скачать книгу бесплатно
Оза: Ой, костi
Болять менi, лiжко тверде.
Пер Гiнт: Зложи менi скрань[18 - Скроня (прим. ред.).] на колiна.
Тепер тобi краще?
Оза: Вже час…
Пер Гiнт: Куди ж ти спiшишся?
Оза: Далеко,
Свiт сонця для мене вже згас…
Пер Гiнт: Лежи спокiйненько пiд коцом,
Й полинем у сяево мрiй…
Оза: Не краще б нам Бiблiю взяти –
Я чую такий неспокiй…
Пер Гiнт: Полинем до Сорiя-Морiя,
Поскачем на однiй нозi;
Найкращих гостей там спросили:
Самi королi та князi.
Оза: А нас хiба там запросили?
Пер Гiнт: Просили обох на обiд.
(Закидае шнурок на спинку крiсла, на якому сидить кiт, бере в руку прут i сiдае в ногах лiжка)
Ану-ко прудкiше, булана!
Не холодно, мамо, тобi?
Оза: А що це так дзвонить i грае?
Пер Гiнт: Це, ненечко, срiбнi дзвiнки.
Оза: Як нiжно гомоном лунае.
Пер Гiнт: Тепер вже на фiордi санки.
Оза: Ох, лячно! Здiймаються шуми,
Мов скарги й зiтхання чиiсь…
Пер Гiнт: Це сосни колишуться з вiтром,
Ти ж, ненечко, цить, заспокiйсь.
Оза: А що це так блискае-скриться?
Вiдкiля та ясна свiтиль?
Пер Гiнт: Це свiтла горять у палатах,
Будем там за декiлька хвиль.
На брамi Петро поклонився
І просить тебе увiйти…
Оза: Вiтав нас?
Пер Гiнт: У шанi схилився,
Вина подае нам пугар[19 - Келих, кубок (прим. ред.).].
Оза: Вино! А тiстечок немае?
Пер Гiнт: Яких ще – цiлiська гора!
Сусiдка приходить з поклоном
І каву принесла з двора.
Оза: Зустрiнемся там?
Пер Гiнт: Безумовно –
Як тiльки захочеш того.
Оза: Вiдкiля менi таке щастя?
І чим заслужила його?
Пер Гiнт: Ану-ко прудкiше, булана!
Оза: А добру дорогу ти взяв?
Пер Гiнт: Широка, мов степ.
Оза: Вiд погонi
Кружляе менi в головi.
Пер Гiнт: Ще мить i доiдем до цiлi,
А там вже як слiд вiдпiчнеш.
Ану-ко, булана! В небесних воротах
Товпа бовванiе. А гей, на боки!
