скачать книгу бесплатно
Белградський Шарм
Sanja Pokrajac
Присвячено Белграду: взявши деякi твоi роки, буква за буквою, я почала об'еднувати свiти. Саня Перший путiвник, повнiстю написаний у двох алфавiтах: кирилицею та латиницею, який е також посiбником з iсторичних та розважальних мiст, розмовником та пiдручником спрощеноi граматики для кращого розумiння сербськоi мови та офiцiйного кириличного письма. Великий сербський романiст та художник Момо Капор сказав: ”Белград не е в Белградi, тому що Белград, насправдi, не мiсто, а метафора життя.” Вам не залишаеться iншого, як спостерiгати за нiччю, яка ховаеться пiд шкiрою дня та навпаки, i вiдкривати для себе Белград, якого ви нiколи не очiкували.
Саня Покраяч
Белградський Шарм
Саня Покраяч
Белградський Шарм
Столиця Сербii
Путiвник та розмови сербською у двох алфавiтах
Переклад Галини Полтарас
© 2020 – Саня Покраяч
Белград не е в Белградi, тому що Белград, насправдi, не мiсто, а метафора життя.
(Момо Капор)
Для найкращого розумiння офiцiйного сербського написання, кожне речення та кожне слово в словнику будуть написанi двома алфавiтами, кирилицею та латиницею, з вiдповiдною вимовою украiнською та з украiнськими символами.
Столиця Сербii розташована на перетинi двох рiк – Сави та Дунаю – та е одним з найчарiвнiших та найвiдвiдуванiших мiст Схiдноi Європи. Вона приваблюе багатьох туристiв з усього свiту величезною гостиннiстю сербського народу, вiдмiнною гастрономiею, iсторичною архiтектурою, сакральним мистецтвом та, звичайно, безперервними розвагами. Життевiсть цього мiста справдi надзвичайна. Проходячи найвiдомiшою белградською вулицею, Кнез Михаjлова-Knez Mihajlova (Кнез Михайлова), де розташованi музеi, виставки та культурнi центри, або Скадарлиjа-Skadarlija (Скадарлiя) з ii богемним шармом, тавернами та ресторанами, можливо почути живу музику не тiльки духових оркестрiв, а також саксофони, скрипки та контрабаси, якi грають джаз, блюз, класичну музику або рок. Це неймовiрне, справжне злиття музики, мов усього свiту та людей рiзного вiку, якi танцюють та розважаються до свiтанку. На рiчцi Сава е безлiч клубiв, деякi з них найсучаснiшi, якi побудованi на плотах пiд назвою «сплавовi», де усю нiч танцюють пiд музику рок, техно, фолк та поп. Зона для плавання розташована на пiвостровi рiчцi Сава, який називаеться Ада Циганлиjа-Ada Ciganlija (Ада Циганлiя), де розвага також гарантована в усi пори року. Також варто побачити Белградську Фортецю (Калемегдан-Kalem?gdan) з ii виставками пiд голим небом. Щоб краще дiзнатися iсторii цього мiста, потрiбен цiлий день. Побачити пiдземнi римськi колодязi, церкву Ружица-Ruzica (Ружиця), каземати, iншi пiдземнi середовища та колекцiю, яка протягом 70 рокiв приваблюе туристiв своею експозицiею танкiв та важкоi артилерii. Також слiд побачити мозаiку зоопарку. Це мозаiки, якi виконанi, найбiльш, зi скла та камiння на басейнi Калемегдана студентами з Белграда та представляють галерею з 440 мозаiк усiх тварин у свiтi. Вулиця Теразиjе-Terazije (Теразiе) – серце Белграду – i, якщо ви знаходитися поруч з будинком №20 та чуете ноти фортепiано, зайдiть та скуштуйте знаменитий десерт Москва шнит-Moskva ?nit (Москва Шнiт), зроблений з вершкiв, мигдалю, вишень та ананасiв, вiзитна картка iсторичного та прекрасного готелю Москва-Moskva (Москва). У парку Ташмаjдан-Ta?majdan, (Ташмайдан) знаходиться Церква Святого Марка та Храм Трьох Святих, який також називають Руською Церквою на згадку про багатьох росiян, якi iммiгрували до Белграда пiсля Жовтневоi революцii.
Варта дослiдження також iсторична печера Ресава-Resava (Ресава) у селi Јеловац-Jelovaz (Йеловац). Крипта Храму Светог Саве – Hram Svetog Save (Храму Святого Савви) не потребуе додаткових слiв. Історичний музей Югославii був спецiально побудований мiстом Белградом щоб зробити подарунок президенту Югославii Тiто. На вулицi Крунска-Krunska (Крунска) за №51 знаходиться iнтерактивний музей Nikola Tesla-Никола Тесла (Нiколи Тесли) з колекцiею посмертних масок великого сербського вченого та урною з його прахом. Не пропустить Гардош кула-Gardo? kula (Гардош Кула), вежу, збудовану з чотирьох монументальних веж, присвячену святкуванню 1000 рокiв угорськоi держави та Zemun-Земун (Земун), землю Габсбургiв, найбiльший з 17 районiв Белграду. Мiське нiчне життя джазу, блюзу та естрадноi найсучаснiшоi музики зосереджене в комплексi примiщень, створених на просторах колишньоi пивоварнi на вулицi Цетинска-Cetinjska, (Цетинська) за №15.
Сербський народ – спокiйний та гостинний. Релiгiя – переважно православна. Валютою краiни е сербський динар (RSD). Мiський транспорт добре органiзований, послуги таксi не коштують надто дорого. Для тих, хто мае зупинитися у Белградi з будь-якоi причини, не буде занадто складно знайти квартиру навiть бiля центру за низькими цiнами. Щоб завжди мати Інтернет, просто купуйте номер сербського постачальника.
Сербська гастрономiя
Велика кiлькiсть сербських ресторанiв пропонують широкий вибiр алкогольних напоiв, зроблених на мiсцевих винницях. Серби добре вiдомi тим, що виробляють граппу зi слив – шливовица-?ljivovica (шливовiца), з лози – лозовача-lozovaca (лозовача), з груш – виламовка-viljamovka (вiл’ямовка), з яблук – jабуковача-jabukovaca (ябуковача), з трав – траварица-travarica (траварiца), з айви – дуневача-dunjevaca (дун’евача), з абрикосу – каjсиjевача-kajsijevaca (кайсiевача) та багато iнших. Вибiр вiдмiнних вин, зроблених мiсцевими жителями, також дуже широкий – Мерло, Совiньйон, Каберне, Морава, Tamjanika – Tami?nica (Там’янiка), Реджент.
Сербськi страви – це здебiльшого тi, що виготовляються на грилi зi змiшаних видiв м’яса та рiзноманiтнiшi рецепти на базi м’яса, та знаменитi cevapi – cievapi (чевапчичi або кебапи – фрикадельки з бiлим хлiбом пiтою) та каjмак – kajmak (каймак), м’який сир, дуже вiдомий у Сербii. Дуже смачний стейк Караhорhе – Karadjordje (Караджорджева шнiцла) з телятини. Зимова страва – знаменита сарма-s?rma (сарма – м’яснi рулетики в капустяному листi), або перець, фарширований м’ясом, варена гомiлка зi спецiями, квасоля зi свинячими ребрами, hувеч-djuvec (джувеч – свинина з запеченими овочами), рибний суп, смажена риба, ajvar – a?var (айвар – знаменитий соус з болгарського перцю), пiта – тонкий, круглий, плоский, прiсний хлiб, наповнений сиром гибаница-gibanica (гiбаниця), пiта з м’ясом бурек – burek (бурек), з овочами зеланица – zeljanica (зел’яниця), або з яблуками jабуковача – jabukovaca (ябуковача). Туршиjа – Tur?ija (туршiя) це сумiш кислих овочiв в салатi. Баклава-Bakl?va (баклава) – це десерт з горiхами в листковому тiстi. Та, щоб перетравити усе це, необхiдно закiнчити, спробувавши шприцер-?pricer (шприцер), який роблять з бiлого вина та мiнеральноi води. В усiх ресторанах Сербii ви будете вiдчувати себе як вдома, тому що сербська кухня дуже схожа на украiнську.
В Сербii офiцiйно користуються кириличним сербським алфавiтом, який складаеться з 30 букв:
A, a (А)
Б,б (Б)
В,в (В)
Г,г (Г)
Д,д (Д)
Ђ,h (Джi)
Е,е (E)
Ж,ж (Ж)
З,з (З)
И,и (I)
Ј,j (Й)
К,к (K)
Л,л (Л)
Љ,л (Ль)
М,м (М)
Н, н (Н)
Њ, н (Нь)
О, о (O)
П, п (П)
Р, р (Р)
С, с (С)
Т, т (T)
Ћ, h (Ч)
У, у (У)
Ф, ф (Ф)
Х, х (Х)
Ц, ц (Ц)
Ч, ч (Ч)
Џ, u (Дж)
Ш, ш (Ш)
Хоча офiцiйний алфавiт в Сербii – кирилиця, латиниця також дуже поширена.
N.B. Жирним шрифтом будуть видiленi слова та фрази украiнською мовою та вiдносна вимова тексту, перекладеного на сербський. Для найкращого розумiння сербськоi мови та для легкого розпiзнавання слiв/фраз, написаних кирилицею (наприклад, автобуснi зупинки, маршрути руху тощо) а також щоб вмiти писати необхiднi повiдомлення (смс, електронна пошта тощо), всi слова будуть написанi обома алфавiтами – кирилицею та латиницею.
ВІТАННЯ/ПОЗДРАВИ/POZDRAVI/ПОЗДРАВИ
Ласкаво просимо/Добро дошли/Dobro do?li/ Добро дошлi
На здоров’я/ Наздравле/Nazdravlje/ Наздравл’е
Добридень / Dobar dan/ Добар дан/ Добар дан
До побачення /Довиhена / Dovidenja / Довiдженя
Чудовоi поiздки / Среhан пут / Srecan put/ Сречан пут
РОЗМОВИ/РАЗГОВОРИ /RAZGOVORI/РАЗГОВОРИ
Як справи? /Како сте?/Kako ste? /Kако сте?
Добре, дякую, а Ви?/Хвала, добро, а Ви?/Hvala, dobro, a Vi?/Хвала, добро, а Ви?
Ви розумiете мене?/Разумете ли ме?/Razumete li me?/Разумете лi ме?
Я все розумiю /Све разумем / Sve razumem / Све разумем.
Ви розмовляете англiйською чи украiнською мовою? /Говорите ли енглески или украjински? / Govorite li engleski ili ukrajinski? / Говорите лi енглескi iлi украiнскi?
Так, я трохи розмовляю по-сербськи. / Да, говорим мало српски / Da, govorim malo srpski / Да, говорiм мало српскi.
Не розумiю / Не разумем / Ne razumem / Не разумем.
Як вимовляеться це слово? / Како се изговара ова реч? Kako se izgovara ova rec? Како се iзговара ова реч?
Повторить, будь ласка./ Поновите, молим Вас / Ponovite, molim Vas / Поновите, молiм вас.
Як вас звати? / Како се зовете? / Kako se zovete?/ Како се совете?
Мене звати…/ Ја се зовем…/Ja se zovem…/Я се зовем…
Котра година? Колико jе сати? Koliko je sati? Колiко е сати?
За десять вiсьма/Десет до осам/ Deset do osam/ Десет до осам.
Пiв на шосту/ Пет и тридесет/ Pet i trideset/ Пет i тридесет.
Чверть на десяту/Девет и петнаест/ Devet i petnaest/ Девет i петнаест.
Яка погода?/ Какво jе време?/Kakvo je vreme? Какво е време?
Сьогоднi прекрасний день/Данас jе предиван дан/ Danas je predivan dan/ Данас е предiван дан.
Коли ми можемо побачитеся?/Када се можемо видети?/Kada se mozemo videti? Када се можемо вiдетi?
Де ми можемо зустрiтися?/Где се можемо наhи?/Gde se mozemo naci?/Где се можемо начi?
Я живу в… /Ја живим у… /Ja zivim u…/Я живим у…
Скiльки тобi рокiв?/Колико имаш година?/Koliko ima? godina?/Колiко iмаш годiна?
Так-нi, дякую/Да-Не, хвала/Da-Ne, hvala/Да-Не, хвала.
Ви коли-небудь бували в Украiнi?/Јесте ли икада били у Украjини?/Jeste li ikada bili u Ukrajini?/Йесте лi iкада бiлi у Украйiнi?
Щасливий був познайомитися з Вами/Драго ми jе што смо се упознали/Drago mi je ?to smo se upoznali/Драго мi е што смо се упозналi.
Побачимося ввечерi?/Видимо се вечерас?/Vidimo se veceras?/Вiдiмо се вечерас?
Вибачте/Извините/Izvinite/Ізвiнiте.
Будь ласка/Молим/Molim/Mолiм.
Сьогоднi Перше сiчня/Данас jе први jануар/Danas je prvi januar/Данас е првi януар.
Щасливого Нового Року/Среhна Нова година/Srecna Nova godina/Сречна Нова годiна.
З Днем народження/Среhан роhендан/Srecan rodendan/Сречан роджендан.
Я народився-народилася одинадцятого серпня/Роhен-роhена сам jеданаестог августа/Roden-rodena sam jedanaestog avgusta/Роджен-роджена сам еданаестог августа.
Менi тридцять рокiв, а тобi?/Имам тридесет година, а ти?/Imam trideset godina, a ti?/Імам тридесет годiна, а тi?
Я не одружений/Нисам оженен/Nisam ozenjen/Нiсам ожен’ен.
Я познайомлю тебе з моiм другом/Представиhу ти мог приjатела/Predstavicu ti mog prijatelja/Представiчу тi мог прiятеля.
Ми вже зустрiчалися?/Јесмо ли се веh видели?/Jesmo li se vec videli?/Єсмо лi се веч вiделi?
Скiльки тобi рокiв?/Колико имаш година?/Koliko ima? godina?/Колiко iмаш годiна?
Скiльки менi датимеш рокiв?/Колико ми даjеш?/Koliko mi daje??/Колiко мi даеш?
Я б тобi дав двадцять п’ять рокiв/Дао бих ти двадесет пет година/Dao bih ti dvadeset pet godina/Дао бих тi двадесет пет годiна
Ви дуже люб’язнi/Ви сте много лубазни/Vi ste mnogo ljubazni/Вi сте много л’юбазнi.
Ми можемо побачитися сьогоднi ввечерi?/Можемо ли се видети вечерас?/Mozemo li se videti veceras?/Можемо лi се вiдетi вечерас?
Це кохання з першого погляду/То jе лубав на први поглед/To je ljubav na prvi pogled/То е л’юбав на првi поглед.
