Потворні хроніки, або Лихо з інших світів

скачать книгу бесплатно


Нi, все гаразд, – продовжив один iз провiдникiв, – один з мисливцiв ввижався своiй дружинi увi снi i попереджав ii про те, щоб не посилала туди нiкого на його пошуки, бо то прокляте мiсце ховае щось страшне.

– 

Бачите, – гордовито мовив Павло.

– 

Нi, не вiрю, це ви нас так лякаете, – мовив Василь.

– 

Ну, я вже бачив одну дуже страшну iстоту, яку не можна було знищити будь-якими видами зброi, – сказав Павло.

Всi замовкли, машина зупинилась, висадили провiдникiв i всi хто залишились в машинi з подивом дивились на Павла.

– 

А в якому це було фiльмi? – запитав Іван, – Можливо я теж бачив цю iстоту.

Всi засмiялись, але Павло був серйозний.

– 

Дуже смiшно, – продовжував розповiдати далi наш герой, – але менi було не до смiху, коли ця iстота хотiла мене з’iсти.

Всi знову засмiялись i тодi в нього запитав Василь: “І де це ти цю iстоту здибав, у страшному снi?”. Павло став ще серйознiший i твердо сказав:”Нi, у майбутньому”. Саме пiсля цих слiв всi його прийняли за дурника i почали голосно з нього смiятись.

– 

Я справдi був у майбутньому, хоча, даремно я вам це сказав.

– 

А яка там найпопулярнiша книга, «Вбивця без лiцензii»? – Запитав Степан.

– 

Нi, «Онуки Гаррi Потера та Кавказька Полонянка», – вiдповiв Павло з серйозним тоном.

– 

Так, справдi, я хочу цю книгу, дуже хочу. – Сказав вже серйозно Іван.

– 

О нi, а я вже думав писати книгу «Вбивця без лiцензii», шкода. – Тихо мовив Степан.

Так вони i доiхали до кiнця дороги, почалися лiси, машину довелося залишити. Хлопцi побачили якусь стежку, але Павло зi своею могутньою логiкою здогадався що це i е та «десята дорога», якою тварини обходять це мiсце. Хлопцям довелось iти крiзь дерева. Нарештi вони дiйшли «територii повалених дерев». Спершу бригада цих дослiдникiв вiдчула певний дискомфорт, всiм чомусь страшно, в кожного було таке враження, що за ними щось стежить. Тодi Павло запропонував заспiвати якусь пiсню, щоб не було так страшно. Всi погодились, але кожен спiвав свою улюблену пiсню i це було не дуже приемно, особливо тому, хто за ними стежить.