скачать книгу бесплатно
Князь-варвар
Ігор Васильович Макарук
Катерина Ігорiвна Макарук
Історiя Украiни в романахПрокляття волхвiв #1
«Князь-варвар» – це перший роман iз серii «Прокляття волхвiв» iвано-франкiвських дослiдникiв Ігоря i Катерини Макарукiв.
Драматичнi подii роману розгортаються у перiод правлiння Великого князя киiвського Володимира Святославовича. Ще не прийнято християнство. Могутня Киiвська держава живе своiм сталим споконвiчним життям. Спадкоемцi Прадавньоi Орiани намагаються вберегти священнi символи минувшини i моляться своiм Богам. Бояри, волхви, дружиннi воiни – всi вони оживають через тисячолiття, стають нам близькими i зрозумiлими, коли ми разом з ними страждаемо, б’емося з ворогами, сумнiваемося i любимо Рiдну Землю…
Ігор Васильович Макарук,
Катерина Ігорiвна Макарук
Князь-варвар
Прокляття волхвiв
Дiйовi особи та iсторичнi постатi, про яких згадуеться в романi
Великокняжа родина:
Ігор Рюрикович на прiзвисько Старий – Великий князь киiвський, батько Великого князя Святослава Хороброго, дiд Великого князя Володимира Великого, чоловiк княгинi Ольги. Загинув у древлянських землях.
Ольга (Гельга, Алогiя) – Велика княгиня киiвська. Дружина Великого князя Ігоря Старого, мати Великого князя Святослава Ігоровича, баба Великого князя Володимира Святославовича.
Святослав Ігорович – Великий князь киiвський, батько Великого князя киiвського Володимира Великого.
Володимир Святославович – Великий рiвноапостольний князь киiвський, хреститель землi Киiвськоi. Син Великого князя Святослава Хороброго.
Анна Вiзантiйська – принцеса, сестра iмператора Вiзантiйськоi iмперii Василя ІІ Македонянина, майбутня дружина Великого князя киiвського Володимира Великого.
Ярополк Святославович – Великий князь киiвський, син Великого князя Святослава Хороброго, старший брат Великого князя Володимира Святославовича.
Олег Святославович – князь древлянський. Старший брат Великого князя киiвського Володимира Святославовича. Син Великого князя Святослава Хороброго.
Волхви:
Святозар Свiтлий – Верховний волхв землi Киiвськоi, органiзатор i натхненник першоi змови волхвiв.
Боговид Споконвiчний – волхв, хоронитель таемного святилища перших людей. Оберiг споконвiчного знання.
Боголюб Любецький – волхв iз Любеча, сподвижник Верховного волхва землi Киiвськоi Святозара Свiтлого. Брав активну участь у першiй змовi волхвiв.
Благослав Тихий – волхв iз Чернiгова, який входив до пантеону Вищих волхвiв земель Киiвського князiвства. Сподвижник Святозара Свiтлого у першiй змовi волхвiв.
Всесил Боголюбич – старший син Боголюба, волхва iз Любеча. Брав участь у другiй змовi волхвiв. Близький друг i сподвижник Дана (Данеслава) Святозарича.
Всеслав Бiлий – волхв Іскоростенськоi землi, його останнiм учнем був Інгвар (Ігор), побратим i сподвижник по другiй змовi волхвiв, Дана (Данеслава) Святозарича.
Дан, або Данеслав Святозарiв – син Верховного волхва землi Киiвськоi Святозара Свiтлого, один iз ватажкiв другого повстання волхвiв проти Великого князя киiвського Володимира.
Добрисвiт Мудрий – волхв iз Вишгорода, який входив до пантеону Вищих волхвiв земель Киiвського князiвства. Сподвижник Святозара Свiтлого у першiй змовi волхвiв.
Інгвар, або Ігор – волхв, друг i побратим Данеслава, сина Святозара Свiтлого, Верховного волхва землi Киiвськоi. Один iз провiдникiв другоi змови волхвiв.
Молибог – волхв iз Новгорода, який входив до пантеону Вищих волхвiв земель Киiвського князiвства. Сподвижник Святозара Свiтлого у першiй змовi волхвiв.
Орiй Давнiй – старий мольфар, волхв, який е хранителем споконвiчних таемних традицiй стародавнiх антiв часiв могутньоi Орiани, краiни славетних орiiв.
Свiтолик Богомудрий – переяславський волхв за часiв князювання Ігоря Старого та Ольги.
Святовид Переяславський – волхв, який входив до пантеону Вищих волхвiв земель Киiвського князiвства. Сподвижник Святозара Свiтлого у першiй змовi волхвiв. Старший син переяславського боярина Добромира Поклiнного.
Антип – малолiтнiй син Боголюба, волхва iз Любеча, у майбутньому монах Афонського монастиря Антонiй.
Родина Мала Нiскинi:
Мал Нiскиня – верховний вождь союзу древлянських племен. Батько Добринi i Малушi. Дiд Великого князя киiвського Володимира Святославовича.
Малуша Нiскинiч – мати Великого князя киiвського Володимира Святославовича, ключниця Великоi княгинi Ольги; донька древлянського князя Мала Нiскинi, сестра Добринi Нiскинiча.
Добриня Нiскинiч – Великий воевода, посадник новгородський, рiдний дядько Великого князя киiвського Володимира, брат Малушi, син древлянського князя Мала Нiскинiча.
Анастасiя Нiскинiч – дружина посадника новгородського Добринi Нiскинiча, славетна поляниця – жiнка-воiн. Мати Костянтина Добринiча, майбутнього посадника новгородського.
Костянтин Добринiч – син Добринi Нiскинiча, воеводи Великого князя киiвського Володимира, майбутнiй посадник новгородський.
Сiм’я бояр Поклiнних:
Переслав Поклiнний – боярин переяславський, батько Добромира Поклiнного, сподвижник Великого князя Ігоря Рюриковича Старого.
Добромир Поклiнний – боярин, колишнiй посадник переяславський, батько Ратимира, посланника Великого князя та волхва Святовида Переяславського.
Катерина Поклiнна – дружина Добромира Поклiнного, гречанка, колишня улюблениця княгинi Ольги.
Святовид Переяславський – старший син Добромира Поклiнного. Волхв, сподвижник Святозара Свiтлого.
Добромира Поклiнна – донька Добромира Поклiнного, мати Позвiзда Володимировича.
Позвiзд Володимирович – син Добромири Поклiнноi i Великого князя Володимира Святославовича.
Ратимир Поклiнний – боярин iз Переяслава, син Добромира. Посланник Великого князя киiвського Володимира до Риму i Константинополя.
Родена Поклiнна – дружина Ратимира Поклiнного, мати Добромира Молодшого.
Добромир Поклiнний (молодший) – малолiтнiй син Ратимира Поклiнного, посланника киiвського, i онук Добромира Поклiнного, боярина переяславського, майбутнiй посадник переяславський.
Мечислав Вiдчайдушний – дружинний воiн, командир Третьоi когорти молодшоi великокнязiвськоi дружини. Незаконнонароджений син Добромира Поклiнного.
Ладомира – дружина Мечислава. Полонянка, привезена Мечиславом iз одного з великокняжих походiв.
Переслав Мечиславiв – син Мечислава i Ладомири.
Воiмир Шуйця – сподвижник i побратим Переслава Поклiнного. Командир переяславськоi дружинноi когорти. Рiдний дядько Добромира Поклiнного, брат його матерi.
Дзвенимира – дружина Воiмира Шуйцi.
Дзвенимир Шуйця – син Воiмира. Пiсля Добромира Поклiнного був посадником переяславським.
Лют Дзвенимирич – син Дзвенимира Шуйцi.
Родина Сiгурда Ейрiксона:
Сiгурд Ейрiксон – воевода молодшоi дружини Великого князя Володимира, рiдний дядько Олафа Трюггвасона.
Ейрiк Бьодаскаллi – батько Сiгурда Ейрiксона i Астрiд Олафсон, дiд Олафа Трюггвасона по материнiй лiнii.
Астрiд Олафсон – сестра Сiгурда Ейрiксона, дружина Трюггвi Олафсона, мати Олафа Трюггвасона, донька Ейрiкa Бьодаскаллi.
Трюггвi Олафсон – батько Олафа Трюггвасона, чоловiк Астрiд Олафсон, сестри Сiгурда Ейрiксона.
Олаф Трюггвасон – племiнник воеводи Сiгурда Ейрiксона, майбутнiй король Норвегii Олаф І Трюггвасон, посланник Великого князя киiвського Володимира до iмператора Василя ІІ Македонянина. Перебуваючи в чужинських землях, називав себе Олiй Руський.
Гейра Прекрасна – донька короля вендiв Бурислава Мужнього, дружина Олафа Трюггвасона, з якою вiн прожив три роки.
Гаральд Прекрасноволосий – король Норвегii, дiд Трюггвi Олафсона, батька Олафа Трюггвасона.
Дружиннi воеводи, полководцi, бояри, посадники:
Верчеслав Хоробрий – полководець Великого князя Володимира. Один iз очiльникiв дружинного вiйська у походi до Вiзантii.
Бардi Косматий – варяг, ватажок найманцiв Восьмоi когорти молодшоi великокнязiвськоi дружини.
Воiслав Хитрий – ватажок п’ятоi ватаги, Третьоi когорти молодшоi великокняжоi дружини.
Доброгост Новгородський на ймення Страшний – полководець Великого князя киiвського Володимира Святославовича, сподвижник i побратим Добринi Нiскинiча.
Інгольв Вовча Паща на ймення Король Вовкiв – варяг, командир Сьомоi когорти найманцiв iз пiвночi, якi були на службi у Великого князя киiвського Володимира Святославовича.
Лют Свенельдич – син шведського воеводи на службi киiвських князiв, рiдний брат Мiстишi. Учасник походiв Великого князя Святослава Хороброго, де неодноразово вiдзначався. Убитий пiд час полювання Олегом Древлянським.
Мал Завидiв – полководець Великого князя киiвського Володимира Святославовича, командував Четвертою когортою молодшоi великокнязiвськоi дружини, брав активну участь у походi до Вiзантii. Звитяжно проявив себе пiд час взяття Христополя.
Мiстиша Свенельдич – син киiвського воеводи Свенельда, брат Люта. Був убитий у древлянських землях.
Остромир Глiбович – боярин киiвський, радник Великого князя киiвського Володимира Святославовича.
Претич – боярин киiвський, воевода Великого князя киiвського Святослава Ігоровича.
Свенельд – варяг, воевода Великих князiв киiвських Святослава Ігоровича i Ярополка Святославовича, був убитий Добринею Нiскинiчем пiсля захоплення Киева Володимиром Святославовичем.
Творимир Чернiгiвський на ймення Сподвижник – полководець Великих князiв киiвських Святослава Ігоровича та Володимира Святославовича.
Чорновид Вiдступник – великокняжий посадник у Іскоростенi. Колишнiй волхв, який зрiкся свого шляху, став воiном, але протягом всього свого життя намагався вiдшукати найкоротший шлях до таемного знання стародавнiх волхвiв.
Знахарки, вiдуньi:
Богуслава Темна – знахарка, яка певний час жила неподалiк Іскоростеня, а потiм була сподвижницею другоi змови i повстання волхвiв.
Зореслава – донька Святозара Свiтлого i Ягни Ясноi, майбутня вiдьма киiвська, яка певний час жила у молодшоi сестри Ягни Чаруни.
Чаруна – молодша сестра Ягни Ясноi, знахарка, яка проживала в поселеннi Ольжичi i в якоi певний час перебувала на вихованнi Зореслава, донька Святозара Свiтлого i Ягни Ясноi.
Ягна Ясна – киiвська вiдьма, дружина Верховного волхва Святозара Свiтлого, мати Зореслави, майбутньоi вiдьми киiвськоi.
Чужоземнi правителi:
Агмунд Двоедушник – верховний чаклун вiкiнгiв, який свого часу вiдкрив таемне вчення скандинавiв тодi ще молодому волхву Святозару Свiтлому.
Бурислав Мужнiй – король вендiв, на його середнiй доньцi Гейрi був одружений Олаф Трюггвасон.
Василь ІІ Македонянин (Болгаробiйця) – iмператор Вiзантii, брат принцеси Анни, майбутньоi дружини Великого князя киiвського Володимира Святославовича.
Варда Фока – вiзантiйський военачальник, який проголошував себе iмператором i двiчi пiдiймав повстання проти iмператорiв Вiзантii Івана І Цимiсхiя та Василя ІІ Македонянина. Виходець з Малоi Азii iз знатного каппадокiйського роду, вiрменського походження.
Гаральд Сiра Шкура – король Норвегii, вбивця Трюггвi Олафсона, батька Олафа Трюггвасона.
Гаральд І Синьозубий – король Данii i Норвегii до 986 року. Зазнавши поразки у вiйнi проти Оттона ІІ Рижого, був змушений прийняти християнство. В цiй вiйнi активну участь брав Олаф Трюггвасон.
Ерес – бонд у краiнi естiв. Саме в нього у рабствi був Олаф Трюггвасон, племiнник Сiгурда Ейрiксона.
Іван XV – сто тридцять восьмий Папа Римський, за його понтифiкату посли киiвськi вiдвiдували Рим, а Володимир Великий охрестив землi киiвськоi держави.
Костянтин Македонянин – брат iмператора Василя ІІ Болгаробiйця, майбутнiй iмператор Костянтин VIII.
Миколай ІІ Хрисоверг – Патрiарх Константинопольський в часи хрещення князем Володимиром Великим Киiвських земель.
Оттон II Рудий – король Нiмеччини та iмператор Священноi Римськоi iмперii з 973 року. Був одружений на родичцi iмператора Вiзантii Івана І Цимiсхiя. Пiд орудою Оттона ІІ воював Олаф Трюггвасон з королями Данii та Норвегii.
Хакон ІІ Могутнiй – скандинавський ярл, фактично був повноправним королем Норвегii у перiод 970–995 рокiв. Був союзним васалом Гаральда І Синьозубого, тому брав участь у вiйнi Гаральда проти германського iмператора Оттона ІІ. Пiсля смертi Хакона королем Норвегii став Олаф Трюггвасон.
Посланники вiзантiйськi:
Сергiй Студит – посланник вiзантiйського iмператора Василя ІІ Македонянина до Великого князя киiвського Володимира, монах Студiйського монастиря, якого ще називали Кирило Фiлософ. Майбутнiй Патрiарх Константинопольський.
Феодот Нiкомедiйський – вiзантiйський посланник до Великого князя киiвського, вельможа, вiдважний полководець, закоханий у принцесу Анну Вiзантiйську.
Вiд автора
