banner banner banner
Довідник поліцейського
Довідник поліцейського
Оценить:
Рейтинг: 0

Полная версия:

Довідник поліцейського

скачать книгу бесплатно


– дати можливiсть висловити причину збудження;

– висунути вимогу щодо пояснення ii неправомiрних дiй;

– пояснити недопустимiсть такоi поведiнки з посиланням на вiдповiднi нормативно-правовi акти;

– у разi продовження протиправних дiй особою попередити про можливе застосування до неi полiцейських заходiв примусу;

– тiльки пiсля цього може бути прийнято рiшення про складання протоколу, накладення штрафу на мiсцi, доставляння порушника до органу (пiдроздiлу) полiцii або можливiсть обмежитись зауваженням;

– зауваження правопорушникам, якi мають при собi дiтей, по можливостi, робиться так, щоб дiти цього не чули. З пiдлiтками полiцейськi повиннi поводитися так само ввiчливо, як i з дорослими. Зауваження дiтям робляться з урахуванням iх психологii i рiвня розвитку.

Приклади звернення до особи:

Варiант 1:

«Бажаю здоров’я. Сержант полiцii Дронь. У мiстi тривають оперативнi заходи, пред’явiть, будь ласка, вашi документи».

Якщо громадянин мае бажання пересвiдчитись у наявностi службового посвiдчення: «Будь ласка, мое службове посвiдчення».

Пiсля перевiрки: «Дякую, вибачте за незручностi, усього найкращого».

Варiант 2:

«Бажаю здоров’я. Старший сержант полiцii Онопенко. Ви порушили ч. 1 ст. 175 Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення: курили на зупинцi громадського транспорту, що заборонено законом. Пред’явiть, будь ласка, вашi документи».

Якщо громадянин мае бажання переконатись у наявностi службового посвiдчення: «Будь ласка, мое службове посвiдчення».

2.2. Особливостi спiлкування з окремими категорiями громадян та ЗМІ

2.2.1. Спiлкування з iноземцями

У спiлкуваннi з iноземцями, особами без громадянства, бiженцями та особами, якi потребують додаткового або тимчасового захисту, полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами, поважати гiднiсть особи i виявляти до неi гуманне ставлення, захищати права людини, ураховувати особливостi расовоi та нацiональноi належностi, громадянства, вiку та мови, ставлення до релiгii, статi, полiтичних та iнших переконань.

У разi необхiдностi роз’яснити правила поведiнки та правила перебування на територii Украiни. Не рекомендуеться обговорювати питання полiтики, дiяльностi органiв державноi влади, у тому числi полiцii.

Полiцейський повинен:

– при зверненнi до особи встановити, чи розумiе вона украiнську мову, а якщо нi, то якi мови розумiе.

– якщо знае украiнську мову – продовжити спiлкування украiнською;

– якщо не знае украiнськоi мови, але знае таку, на якiй може спiлкуватися i полiцейський, перейти при можливостi на мову, зрозумiлу iноземцевi, знизити темп мовлення, активно iнтонувати, видiляти логiчнi наголоси;

– якщо iноземець та полiцейський не мають можливостi спiлкування в силу вiдсутностi спiльноi мови – встановити, чи е поруч хтось, хто мiг би перекласти суть розмови. Наприклад, супутник затриманоi особи. Якщо посередника не знайшлося, перейти на мову жестiв та/чи продовжити спiлкуватися (переклад) за допомогою гаджетiв.

– перевiрити документи. За потреби доставити особу до територiального органу полiцii, викликати перекладача.

Пiд час перевiрки полiцейський мае:

– поводитись з документами бережно. Якщо в документi знаходяться грошi, будь-якi записки та iншi папери або цiнностi, запропонувати власниковi самому вилучити iх звiдти;

– звернути увагу на вiдповiднiсть наявноi в документi фотокартки та особи громадянина, правильнiсть заповнення усiх реквiзитiв, цiлiснiсть захисноi сiтки документа, строк його дii, на вiдмiтку щодо реестрацii та iнше;

– вжити застережних заходiв при перевiрцi документiв у особи, що пiдозрюеться у вчиненнi правопорушення. З цiею метою рекомендуеться стояти на пiвоберта праворуч вiд того, кого перевiряють, на безпечнiй вiдстанi вiд нього та пильно стежити за ним;

– перевiрку проводити на деякiй вiдстанi вiд стороннiх громадян, а якщо е можливiсть – в найближчому службовому примiщеннi дiльничного офiцера полiцii або громадському пунктi охорони публiчноi безпеки i порядку.

2.2.2. Спiлкування з особами, якi користуються дипломатичним iмунiтетом

Полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами, враховуючи водночас привiлеi осiб iз дипломатичним iмунiтетом:

– особиста недоторканнiсть;

– недоторканнiсть використовуваних ними транспортних засобiв, якi офiцiйно належать представництвам (консульствам);

– iмунiтет вiд кримiнальноi, цивiльноi, адмiнiстративноi юрисдикцii Украiни;

– право пiдняття на транспортному засобi нацiонального прапора тощо.

Дii в разi виявлення правопорушення, учиненого особою з дипломатичним iмунiтетом:

– повiдомити про подiю чергового територiального органу Нацiональноi полiцii;

– вжити заходiв щодо припинення правопорушення;

– записати номер та вид документа особи, який пiдтверджуе ii дипломатичний iмунiтет;

– скласти письмовий рапорт на iм’я начальника територiального органу Нацiональноi полiцii.

2.2.3. Спiлкування з народними депутатами Украiни

Пiд час спiлкування з народними депутатами Украiни полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами та:

– на вимогу народних депутатiв, iнших посадових осiб пред’явити службове посвiдчення, надавши можливiсть ознайомитися з викладеною в ньому iнформацiею, не випускаючи його з рук;

– пересвiдчитись, що це народний депутат (перевiрити наявнiсть депутатського посвiдчення та нагрудного знака народного депутата Украiни);

– вислухати заяву (iнформацiю) та, якщо це не суперечить вимогам правил несення служби, ужити вiдповiдних заходiв, доповiвши про це старшому начальниковi.

Приклади звернення до народного депутата:

Варiант 1:

«Бажаю здоров’я. Сержант полiцii Дронь. Вашi вимоги е законними, однак не належать до моеi компетенцii, я обов’язково доповiм про них старшому начальниковi. Якщо моя вiдповiдь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебувае… (назва вулицi, площi, примiщення тощо)».

Якщо дii або заяви народного депутата Украiни суперечать вимогам законодавства щодо несення служби, працiвник полiцii зобов’язаний негайно доповiсти про це старшому начальниковi й далi дiяти за його вказiвкою.

Варiант 2:

«Бажаю здоров’я. Сержант полiцii Дронь. Вашi вимоги е незаконними й суперечать Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення (Кримiнальному кодексу Украiни – доцiльно визначити вiдповiдну статтю). Якщо ви не припините своi дii, я змушений буду доповiсти старшому начальниковi та скласти вiдповiдний рапорт. Якщо моя вiдповiдь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебувае… (назва вулицi, площi, примiщення тощо)».

2.2.4. Спiлкування з людьми з особливими потребами

Пiд час спiлкування з людьми з особливими потребами полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами.

а) з людиною у вiзку:

– не можна самовiльно без дозволу котити вiзок;

– при спiлкуваннi обличчя спiврозмовникiв мають бути на одному рiвнi (треба присiсти або сiсти поруч на стiльцi);

– при спiлкуваннi з людиною в крiслi-вiзку, яка е разом iз супроводжуючою ii особою, потрiбно в першу чергу звертатися i розмовляти з нею, а не iз супроводжуючою особою;

– часто люди у вiзку бояться звертатися про допомогу. Треба зробити крок назустрiч i спитатися – чим можна допомогти. Допомога мае бути ненав’язливою i не надмiрною;

б) з людиною з вадами слуху i мови:

– при розмовi з нечуючими необхiдно дивитися безпосередньо на спiврозмовника, повiльно i чiтко промовляти слова iз виразною мiмiкою. Важливо, щоб джерело свiтла не було за вашою спиною, бо в такому випадку ваше обличчя буде затiнене;

– необхiдно мати можливiсть спiлкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олiвець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;

– не затемнювати обличчя, особливо уста, i не закривати його руками, волоссям тощо;

– щоб привернути увагу людини, яка не чуе, необхiдно торкнутися ii злегка за плече або помахати до неi рукою. Починати розмову пiсля того, коли вас помiтили. Кричати не варто;

– якщо нечуюча людина користуеться послугою сурдоперекладача, то при спiлкуваннi необхiдно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;

в) з людиною з вадами зору:

– спiлкуючись iз незрячою людиною, необхiдно представитися хто ви, якi маете повноваження, пiсля чого запитати – чим допомогти;

– при супроводi у примiщеннi необхiдно попереджувати про перешкоди, якi е на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, дверi з порогом тощо». При можливостi озвучувати iнформацiю про оточення;

– якщо незрячу людину припровадили до кабiнету службовоi особи, необхiдно iнформувати, куди ii привели, назвати цю людину й iнших присутнiх;

– якщо збираетеся читати, попередьте про це;

– не можна замiнювати читання будь-якого документа його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити пiдпис;

– не можна тягнути незрячу людину за собою. Треба попередити про необхiднiсть руху та чiтко пояснити – куди потрiбно прямувати;

– пiд час спiлкування з людьми з особливими потребами полiцейський повинен дотримуватись заходiв особистоi безпеки.

2.2.5. Спiлкування з представниками засобiв масовоi iнформацii

У разi звернення представника засобiв масовоi iнформацii полiцейський повинен:

– дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами;

– пiд час забезпечення публiчноi безпеки i порядку на мiсцi подii не повинен приховувати свое обличчя вiд вiдеокамер та боязко ухилятися вiд спiлкування з журналiстами;

– утриматись вiд висловлювання власних мiркувань;

– пояснити, хто уповноважений коментувати конкретнi подii, та надати контактнi данi вiдповiдноi особи.

НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!

Приклад вiдповiдi на звернення:

«Бажаю здоров’я! Капрал полiцii Мирний. Ми несемо службу iз забезпечення публiчноi безпеки i порядку. За бiльш детальною iнформацiею вам доцiльно звернутися до старшого начальника, який перебувае…»

У разi, коли представник засобiв масовоi iнформацii перешкоджае виконувати функцiональнi обов’язки, полiцейський мае повiдомити, що згiдно зi ст. 36 «Вимога залишити мiсце i обмеження доступу на визначену територiю» Закону Украiни «Про нацiональну полiцiю»:

– полiцейський уповноважений вимагати вiд особи (осiб) залишити визначене мiсце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеноi територii або об’ектiв, якщо це необхiдно для забезпечення публiчноi безпеки i порядку, охорони життя i здоров’я людей, для збереження та фiксацii слiдiв правопорушення;

– полiцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту i пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць i автомобiльних дорiг у разi затримання осiб вiдповiдно до закону, пiд час аварiй, iнших надзвичайних ситуацiй, якщо це необхiдно для забезпечення публiчноi безпеки i порядку, охорони життя i здоров’я людей;

– повiдомити представниковi засобiв масовоi iнформацii, що його дii можуть бути квалiфiкованi як перешкоджання дiяльностi полiцейського;

– поiнформувати безпосереднього начальника або чергового територiального органу Нацiональноi полiцii;

– озвучити журналiстовi його право оскаржити дii працiвника полiцii до вищого органу, прокуратури чи суду.

Приклад звернення до працiвника засобiв масовоi iнформацii:

«Бажаю здоров’я! Капрал полiцii Мирненко. Ми несемо службу iз забезпечення публiчноi безпеки i порядку. Вашi дii перешкоджають виконанню обов’язкiв працiвникiв полiцii. Негайно припинiть своi протиправнi дii. Інакше, вiдповiдно до Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю», щодо вас буде застосовано превентивнi полiцейськi заходи».

Документом, який пiдтверджуе повноваження представника засобiв масовоi iнформацii, може бути:

– редакцiйне посвiдчення;

– посвiдчення журналiста, видане Нацiональною спiлкою журналiстiв Украiни;

– посвiдчення журналiста, видане медiа-профспiлкою;

– акредитацiйна картка;

– прес-картка iнших журналiстських, зокрема мiжнародних, органiзацiй.

ПІД ЧАС КОНТАКТУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:

– несанкцiоновано вилучати засоби фото-, вiдео-, аудiозапису та вiдповiднi носii iнформацii;

– перешкоджати iх законнiй дiяльностi (закриття об’ектива, вимкнення камери тощо);

– самостiйно приймати рiшення щодо обмеження доступу журналiста до мiсць, вiдвiдування яких дозволено законодавством.

Приклад вiдповiдi на запитання: