banner banner banner
1000 фактів про Україну
1000 фактів про Україну
Оценить:
Рейтинг: 0

Полная версия:

1000 фактів про Україну

скачать книгу бесплатно


* * *

У груднi 1942 року радянськi вiйська, що перейшли у наступ, вступили на територiю Украiни. Їi визволення почалося 18 грудня з села Панiвки Луганськоi областi.

* * *

Протягом 1943 року було звiльнено вiд ворога Харкiв, Суми, Полтаву, Сталiно (нинi – Донецьк), Запорiжжя та Днiпропетровськ. А 6 листопада радянськi вiйська взяли Киiв. Протягом 1944 року було звiльнено i всю Правобережну Украiну, останнiй населений пункт якоi – село Лавочне Львiвськоi областi – було взято радянськими вiйськами 8 жовтня.

* * *

Важливим наслiдком Великоi Вiтчизняноi вiйни для Украiни стало об’еднання усiх ii земель в единiй державi. На додачу до вже включених до ii складу Схiдноi Галичини, Волинi, частини Бессарабii та Буковини, в червнi 1945 року до УРСР було приеднано Закарпатську Украiну.

* * *

У 1945 роцi Украiна стала одним iз членiв-засновникiв Органiзацii Об’еднаних Нацiй (ООН), а потiм i ЮНЕСКО.

* * *

Вiдновлення зруйнованого вiйною народного господарства Украiни здiйснювалося у важких умовах голоду 1946–1947 рокiв (тiльки у 1946 роцi вiд голоду померло 101,6 тисячi осiб), з використанням переважно командних та директивних методiв управлiння. Але вже у 1950 роцi промислове виробництво Украiни перевищувало довоенний рiвень на 15 %, було вiдновлено заводи у Приднiпров’i та Донбасi, вугiльнi шахти та Днiпрогес. А у Захiднiй Украiнi кiлькiсть об’ектiв важкоi промисловостi виросла на 230 %. У краiнi тiльки в 1946 роцi було вiдбудовано близько 1,5 тисячi житлових об’ектiв.

Хрещатик пiсля визволення Киева вiд нiмецько-фашистських загарбникiв

* * *

У 1954 роцi рiшенням радянського уряду iз складу РРФСР було видiлено Кримську область та приеднано до Украiни.

* * *

У 50-тi роки минулого столiття в СРСР почалася чергова iдеологiчна кампанiя, спрямована проти творчоi iнтелiгенцii. Багато украiнських письменникiв та дiячiв мистецтва, зокрема М. Рильського, В. Сосюру, О. Довженка, О. Вишню, Б. Лятошинського, К. Данькевича, було звинувачено у розповсюдженнi iдей буржуазного нацiоналiзму. Однак пiсля смертi Сталiна та публiчного розвiнчання культу його особистостi краiна зiтхнула iз полегшенням. Почався перегляд кримiнальних та полiтичних справ довоенного перiоду. До початку 1960-х рокiв кiлькiсть реабiлiтованих зросла до 250 тисяч. Серед тих, чие добре iм’я посмертно було вiдновлено з-помiж перших, були М. Скрипник, М. Хвильовий, Лесь Курбас, М. Кулiш, а також О. Вишня (пiсля термiну ув’язнення).

* * *

У життi Украiни у 50-тi роки ХХ столiття вiдбулося чимало визначних подiй: в 1951 роцi вiдкрили перший телевiзiйний центр у Киевi, у 1953-му – здали в експлуатацiю единий на той час суцiльнозварний мiст через Днiпро, а у 1960 роцi введено у дiю перший украiнський атомний реактор та Киiвський метрополiтен.

* * *

Подiею мiжнародного значення став космiчний полiт за участi першого украiнського космонавта Павла Поповича, який було здiйснено 11–15 серпня 1962 року на кораблi «Схiд-4». А з 3-го по 19 липня 1974 року пiд час другого космiчного польоту вiн працював на орбiтальнiй станцii «Салют-3».

Павло Попович

* * *

Павло Попович був першим, але не единим украiнським космонавтом. Тричi лiтав у космос (у 1979, 1983 та 1988 роках) уродженець невеликого шахтарського мiстечка Антрацит Володимир Ляхов. Усього вiн провiв у космосi 333 днi 7 годин, 17 хвилин 37 секунд.

* * *

Ще один представник шахтарського краю, горлiвець Олександр Волков не тiльки тричi побував на космiчнiй орбiтi (у 1985, 1988, 1991 роках), але й виростив першого в свiтi космонавта у другому поколiннi – сина Сергiя, який у 2007 роцi став командиром космiчного корабля «Союз ТМА-12».

* * *

У 1970-1980-тi роки в Украiнi значно посилився дисидентський рух. Учасниками його були письменники, поети та представники рiзних шарiв iнтелiгенцii: В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко, І. Драч, М. Вiнграновський, М. Осадчий, І. Гель та брати Горинi. Вони органiзовували рiзноманiтнi таемнi групи, однiею з яких була «Група юристiв», очолювана адвокатом Левком Лук’яненком. У 1976 роцi дисидентами було органiзовано правозахисну органiзацiю Украiнська Гельсiнкська спiлка, яка вiдстоювала демократичнi засади державного устрою та наполягала на реалiзацii конституцiйного права на вихiд республiки iз складу СРСР. У 1980 роцi три чвертi ii членiв було заарештовано за звинуваченням в антирадянськiй дiяльностi.

Левко Лук’яненко

* * *

Одним з найвiдомiших украiнських дисидентiв був журналiст, полiтик та державний дiяч В’ячеслав Чорновiл (1937–1999). За вiдстоювання своiх переконань йому довелося провести 17 рокiв у таборах. Повернувшись пiсля ув’язнення в Украiну, вiн створив партiю Народний Рух, до лав якоi вступило близько 250 тисяч осiб. В 1990 роцi Чорновола обрали головою Львiвськоi обласноi ради та депутатом Верховноi Ради Украiни. У 1999-му вiн висунув свою кандидатуру на посаду президента краiни та опинився за результатами голосування на другому мiсцi пiсля дiючого президента Леонiда Кучми. Та невдовзi полiтик загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофi неподалiк Киева. Сьогоднi Генеральною прокуратурою здiйснюеться нове розслiдування загибелi В. Чорновола.

В’ячеслав Чорновiл

* * *

Народних Рух став першою ластiвкою на шляху нового партiйного будiвництва в Украiнi. В краiнi почалося широкомасштабне створення рiзноманiтних партiй та партiйних блокiв. Їх кiлькiсть сьогоднi перевищуе сотню.

* * *

Сьогоднi наймасовiшими полiтичними партiями в краiнi е: Партiя регiонiв, «Батькiвщина», Комунiстична партiя Украiни, Народна партiя, Украiнська народна партiя, Прогресивна соцiалiстична партiя, партiя «Свобода», «Удар».

* * *

У липнi 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацiю про суверенiтет УРСР. А 24 серпня 1991 року було проголошено незалежнiсть Украiни.

* * *

1 грудня 1991 року вiдбувся референдум, на якому 76 % населення висловилося за незалежнiсть краiни. Водночас вiдбулися i першi президентськi вибори, на яких 62 % виборцiв проголосували за тодiшнього голову Верховноi Ради УРСР Леонiда Кравчука. Саме вiн i став першим Президентом молодоi держави.

Леонiд Кравчук

* * *

Уже в першi роки iснування незалежноi Республiки Украiни ii суверенiтет визнали 150 краiн свiту. 6 грудня 1991 року було укладено Першу мiжнародну угоду з Угорщиною, а першим захiдноевропейським посольством, вiдкритим в Украiнi, стало посольство Нiмеччини.

* * *

Одразу пiсля проголошення незалежностi Украiна першою iз свiтових держав добровiльно вiдмовилася вiд ядерноi зброi та заявила про свiй позаблоковий статус. Вiдмову вiд ядерноi зброi було розцiнено свiтовою спiльнотою як одну з найзначнiших iсторичних подiй ХХ столiття. Уже на 1 червня 1996 року на територii краiни не лишилося жодного ядерного боезаряду, а армiю було скорочено майже вдвiчi.

* * *

У 1996 роцi – 28 червня – було прийнято Конституцiю Украiни.

* * *

За Конституцiею Украiна е президентсько-парламентською республiкою. Державну владу в нiй представляють три гiлки: законодавча, виконавча та судова.

* * *

Найвищою посадовою особою краiни е Президент, який здiйснюе своi повноваження через уряд – Кабiнет Мiнiстрiв – та систему центральних i мiсцевих органiв державноi виконавчоi влади. Вiн виступае вiд iменi держави та е гарантом суверенiтету краiни, ii територiальноi цiлiсностi, дотримання Конституцii, прав i свобод людини та громадянина. Як Верховний головнокомандуючий Президент очолюе вiйськовi сили держави. Термiн його повноважень – п’ять рокiв. Одна й та сама людина не може бути президентом краiни бiльше нiж два термiни поспiль.

* * *

Єдиним органом законодавчоi влади в Украiнi е парламент – Верховна Рада. До нього входить 450 народних депутатiв, якi обираються термiном на п’ять рокiв.

* * *

Уряд очолюе систему органiв виконавчоi влади в краiнi. Прем’ер-мiнiстр, що ним керуе, призначаеться президентом за згодою Верховноi Ради. Уряд розробляе державний бюджет та здiйснюе роботу з його виконання.

* * *

У регiонах краiни виконавчу владу здiйснюють державна адмiнiстрацiя та органи мiсцевого самоврядування.

* * *

Судова влада в Украiнi належить виключно судам. Новим iнститутом в системi судових органiв став Конституцiйний суд, який було створено в 1992 роцi.

* * *

Другим президентом краiни став Леонiд Кучма, вперше обраний в 1994 роцi (вiн пробув на цiй посадi два термiни). Взимку 2000 року в краiнi зчинився так званий касетний скандал, в ходi якого Л. Кучму звинуватили у фiзичному усуненнi небажаного для влади журналiста Г. Гонгадзе. Це спричинило початок акцii «Украiна без Кучми».

Леонiд Кучма

* * *

Опозицiйнi настроi в украiнському суспiльствi призвели до виникнення «Майдану» – масового органiзованого протесту проти фальсифiкацii результатiв президентських виборiв 2004 року, що отримав назву «помаранчевоi революцii». В результатi проведення третього туру голосування президентом краiни став Вiктор Ющенко.

Вiктор Ющенко

* * *

У 2004 роцi парламент прийняв рiшення про проведення конституцiйноi реформи, за якою з сiчня 2006 року[1 - Рiшенням Конституцiйного суду вiд 30 вересня 2010 року конституцiйну реформу 2006 року було скасовано] краiна стала парламентсько-президентською республiкою.

* * *

За результатами президентських виборiв 2010 року перемогу одержав кандидат вiд Партii регiонiв Вiктор Янукович, який став Президентом Украiни.

Вiктор Янукович

* * *

За останнiм Всеукраiнським переписом населення, проведеним у 2001 роцi, в краiнi проживало 49,5 мiльйонiв людей. А за даними Держкомстату на 1 жовтня 2006 року кiлькiсть населення скоротилася до 46,6 мiльйона осiб.

* * *

Незважаючи на тенденцiю до скорочення кiлькостi мешканцiв, Украiна займае п’яте мiсце в Європi (пiсля ФРН, Італii, Великобританii та Францii) та 21-е мiсце у свiтi за кiлькiстю громадян. На ii долю припадае 7,3 % населення Європи.

* * *

За середньою щiльнiстю населення – 77 осiб на 1 км2 – Украiна випереджае багато европейських краiн.

* * *

Найбiльша щiльнiсть населення – в Донецькiй областi (196 осiб на 1 км2), найменша у Чернiгiвськiй областi (42 особи на 1 км2).

2. Символiка

Один з головних символiв незалежноi Украiни – тризуб золотого кольору на синьому щитi – мае дуже давне походження. Цей символ, що був вiдзнакою родових старiйшин, було знайдено пiд час археологiчних розкопок на Перещепинському та Мартинiвському городищах VI–VIII столiть. А перше згадування про нього в лiтописах вiдноситься до Х столiття. В тi часи тризуб слугував i своерiдним оберегом. В Киiвськiй Русi вiн став великокнязiвським знаком. Його зображували на монетах, печатках, посудi, в настiнному живопису. Так, киiвський князь Володимир Святославович (?-1015) звелiв вибити на монетах на одному боцi свiй портрет, а на iншому – тризуб iз написом «Володимир на столi, а це – його срiбло». Цей знак було знайдено на монетах Ярослава Мудрого i у гербi його доньки Анни, королеви Францii. Вiдродження ж його як головного украiнського символу вiдбулося тiльки у 1992 роцi, коли тризуб було затверджено постановою Верховноi Ради як малий герб Украiни.

Герб Украiни

Давньоруська монета iз зображенням тризуба

* * *

Є ще два iсторичнi символи украiнських земель, що iснували у рiзнi роки. Перший з них – «козак iз мушкетом» – слугував емблемою Вiйська Запорозького. За лiтописом Г. Граб’янки, цей герб було подаровано запорозькому гетьману польським королем Стефаном Баторiем у 1576 роцi. До 1764 року його використовували як емблему влади на печатках двадцяти гетьманiв.

* * *

Другим символом е зображення коронованого лева. Вперше воно з’явилося на печатках галицьких князiв i спочатку слугувало територiально-династичним знаком. У XIV столiттi зображення лева стало державним гербом. Водночас воно е i гербом мiста Львова. Цiкаво вiдзначити, що пiд прапором саме iз цим гербом львiвське ополчення у 1410 роцi брало участь у славетнiй Грюнвальдськiй битвi. В нашi днi обидва символи включено до проекту Великого герба Украiни.

Проект Великого Герба Украiни

* * *

З 28 сiчня 1992 року державним прапором Украiни визнано прямокутний стяг, що складаеться з двох рiвновеликих прямокутних смуг: верхня – синього, а нижня – жовтого кольору. Цi кольори були символiчними для Русi ще до прийняття християнства, а пiсля хрещення держави iх було освячено образом Животворного Хреста. Синiй колiр прапора символiзував яскраве сине небо над краiною, а жовтий – безкраi поля пшеницi, якими завжди славилася Украiна. В перiод монгольсько-татарськоi навали цю символiку було забуто. Та з часом вона вiдродилася у церковних прикрасах та гербах украiнських мiст. З XVIII столiття iз синього полотнища виготовлялися усi полковi та сотеннi козацькi прапори Вiйська Запорозького. Жовтим кольором на них наносили хрест, зорi, зброю та фiгури святих. Прикладом може слугувати прапор, пiд яким билися полки Б. Хмельницького пiд час Нацiонально-визвольноi вiйни 1648–1654 рокiв. Ця ж древня символiка украiнцiв вiдродилася у 1918 роцi в гербi та прапорi Украiнськоi Народноi Республiки (УНР).

* * *

У роки радянськоi влади нацiональними кольорами Украiнськоi РСР стали червоний та блакитний. І тiльки пiсля проголошення Украiною незалежностi синьо-жовтий прапор знов став символом держави.

* * *

В основу Державного гiмну Украiни покладено нацiональний гiмн, створений у 1803 роцi на музику захiдноукраiнського композитора та диригента Михайла Вербицького. Текстом до нього став вiдомий вiрш поета та етнографа Павла Чубинського, написаний у 1862 роцi. До речi, вiрш так подобався патрiотично налаштованiй студентськiй молодi та iнтелiгенцii, що його авторство навiть приписували Т. Шевченку.

Михайло Вербицький

Павло Чубинський

* * *

У рiзнi часи нацiональними гiмнами вважалися також «Заповiт» Тараса Шевченка та «Вiчний революцiонер» Івана Франка, покладенi на музику композитором Д. Сичинським. Були своi гiмни i в Галичинi: «Мир вам, браття» та церковний гiмн «Боже великий, единий, нам Украiну храни» на слова О. Кониського та музику М. Лисенка.

* * *

Нацiональну валюту незалежноi Украiни – гривню – було введено в обiг 25 серпня 1996 року.

* * *

Окрiм державноi символiки, iснуе також чимало украiнських народних символiв. Одними з таких е верба та калина. Недарма в народi здавна казали: «Без верби та калини нема Украiни». Вербу украiнцi споконвiку вважали священним деревом, що мае величезну життеву силу та надiляе нею усе навкруги. Тому й не було в Украiнi жодного села чи хутора, де не росла б верба i не передавалися б з уст в уста повiр’я про ii дивовижнi властивостi. А у Вербну недiлю (перед Великоднем) жмутики ii пухнастих гiлочок освячували у церквi i ставили на почесне мiсце у будинку – за переказами, вони захищали дiм вiд пожежi та усiляких бiд.

* * *