скачать книгу бесплатно
вiд моiх навкруг
кучугур переживання,
фiлософських глиб.
Означае це – живете
ви сповна й углиб.
Сiчень 2019
МАГІЯ ВІКІВ
Лiхтарi. Брукiвка.
Лун луна з куткiв…
Змiшаний мiй подих
з подихом вiкiв.
Парапети. Мури.
Лiнii дзвiниць.
Ще б сюди карети
i – до них – вiзниць.
Четверик уява
миттю додае…
Знов менi натхнення
вснути не дае.
Лiхтарi. Антени.
Мов бузковий – дрiт.
…Що пишу – Слов*янське
й про Слов*янський рiд.
Грудень 2020
КОЛИ СВІТ НА СТОЛІ
Листя шовкове. Гiлки.
Мiсяця срiбний пiвтон.
Вже у майбутньому десь —
кiльцями вертить Плутон.
Вечiр над мiстом закляк.
Тиша – аж кроки лункi.
Нервам вiдчутнi моiм
всесвiту сфери тонкi.
Ламле уява астрал.
Час – коли свiт на столi…
Книжкою бiльше вiршiв
стане в цю нiч на землi.
Листопад 2020
НЕЗМІННЕ
Величина постiйна.
Величина хитка.
Римую життеопис
з червоного рядка.
Змагання гравiтацiй.
Суперництво iдей.
Конгенiальний космос —
земне ество людей.
Доводити фiзичнiсть
думок – нема нужди.
Моя – матерiальна
поезiя завжди.
Листопад 2020
ВОРОНЯЧЕ
Не влягтись воронам на нiч:
в кронi дерева шумлять.
Кажу кумонькам: «Добранiч!
Час вже рота затулять!
Через вас не спить округа.
Ваш гармидер лине скрiзь.
Той базар нiчний – наруга.
Хоч пiд землю з шуму лiзь».
Затихае вороняччя,
пiдступае темнота.
Отака важка iх вдача.
Чорна в кронi чорнота.
А як ранок заiскриться —
гай кудись пiтьма ворон.
На помийцi буде риться
чорний блискiтний барон.
І ворона-герцогиня
буде порпати смiття.
Що поробиш – господиня
доля крутить iх життям.
2003
НУРТ
Дощ накрапае.
Голi – гiлки.
Листя останне
впало таки.
Дрiт – обважнiлий.
Вулицям швах.
Трiснули хмари
в небi по швах.
Тьмавi – пiд*iзди.
Вiкон роздрай.
Поночi нiби,
чорт забирай…
Мiсто – лякливе.
Журна – iмла.
Ще одна осiнь
в нурт попливла…
Листопад 2021
ПЛИН ЩАСТЯ
Перший лiхтар.
Першi дива.
В склянцi води
мiсяця два.
Спокою плин.
Імпульси дiй.
Кава нiчна —
з цукром надiй.
Ось i коктейль —
з мiсячних веж.
Хай би отак —
скiльки живеш…
Листопад 2020
ЗАВСІДНИЦЯ КАФЕ
Вона приходить в певний час
завжди i п*е поволi каву.
Нема байдужих серед нас
зустрiти панночку ласкаву.
Вся випромiнюе добро
красуня ця тендiтно-нiжна.
Та бiль сховавсь пiд вiй шатро:
душа караеться невтiшна.
Хто, звiдки, як живе – бозна —
уваги нашоi обранка.
Чия – не знаемо – вона
законна жiнка чи коханка…
…Ще буде мить лице святе
в кафе присутнiх милувати.
Час – панна встане i пiде.
Прекрасна – не скажу як звати.
2007
ДУМКИ У НАТОВПІ
Поспiшають люди.
Люди течiею.
Долею крiзь натовп
йдуть бозна чиею…
Шерехтять шукання
крильця iх i крила.
…Он манiрна доля
щось комусь вiдкрила.
Хтось вiдчув жаданi
прояви надii…
В натовпi чаклунство —
ну iй-богу – дiе.
Поспiшають люди —
нi тобi вiтання.
А з глоти назустрiч
iм – новi питання…
Липень 2021
СЛОВО ДО НАРОДУ
Я не спiвак на владний смак,
у троннi зали не ходок.
Не мав запроданства ознак
i досi жодний мiй рядок.
Не гiдна влада вдячних слiв.
Мерзенства славити – ганьба.
Тому рiшуче, без жалiв,
я з себе вичавив раба.
Грiху й розпустi пишних од
я не складав i не складу.
Карпатський вгноблений народ
вiршом до iстини веду.
2007
ДАРМА
Сумним життям живемо нинi —
поети, учнi, вчителi…
Бiда мiстам, i полонинi,
бiда суцiльна на землi.
Без добрив знань всихають юнi:
книжки, пiдручники – лайно.
Коли недосвiд – мега зручно
суспiльне виссати майно,
i можна кров пустити вiльно
поодиноким i юрбi.
Ми живемо незадовiльно —
бо забрехалися собi.
Нас губить вiра у Мойсея,
