скачать книгу бесплатно
– Так! Дякую Вам за це. – наливаю молоко собi до кави, сиплю цукру, швидко колочу ложкою та надпиваю декiлька глоткiв.
– Я можу допомогти тобi, звернутись у соцiальну службу. Ти не мусиш з ним жити! – я пiдiймаю погляд на неi розумiючи що Лiлi iй все розповiдае, але не знаю що вiдповiсти. – Ти ще дитина, хоч i змушена була рано подорослiшати!
– Я не можу його покинути, все ж таки вiн мiй батько. У мене окрiм нього нiкого не мае.– я кладу кружку на стiл та вожу пальцем по ободочку.
– Що за несинiтницi! – вона посмiхаеться.– У тебе е я, Лiлi, Кетрiн! – вона пiдходить до мене та мiцно обiймае. – А Макс, щоб ти знала, то вiн закоханий в тебе по вуха! Але не здавай мене йому.– ми смiемось.-Добре ти пий каву, а я пiду приведу себе до ладу.
