скачать книгу бесплатно
Карi оченята, в чорненькii брови?»
«Не журiться, галичанки, е ще i вiйськовi
Тi ще краще обiймають нiж стрiльцi сiчовi.
Тi вас поцiлують в уста малиновi,
В карi оченята, в чорненькii брови.
Тi вас поцiлують в уста малиновi,
В карi оченята, в чорненькii брови».
«Ой не будуть бiльш вiйськовi з нами приставати
І не будуть нас вiйськовi за стан обiймати;
Нi, не поцiлують в уста малиновi,
В карi оченята, в чорненькii брови.
Нi, не поцiлують в уста малиновi,
В карi оченята, в чорненькii брови.
Аж як ви iз Украiни вернетеся знову
І, як перше, знов пiдете з нами на розмову,
Тодi вже цiлуйте в уста малиновi,
В карi оченята, в чорненькii брови.
Тодi вже цiлуйте в уста малиновi,
В карi оченята, в чорненькii брови».
Заквiтчали дiвчатонька
Вiрш i музика Романа Купчинського
Заквiтчали дiвчатонька
Стрiльцеви могилу,
Замiсть мали заквiтчати
Стрiлецькую милу.
Невисокий хрест з берези
Заплели вiночком,
Замiсть мали заплiтати
Косу барвiночком.
І пiсочком висипали
Стежечку довкола,
Замiсть мали постелити
Рушник до престола.
Схилилися двi черешнi
Налiво й направо,
А на вiттях вiтер грае
Про стрiлецьку славу.
Засумуй, трембiто
Вiрш i музика Романа Купчинського
Засумуй, трембiто,
Та й по всьому свiту,
Що пропало галичанам
Сорок тисяч цвiту.
Що пропало галичанам
Сорок тисяч цвiту.
Засумуй, трембiто,
Та на всi Карпати,
Щоб не ждали сина з войни
Нi отець, нi мати.
Щоб не ждали сина з войни
Нi отець, нi мати.
Засумуй, трембiто,
Та на все Подiлля,
Щоб не ждала дiвчинонька
Хлопця на весiлля.
Щоб не ждала дiвчинонька
Хлопця на весiлля.
Засумуй, трембiто,
Що галицька сила,
Та вiд Збруча по Славуту
Трупом застелила.
Та вiд Збруча по Славуту
Трупом застелила.
Ірчик (Мирославу Ірчановi)
Вiрш i музика Романа Купчинського
Чи е в свiтi краща зiрка, як кохана моя Ірка,
Чи е в свiтi де царiвна, щоб була така чарiвна.
Приспiв:
Гей, гей, Ірчик, Ірчик, личко в тебе як папiрчик.
Чи е в горах краща квiтка, як Ірчанова сусiдка?
Чи е в раю де дзвiночок, як сусiдки голосочок?
Приспiв.
Поцiлуе, як ангелик, затанцюе, як метелик,
Приголубить, як голубка, але тiльки свого любка.
Приспiв.
В неi коси золотистi, як на сонцi води чистi,
В неi устонька – коралi, i так далi, i так далi.
Приспiв.
Лети, моя думо
Вiрш i музика Романа Купчинського
Лети, моя думо, в вечiрню годину
Далеко-далеко звiдсiль.
Лети, моя думо, у тую хатину,
Що слухае казки топiль.
У хатцi жила там дiвчина кохана,
А, може, живе – поклонись!
І скажеш iй слово болюче, як рана,
Що я вже не той, що колись.
Що гасне мiй погляд i тихне мiй голос,
І скиби зорали чоло,
Що з волi й неволi посивiв мiй волос
І терня у серце вросло.
І шепнеш iй, думо, хай душу роздружить,
А серцевi скаже: «Корись!»
Хай дармо не б’еться, хай марно не тужить,
Бо я вже не той, що колись.
Мав я раз дiвчиноньку
Вiрш i музика Романа Купчинського
Мав я раз дiвчиноньку чепурненьку,
Любу щебетушечку, рум’яненьку.
Приспiв:
Гей, гей, га, уха-ха,
Дiвчино, рибчино молода!
Посилав я старостiв у недiлю,
Думав, погуляемо на весiллю.
Приспiв.
Мали повернутися з рушниками,
Але повернулися з гарбузами.
Приспiв.
Всьому супротивився батько рiдний,
Бо вона багатая, а я бiдний.
Приспiв.
Думав я втопитися з тоi злостi,
Та вода холодная, ломить костi.
Приспiв.
Мiй край
Вiрш i музика Романа Купчинського
Украiна – край мiй рiдний
Вiд Кавказу по Карпати,
І веселий, i свобiдний,
І великий, i багатий.
Де е в свiтi кращi рiки,
Як Днiстер, Днiпро-Славута?
Хто покине iх навiки,
Тому в серцi вiчна смута.
Де е в свiтi кращi гори,
Де таке повiтря свiже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилюе спiле збiжжя?
Де яснiше сонце свiтить,
Де гарнiше зорi сяють?
Де ж солодше пахнуть квiти —
Як у нашiм любiм краi?
Най жие Великий Комтур наш
Вiрш i музика Романа Купчинського
Най жие Великий Комтур наш!
Ми добра, добра йому бажаем,
І в пiснях його все величаем,
Най жие великий Комтур Наш!
Накрила нiчка
Вiрш i музика Романа Купчинського
Накрила нiчка, тай тихесенька,
Земленьку кругом.
Лиш вiтер мряки жене злегенька
Над розiспаним лугом.
