним бинтом.
– Постраждалий мае бути розташований на твердiй поверхнi.
Травми стопи
– Для фiксацii гомiлково-ступневого суглобу може використовуватися вакуумна або пневмошина.
– Іммобiлiзувати за допомогою валика, iмпровiзованоi подушки.
– Накласти тугу пов’язку.
3.4.14. Вивих
Це змiщення нормальних анатомiчних спiввiдношень в суглобi мiж опорною кiсткою та суглобового ложа, часто з розривом або розтягненням зв’язок.
Допомога при вивихах така сама, як при переломах!
3.4.15. Травма шийного вiддiлу хребта
У всiх випадках при болю в шиi передбачаеться можливiсть ii травмування.
Завжди пiдозрювати травму шийного вiддiлу при:
– дорожньо-транспортнiй пригодi;
– падiннi з висоти;
