скачать книгу бесплатно
Баррiльдо
Що нема кохання!
Лавренсiя
Це ще, знаете, питання.
Баррiльдо
Ну а я кажу свое:
без любовi свiт пропав би
i життю б настав кiнець.
Менго
Не великий я мудрець,
був би вчений – бiльше знав би;
та вiдомо, що стихii
в вiчнiм розбратi живуть
i незгiдливi беруть
соки з них тiла людськii —
жовч i флегму, млость i кров…
Баррiльдо
Щоб ти знав, цей свiт подвiйний
е насправдi гармонiйний —
все еднае в нiм любов,
горне всiх пiд власть свою,
пiд опiку благородну.
Менго
Та любов, сказать, природну
я, Баррiльдо, визнаю.
Певно, що така iснуе
у речах i у тiлах
i людьми у iх дiлах
непохибливо керуе;
так, вона у кожнiм е,
до натури вiдповiдно,
i усякий, з нею згiдно,
береже ество свое.
Вiд удару затуляе
нам лице своя рука,
вiд бiди нога прудка
тiло втечею збавляе;
як ув око пил летить,
то його закриють вii, —
так любов природна дiе.
Пасквала
Як же спiр ваш розумiть?
Менго
Я кажу, що е любов
тiльки до самого себе.
Пасквала
Ну i Менго! Тю на тебе!
От дурницю упоров!
Що ж, по-твоему, то глупство
тягне самку до самця
i до дiвки молодця?
Менго
Не любов, а себелюбство.
Що таке любов?
Лавренсiя
Жадання
красоти.
Менго
Так, красоти…
Для якоi ж то мети?
Лавренсiя
Для утiхи, обладання.
Менго
То, виходить, насолоди
ми шукаемо в красi?
Лавренсiя
Нiби так.
Менго
І люблять всi
задля власноi вигоди?
Лавренсiя
Правда, Менго.
Менго
То ж то й е.
Іншого нема кохання,
як свое вволить бажання,
серце втiшити свое.
Баррiльдо
А згадай, що в церквi новiй
нам казав отець Антон:
був такий мудрець Платон[14 - …був такий мудрець Платон… – Платон – давньогрецький фiлософ (427–347 рр. до н. е.), творець теорii об’ективного iдеалiзму. Первинним Платон вважав потойбiчний свiт незмiнних, вiчних i непорушних загальних iдей, що е прообразом мiнливого свiту природних речей i метою, до якоi вони прагнуть. Його iм’я пов’язуеться з диспутом Менго, Баррiльдо, Пасквали та Лавренсii, що мав мiсце перед тим, в якому переказуються деякi положення фiлософii любовi неоплатонiкiв епохи Ренесансу. (Прим. Яреми Кравця)],
що навчав людей любовi;
тiльки душу вiн любив,
а в душi – самi чесноти.
Пасквала
Нащо вам про те молоти?
Цi дiла для докторiв,
хай там споряться про них
у своiх неверситетах.
Лавренсiя
Бачу я по всiх прикметах —
не переконав ти iх;
та в одному маю певнiсть —
щастя й без любовi есть.
Менго
А ти любиш?
Лавренсiя
Власну честь.
Фрондосо
Хай тебе замучить ревнiсть!
Баррiльдо
Хто з нас виграв?
Пасквала
Краще йдiть
до священика всi трое,
спiрки вашоi складноi
ми не можем розсудить, —
бач, вона не зна кохання,
в мене досвiд теж малий, —
розумiй тут, як умiй.
Фрондосо
Боже, що за гордування!
Ява п’ята
Флорес; тi, що й були.
Флорес
Добрий день! Вiтаю вас.
Пасквала
А! Це Флорес, панська сваха!
Лавренсiя
По польоту видно птаха!
Вiдкiля це ти до нас?
Флорес
Що, не бачите? З походу!
Лавренсiя
Дон Фернандо теж вернувсь?
Флорес
Лиш учора бiй вiдбувсь,
i чимало там народу
головою полягло.
Фрондосо
