скачать книгу бесплатно
Мiй хiд. Вибране
Василь Галас
Поет Василь Васильович Галас, член Спiлки письменникiв Росii, Спiлки поетiв Санкт-Петербурга, Нацiональноi Спiлки журналiстiв Украiни – знаний i улюблений у Закарпаттi, у Росii, i у рiзних куточках свiту, де е поцiновувачi росiйськоi та украiнськоi мов.Увазi читачiв пропонуеться книга його поезiй рiзних рокiв «МІЙ ХІД». Приемного поетичного спiлкування з Автором.
Мiй хiд
Вибране
Василь Галас
Дизайнер обложки Марьяна Стащишин (г. Львов)
Иллюстратор Анна Рожкова (г. Москва)
Сопровождение Василий Васильевич Галас
© Василь Галас, 2022
© Марьяна Стащишин (г. Львов), дизайн обложки, 2022
© Анна Рожкова (г. Москва), иллюстрации, 2022
ISBN 978-5-0055-9226-2
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
В авторськiй редакцii.
МІЙ ХІД
Силу менi день
викликiв несе.
Звичне – з бою в бiй.
Честь – понад усе.
Драла – боязкi.
Свято – крадiям.
Як завжди – один
за убогих я.
Блискавки – вiршi,
рими – леза скла.
Поле макiв – де
кров моя текла.
Серед небезпек
знов i знов – мiй хiд.
Наступ. Аж нiяк
не мое – вiдхiд.
Рими наголо.
Кулаки iдей.
Хто як не поет
в свiтi за людей…
Геть пора гидка
викликiв несе.
Отже – з бою в бiй.
Честь – понад усе.
Вересень 2021
СЛУХАЮ ТИШУ
Знову я на максимум
тишу умикаю.
В нiй собi поезii
вiдгомiн шукаю.
Луни менi Космосу
в тишi добре чути,
що в сует буденностi
миром не почуте.
Жовтень 2021
ГАЛАС ПРО ГАЛАСА
Є рiй iмен в лiтературi —
що як метелики весни:
вже iх нiхто i не згадае
нi рис, нi форм уосени…
Вам Галас пише генiально.
Вiршi – девiзи! прапори!
Його поезiя – вiдлуння
конгенiальноi пори!
Його пером керуе Всесвiт.
Нiяких мод анi гримас.
Лишае слiд у ваших душах
усе вiд нього… як алмаз.
Листопад 2019
ЩОДО ВІКУ
Вiк – лише умовнiсть.
Вiку – факт – нема.
Вiрте – е у цьому
iстина сама.
Без думок про нього
iншим свiт стае,
раптом iснувати
вiк перестае.
Серпень 2021
РІК 1964-Й
– Вiзмiть-но зошити, будь ласка.
Почнемо вправу… – було так.
Рипiння пер. Дошка. Указка.
І – на руцi – чорнильний знак.
Букварну «раму мила мама»,
i «Надя пила молоко»…
За перший клас, як всi – так само,
писав маленький Василько.
…На стiнах юрмились портрети
великих… І не знав того
малюк, що в ньому – хто поети —
пророчо визнали… свого.
2005
НЕДОСВІТ
Знову недосвiт.
Зимна мана.
Досi не мае
мiцi весна…
Сонячнi митi —
досi як мить.
Ледь звечорiе —
миттю зимить…
Криги ламкоi
леза сторчма.
Скрiзь – там де вiти —
бiла кучма…
Протистояння
дiй i бездiй…
Боре недосвiт
силу надiй…
Березень 2018
ПЕРШЕ БЕРЕЗНЯ
Перше березня. Весна
рухiв, планiв, дiй.
В мiстi наче крадькома
ходить чародiй…
Лиця. Усмiшки. Мотив.
Генiальний змiст.
Середовище в якiм
кожний – оптимiст.
Жiночки собi шарман —
на пiдборах знов.
Щось змiнилося й у нас
конче, до основ.
01 березня 2020
ВРАНІШНІЙ СОН
Пестливий промiнь
сонячний лоскоче
мене крiзь сон,
вдивляючись в вiкно.
А я не хочу
виринати з ночi:
я не допив
до дна ii вино…
Його смаку
не встиг розкуштувати.
Легких думок
вколисуе плиття.
Години б двi
iще розкошувати…
Прошу – таку
дрiбничку вiд життя.
У сну шпарину
прослизаю хутко.
Та нi: пустунчик
в очi – блись а блись…
То зайченятко
сонячнее прудко
скидае ковдру
з мене, смiючись.
2003
ВЕСНЯНЕ МІСТО
Хвилi сонця полонили мiсто.
Сине-сине небо в вишинi.
Форми свiту генiальним змiстом
сповнив квiтень, вiдданий веснi.
Мружить мiсто пелюстковi вii.
Злива квiтiв площами пливе.
Свiт плекае заповiтнi мрii,
генiальним задумом живе.
2005
