скачать книгу бесплатно
Прекрасне Мiсто Сплiт - Хорватiя
Sanja Pokrajac
Туристичний путiвник
та украiнсько-хорватський розмовник
Цей путiвник був створений мною не тiльки для того, щоб надати iнформацiю про iсторичнi пам'ятники i найкрасивiшi мiсця малознайомого туристам Сплiта, а й забезпечити iх необхiдними лiнгвiстичними iнструментами для вивчення хорватськоi мови, щоб вони мали можливiсть отримати повне задоволення вiд поiздки i могли б порозумiтися в будь-який ситуацii. Маю велику надiю, що створений мною путiвник буде корисним туристу, який бажае не тiльки побувати в малознайомих мiсцях, а й освоiти нову мову. Щасливоi дороги!
Саня Покраяц
Прекрасне мiсто Сплiт – Хорватiя
Туристичний путiвник
та украiнсько-хорватський розмовник
Переклад Оксана Риндiна
© 2020 - Саня Покраяц
Сплiт (Split)- це одне iз найчарiвнiших i найбiльш вiдвiдуваних мiст Середземномор'я. Це мiсто приваблюе багатьох туристiв з усього свiту своею гостиннiстю та смачними стравами, приготованими за домашнiми рецептами, архiтектурними пам’ятками, сакральним мистецтвом, нiчним життям i звичайно ж рiзноманiтнiстю пляжних розваг. З давних пiр найбiльш визначною пам’яткою був знаменитий палац римського iмператора Дiоклетiана (Dioklecijanova palaca [Дiоклецiянова палача]) та його архiтектура в римському стилi, один з мурiв якого безпосередньо виходить на набережну Сплiта i являе собою невеличке мiстечко в мiстi, побудоване з мармуру та бiлого каменю. Всерединi розташований справжнiй лабiринт, оточений древнiми стiнами висотою 26 метрiв, де розташованi такi релiгiйнi споруди, як собор Сан-Домнiо (Katedrala Svetog Dujma [Катедрала Светог Дуйма])та церква Сан-Мартiно в мiнiатюрi (Crkva Svetog Martina [Црква Светог Мартiна]) у пiвнiчнiй частинi фортечного комплексу. По периметру стiн Палаццо е чотири дверi. Центр Сплiта - це перистиль цього древнього Палацу, що являе собою центральну площу Палацу, навколо якоi в античнi часи було розташовано кiлька храмiв, побудованих на честь iмператора Дiоклетiана. Навiть вiдвiдавши його сьогоднi, ви можете уявити, яким пишним був палац у тi часи.
Варто вiдвiдати Хорватський морський музей (Pomorski muzej [Поморскi музей]), розташований у примiщеннi ХІХ столiття, що знаходиться у фортецi Грiпе (Tvrdava Gripe [Тврдьжява Грiпе]), етнографiчний музей всерединi Дiоклетiанового палацу та художнiй музей вiдомого хорватського скульптора Мештровича (Me?trovic). Неподалiк вiд центру знаходиться також Музей археологiчних знахiдок доiсторичного перiоду, епохи середньовiччя та ранньохристиянськоi доби. Обов’язково вiдвiдайте також музей мiста Сплiт, розташований у готичному палацi ХV столiття, який охоплюе всю iсторiю цього мiста. І нарештi, щоб пiзнати Сплiт та Далмацiю за допомогою органiв чуття, просто завiтайте до Музею почуттiв, атракцiони якого стирають межу мiж реальним та можливим.
У жодному разi не можна обiйти стороною пагорб Мар'ян (Marjan) з його садами i терасами, звiдки вiдкриваеться приголомшливий панорамний вид на мiсто i море.
Для активного вiдпочинку туристи вибирають похiд на гору Малi Козьяк (Mali Kozjak), яка розташована на висотi 1207 м. над рiвнем моря i височiе над Сплiтом - Мiстом Замкiв.
Прогулюючись по алеях Сплiта, ви безперечно помiтите велику статую Сан-Грегорiо (Sveti Grgur [Светi Гргур]), яка зображуе Святого як захисника хорватськоi католицькоi церкви. Як свiдчить iсторiя, досить доторкнутися до великого пальця ноги святого, щоб сповнилося твое бажання.
Знаменитi пляжi Сплiта - Бачвiце (Bacvice), Ежiнац (Jezinac), Жнян (Znjan) i Фiруле (Firule).
Органiзованi на вищому рiвнi також екскурсii та одноденнi поiздки для вiдвiдування островiв Брач (Brac), Шолта (?olta) або Хвар (Hvar), так званий знаменитий Блакитний грот (Modra ?pilja [Модра шпиля]). Обов'язково вiдвiдайте чудовi Плитвицкi озера (Plitvice [Плiтвiце]) i нацiональний парк водоспадiв Крк (Nacionalni park Krka [Нацiоналнi парк Крка]).
Поруч знаходиться наймилiше мiстечко Трогiр (Trogir), повнiстю побудоване з каменю i оточенеiз усiх сторiн прекрасними пляжами. Мiсто було включено до списку Всесвiтньоi спадщини ЮНЕСКО.
Одне з найбiльш захоплюючих пригод в Далмацii - рафтинг на рiчцi Цетiна (Cetina) з довжиною маршруту - 12 км.
Не далеко знаходяться, хоч i на територii Боснii i Герцеговини, красивi водоспади Кравiц (Kravice), мiсто Мостар (Mostar), з безлiччю базарiв в османському стилi та його знаменитий мiст - символ мiста i миру пiд час Останньоi вiйни на Балканах, а також Меджугор'е (Medugorje) - духовне мiсце, де з'явилася Дiва Марiя i яке вiдвiдуе багато вiруючих з усього свiту.
Столиця Хорватii - Загреб (Zagabria [Загабрiя]). Клiмат Далмацii - середземноморський з м'якою зимою i середньорiчною температурою близько 15 градусiв. Далмацiя - географiчний регiон, розташований на схiдному узбережжi Адрiатичного моря. На пiвнiчних рiвнинах Хорватii клiмат континентальний. На вiдмiну вiд самого пiвнiчного морського району Рiеки i Істрii, лiтнi шторми в Далмацii зустрiчаються набагато рiдше. Релiгiя в Хорватii характеризуеться перевагою християнства (католицизм). Хорватiя е частиною Європейського Союзу, а мiсцевою валютою е куна. Всi европейськi телефоннi картки зазвичай використовуються в Хорватii без додатковоi оплати.
Хорватська кухня
Велика кiлькiсть хорватських ресторанiв пропонуе широкий вибiр спиртних напоiв, приготованих у власних льохах. Чудовi граппи з лози - lozovaca [лозовача], грушi - v?gliamovka [вiльямовка], яблук - jabukovaca [ябуковаца], граппа з трав - travarica [траварiца] або з айви - dunjevaca [дуневача]. Є також багато вiдмiнних червоних i бiлих вин, таких як Мальвазiя (Malvazija), Дiнгач (Dingac), Пошип (Po?ip), Мушкат (Mu?kat) Мерло, Рислiнг (Rizling), Пiно Неро (Pinot nero), Совiньон (Sauvignon), Каберне (Cabernet) та iншi. Якщо говорити про хорватськi вина, крiм того, що iм були присудженi високi нагороди у багатьох мiжнародних конкурсах, найкраще iх описатиможливо, використовуючи слова одного хорватського виробника вин: «Якщо ви поважаете виноград на винограднику, виноград буде поважати вас у пляшцi».
Хорватськi делiкатеси в основному готуються на грилi переважно з усiх видiв свiжоi морськоi риби, а також з рiзних видiв м'яса i дичини (реберця, шашлик). Знаменита страва - сплiтська паштiцада (Splitska Pa?ticada), яка готуеться з м'яса телятини в соусi, приправленого лавровим листом, мускатним горiхом i перцем, подаеться з галушками (njoki [ньоккi]). Однiеюiз iсторичних хорватських страв е штруклi (?trukli) - рiзновид листкового тiста, яке начиняеться коров'ячим сиром i сметаною. Фiшпапрiкаш (Fi?paprika?) - це пряний гуляш з рiчковоi риби. До зимових можна вiднести такi страви як: варена рулька, приготована зi спецiями, квасоля зi свинячими реберцями, дювеч (djuvec) - свинина з запеченими овочами, рибний суп, пiта (pita) - тiсто для пiци з начинкою iз сиру, солона пiта з м'ясною начинкою (burek [бурек]), солоний овочевий пирiг, яблучний пирiг (jabukovaca [ябуковаца]). Характернi далматинськi солодощi - кроштули ( «kro?tule» [кроштуле]) - смажене листкове тiсто у виглядi бантика i обсипане цукровою пудрою; фрiтюлi (fritule [фрiтуле]) - невеликi смаженi кульки з дрiжджового тiста з родзинками; печиво «пандiшпань» (pandi?panj), просочене просекко i цукатами; смоквеняк (smokvenjak) - десерт з сушеного iнжиру, мигдалю, волоських горiхiв i спецiй; клашунi (kla?uni) - листкове тiсто з начинкою з мигдалю i лiкеру iз особливого виду троянди; парадiжет (Paradizet) - десерт зi збитих яець i молока, зовнi схожий на бiлi хмари; рожата (rozata) - крем з карамелi i рожевого лiкеру, а також багато iнших солодких делiкатес Далматii. У всiх ресторанах е також iталiйське меню, яке високо цiнуеться в Хорватii.
Примiтка: далi жирним шрифтом видiленi всi слова/ реченняукраiнською мовою, а також вимова вiдповiдних хорватських слiв/ речень.
ВІТАННЯ - POZDRAVI [Поздравi]
Ласкаво просимо - Dobro do?li [ Добро дошлi]
На здоров'я - Nazdravlje [Наздравле]
Добрий день- Dobar dan [Добар дан]
До побачення - Dovidenja [Довiдьженя]
Щасливоi дороги - Sretan put [Сретан пут]
БЕСІДА – RAZGOVORI [РАЗГОВОРІ]
Як поживаете? - Kako ste? [Какко сте?]
Дякую, добре. А ви? - Hvala, dobro, a Vi? [Хвала, добро, аВi?]
Ви мене розумiете? - Razumijete li me? [Раз?мiете лi ме?]
Я все розумiю - Sve razumijem - [Сверазумiем]
Ви розмовляете англiйською чи украiнською? - Govorite li engleski ili ukrajinski? [Говорiте лi енглескi iлi украiнскi?]
Так, я трохи розмовляю хорватською мовою - Da, govorim malo hrvatski [Да, говорiм мало хрватскi]
Я не розумiю- Ne razumijem [Не раз?мiем]
Як вимовляеться це слово? - Kako se izgovara ova rijec? [Какосеiсговара ова рiеч?]
Повторiть, будь ласка- Ponovite, molim Vas [Поновiте, молiм вас]
Як Вас звати? - Kako se zovete? [Какко се зовете?]
Мене звати… - Ja se zovem… [Я се зовем…]
Котра зараз година? - Koliko je sati? [Колiко е сатi?]
За десять хвилин восьма - Deset do osam [Десет до осам]
Зараз пiв на шосту - Sad je pet i pol [Сад е пет i пол]
Чверть на десяту - Devet i kvarat [Девет i кварат]
Яка зараз погода? - Kakvo je vrijeme? [Какво е врiеме?]
Сьогоднi чудовий день - Danas je divan dan [Данас е дiван дан]
Коли ми можемо зустрiтись? - Kada se mozemo vidjeti? [Када се можемо вiдетi?]
Де ми можемо зустрiтись? - Gdje se mozemo naci? [Где се можемо начi?]
Я живу в… - Ja zivim u... [Я жiвiм у…]
Скiльки тобi рокiв? - Koliko ima? godina? [Колiко iмаш годiна?]
Так/Нi, дякую– Da/Ne, hvala [Да/Не, хвала]
Ви коли-небудь були в Украiнi? -Jeste li ikada bili u Hrvatskoj/ u Ukrajini? [Єсте лi ?када бiлi у Хрватской/ у Украiнi?]
Радий знайомству з Вами - Drago mi je ?to smo se upoznali [Драго мi е што смо се ?позналi]
Побачимося сьогоднi ввечерi? - Vidimo se veceras? [Вiдiмо се вечерас?]
Вибачте- Oprostite [Опростiте]
Будь ласка- Molim [Молiм]
Сьогоднi - 1 сiчня - Danas je prvi sijecanj [Данас е првi сiечань]
Щасливого Нового року! - Sretna Nova godina [Стретна Нова годiна]
З Днем народження!- Sretan rodendan [Стретан родьжендан]
Я народився/народилася 10 лютого – Roden/rodena sam desetogveljace [Родьжен/родьжена сам десетог веляче]
Менi 30 рокiв, а тобi? - Imam trideset godina, a ti? [Імам тр?десет годiна, а тi?]
Я неодружений - Nisam ozenjen [Нiсам оженен]
Я представляю тобi мого друга -Predstavicu ti mog prijatelja [Представiчю тi мог прiятеля]
Ми нiколи не зустрiчалися з вами ранiше? - Jesmo li se vec vidjeli? [Єсмо лi се вечь в?делi?]
Скiльки тобi рокiв? - Koliko ima? godina? [Колiко iмаш годiна?]
Як гадаеш, скiльки менi рокiв? - Koliko mi daje?? [Колiко мi даеш?]
Гадаю, тобi 25 рокiв -Dao bih ti dvadeset pet godina [Дао бiх тi двадесет пет годiна]
Ви дуже люб'язнi - Vi ste puno ljubazni [Вi сте пуно лю?базнi]
Ми можемо зустрiтися сьогоднi ввечерi? -Mozemo li se vidjeti veceras? [Можемо лi се в?детi вечерас?]
Це кохання з першого погляду - To je ljubav na prvi pogled [То е любав на првi поглед]
Я заiду за тобою на автомобiлi - Doci cu autom po tebe [Дочi чю аутом по тебе]
Можеш менi дати свiй номер телефону? - Mogu li dobiti tvoj brojtelefona? [Могу лi добiтi твой брой телефона?]
Обiдаемо разом - Rucajmo zajedno [Р?чаймо заедно]
Давай пiдемо прогуляемося? - Hocemo li pro?etati? [Хочемо лi прошетатi?]
Я вибачаюся за запiзнення - Oprostite ?to kasnim [Опростiте што каснiм]
Потанцюймо? - Hocemo li plesati? [Хочемо лi плесатi]
Це був чудовий вечiр - Veceras je bilo lijepo [Вечерас е бiло лепо]
Дякую за Вашу/твою гостиннiсть - Hvala na va?em/tvomgostoprimstvu [Хвала на вашем/твом гостопрiмству]
Вона твоя дiвчина? - Ona je tvoja djevojka? [Она е твоя де?войка?]
Вiн мiй брат - On je moj brat [Он е мой брат]
До зустрiчi у суботу о… - Vidimo se u subotu u... [Вiдiмо сеусуботу у...]
Менi дуже шкода, але я не можу прийти - Zao mi je, ne mogu doci [Жаомi е, не м?гу дочi]
Я радий знайомству з тобою - Drago mi je ?to sam te upoznao [Драгомi е што сам теупо?знао]
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ - KARDINALNI BROJEVI [КАРДІНАЛНІ БРОЄВІ]
0 нуль- nula [нула]
1 один- jedan [едан]
2 два- dva [два]
3 три- tri [трi]
4 чотири- cetiri [четiрi]
5 п’ять - pet [пет]
6 шiсть- ?est [шест]
7 сiм- sedam [седам]
8 вiсiм- osam [осам]
9 дев’ять- devet [девет]
10 десять- deset [десет]
11 одинадцять- jedanaest [еданаест]
12 дванадцять- dvanaest [дванаест]
