скачать книгу бесплатно
Марта сама не знала, чому не сказала жiнцi про телефон, про погрози й про себе – все, як е. Їй здавалося, що iсторiя про бiзнесмена, на якого полюють кредитори чи конкуренти, здасться iй бiльш зрозумiлою й не такою моторошною. Хоча також приемного мало.
– Отже, вам треба бути обережною. Заради Зоi, – додала вона.
– Чи правду ти кажеш, дитино? – пильно подивилася iй у вiчi хазяйка.
Мартi довелося докласти чимало зусиль, аби витримати цей тривожний, прискiпливий погляд.
– Валентино Миколаiвно, ви тут живете на природi й навiть не здогадуетеся, що робиться в мiстi! Я б до вас просто так не приiхала – але подруга Зоi дуже просила! А я гадаю, що ви невдовзi отримаете вiд доньки звiсточку.
Навiть якщо ви менi не вiрите, усе одно спробуйте поiхати кудись на пару тижнiв. Вам, до речi, е до кого податися?
– Збиралася до сестри. Правда, пiзнiше… – сухо вiдповiла жiнка.
– От бачите, як добре. Поiдьте зараз. Бiльш нiчого вiд вас не треба. А як повернетесь – усе буде з’ясовано. Зоя озветься. Я обiцяю!
– Навiть не знаю… – завагалася жiнка. – Це так несподiвано… Чи вiрити вам?… Хоча б листiвочка у вас була вiд доньки. А так…
– А я вам ось що можу показати, – Марта дiстала з торбинки фiолетовий мобiльник. – Упiзнаете? Це менi та подруга дала – Зоя iй подарувала на день народження.
