скачать книгу бесплатно
Понс жалiсливо подивився на мене й сумно мовив:
– Надмiрне знання народжуе немiч. Я завжди опирався. Проте вам, звiсно, треба було зробити по-своему i тягати моi старi кiстки iз собою. Вивчати астрономiю й арифметику у Венецii, поезiю та всi отi iталiйськi штучки у Флоренцii, астрологiю в Пiзi, а в тiй краiнi божевiльних, у Нiмеччинi, – уже й не знаю що. Хай би iх чорт узяв, тих фiлософiв! Я вам кажу, пане, я, Понс, ваш служник, кволий, темний у письмi дiд, я кажу вам, що Бог е, i незабаром прийде час, коли ви станете перед ним. – Вiн раптом замовк, щось, мабуть, згадавши, i додав: – Вiн тут, той священик, про якого ви казали.
