banner banner banner
Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей
Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей
Оценить:
Рейтинг: 0

Полная версия:

Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

скачать книгу бесплатно

– Чим?

– Тим, що iнтелiгентна людина, коли допалить, завжди озирнеться навкруги, шукаючи, куди викинути недопалок, а жлоб просто кидае собi пiд ноги, не дивлячись.

– То що ви хочете сказати, що я – iнтелiгентна людина?

– До того ж розумна. Потрапив у десяточку моiх роздумiв. А ще Карл Густав Юнг любив пригадувати давньоримське прислiв’я: «Пiсля злучання тварина сумна».

– Це ви до чого?

– Та щось останнi роки багато сумував…

Пiсня сьома

Пiсня про далеку батькiвщину

(вiдео – Ютуб за тегом: Орест Лютий «Пiсня про далеку батькiвщину»)

На початку двохтисячних краiна, здавалося, збожеволiла вiд нових матерiальних перспектив. Не знаю, що там коiлося в економiчнiй, фiнансовiй та кредитнiй сферах, але грошi у народу з’явилися в такiй кiлькостi, що киiвський автопарк майже повнiстю оновився рокiв за три. Кудись зникали ще радянськi «Жигулi», «Волги» та «Москвичi», завезенi у дев’яностi напiвiржавi «Форди-скорпiо», «Опелi-кадети» та дуже популярнi БМВ «троечкi». Натомiсть матерiалiзувалися цiлком новенькi – з автосалонiв – вишуканi й модернi «Сiтроени», «Хонди», «Форди», «Мiцубiсi» та «Тойоти», я вже не кажу про машини представницького класу та джипи. Ледь не щомiсяця рекламно кричали про себе новi бутiки, розважальнi заклади, торговельнi центри та гiпермаркети електронiки.

У 2002 роцi я створив власну агенцiю з органiзацii та проведення корпоративних свят. Ми вiдкривали найшикарнiшi ресторани, магазини, готували мiжнароднi автосалони, виставки, справляли Днi Шахтаря та Днi Металурга. На телебаченнi вiв лотерею та два розважальних шоу. А ще став обличчям реклами прального порошку «Тайд», де заробляв по десять тисяч доларiв за знiмальний день.

Анжела теж не гаяла часу i перетворилася на справжню телевiзiйну дiву, завела персональних стилiстiв, перукарiв, вiзажистiв i потрапила до топ-десятки найкрасивiших жiнок Украiни.

Вiд вересня 2001-го до липня 2004-го, коли ми офiцiйно розiйшлися iз найгучнiшим за всю iсторiю украiнського шоу-бiзнесу скандалом, наш роман хто тiльки не обговорював. Ми були дурнi, молодi й дозволяли собi з’ясовувати стосунки у публiчному просторi. Вони живили плiтки, iнсинуацii, перекручення й провокували появу всiляких статей у жовтiй пресi, смажених новин у таблоiдах, на сторiнках бульварних видань.