скачать книгу бесплатно
Фернан Гомес де Гусман?
Флорес
Що ти хочеш од хлоп’яти?
Командор
Може ймення вiн не знати,
то зважав би хоч на сан
головного командора.
Ортуньйо
Вiрить вiн словам лестивим,
що не варто буть поштивим.
Командор
Ненадiйна то опора…
Ввiчливiсть i доброта —
ключ до приязнi людськоi,
а з пихатостi дурноi
ворожнеча вироста.
Ортуньйо
О, якби ж то знав пихатий,
що усi його клянуть,
що до нього тiльки лють
можуть люди вiдчувати, —
вiн волiв би краще вмерти,
нiж образити когось.
Флорес
І усе те перенось,
що вчиня нечема впертий!
Як мiж рiвних грубiянство
нерозумна дуже рiч,
то з нерiвними – це бич,
це насильство i тиранство.
Тiльки тут, як я гадаю,
ще не знае хлопчик цей,
чим скорять серця людей.
Командор
Я ж iнакшу думку маю:
причепив до боку шпагу
i нашив хреста на груди, —
то поеднуй же усюди
iз одвагою повагу.
Флорес
Може, хтось тут iнтригуе,
посварити хоче вас?
Ортуньйо
То вертайся, маеш час.
Командор
Зараз я усе з’ясую.
Ява друга
Входить магiстр Калатрави з прибiчниками.
Магiстр
Дон Фернандо, вибачайте,
що я вас не стрiв ранiш;
я тепер дiзнався лиш,
що ви в мiстi.
Командор
Уважайте,
що я маю всi пiдстави
нарiкати на прийом;
адже ясно нам обом —
вiд магiстра Калатрави
бiльшоi до себе шани
мiг би ждати командор,
як одна з його пiдпор.
Магiстр
Правда ваша, любий пане…
Я сердечно радий вам
i як друга обiймаю.
Командор
І на це я право маю:
важив я для вас життям
серед чварiв i незгодин,
як святий отець нарiк,
незважаючи на вiк,
вас магiстром.
Магiстр
Згоден, згоден,
i клянуся цим хрестом —
вашу вiрнiсть я цiную
i. як батька, вас шаную.
Командор
Я вдоволений цiлком.
Магiстр
Що там чути про вiйну?[7 - Що там чути про вiйну? – Йдеться про мiжусобну вiйну прихильникiв i противникiв королiв Фернандо та Ісабели (Ізабели) та можливе вторгнення в Кастилiю Альфонса V Португальського. (Прим. Яреми Кравця)]
Командор
Пильно слухать ви повиннi —
многоважнi е новини.
Магiстр
Я вас слухаю. Ну, ну!
Командор
Дон Родрiго, не забудьте,
що магiстром Калатрави
вас зробив великий воiн,
знаний всiм отець ваш славний[8 - …знаний всiм отець ваш славний. – Батько Родрiго Тельеса Хiрона, Педро Хiрон, магiстр Калатрави з 1445 р., був одним iз керiвникiв коалiцii кастильськоi знатi, ворожоi королю Енрiке IV. (Прим. Яреми Кравця)];
вiн ще вiсiм рокiв тому
замiсть себе вас поставив;
королi i командори —
всi на вибiр цей пристали;
на посадi цiй високiй
вас затвердили i папи:
булли видали посвятнi, —
спершу Пiй, а потiм Павел, —
з тим, щоб дон Хуан Пачеко[9 - Дон Хуан Пачеко – маркiз Вiльена, брат Педро Хiрона, могутнiй феодал, ворог короля Енрiке IV i принцеси Ісабели. Помер 1474 р., незадовго до смертi Енрiке IV. (Прим. Яреми Кравця)],
старший в орденi Сант-Яго,
разом з вами врядував;
а як вiн помер, вся влада
перейшла до ваших рук,
хоч i юнi ви лiтами;
тож тепер велить вам честь
виступати одностайно
iз преславним вашим родом.
Вашi кревнi всi вважають,
що по смертi дон Енрiке
на Кастилью мае право
дон Альфонсо Португальський,
що принцесу взяв Хуану;
е ще й iнший претендент —
Ісабелин муж, Фернандо,
королевич Арагонський,
та його права на спадок
бiльш сумнiвнi; весь ваш рiд
за Хуану виступае,
що ii ваш брат у перших[10 - …ваш брат у перших… – Дьего Лопес Пачеко, маркiз Вiльена, старший син Хуана Пачеко, був одним з тих, кому Енрiке IV перед смертю довiрив опiку над принцесою Хуаною. У травнi 1475 р. саме вiн влаштував iй зустрiч з Альфонсо V Португальським, пiсля чого вони обвiнчалися. Незважаючи на великий спротив кастильських грандiв, якi хотiли бачити на престолi принцесу Хуану, котра могла б стати слухняним знаряддям для сповнення iхнiх задумiв, 1474 р. королями Кастилii були проголошенi Фердинанд, спадкоемний принц арагонський, та Ісабела. (Прим. Яреми Кравця)]
взяв пiд свiй надiйний захист.
У такий непевний час
я, магiстре, вам пораджу
наших лицарiв зiбрати
в мiстi орденськiм Альмагро
й захопить Сьюдад-Реаль,
що лежить якраз на гранi
Андалузii й Кастильi.
Вiйська треба небагато,
щоб це мiсто взяти боем,
бо його охороняють
наголо однi мiщани
та ще декiлька iдальго,
що стоять за Ісабелу
й королем зовуть Фернандо.
Добре буде, дон Родрiго,
тим усiм нагнати жаху,
хто говорить, що цей хрест
затяжкий на ваше рам’я.
Гляньте: графи Уруенья[11 - Графи Уруенья – Педро Хiрон, батько юного магiстра, був володарем Уруеньi. Пiсля його смертi Алонсо Тельес Хiрон успадкував титул графа Уруеньi, що згодом перейшов до його молодшого брата Хуана Тельеса Хiрона. (Прим. Яреми Кравця)],
войовитi предки вашi,
вам показують з могили
у боях здобутi лаври,
ще й маркiзи де Вiльена[12 - …маркiзи де Вiльена… – Цей титул носили дядько магiстра Хуан Пачеко i його старший син Дiего Лопес Пачеко. (Прим. Яреми Кравця)],
й iншi воiни одважнi, —
ледве здужае пiдняти
iх усiх на крилах Слава.
То здiймiть же бiлий меч,
хай в бою червоним стане,
як i орденський ваш хрест!
Як я можу називати
вас магiстром Калатрави,
поки меч ваш володарний
буде бiлим, не багряним?
Хай шарлатом висявае
хрест на грудях, меч при боцi,
ви ж, Хiроне, мужем станьте
