скачать книгу бесплатно
Кассандра
Леся Украiнка
Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури
Леся Украiнка (справжне iм’я Лариса Петрiвна Косач, 1871–1913) – славетна украiнська письменниця, генiальна поетеса i драматург, перекладач i культурна дiячка. Багато ii творiв визнанi шедеврами свiтовоi лiтератури. Перший свiй вiрш вона склала у дев’ять рокiв, останнiй – у 40. Усього Леся Украiнка написала близько 270 вiршiв, а ще поеми й вiршованi драматичнi твори.
Ця книжка присвячена троянськiй пророчицi Кассандрi. Лесю Украiнку цiкавила саме особистiсть вiщунки, ii психологiя. Кассандрi притаманнi почуття звичайноi людини: вона сумнiваеться i вагаеться, прагне вiднайти iстину, страждае i пiдкоряеться своiй долi.
Леся Украiнка
Кассандра
© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2021
© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010
Дiячi
Кассандра – дочка троянського царя Прiама, пророчиця, жриця Аполлона.
Полiксена – ii сестра, молода дiвчина.
Деiфоб – ii найстарший брат, ватаг вiйськовий.
Гелен – другий ii брат, вiщун i жрець.
Парiс – наймолодший брат Кассандри.
Гелена – жiнка спартанського царя Менелая, що втекла з Парiсом у Трою.
Андромаха – жiнка Гектора, брата Кассандри.
Левке
Xрiзе
Айтра
Клiмена
Креуза
рабинi Андромахи.
Стара рабиня Полiксенина.
Долон – молодий троянець, колишнiй наречений Кассандри.
Ономай – цар лiдiйський, що сватае Кассандру.
1-й вартовий
2-й вартовий
3-й вартовий
4-й вартовий
сторожа мiста Ілiона в Троi.
Флейтист.
Кiтарист.
Сiнон – еллiн, шпигун.
Агамемнон Атрiд – цар аргоський, найстарший ватаг ахейського вiйська.
Менелай Атрiд – брат його, цар спартанський.
Одiссей – цар Ітаки
Дiомед
Аякс
пiдряднi ватаги ахейського вiйська.
Клiтемнестра – жiнка Агамемнона.
Егiст – родич i намiсник Агамемнона.
Троянцi, троянки, раби, рабинi, вояки троянськi й еллiнськi.
Дiеться в часи еллiнсько-троянськоi вiйни в Троi, в мiстi Ілiонi. Епiлог – в Елладi, в столицi Арголiди Мiкенах.
І
Кiмната в гiнекеi (жiночiй половинi) Прiамового дому. Гелена сидить на низькому рiзьбленому стiльцi i пряде пурпурну вовну на золотiй кужiлцi; сама пишно вбрана, на поясi висить кругле срiбне свiчадо.
Кассандра ввiходить у кiмнату, замислена, дивиться поперед себе, погляд ii падае на Гелену, немов пронизуе ii i немов бачить крiзь неi ще щось далi. Так дивлячись, Кассандра спиняеться посеред кiмнати i стоiть мовчки.
Гелена
Сестрице, радуйся!
Кассандра
Радiй, Гелено, –
бо ми не сестри.
Гелена
Ох, я добре знаю,
що осоружна я тобi, як смерть.
Кассандра
І ти, i смерть – обидвi рiднi сестри.
Гелена
Кассандро!
Кассандра
Так зови мене, Гелено,
а не сестрою.
Гелена
(вражена)
Бiльш тебе нiколи
не назову сестрою. Тiльки чом
себе ти не зовеш сестрою смертi,
було б тобi се бiльше до лиця!
Вже так, що до лиця.
Кассандра
Вiзьми свiчадо.
Гелена
До чого сi слова?
Кассандра
Вiзьми свiчадо!
Гелена мимохiть слухаеться i бере свiчадо в руки. Кассандра стае з нею поруч.
Дивись: от ти i я, – у нас нiчого
подiбного нема.
Гелена
А хто ж те каже?
Кассандра
Якби ж я так була подiбна смертi,
була б тобi подiбна.
Гелена
Геть iди!
Чого ти смерть на мене накликаеш?
Кассандра
Хiба сестра сестру повинна вбити?
Сестра сестрi частiше помагае.
Гелена
Так ти того прийшла оце до мене,
щоб дорiкати? Що ж, печи, картай,
вам тiльки й радощiв, коли я плачу.
Кассандра бере з ii рук свiчадо i держить проти ii лиця. Гелена насуплюе брови, але не плаче й не одвертаеться, обличчя iй дедалi випогоджуеться.
Кассандра
Ти плакати не можеш, як i смерть.
Дивись: твое обличчя знов спокiйне,
знов тая сила у твоiх очах,
велика сила, – iй усi коряться,
всi смертнi, i Кассандра вкупi з ними.
(Спускае свiчадо.)
Ідеш ти – i старi, поважнi люди
склоняються перед тобою низько
i мовлять урочисто: «Богорiвна!»
Ти глянеш – кам’янiють мужi сильнi
i тихо шепотять: «Непереможна!»
Ти поцiлуеш – i погасне погляд
у наймолодшого з синiв Прiама,
кров хвилею потужною приб’е
до серця, i нiмiе серце й слово,
i блiдне пам’ять, i обличчя блiдне,
i весь вiн твiй, i вже нема для нього
нi матерi, нi батька, нi родини,
нi краю рiдного… Троянки, плачте!
Умер, загинув молодий Парiс!
Гелена
