скачать книгу бесплатно
Ти ж не маеш кулака?
Пер Гiнт: Будь я молот, будь клепало –
Мати плаче сяк чи так.
(Смiеться)
Ну, потiштесь…
Оза: Що? Ти знову
Набрехав?
Пер Гiнт: Тим разом – так.
Вiр тепер моному слову.
(Затискае лiвий п’ястук[11 - Кулак (прим. ред.).])
Гляньте, в тих клiщах залiзних
Аслак вився.
(Затискае правий п’ястук)
Ця ж рука
Била молотом. Чи мало?
Оза: Ти повiк не даш спокою,
Доки я не ляжу в грiб.
Пер Гiнт: Нi, нанашко! Ти ще будеш
Їсти чисто бiлий хлiб!
Вiр менi – цiле село
Впаде ниць до твоiх нiг.
Я не все зробив, що мiг!
Пiдожди лиш мить одну
Доки я щось славне втну!
Оза:(згiрдно[12 - Зверхньо, зарозумiло, гордовито (прим. ред.).]) Ти?
Пер Гiнт: Що прийде, хто ж це знае?
Оза: Так ти знай хоч те одно,
Що штанiв не полатае,
Як пiдреш колись, нiхто!
Пер Гiнт: Цiсарем, царем я буду!
Оза: Так, тепер вже бистра чвiрка
Геть твiй розум десь несе.
Пер Гiнт: Вижди лиш момент, а буду!
Дай часу, а буду князь!
Оза: Всякий чiп плете дурницi!
Пер Гiнт: Ну – побачиш!
Оза: Знай границi!
Ти зовсiм зiйшов з ума.
Впрочiм: з нас iще колись
Може й вийшло б що путяще,
Коли б ти, мiй пане сину,
Не ловив так вiчно гав.
Та з Гегштадта була добра
І тобi iшла на руку,
Легко б мiг дiвчину взяти.
Як би вмiв закинуть сак…
Пер Гiнт: Так?
Оза: Старий собi дурак,
Добродушний, хоч упертий.
Небо бачить у дочцi,
Але й Інгрид не з вiвцi.
Де вона йде, там i вiн
Чимчикуе, хоч бурчить.
(Знову плаче)
Пiддобрить багатiй дiвцi –
Прастарий, селянський рiд!
Мав би ти олiй в макiвцi,
Не полетiв би на спiд.
Пер Гiнт: (швидко)
Ну, я йду i посватаю!
Оза: Де?
Пер Гiнт: У Гегштадтi!
Оза: Бiдний Пер,
Опiзнивсь, паничу, трохи.
Пер Гiнт: І чому ж?
Оза: Дiстанеш букiв –
Так, як дiвки не дiстав!
Пер Гiнт: Ну!
Оза: (хлипае) У той час, як ти по небi
Уганявся на цапi,
Мац Моен ii посватав.
Пер Гiнт: Що? Той Мац – страхополох?
Оза: Так, вона iде за нього.
Пер Гiнт: Пiдожди, нiм я коняку
Запряжу. (Повертаеться до виходу)
Оза: Тут шкода слiв –
Завтра в них буде весiлля!
Пер Гiнт: Нинi в нiч iще не пiзно!
Оза: От сховайся, як не хочеш,
Щоб взяли тебе на смiх.
Пер Гiнт: Ну! Менi дадуть дорогу!
(Пiдстрибуе смiючись)
Через верх, бо шкода часу
Конi в бричку запрягать.
(Пiдстрибуе. Пiдiймае Озу високо вгору)
Оза: Кинь!
Пер Гiнт: О, нi! На цiй кульбацi
Ти поiдеш на весiлля!
(Переходить потiк)
Оза: Милий Боже! Вiтрогоне,
Ми потонемо!
Пер Гiнт: О, нi!
Не для мене смерть в багнi!
Оза: Кому висiти – не втоне!
(Хапае його за волосся)
Потворе!
Пер Гiнт: Сиди спокiйно –
Можеш впасти ненадiйно.
Оза: Осле!
Пер Гiнт: Шкода язика!
