скачать книгу бесплатно
Перелiчимо iх.
Кожний громадянин суспiльства – як чоловiк, так i жiнка – мае всю повноту соцiально-економiчних, полiтичних та особистих прав i свобод, що проголошено статтею 24 Конституцii та законами Украiни. Особливiстю конституцiйноi статтi про гендерну рiвнiсть е те, що серед прав i свобод наголошуеться на правi жiнки та чоловiка на рiвнiсть перед законом – самостiйне основне право особи, яке мае бути гарантовано кожнiй людинi.
В Основному Законi Украiни жiнки i чоловiки мають закрiпленi рiвнi права на захист життя i здоров’я (ст. 27), на охорону здоров’я та медичну допомогу (ст. 49), на працю та ii вiльний вибiр (ст. 43), на вiдпочинок i соцiальний захист (ст. 45, 46).
Держава вживае заходiв i для лiквiдацii дискримiнацii щодо жiнок у сферi зайнятостi. Розширенням гарантii права щодо недискримiнацiйного прийому на роботу е положення статтi 22 Кодексу законiв про працю Украiни, згiдно з якою забороняеться необгрунтована вiдмова у прийняттi на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при прийняттi на роботу. Правовi, економiчнi та органiзацiйнi основи зайнятостi населення i його захисту вiд безробiття, а також спецiальнi гарантii держави в реалiзацii громадянами права на працю визначено Законом Украiни «Про зайнятiсть населення». Змiнами в законодавство запроваджено заборону на вказування статi працiвника в оголошеннях про роботу.
В економiчнiй сферi законодавство утверджуе та розвивае конституцiйне право громадян (чоловiкiв та жiнок) на ведення пiдприемницькоi дiяльностi, а також iншоi, не забороненоi законом, економiчноi дiяльностi.
Чоловiки та жiнки володiють рiвними правами мати майно у власностi, володiти, розпоряджатися ним як особисто, так i спiльно з iншими особами. Гарантуються рiвнi права чоловiкiв та жiнок при спадкуваннi.
Згiдно зi статтею 38 Конституцii Украiни, жiнки i чоловiки мають право брати участь в управлiннi державними справами, у всеукраiнському та мiсцевих референдумах, вiльно обирати i бути обраними до органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування. Вони також користуються рiвним правом доступу до державноi служби та до служби в органах мiсцевого самоврядування. Виборчi права громадян, незалежно вiд статi, визначено в законах Украiни «Про вибори народних депутатiв», «Про вибори Президента Украiни», «Про всеукраiнський та мiсцевий референдум» та iн.
Пiдстави та порядок набуття i втрати громадянства в Украiнi визначаються Законом «Про громадянство». Цим законом i статтею 4 Конституцii Украiни закрiплено основи законодавства Украiни про громадянство: наприклад, Украiни не передбачено будь-яких обмежень чи дискримiнацiйних положень стосовно права жiнок вирiшувати питання про громадянство своiх дiтей.
Доступ до медичного обслуговування здiйснюеться згiдно з положеннями Конституцii Украiни та Основ законодавства Украiни про охорону здоров’я на пiдставi рiвностi прав чоловiкiв та жiнок. Статтею 49 Конституцii передбачено надання безоплатноi медичноi допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, а також державне фiнансування вiдповiдних соцiально-економiчних, медико-санiтарних та оздоровчо-профiлактичних програм.
Конституцiя Украiни та Сiмейний кодекс гарантують рiвнi права при вступi у шлюб. Кiлька рокiв тому на виконання рекомендацii Комiтету ООН про права дитини та Комiтету ООН про лiквiдацiю всiх форм дискримiнацii щодо жiнок було законодавчо закрiплено однаковий шлюбний вiк для жiнок i чоловiкiв – 18 рокiв (до того моменту для жiнок був 17 рокiв). У Конституцii закрiплюються i гарантуються соцiальнi права щодо шлюбу та сiм’i, наголошуеться, що сiм’я, дитинство, материнство i батькiвство охороняються державою. У сiмейних вiдносинах подружжя мае рiвнi особистi та майновi права.
Батьки користуються рiвними правами i несуть рiвнi обов’язки стосовно своiх дiтей, в тому числi у випадках, коли шлюб мiж ними розiрвано.
Таким чином, Конституцiя Украiни та iншi закони вiдкривають широкий спектр можливостей для забезпечення гендерноi рiвностi.
Важливим доповненням до положень Конституцii Украiни про рiвноправнiсть громадян незалежно вiд статi е стаття 161 Кримiнального кодексу Украiни «Порушення рiвноправностi громадян залежно вiд iх расовоi, нацiональноi належностi або ставлення до релiгii», вiдповiдно до якоi пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привiлеiв громадян за ознаками раси, кольору, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, за мовними чи iншими ознаками караються законом.
Однак треба зазначити, що Конституцiя Украiни мае внутрiшнi суперечностi, якi стосуються реалiзацii прав жiнок.
Так, стаття 24 проголошуе рiвноправнiсть всiх громадян незалежно вiд статi: «Громадяни мають рiвнi кoнcтитyцiйнi права i cвoбoди i е рiвними перед законом.
Не може бути привiлеiв чи oбмeжeнь за oзнaкaми рacи, кoльoрy шкiри, пoлiтичниx, рeлiгiйниx та iнших пeрeкoнaнь, cтaтi, eтнiчнoгo та coцiaльнoгo пoxoджeння, мaйнoвoгo cтaнy, мiсця проживання, за мовними або iншими oзнaкaми. Piвнicть прав жiнки i чoлoвiкa зaбeзпeчyетьcя: наданням жiнкам рiвних з чoлoвiкaми мoжливocтeй y грoмaдcькo-пoлiтичнiй i культурнiй дiяльнocтi, y здoбyттi ocвiти i прoфeciйнiй пiдгoтoвцi, y працi та винaгoрoдi за неi cпeцiaльними зaxoдaми щодо oxoрoни працi i здоров’я жiнок, вcтaнoвлeнням пeнciйниx пiльг, cтвoрeнням умов, якi дають жiнкам мoжливicть пoеднyвaти працю з мaтeринcтвoм, правовим зaxиcтoм, моральною та мaтeрiaльнoю пiдтримкою мaтeринcтвa i дитинства, включаючи надання оплачуваних вiдпусток та iнших пiльг вагiтним жiнкам i мaтeрям».
Водночас, стаття 43 Конституцii Украiни, що гарантуе право громадянам Украiни на працю, мiстить обмеження для жiнок.
«Кожен мае право на працю, що включае можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обирае або на яку вiльно погоджуеться.
Держава створюе умови для повного здiйснення громадянами права на працю, гарантуе рiвнi можливостi у виборi професii та роду трудовоi дiяльностi, реалiзовуе програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб».
А далi зазначено:
«Використання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для iхнього здоров’я роботах забороняеться».
Тож стаття 43 суперечить першiй частинi статтi 24 Конституцii Украiни i е внутрiшньо суперечливою, бо в однiй частинi статтi сформульовано положення про вiльний вибiр працi, а в iнший передбачено заборону на використання працi жiнок.
Обмеження, якi накладаються на жiнок, несуть у собi множинне дискримiнацiйне навантаження.
По-перше, е дискримiнацiйним ставити поруч у документах жiнок та дiтей (неповнолiтнiх). Жiнки е дорослими особами, якi мають однаковi з чоловiками права. Дiти мають окремi права, бо вони ще не повнiстю сформованi особи, бiльше за дорослих уразливi до соцiальних негараздiв та впливiв.
По-друге, жiнка позбавляеться права вiльного вибору своеi роботи.
По-трете, обмежуються економiчнi можливостi жiнок на ринку працi, що призводить до iснування як гендерних розривiв в оплатi працi, так i до труднощiв iз офiцiйним працевлаштуванням.
Цi типи обмежень можна назвати прямими. Однак подiбна норма без урахування соцiально-економiчного рiвня розвитку суспiльства мае ще й побiчнi впливи.
Так, вона не стимулюе модернiзацiю виробництва, пiдвищення квалiфiкацii та переквалiфiкацiю працюючих чоловiкiв, що також негативно впливае на суспiльний розвиток як у близькiй, так i у вiддаленiй перспективах.
Одним iз головних чинникiв iснування таких положень, на мою думку, е наявнiсть суперечливих пiдходiв до теоретичного обгрунтування прав жiнок.
Перший варiант базуеться на лiберальному принципi свободи вибору та гендерноi рiвностi, другий – на патерналiстських i навiть традицiоналiстських уявленнях про захист жiнок. Отже, у полiтико-правовому дискурсi паралельно iснують щонайменше двi парадигми: паритетна (рiвних прав та рiвних можливостей чоловiкiв i жiнок) i традицiйна (охоронна, захисна).
Таке спiвiснування характерне не лише для украiнського законодавства, воно е i в мiжнародних документах, зокрема, в конвенцiях Мiжнародноi органiзацii працi (МОП). Тi з них, якi було ухвалено в першiй половинi ХХ столiття, i досi залишаються чинними. Вони бiльше орiентованi на патерналiзм. Це конвенцii МОП про захист материнства та заборону використання працi жiнок (№№ 3, 45, 89), на положеннях яких багато в чому також базуеться сучасне украiнське законодавство.
Щоправда, останнiм часом позицiя МОП щодо гендерних обмежень у сферi працi зазнала трансформацii. Зараз МОП пропонуе пiдхiд, згiдно з яким «держави-учасницi мають переглянути чиннi стандарти захисту трудових прав, вiддавши перевагу сучаснiшим гарантiям i вiдмовившись вiд наявних заборон, базованих лише на статi працiвника».
Це стосуеться, наприклад, Конвенцii МОП № 45 про використання працi жiнок на пiдземних роботах у шахтах будь-якого роду. Майже всi краiни Європейського Союзу вже ii денонсували.
Украiна також спробувала це зробити, оскiльки мае вiдповiдне зобов’язання за Угодою про Асоцiацiю з ЄС. Але вiкно денонсацii, вiдкрите до 31 травня 2018 року, так i не було використано.
1986 року МОП прийняла Конвенцiю № 156 «Про трудящих iз сiмейними обов’язками», що закликае до захисту прав батькiв, якi мають виховувати дiтей, – як жiнок, так i чоловiкiв. Ухвалення Конвенцii е кроком на шляху до лiквiдацii суперечностей у мiжнародних документах. Цю Конвенцiю Верховна Рада Украiни ратифiкувала у 2000 роцi.
Тож новi документи, починаючи з 80-х рокiв, базуються на принципах гендерноi рiвностi. Ця парадигма лежить в основi формування таких сучасних документiв з питань становища жiнок, як Конвенцiя ООН «Про лiквiдацiю всiх форм дискримiнацii щодо жiнок», Програма дiй Четвертоi Всесвiтньоi конференцii зi становища жiнок (1995 рiк), Європейська соцiальна хартiя (переглянута), Конвенцii МОП № 156 («Про трудящих iз сiмейними обов’язками»), № 183 («Про захист материнства»), № 171 («Про нiчну працю»), № 176 («Про гiднi умови працi»), № 190 («Про запобiгання насильства та дискримiнацii на робочому мiсцi»).
Звернемося саме до фундаментальних положень, оскiльки iснуе кiлька концепцiй для обгрунтування прав жiнок. З науковоi та практичноi точки зору потрiбно «очистити», «оголити» такi положення, змоделювати наслiдки iх втiлення в життя. Так, поняття про рiвнiсть статей як iдеал суспiльно-полiтичного розвитку мае на увазi:
