banner banner banner
Сатирикон. Поезії
Сатирикон. Поезії
Оценить:
Рейтинг: 0

Полная версия:

Сатирикон. Поезії

скачать книгу бесплатно

Нам допомiг архiстратиг!

Отож берись скорiш до дiла,
Вiдсторони брехла й дебiла,

Аби головка не болiла
В архiстратига Михаiла…

ПРезиденцiя

В Гутi гутники живуть
І горiлочку жують
Ну i лають верть та круть
ПРезиденцiю

Тут колись робили скло
Схронiв тут як тьми було
Нинi творить все село
ПРезиденцiю

Спiзнав гуцул Колиму
Знав i висилки й тюрму
Тепер знае лиш саму
ПРезиденцiю

Тут душа до гiр звика
До смерек i до струмка
Творить тут гiрська рiка
Турбуленцiю

Ось приiхав iм’ярек
Притулився до смерек
І занурив дзбан чи глек
В турбуленцiю

Стоiть гуцул дерев’яний
Дерев’яний лиш не п’яний
А живий пускае п’яний
Турбуленцiю

Ходять тут американи
І дiвчата – львiвськi канни
Їх арканять за аркани
За потенцiю

Ходять парами дiвки
Просять в пана цигарки
Удвох лiкують залюбки
Імпотенцiю

Попав грузин в Сиктивкар
Глаз гуцулки очень кар
І попав вiн як Ікар
В турбуленцiю

А в гуцулки вийшов син
Син гуцулистий грузин
Робить в ваннi менi син
Масаженцiю

У в одну з осiннiх сльот
Роботящий вертольот
Теж попав у перепльот
В турбуленцiю

Тут закопана пiдкова
З Богородчан податкова
Висне хмара цигаркова
Всю каденцiю

Дивовижний випав снiг
Допомiг менi пан Бiг
І здавалось я залiг
На каденцiю

Та баби жалiтись йдуть
Що грошей не вiддають
А лiси забрав той мудь
В ПРезиденцiю

Мене ж ректор тут поклав
Щоб я втiк з усiх облав
І натхненно розпочав
Конференцiю

Мене ж ректор тут поклав
Щоб я клав на весь анклав
А поклавши не наклав
У штаненцiю

В пансiонi «Синьозора»
Моя душа тяжко хвора
Написала позавчора
Цю штукенцiю

Просто iстина

Треба iстину знати просту.
Це моi першi лiки.
Кажуть: Слава Ісусу Христу!
Кажу: Слава навiки!
Треба iстину знати просту
І брати ii в дорогу.
Кажуть: Слава Ісусу Христу!
Кажу: Слава навiки Богу!

Вiчне питання

Чому дурнi ми? Бо розумнi.
Чому ми бiднi? Бо багатi.
Ця iстина приходить в трумнi —
В останнiй ув сосновiй хатi

Невмiло сiли на багатствi.
Чи то бомжуемо лiнивство.
У струпах, вошах i лайдацтвi
Усе батькуем керiвництво.

Ця дурiсть з розуму навiки
Безсмертне сипле нам насiння
І ми прямуемо – калiки —
За поколiнням поколiння…

Дипломатична лiнiя

В мирне плем’я чухи-вухи
Прийшло плем’я шобло-йобло
Наробило потерухи
Агресивне одоробло

Все що чухи крили татом
Шобло люто матом крили
Все своiм захтiли мати
Агресивнi цi горили

Назву в чухiв одiбрали
Тi ж здалися клаповухи
Зайшлi хижi як шакали
Обпиваються сивухи

І мiркують як би звести
До ноги спiвуче плем’я
І готують хитрi тести
На покiрне те нiкчем’я

Кажуть чухи: це занадто
А ми ж ними не гордуем
Може нас врятуе НАТО
Бо себе ми не врятуем

Може iм сусiди скажуть
Що вестись так некоректно
Чи пiдсунуть iншу лажу
Некомфортно нереспектно

А тут треба живокосту
Десь на днi знайти погорду
А тут треба дуже просто
Дати в морду просто в морду

Листопадове питання

Сенатор Лугар нинi поможе
Моему козацькому Лугу —
Чи вiн оперетковий персонаж
З американського Хелоуiна?!
Ось вiн удар точковий —
У нашу вкраiнську напругу!
Чи вiн путiнський хитрован?
Чи вiн бушiвська хитровина?
Чекаете кровi дiтей,
Кривавицi хочете, суки,
Щоб нас знов розкидало
Вiд Сибiру аж до Канади.
Згодом Пилатом вмиете
Напарфумованi руки,
Як в тридцять третьому вмили,
А ми будем конати.
Ось стратегiчна точка,
Ти чуеш мене, Америко.
Зовсiм не Малоросiя,
Зветься вона – Украiна.
Вирвемось ми без вас
Зi свого вiчного смерку.
Нас порятують дiти.
Дитяча душа невинна…

Є. К. Лазаренку

Що за дивна настала ера
Геолог читае
поетам Превера
Поети дивуються
Преверовi вiршi
Далеко кращi
принаймнi не гiршi
Геолог веде нас
на львiвськi концерти
Людкевича можна
пiзнати i вмерти