скачать книгу бесплатно
Нам усе цiкаво знати.
Флорес
Добре, можу розказати,
все ж я бачив, як було.
Щоб успiшно звоювати
прикордонну ту фортецю,
що зовуть Сьюдад-Реаль,
наш магiстр зiбрав рушення
доблесних своiх васалiв —
пару тисяч пiших кметiв
i комонникiв три сотнi
iз мирянства i чернецтва,
бо таку повиннiсть мають
всi брати червонохрестi,
чи то свiтськi, чи духовнi, —
проти маврiв, безперечно…
На хоробрiм юнаковi
пишний був жупан зелений,
сутим золотом розшитий,
тiльки наручнi сталевi
блискотiли крiзь вильоти,
запнутi на шiсть петельок;
а пiд ним був кiнь зiркатий,
мов змiюка, здоровенний, —
воду пив з Гвадалквiвiру[15 - Гвадалквiвiр – рiка на пiвднi Іспанii. Мiсцевi конi з породи арабських скакунiв вважалися найкращими в Іспанii. (Прим. Яреми Кравця)],
пасся в травах прибережних,
у наритниках лосячих,
на загривку – банти, ленти
бiлим снiгом майорять,
мальовничi та чудеснi,
як i яблука тi бiлi
по лискучiй сiрiй шерстi.
Обiк нього – дон Фернандо,
командор наш, iде верхи:
кiнь буланий, бiлий храп,
грива й хвiст – як ночi темнi;
в пана добрий обладунок —
на кольчузi на турецькiй
плащ ярiе жовтожарий,
весь у золотi та перлах,
на блискучiм шишаку
гордо мають бiлi пера,
наче квiтка помаранчi,
як весною розцвiтеться;
на перев’язi у нього
ясеновий спис довжезний,
аж до самоi Гранади
ворогам усiм страшенний.
Непокiрнi городяни
опiр нам чинили впертий,
заявивши, що вони
будуть вiрнi Ісабелi.
Та магiстр взяв мiсто з бою
i бунтiвникам найпершим
та зневажникам, що смiли
за лiта його безчестить,
голови казав зрубати,
а дрiбнотi, пiдлiй чернi —
тим роти велiв заткати
й спини буками змережить.
Нинi всi його бояться,
ну i люблять, як належить,
i вважають, що цей воiн,
славний в вiцi молодечiм,
згодом, повних лiт дiйшовши,
скорить маврiв богомерзких,
пiд червоного хреста
iх пiвмiсяця пiдверне.
Командоровi й васалам
нагороду дав вiн щедру —
в переможеному мiстi
здобич взято незлiченну…
Та уже музики грають;
будьте ж ви усi веселi, —
переможцю любi лаври,
двiчi любе щире серце.
Ява шоста
Входять командор i Ортуньйо, Хуан Рудий, алькальди Естеван та Алонсо, музики, селяни.
Музики
(спiвають)
Слава, слава пану,
слава командору,
воiну грiзному,
в битвах переможцю!
Хай живуть Гусмани,
хай живуть Хiрони —
вiрним милостивцi,
смирним оборонцi!
У бою завзятiм
мавритан зборовши,
iз Сьюдад-Реаля
вiн верта додому, —
в Овечiй Криницi
вже його корогви.
Дон Фернандо Гомес
хай живе сто рокiв!
Командор
Я дякую шановнiй всiй громадi
за цю до мене явлену любов.
Алонсо
Сеньйоре милостивий, всi ми радi
заслужене вiддати знов i знов.
Естеван
Завжди до вас прихильнi криничани
й мужi громадськi просять без одмов
дари прийняти скромнi, що селяни
в цей славний день зiбрати спромоглись;
бiльш добростi, анiж добра, в нас, пане,
чимсь iншим надолужимо колись.
Та ось iдуть заклечанi пiдводи:
на першiм возi посуд – подивись;
на другiм – гуси доброi породи,
бач, голови вистромлюють з-за грат,
мов хочуть оспiвать твоi походи;
он десять туш свинячих, ще й доклад —
кров’янка там, i ковбики, й ковбаси
приемний розливають аромат;
сто каплунiв – це теж кусочок ласий,
сто курок – десь по них у хуторах
сумують досi пiвнi-ловеласи…
Нема на наших конях пишних блях
i всякоi там збруi дорогоi,
та дорога нам щирiсть у серцях,
i щиро вам даруем ми напоi —
дванадцять добре сповнених мiхiв,
що з ними вашi доблеснi героi
i голими в мороз на ворогiв
завзято пiдуть – сила сонцебризна
крiпкiш за сталь покрiпить воякiв.
Ще е тут сир та iнша потребизна,
що ми тобi приносимо у дар;
прийми, здоров, усе i щиро визнай,
що ти – сердець щасливий володар.
Командор
Ще раз дякую. Ідiть
в добрий час усi додому.
Алонсо
Вам же по трудi такому
слiд, сеньйоре, вiдпочить.
Потрусили ваш порiг
ми любистком та ласкавцем;
щоб могли, своiм державцям
постелили б ми до нiг
схiднi перли й самоцвiти.
Командор
Я вам вiрю. Прощавайте.
Естеван
На прощання заспiвайте
величальну ще раз, дiти.
Музики
(спiвають)
Слава дон Фернандо,
слава командору,
воiну грiзному,
в битвах переможцю!
(Виходять.)
Ява сьома
Командор, Лавренсiя, Пасквала, Ортуньйо, Флорес.
Командор
Ви, дiвчата, пiдождiть.
Лавренсiя
Що накажете, сеньйоре?
Командор
Значить, знову непокора?
Довго думаеш дражнить?
Лавренсiя
