скачать книгу бесплатно
– Гм-м. Мiсiс Сноу точно нi на кого не схожа. Сподiваюся, у будь-якому разi, що ми на неi не схожi! – пiдсумувала Ненсi.
Сьогоднi, заходячи у хвiртку до старого будиночку, Поллiанна згадувала цю свою розмову з Ненсi. Вiд передчуття зустрiчi з дивовижною мiсiс Сноу в очах ii блищав вогник нетерпiння.
Дiвчинка постукала, i дверi iй вiдчинила блiда, втомлена на вигляд дiвчина.
– Добрий день! – ввiчливо почала Поллiанна. – Я вiд мiс Поллi Гаррiнгтон, i була б рада побачити мiсiс Сноу, бо я щось для неi маю.
– Коли так, ви перша, хто радий ii побачити, – пробурмотiла дiвчина, проводжаючи Поллiанну коридором до дверей кiмнати.
У кiмнатi, де лежала хвора, вiкна були наглухо зашторенi. Тому, коли дiвчина впустила гостю, та, деякий час, лише блимала очима, звикаючи до напiвтемряви. Нарештi, вона побачила в глибинi кiмнати жiнку, що напiвлежала у лiжку. Поллiанна вiдразу попрямувала до неi.
– Добрий день, мiсiс Сноу, як ся маете? Мiс Поллi сподiваеться, що ви сьогоднi почуваетесь добре i передае вам телячий холодець.
– От прикрiсть! – буркнула хвора роздратовано. – Я, звiсно, дуже iй вдячна. Проте сьогоднi я сподiвалася покуштувати супу з баранини.
Поллiанна стурбовано насупила брови.
– А я думала, коли вам приносять холодець, вам хочеться курки, – здивовано зазначила вона.
– Що? – рiзко обернула до неi голову хвора.
– Та нi, нiчого такого, – квапливо заспокоiла ii Поллiанна. – Насправдi, це не так важливо. Просто Ненсi сказала, коли вам приносять холодець, вам хочеться курки, а баранячого супу вам хочеться, коли приносять курку. Але, ймовiрно, Ненсi трiшечки наплутала.
Хвора випростала спину i сiла прямо, що було для неi небаченою справою, про що Поллiанна, втiм, знати не могла.
– Отже, мiс Зухвалiсть, ви хто така? – запитала мiсiс Сноу.
– Насправдi, мене звати геть iнакше, мiсiс Сноу, – засмiялася Поллiанна. – Щиро кажучи, я задоволена, що iнакше, нiж ви оце сказали. Бо таке iм’ячко давалось би взнаки дужче навiть Гiпзiби! Я Поллiанна Вiтьер, племiнниця мiс Поллi Гаррiнгтон. Я тепер переiхала до неi назовсiм. Ось чому сьогоднi передачу з холодцем принесла вам я.
Мiсiс Сноу спочатку зацiкавилася новинами i нiби пiдбадьорилася. Однак, почувши знов про холодець, вона безвладно вiдкинулася на подушки.
– Авжеж. Красно дякую. Ваша тiтка дуже добра до мене. Але у мене сьогоднi немае апетиту. Я б хотiла хiба що баранячого…
Не договоривши, вона раптом рiзко змiнила тему:
– Я сьогоднi геть не спала. За всю нiч нi на мить очей не склепила.
– Щастить вам! Менi б так! – зiтхнула Поллiанна, ставлячи холодець на тумбочку бiля лiжка i зручно влаштовуючись на стiльцi, що стояв поруч. – Адже скiльки часу ми втрачаемо через той сон. Прикро, правда?
