скачать книгу бесплатно
– А якщо вона не приiде?
– Тодi дам 20 доларiв!
– Тату, а бабуся точно iхатиме цим поiздом?
– Ти б менше патякав, а швидше розкручував рейки!
Чоловiк шукае в коморi пилку, нiяк не може знайти, кричить до жiнки:
– Ти не знаеш, де наша стара пилка?
З кухнi обзиваеться теща:
– Якщо я й пилка, то ще не така стара!
– Значить, ви бачили, як злочинець душив вашу тещу?
– Бачив, пане суддя.
– Чому ж ви не прийшли на допомогу?
– Я хотiв, але зрозумiв, що вiн сам справиться, i вирiшив не втручатися.
– Мою тещу вчора укусив пес!
– Ну i як себе твоя теща почувае?
– Теща нiчого… А от пес – здох!
На змаганнях з метання молота один iз спортсменiв говорить iншому:
– Сьогоднi менi треба постаратися, на трибунi сидить моя теща.
– Старайся, не старайся – все одно не докинеш.
Зустрiчаються два приятелi, один штовхае вiзок з двома кольоровими телевiзорами.
– Навiщо тобi два телевiзори?
– Теща сказала, що пiвжиття вiддасть за кольоровий телевiзор!
На прийомi у психоаналiтика. Пацiент:
– Лiкарю, вона постiйно нас тероризуе своiми повчаннями, втручаеться у нашi справи, навчае жити… І замочити б ii – так нi ж, бо вона нам грошi дае… Що робити?
– Не переймайтеся ви так, у багатьох конфлiкти з тещею…
– Яка теща?! Я про Америку!
Син запитуе у батька, чи е рiзниця мiж словами «бiда» i «катастрофа».
– Коли у мене украли машину, це була бiда, але не катастрофа… А якби моя теща, а твоя бабуся, поiхала б у Мiнськ, потрапила б там пiд автобус i загинула… Це катастрофа. Але ж бiда в тому, що вона не iздить у Мiнськ!
– Чому, коли моя матуся приiздить до нас погостювати, ти нiколи не повезеш ii куди-небудь?
– А толку? Вона все одно знайде дорогу назад.
Зять приходить з полiклiнiки додому i говорить тещi:
– Плюй на спину!
– Ти що, здурiв?! – обурюеться теща.
– Плюй, тобi кажу! Лiкар сказав змiiною отрутою розтиратися. А де я ii зараз дiстану – зима надворi!
У тюремнiй камерi:
– За що тебе посадили?
– Тещу лiкував. У неi кров носом пiшла, а я на горло джгут наклав.
Бабуся у захватi розглядае купальний костюм онуки:
– Ох, коли б я в молодостi могла носити такий, який би у тебе був дiдусь!
Сидить такий собi чоловiчок i здригаеться при кожному шересi. Раптом прямо перед ним з'являеться чорт i запитуе:
– Хочеш – будь-яке твое бажання виконаю?
– Граешся зi мною?
– Нi, я серйозно! Хочеш – твоя теща сконае повiльно в жахливих муках?
– Сконае?… Нехай. Але швидко!
Перехожий вiдступився, щоб пропустити траурну процесiю, i запитуе чоловiка, який iде за труною:
– Кого хороните?
– Тещу.
– А чому труну боком несуть?
– А коли на спину перевертаемо – хропiти починае.
Дзвiнок. Чоловiк вiдкривае дверi. На порозi – теща. Вiн:
– Здрастуйте, мамо. Надовго до нас?
– Та поки не надокучу.
– Що ж так, навiть чаю не поп'ете?
Теща приходить до зятя.
– Оце, тобi зятю, сто тисяч гривень! Крутись, як хочеш, але вибий менi мiсце для могилки на Байковому кладовищi!
Наступного дня зять приходить до тещi.
– Мамо! Крутись, як хочеш, але завтра похорон!
Чоловiк виштовхуе лiтню жiнку з балкона восьмого поверху. Знизу iнший кричить:
– Що ти робиш?! Облиш жiнку!
– Це моя теща.
– Диви, вона ще й пручаеться!
– Ми в цьому роцi по однiй путiвцi всiею сiм'ею вiдпочили!
– Як то?
– А тещу вiдправили в санаторiй.
Горить будинок. Усi метушаться, гасять. Прибiгае господар:
– А вилийте на мене вiдро води!
Вилили, побiг в дiм. Через деякий час вискочив:
– Вiдро води на мене!
Знову побiг в дiм. Вибiгае, одяг димиться:
– Ще лийте воду на мене!
– Куди вже? Дах он зараз впаде, речей не врятуеш, сам загинеш!
– Якi речi! Там моя теща, а я ii перевертаю…
– Щоб моя доня займалась музикою, я подарував iй скрипку. Але, на жаль, це не дало результатiв…
– Те ж саме було у мене з тещею, коли я подарував iй дорожню валiзу.
Генерал дав наказ збирати гриби, вишикував полк i спрямував у лiс. Раптом iз-за кущiв голос:
– Товаришу генерал, а мухомори збирати?
– Збирати!
– Так вони ж отруйнi!
– Сказано брати! Тещi все одно, що жерти…
Зять зiштовхуе наче ненароком тещу з балкона, перехиляеться через поручнi i кричить:
– Мамо, ви куди?!
– Вчора у мене захворiла дружина, а сьогоднi приiхала ii мати, щоб доглядати за нею.
– Так… Бiда одна не ходить, iншу за собою водить.
Лежить зять на канапi, аж тут до кiмнати заходить теща з вiником.
– Мамо, ви прибрати чи полiтати?
Мати говорить донi:
– Коли ж це ти, дiвчинко, замiж вийдеш? Менi так не подобаеться твiй Іван, що не можу дiждатися, коли вже стану його тещею!
Бiля церкви перед вiнчанням мати нареченоi пiдходить до жениха, обiймае його i каже:
– Вiднинi ти маеш не тiльки тещу, але i друга…
За хвилину пiдходить батько нареченоi, плеще жениха по плечах:
– З таким «другом» i ворогiв не треба!
Чоловiк уночi раптом закричав.
– Що з тобою? – запитуе дружина.
– Та… вiдьма приснилася.
– На кого ж вона схожа?
– Та… обличчям на тебе, а нiс – як у твоеi матерi…
Теща пригощае сина i зятя:
– Їж, iж, синку, i ти, зятю, смакуй.
Почав зять iсти, а син йому:
– Тебе ж тiльки посмакувати припросили, а ти вже iси на весь дух!
Зять захотiв поставити могильний пам'ятник своiй тещi. В бюро ритуальних послуг вiн запитуе щось пристойне, але недороге.
