скачать книгу бесплатно
Тимiш знав, що Галька зараз там, у мiстi, на розпродажу жiнок бiгае пiд лiхтарями, смiеться – молода, опасиста i вродлива. А за нею жуками повзуть чоловiки, наготувавши грошей. Знав це, але все-таки спитав, бо чогось здалося йому, що Галька сьогоднi не пiшла до мiста i спить собi в iншому кутку хатини.
Тепер же вiн заспокоiвся, пiдпер голову рукою i подивився у вiкно, – там застигла нiч, повна сонливих мрiй.
Постук у вiкно вогнем обпiк Тимоша, що лежав в напiвснi. Вiн хутко пiдвiвся, тремтячою рукою намацав костура, несподiвано впустив його додолу, як голодний звiр iжу, схопив його знову i подався вiдчиняти дверi. Тимiш навiть не питав, хто там стукав, бо почував, що то вона, Галька, – опасиста, молода i вродлива.
Одчинивши, вiн пропустив ii повз себе, щоб подивитись, як гнучкою ходою вона пропливе в хату i, може, зачепе його злегенька рукою або плечем.
Стара баба на хвилину прокинулась i, знову засинаючи, тягучим голосом крiзь сон запитала:
– Що… там таке?..
– Я, – вiдповiла тихенько Галька.
Тимiш прийшов у свiй куток, спинився коло лави i посмiхнувся. І те, що вiн кожного вечора збирався зробить, як i завше, лякало його, здавалось неможливим i смiшним. Кожного вечора вiн вiдчиняв Гальцi дверi, посмiхався i лягав спати, не мовивши й слова.
