скачать книгу бесплатно
На жаль, у нас дуже мало таких меценатiв, якi люблять Украiну до глибини кишенi. До глибини кишенi Украiну люблять тiльки бомжi.
Вiдчуття того всього е страшним i лиховiсним. Був перiод, коли украiнське та росiйське кiно було в однаковому станi – в станi занепаду. Але з’явився Путiн, який зiбрав режисерiв i зiбрав меценатiв. А меценати в нього рiзнi – однi за кордоном, iншi сидять, а третi служать.
А в нас меценати не ручнi – це вони вирiшують, кого ставити президентом. От i маемо так звану демократiю.
На фестивалi «Молодiсть» я був щасливий побачити украiнський фiльм про сестер Тельнюк, а ще пiду дивитися фiльм Лозницi «Щастя мое».
Меценати повиннi вкладати грошi не лише в «Донбас Арену», не лише в арт-центр Пiнчука, але й у кiно, лiтературу, малярство.
Дайте декiлька iдей для меценатiв – можливо, iм просто бракуе креативностi.
Треба фiнансувати кiно – найкраще та найталановитiше. Треба, щоб виходило сто фiльмiв – тодi серед них буде п’ять хороших фiльмiв.
Х
Хрестоматiя
Чи канонiзований письменник, чи не канонiзований – все одно всi читають те, про що читають.
Але в контекстi школи говорять про перезавантаженiсть програми та пропонують виключити з хрестоматiй нинi живих авторiв.
Це така хитренька теза нинiшнього мiнiстра освiти. Вигнавши з пiдручникiв Лiну Костенко, Дмитра Павличка, Івана Драча, вiн вижене з пiдручникiв велику долю украiнськоi справи.
Кого ще можна було би додати в коло обов’язкового читання старшокласникiв?
Тих, хто вже вiдбувся – Жадана, Матiос, Андруховича, Шкляра…
Ц
Цiлi
Я дуже мало досяг. Жалкую, що багато сил, волi, енергii витратив на полiтичнi справи. Вони мало дають поживноi людськоi радостi. Якби я бiльше працював у лiтературi, то вона дала б менi бiльше радостi.
У мене багато недописаних кiноповiстей i прози. Хiба що вiршi писав, бо вiршi можна писати на колiнi. А от проза вимагае свинцю в одному мiсцi.
Ч
Читач
Про читача я нiколи не думав. Я пишу те, що менi цiкаво. Я не думаю про те, щоб писати для свого читача.
Хто ваш читач?
На моi творчi вечори приходять вчителi украiнськоi мови та лiтератури, художники – iнтелiгенцiя приходить.
Ш
Шевченкiвська премiя
Весь час казали, що Шевченкiвська премiя не справляеться зi своiми задачами. Я вже багато часу в Шевченкiвському комiтетi. Це змушуе мене пильнiше ставитися до мистецького процесу. Тепер цих премiй буде 5, а не 10 – це змушуватиме пильнiше роздавати премii. Претензii будуть завжди.
Чи вiдображае Шевченкiвська премiя стан сучасноi украiнськоi культури?
Частково. Не можна все вiдзначити, але можна найпомiтнiшi речi видiлити, до яких не мають претензiй iншi члени комiтету. Треба ж, щоб спiвпали смаки. Але ж е рiзнi точки зору.
Щ
Щастя
Це те, до чого людина постiйно прагне. Це те, що попереду, мiраж, дивне вiдчуття. Мати крихту щастя можна тодi, коли ти робиш добро i направду допомагаеш комусь.
Ю
Юнiсть
Я був щасливим пiонером i щасливим комсомольцем. Босоноге дитинство, вчився спочатку в своему селi, потiм ходив у сусiдне село. Я був дитиною старших батькiв – вони давали менi волю, аби лиш вчився. І я вчився та займався спортом – футбол, волейбол, бiг…
Коли усвiдомили, що почалося доросле життя?
Я готувався, що менi дадуть золоту медаль, але ii дали доньцi першого секретаря райкому партii.
Тодi я зрозумiв, що життя дуже цiкаве. Я вiдмовився брати атестат зрiлостi – менi його тiльки потiм передали.
Я
Хочу побажати собi добра i щастя, здiйснення того, чого менi ще не вдалося здiйснити.
В «Анкетi Пруста» е таке запитання: що б ви сказали, якби зустрiлися з Богом?
Я би вибачився за те, що я такий.
Ірина Славiнська
Сатирикон
Із книжки «Противнi строфи»
2005
Противнi строфи
Де той тяжкий метал?
Де колисливий колос,
Що був у пеклi дня
Подiею з подiй?
Де голос iз душi,
Де фальшi нi на волос?!
Іржавий голос мiй.
Бляшаний голос мiй.
Противнi цi слова
В противнi пнуться строфи,
Бо вчадiла душа
Й не творить вже дива…
Та над проваллям днiв
У пеклi катастрофи
Остання все ж надiя —
На слова…
Газова камера бiля Кремля, або росiйська домiнанта
Жорстокi до свого народу
До чужих ще жорстокiшi
Меншиков у Петра
Чи Жуков у Сталiна
Уславленi полководцi
Росiйськоi домiнанти
Диктують мораль по сьогоднi
Газуйте панство газуйте
Убийте десятки чеченцiв
І сотнi своiх беззахисних
Своiх вистачить алкоголiки
А чеченцi плодючi мов кролики
Газуйте вперед господа
Аби велика Росiя
Лишилась великою
Груша
Вся в шершнях груша шелестюча,
Аж кожна грушка – вся дзижчить,
Бо ж груша вся – медяна туча
Пахучим золотом пахтить.
Летить у небо, чаду повна.
Там дятли й сойки – смоктуни,
І перепiлка, й пташка жовна —
Мчать в небо грушею вони.
І я так заздрiсно за ними
Десь на вершечку на краю
За грушевими медяними
В бенкетi лiта лiто п’ю…
Монна Лiза – барменша
Вона портретом стоiть на вiкнi
Бiля неi вiрменський коньяк i вiскi
Китайський женьшень i цуйка
румунська
Може здригнуться ii Леонардовi нiздрi
І проявиться суть ii чоловiча?!
Тяжкоi весни 2003 року
Пам’ятi О. Гончара
Так тяжко зводиться земля,
Немов калiка пiсля глуму.
В снiгах бинтованi поля
Снують свою калiчу думу.
Вставай же, веснонько, вставай,
Зневiру кляту кинь пiд ноги.
Вже квiтень, мамо, не змерзай,
Збери свiй дух i скарб убогий.
Вставай, рiдненька, треба йти,
А то доб’ють заклятi друзi…
Ще сонце в маревi сльоти
На верболозах спить у лузi.
А вiн – вiн з нами. Як завжди
Неволю двигае старезну!
Олесь нас на труди вродив,
Олесь нас розверта на весну!
А жайвiр скоро вже струну
Туди до нього нам покаже.
Тож, браття, серцем на весну —
Хай в кризi мерзне серце враже…
Елiта
Ярославу Яцкiву
Хто хоче бути елiтою,
Приходь в елiтарну свiтлицю.
Хто хоче – приходь з пiвлiтрою,
Хто може – приводь молодицю.
Зустрiнеш у Яцкiва Ситника,
Комiсаренка й Костюка,
Трьох бомжiв, а трьох не видко,
Трьох кагебiстiв родом з Чека.
Й менi помагае освiта ця,
Куди мене часом заносить…
