скачать книгу бесплатно
– Саме так.
Цi слова польного гетьмана викликали у присутнiх шум. Тi на мить навiть забули про присутнiсть короля. Сигiзмунд не спiшив припиняти суперечку. Вiн хотiв, щоб вельможi висловилися проти пропозицii гетьмана. Сам же Сигiзмунд вже прийняв рiшення.
Гамiр припинився так само несподiвано, як i почався. Вельможi якось одночасно замовкли, засоромившись своеi нестриманостi. У кiмнатi настала тиша.
– Що ви пропонуете? – запитав король.
– Залишити бiля фортецi частину вiйська. Або взагалi нiкого не залишати i йти одразу на Москву, де нас чекають.
– А Смоленськ?
– Смоленськ сам вiддасться нам, як тiльки ми захопимо Москву.
– Ви пропонуете у себе в тилу залишити укрiплену фортецю? – запитав Ян Сапiга.
– У цьому нiчого страшного немае. Без Скопiна смоленцi не мають шансу на успiх.
Тут пiдвiвся Людвiк Вайнер.
– Ваша величносте! З вашого дозволу я дозволю собi заперечити пановi гетьману.
Всi з цiкавiстю подивилися на Вайнера. А той спокiйно продовжував:
– Нехай вашiй величностi буде вiдомо, що в Нiмеччинi е бiльш неприступнi фортецi i, тим не менше, менi доводилося брати iх. Смоленська фортеця не може похвалитися нi розташуванням, нi стiнами, нi оборонцями. Перебiжчики розповiдають, що власне воiнiв у фортецi не бiльше п’яти тисяч. Не розумiю, чому пан гетьман так боiться штурму?
– Та тому, що нас зустрiнуть не п’ять тисяч, а всi сорок! – запально вiдповiв Жолкевський.
– Почекайте, ваша милосте! – зупинив його король i, звертаючись до Вайнера, запитав: – Ви впевненi, що зможете вже завтра взяти фортецю?
– Так, ваша величносте! Завтра захисники Смоленська приспустять перед вашою величнiстю своi стяги! – впевнено сказав Людвiк Вайнер.
Король Сигiзмунд лише розвiв руками.
– Тодi нехай пан гетьман поки що вiдпочине! – сказав вiн. – Я гадаю, що дорога сюди стомила вас. Вiдпочиньте, а завтра ви нам будете потрiбнi. При здачi фортецi ваша присутнiсть, пане гетьмане, обов’язкова.
Станiслав Жолкевський сприйняв сказанi iз сарказмом слова короля спокiйно, тiльки зрадницьки затремтiла нижня щелепа. Тим не менше гетьман нiчим не виказав себе, лише схилив на знак згоди голову. Тут подав голос мальтiйський кавалер Бартоломео Новодворський.[21 - Бартоломео Новодворський (1552–1625) – польський офiцер, мальтiйський кавалер.]
