скачать книгу бесплатно
ВІРШ ВИПУСКНИКІВ
Мов червнем наворожено —
такий святковий квiт!..
Батькiв, гостей запрошено
на проводи у свiт.
Що мрiяно i снилося
в роки шкiльнi всякчас —
в цей день святий здiйснилося.
Бал випускний у нас!
Мелодii хвилюються —
як парус на вiтрах.
Майбутне нам малюеться
у свiтлих кольорах.
Дорогами великими
удосвiта пiдем
пiд зорями столикими —
усяк свою знайдем.
Травень 2009
ЮНИМ
Сонця каруселi,
ранки золотi…
Всi ви ще веселi,
всi ви молодi.
Можете спiвати
запальний мотив.
Вам ще вiдкривати
незлiченно див.
Марно ворожити —
перед вами свiт.
Жити вам i жити
ще десятки лiт.
Добре – вашi очi
мало бачать зла,
не пiзнали вовчi
свiту ще дiла…
Дух – оптимiстичний.
Серце не обпiк
долi страх мiстичний.
Лих нема опiк.
Хай би провидiння
вас уберегло,
вiльно й безтурботно
вам завжди було, —
щоб були веселi,
мали у життi
сонця каруселi,
ранки золотi…
Травень 2009
СЛОВО МАЙСТРА
Лiтературна зустрiч —
оце дiева рiч…
По кроку майстер слова
йде читачам навстрiч
i заволодiвае
думками i еством.
Лишаються у серцi
його слова… не двом…
Розбурхана уява.
Плетiння чудасiй.
Коли ще майстер слова
у величi усiй…
Тож тихо так у залi —
що чути кровоток,
i як планета робить
у Всесвiтi виток…
Сiчень 2018
ЗАКАРПАТТЮ ВКОТРЕ
Словами злiтаю до зiр висоти —
осанну Карпатам спiваю.
Землi менi кращоi, нi, не знайти,
бо кращоi вже не бувае.
Тут зеленi море, живоi води,
пташва – як iз раю, i квiти…
Стань богу завгодно на землю —
сюди найперше зiйде, порадiти.
Тут хмари – на вiдстанi кожна руки,
прирученi – линуть свiтила.
Тут вiтер свободи гуляе вiки.
Земля нас оця похрестила.
Тут бриз волошковий, палаючий мак,
i срiбнi нарциси в долинi…
Як неба з землею – i нашi всi так
з Карпатами долi вiднинi.
Червень 2008
ЯБЛУЧНИЙ ВІТЕР
Яблучнi роси.
Яблучний рiк.
Ще його квiтень
нам передрiк.
Яблучне майво.
Яблук луна.
Яблучний вiтер
нам долина.
Яблучно лунить
яблукопад.
Яблучне – серце
в грудях Карпат.
Березень 2019
У СЕЛО!
Знов на лiто бувай, столиця,
бо, за приписом докторiв,
лiкуватися, як годиться,
iду в тишу. З мiських дворiв —
у село: де сади, i трави,
житне поле, i лiс чудес,
де суниць i малин заграви,
i зiрки у вiкнi небес…
Вирушаю у путь незмiнний.
І з квитками ось повезло.
Хтось мандруе в чужi краiни,
ну а я – напрямки у село.
Закордоння – це так, марниця.
На природi прожитих днiв
не соромтеся – не годиться:
всi сiльськi ми углибинi…
2007
СІНОКІС
Липнева спека. Сiнокiс.
Поля вiд спраги у знемозi.
Злегка похитуючись, вiз
пливе, як човен, по дорозi.
Об камiнь коси стукотять —
немов дятли – посеред тишi.
Кульбаб «метелики» летять.
Шукають схову в нiрках мишi.
Палае сонце. Жар тече.
В якiйсь дрiмотливiй утомi
встеляю сiна пiд плече
i в сон лечу, немов у домi…
Даруе постiль запашна
такий жаданий вiдпочинок.
А там – робота дотемна.
Надii виправдав ужинок.
2003
ДО ТЕБЕ, МИЛА
От-от зоря мигне остання
над сонним мороком свiтiв.
Як птах, з небес зiйде свiтання,
що так його всю нiч хотiв.
День полетить на сонця крилах.
З пiр*iн його впаде тепло.
До тебе знов спiшу я, мила,
об час ламаючи весло.
Безсонна нiч – цiна розлуки.
Тебе, небесную красу,
я пiдхоплю на дужi руки
i в наше лiто понесу.
2003
ПРО ЩАСТЯ
Невтримний щастя пташок —
мов блисне у вiкнi…
Здаеться – загостюе
картатий, але нi…
Вiн знов у небi цятка —
ширяе лакiмно.
Дарма його ловити —
життя вам не кiно.
Милуе i дивуе
його ество живе.
…Комусь пiр*iнка з крильця —
у когось поживе…
Квiтень 2018
РОЗДАЮ ВІРШІ
Почуття у рiвновазi.
Гладко на душi.
Щедро вам навколо себе
роздаю вiршi.
Є маленьким, е дорослим,
школярi – у круг.
Вам i радiсно i сумно
