скачать книгу бесплатно
Новi украiнцi вiдпочивали на Мальдiвських островах i вирiшили влаштувати справжню тропiчну рибалку. Взяли яхту напрокат, вийшли в море, закинули вудки… Раптом на швидкостi летить до них полiцейський катер. Пришвартувався. Полiсмен запитуе:
– Чи е у вас лiцензiя на ловлю риби?
– Нi. Немае.
– Доведеться вам сплатити штраф.
Тут один кореш уcмiхаеться так хитро i каже:
– А ми не ловимо рибу. Ми – «зеленi», чистимо дно бухти вiд усякого залiзяччя, – i дiстае свою товстезну вудку.
Дивляться полiсмени – до жилки прив’язаний великий магнiт. Інший пiдняв вудку – теж магнiт. Полiсмен покрутив пальцем бiля виска i катер вiдшвартувався.
А братки обступили кореша:
– Ну, ти розумака! Ну, ти мудрагель! Класно придумав – ловити рибу-молот!
Зустрiлися два мисливцi:
– А я недавно собаку мисливську купив!
– Якоi породи?
– Гончак! Я iй «Фас!», а вона менi: «Ти гониш!»
Один карась розповiдае iншому:
– Ти не повiриш! Той рибалка, у якого я вчора зiрвався з гачка, важив пiд 300 кiло!
– Слухай, – «дiстае» жiнка чоловiка, – ти що, на полюваннi з нашим Бровком не наговоришся, що вдома цiлий день з ним розмовляеш? Вiн же нiчого тобi не вiдповiсть!
– Якраз за це я його й поважаю…
Жiнка виказуе чоловiковi:
– До весiлля ти мене задаровував. А нинi – хоч би квiтку яку принiс…
– А ти хоч коли чула, щоб рибалка наживлював гачок пiсля того, як рибку упiймав?
Дзвiнок у квартиру:
– Алло! Опанаса можна?
– Ви знаете… Горе у нас велике… Помер Опанас…
– Не зрозумiв – вiн що, на полювання завтра не пiде?…
– Вчора я зловив п’ять сомiв i десять щук!
– Я б так не змiг…
– Ловити?
– Брехати!
– Куди це ти, Микито, бiжиш?
– За вовком женуся!
– А де ж вовк?
– Та… трохи… вiдстав…
Сидять два приятелi в ресторанi. Один розповiдае:
– Учора був на рибалцi. Не встиг вудки розмотати, аж на мене прямо пливе осетрина!
– І велика порцiя? – запитав, проходячи мимо них, офiцiант.
Украiнець, росiянин i грузин пiсля третьоi чарки завели мову про полювання.
Украiнець:
– Восени! В очеретах! На кабана! Ото полю-ваннячко!
Росiянин:
– Єх! Зимой! Да на медведя! Вот зто охота! Грузин:
– Полеванечко! Охота! Разве это удовольствие? Вот я иду, навстречу девушка идет. Мне ахота, ей ахота – вот это ахота!!!
– Слухай, що ти з тим черв’яком так довго возишся? Вiн у тебе вже здох!
– Е нi, вiн тiльки втратив свiдомiсть. Зараз зроблю штучне дихання, приведу його до тями i хай знову ловить рибу. Нiчого придурюватися!
– Микито, знаеш, навiщо на компасi люстерко?
– Навiщо?
– Щоб ти завжди мiг бачити того, хто заблукав.
– Не розумiю, як можна проводити на рибалцi усi вихiднi? – «пиляе» Микиту Ганя.
– «Не розумiю, не розумiю…» Навiщо говориш про речi, яких не розумiеш?!
Один крутелик телефонуе iншому:
– Слухай, давай махнемо на сафарi, я знаю де путiвки дешевi.
– Скiльки?
– Ну, там рiзнi цiни. Полювання з дружиною на лева – п’ятсот доларiв… З левом на дружину – всього сотка…
Розмова двох рибалок:
– Ти що, одружився?
– Ага.
– Навiщо?
– Отакоi! А хто рибу буде чистити?
Вперше уполював Микита зайця. Записав у хлопцiв рецепт, як готувати смаженину, та й подався додому. По дорозi сiв у лiсосмузi «подумати». Лисиця пiдкралася, схопила зайця i чкурнула через лiсосмугу.
– От дурна! Зайця вкрала, а рецепт у мене ж! – смiеться Микита.
Їдуть рибалки. На березi сидить дiд.
– Дiду, тут рибу ловлять?
– Ловлять.
Розмоталися. Зо три години ловили. Тихо.
– Дiду, так е тут риба?
– Немае.
– А ви ж казали, що ловлять!
– Та ото, як i ви, ловлять, ловлять, а ii немае…
– Полював я недавно в Африцi, i там за мною погнався лев… Правда, вiн послизнувся, i менi вдалося втекти!
– І ти не злякався?
– А на чому ж вiн тодi, по-твоему, послизнувся?
Микита раненько-тихенько закинув вудочки i причаiвся. Поплавки завмерли. Тихо. Аж раптом з води вискакуе великий короп.
– Тихо, телепню! – кричить Микита. – Рибу налякаеш!
– От гава! Купила кiлограм ковбаси, а вона така гидка!
– Викинеш?
– Ти що?! Вiддам Опанасовi на вiдкриття полювання.
Зима. Бiля ополонки сидить Микита з вудочкою, вуха побiлiли вiд морозу, а шапка лежить поруч на кризi. Пiдходить Опанас:
– Микито! Ти що, здурiв?! Шапку надiнь, вуха вiдморозиш, голову простудиш!
– Щас! Вчора випити кликали, а я не почув!
На базарi:
– Ой, ой, хто це в нас, котик чи кiшечка?
– А ви що, по вухах не бачите?
– Нi.
– Заець!
Опанас дiстае з банки черв’яка, нанизуе на гачок, а той до нього:
– Ти тiльки не пiдсiкай рiзко, а то вуха закладае!
Мисливцi iдуть з полювання. Микита увесь час на два кроки попереду.
– Микито, куди ти так летиш?
– Поспiшаю виконати «супружеський долг»!
– Чекай, твiй дiм в iншому боцi!
– Але я туди вже не донесу!
– Чому у вашому ставку цього року риба не ловиться?
– Бульдозер зруйнував греблю, i вся дика риба повтiкала!
– Я тепер полювати лиса з ховрашком ходжу!
– Не зрозумiв?
– Даю йому пляшку i пускаю в нору…
– Ну?
– Через двадцять хвилин вони з лисом покурити виходять!
– Микито! Я вчора упiймав коропа – 20 кiло! На вудочку!
– Е-е-е! Опанасе! А я вчора пiднiмаю вудку, а на гачку старезний срiбний лiхтар. А у ньому всерединi свiчка горить!
– Добре, добре… Короп був – кiлограмiв 10…
