скачать книгу бесплатно
Дивиться теща – вареники кiнчаються. Вона хутенько коня вiдв'язала, забiгае до хати:
– Ой, Іване, кiнь утiк!
Зять схопив макiтру з варениками i з порога:
– От скажений кiнь – не дасть поснiдати! Я побiг, мамо, макiтру жiнка увечерi принесе…
– Ну, ти, друже, на морi вiдпочив, щоки рожевi, товстi!
– Ага! Мiсяць тещi й дружинi гумовi матраци надував!
– Бабо, а твiй нiс влiзе в цю пляшечку? – запитуе онук.
– Що ти плетеш, халамиднику?!
– А чому ж тато каже: «Моя теща куди хоч свого носа всуне!»?
– Мамо! Я замiж iду!
– Ти хоч познайом з майбутнiм зятем!
– Он, бачиш, «мерседес» припаркувався? Бачиш, чоловiк виходить з машини?
– Доню, вiн же майже мого вiку!
– То не вiн, мамо!
– Його батько?
– Нi! Його молодший син!
Теща подае зятю гвiздок. У того на той момент випадае з рук молоток i тюкае тещу по головi.
– Мамо?! Куди я попав?
– А, синку, куди й цiлився…
Теща купила зятевi машину. Перша поiздка. Зять за кермом, дружина позаду, а теща поруч.
– Чого летиш, як на пожежу?! – теща.
– Чого повзеш, як черепаха?! – жiнка.
Виiхав зять за село, зупинив авто, вийшов:
– Ану обидвi – за кермо!
Сидить лiтня жiночка у черзi до зубного лiкаря. Та все крутиться, та все зiтхае, та все стогне.
– Не переймайтеся, тiтко! Нiчого такого страшного там немае! – заспокоюе ii якийсь чоловiк.
– Ага! Немае! Лiкар – мiй зять!
– Опанасе! Як то може бути, з жiнкою увесь час гиркаешся, а тещу хвалиш?
– Теща завжди була проти нашого шлюбу!
– Ото, куме, дощ! Благодать! Тепер усе iз землi полiзе!
– Як усе? Як полiзе? І моя теща?!
Гостюе теща у зятя. Та вже й другий тиждень. Заходить якось зять до хати:
– Мамо, iхав через ваше село, бачив, як ваша хата загорiлась. Може ще досi горить…
– Господи! Куди ж я тепер пiду? Буду у вас доживати.
Шле теща зятю телеграму з санаторiю: «Вишли грошей, горю»!
Зять не шле. Думае: «Може ж таки згорить!»
Було це давно. Насипала теща кашi у миску на двох. З одного боку помастила добряче маслом i поставила тим боком навпроти дочки. Сiв зять до столу та й каже:
– Якщо я, мамо, чим перед вами завинив, то хай мене Бог розверне так, як я цю миску!
І розвернув миску мащеним боком до себе.
– Як тобi, Микито, вдалося так зберегтися, ти так молодо виглядаеш!
– То не дивина. Моя теща вiдняла у мене пiвжиття.
Взяв зять тещу на руки, винiс на балкон:
– Подивiться, мамо, якi люди кругом. Той з тещею свариться, той б'еться, а я вас вiдпускаю…
У перший день пiсля весiлля зять прокинувся раненько, прибрався, зготував снiданок, розбудив жiнку i тещу, покликав до столу, дiстав горiлку, налив по чарцi, подав снiданок, а потiм запитуе:
– А що, жiнко, добрий був снiданок?
– Добрий, – каже жiнка.
– А що, мамо, гарно поснiдали?
– Гарно! – каже теща.
– Дивiться, щоб так менi кожного дня було!
– Як живеш?
– Непогано. А ти?
– Та здоров'я вже не те… Погано бачити став… Он iде якась людина, а хто – не впiзнаю…
– Та протри своi баньки! Хiба ж то людина? То ж моя теща!
Іде зять-приймак понад хатою i зачепився за кут.
– А щоб ти згорiла! – штурхае хату ногою.
– Ти iй хазяiн, що ти ii клянеш?! – шипить на нього теща.
Наступила корова зятевi на ногу.
– А щоб тебе чорти забрали! – лаеться чоловiк.
– Ти iй хазяiн, що чортам вiддаеш? – пiниться теща.
– Ох i теща у мене, молода, гарна, весела, так i хочеться обняти! – жартуе зять.
– Ти хазяiн, що хочеш, те й роби.
– Мамо, позичте трохи грошей, машину куплю! – просить зять.
– Вгадай, що таке – один попереду, а чотири позаду?
– Не знаю…
Теща показуе дулю:
– Ось тобi грошi!
Зять якось заробив тих грошей i купив машину. Приходить теща:
– Синку, пiдвези на базар.
– А вгадайте, мамо, що таке – два попереду, а вiсiм позаду?…
Ходить чоловiк по базару, вибирае порося. Пригледiв гарненького кабанчика, змовилися з продавцем, сторгувалися, вже й грошi дiстав i питае:
– А звiдки ви?
– З Гусiвки.
– Е, чоловiче, не вiзьму я у вас кабанчика!
– Чому?!
– У мене теща з Гусiвки!
Зупинилася у Леонiда машина. Нiяк не iде. Вiн особливо не розбираеться, спиняе зустрiчнi авто, просить допомоги. Один водiй спинився, подивився:
– Наче все в порядку… Може у тебе який секрет е?
– Немае.
– Тодi не знаю…
Другий спинився. Подивився. Теж про секрет запитав. Третiй довго дивився, крутив щось…
– Слухай, хлопче, усе тут на мiсцi. Може у тебе який секрет е?
– Дався вам той секрет! Є! Є у мене секрет! Ну, люблю я свою тещу! Люблю! Але при чому тут машина?!
Приходить Опанас до Микити в гостi i бачить у кутку порваний баян.
– Що? Теща померла?!
– Моя теща кинула курити!
– Як то?
– Я перестав iй давати грошi на сигарети. Зрозумiв, що крапля нiкотину не може вбити таку кобилу!
– Тату, розкажи казку!
– Жив-був, синку, у одного дядi злий пес, i звали його… Теща!
Сидять Абрам i Мойша в лiтаку поруч. Увесь перелiт мовчать. Вже лiтак на посадку. Мойша важко так зiтхнув. Абрам:
– А ви думаете, у мене немае тещi?
Тато привiв сина у дельфiнарiй, показуе, розказуе:
– Он – тато-дельфiн, он – мама-дельфiн, а мiж ними – синок-дельфiн. Зрозумiв?
– Нi.
Тато знову пояснюе. Син знову:
– Не зрозумiв.
– Що ти не зрозумiв?
– А де баба Галя?
Чоловiк повертаеться з вiдрядження i бачить на воротах табличку: «Обережно! Злий пес!» Нишком заходить, вiдкликае дружину:
– Твоя мама до нас надовго?
