скачать книгу бесплатно
– Ти звiдки, Семене? Увесь в синцях, в подряпинах…
– А… Тещу хоронив.
– А чому ж побитий?
– Та… пручалася…
У далекiй Америцi судять Бiлла за побиття тещi. Суддя:
– На вас накладаеться штраф 1007 доларiв!
– Дивна якась цифра! Чому не 1000 доларiв?
– 1000 доларiв – штраф за рукоприкладство, 7 доларiв – мiсцевий податок на розваги.
В аптецi:
– Та зрозумiйте ж ви, врештi-решт, щоб купити миш'як, фотографii вашоi тещi не досить, треба рецепт!
Теща так допекла зятя – хоч вовком вий. Якось вiн увечерi:
– Мамо, у Киевi збирають з'iзд приймакiв. Мене обрали делегатом! – сам не знае, звiдки те придумав.
А теща:
– Треба iхати! – i дала грошей.
Три днi погуляв з хлопцями, являеться додому.
– Що там на з'iздi рiшили? – зразу ж взялася за нього теща.
– По-перше, – мудруе зять, – назва «приймак» вiдмiняеться, вводиться термiн «зачуха» – завiдуючий чужим хазяйством.
– Нормальне рiшення, – погоджуеться теща, – а ще що?
– Тещиного кота називати не на «ви», а на «ти»…
– Може бути, – кивае теща.
– Приймак стае повним господарем не через десять рокiв, а через п'ять…
– І через десять навряд! – показуе дулю теща.
– А ще…
– Ну, ну!
– Вирiшили: зять один день любить жiнку, а другий – тещу!
– Не може того бути! – втручаеться жiнка.
– Мовчи, дочко! – перебивае теща. – Як з'iзд вирiшив, так уже й буде!
Сидить зять бiля тещиноi хати. Сусiд запитуе:
– А де вашi?
– Пiшли до наших.
– А ти що ж?
– А я ж не iхнiй…
Майбутнiй зять – тещi:
– Ваша донька хоче стати моею дружиною.
– Ти сам винен! Навiщо ходив до нас щовечора?
– Нехай уже моя жiнка, – каже зять тещi, – молода, дурна. То ж ви, мамо, хоч не будьте такою!
– Якою?!
– Молодою…
Йде весiлля. Жених i наречена вирiшують, куди поiдуть у весiльну подорож. Майбутня дружина:
– На море поiдемо поiздом.
– Нi, полетимо, – майбутнiй чоловiк беззаперечно.
– Добре.
Теща – донi:
– Чому це вiн так розкомандувався?
– Ну, мамо, це вiн виказуе останню волю.
Пiсля аварii.
– Друже, моя теща розбилася в машинi.
– От нещастя! Вона була стара?
– Нi. Всього два мiсяцi, як купив.
Теща гостюе у зятя, гостюе та й гостюе. Якось запитуе:
– Не набридла я вам? Може, поiду вже?
– Та нi, – каже зять, – не набридли… Але якщо хочете iхати – я ось вже й квиток купив…
– Мамо, навiщо ти без причини вилаяла мого чоловiка?
– Бачиш, йому зараз треба вибивати килими, а коли вiн сердиться на мене, то вибивае iх енергiйнiше.
З розмови в метро:
– Через тиждень наступае кiнець свiту.
– Знаю. Повертаеться з вiдпустки моя теща.
Дружина пiшла вiд чоловiка. Дiлиться iз своею матiр'ю переживаннями:
– Як тiльки я пiшла, пролунав пострiл. Як ти думаеш, вiн застрелився?
– Думаю, вiд вiдкоркував шампанське.
– Твоя теща цiлий день бурчить, лаеться, галасуе. Як ти все це терпиш?
– Це ще нiчого. Гiрше, коли вона в доброму настроi. Тодi вона спiвае…
Померла теща. Дружина каже чоловiковi:
– Дорогий, ти, як близький родич, понесеш домовину.
– Звiсно, люба…
Похорони у розпалi. Прощання з тiлом. Дружина знову до чоловiка:
– Дорогий, поцiлуй маму в чоло.
Чоловiк пошепки:
– Вiдчуваю, похорони будуть менi не в радiсть…
Молоде подружжя вечеряе з тещею. Теща до зятя:
– Синку, вiдрiж менi кусiнчик ковбаски!
– Я так тонко не вiдрiжу…
Адвокат – тещi:
– Ви впевненi, що зробили все, аби вiдмовити зятя розлучатися?
– Звiсно. Ще б не впевнена! В хатi не залишилося жодноi цiлоi тарiлки!
Чоловiк виграв у лотерею велику суму грошей.
– Як це сприйняла твоя теща? – запитуе щасливчика приятель.
– О, вона вiд здивування померла…
– Боже, скiльки щастя вiдразу…
– Ти знаеш, менi так не повезло iз зятем.
– А в чому бiда?
– Виявилося, що вiн нi в карти не вмiе грати, нi пити.
– Так це ж чудово!
– Чудово?! Не вмiе пити i весь час п’е, не вмiе грати в карти i лiзе грати!
– Скоро твоя мати стане моею тещею.
– Ой! Правда?!
– Так, я одружуюся з твоею сестрою.
– Кажуть, ти зараз маеш свiй бiзнес? Який саме?
– Продаю предмети жiночого туалету.
– Ну i як? Успiшно?
– Цiлком. У дружини ще залишилися деякi речi, а теща сидить вдома майже гола.
Свекруха – тещi:
– Наталочка ваша усiм нам дуже подобаеться. Тiльки от живе вже другий рiк, а народити нiяк не може.
– Не знаю, що з нею сталося. Дома кожного року народжувала…
Чоловiк i жiнка повертаються з гостей. Бачать – на дверях iхньоi квартири слiди черевикiв. Чоловiк, розмiрковуючи:
– Гм… Мабуть твоя мама приiжджала…
Тато оповiдае Васильковi на сон iсторiю про Адама i Єву. Потiм син запитуе:
– Тату, а як звали тещу Адама?
– Та не було в Адама нiякоi тещi! Вiн же жив у раю!
Обiдають чоловiк, жiнка i теща. Теща похлинулася. Жiнка:
