скачать книгу бесплатно
Досить неприемна рiч – нарив на оцi, чиряк. Вважали, що це бувае вiд злого погляду або коли лихий вiтер пiдвiе, вiд протягу.
В народi збереглося багато рецептiв i порад, як лiкувати ячмiнь. Кажуть, що треба вколоти ячмiнь на оцi ячмiнним зерном i вiддати це зерно курцi.
Слiд обвести або притиснути ячмiнець шлюбною обручкою i прочитати молитву – почне спадати; повiсити голку на нитцi i дивитися на кiнчик голки, доки ячмiнь не спливе сльозою.
Вважали, що роса, зiбрана до сходу сонця на Купала, цiлюща при всiх захворюваннях очей, особливо ж вона допомагае, коли на оцi ячмiнець. Найкраще, коли хворий сам iде на луки i промивае очi тiею цiлющою росою.
А попередити ячмiнець за народними повiр'ями дуже просто. Тiльки око засвербить, слiд взяти срiбну виделку i обережно провести тричi повiку туди-сюди – ячмiнець помине, не з'явиться, пiде на болота (так при цьому i промовити). Те ж саме можуть робити чоловiк i жiнка один одному золотою обручкою.
З давнiх-давен з хворобами боролися за допомогою заклинань, замовлянь, заговорiв, звернених до сонця, свiтла, вогню, небесних божественних явищ i Свiтлих (Святих) Сил Небесних.
Окрiм того, хвороби старалися обдурити, вiдвести, розказуючи про них рiзнi iсторii – i правдивi i неправдоподiбнi. Таким чином народжувалися анекдоти, байки, в яких смiялися i над самими хворобами, i над ставленням до них. Адже смiючись людина швидше вилiковуеться.
Отож смiймося на здоров'я!
Оповiдки про хвороби зiбрав i переказав Олексiй Кононенко,
Рецепти на всi випадки життя
– Як ви себе почуваете? – запитав лiкар у пацiента.
– Набагато краще, лiкарю. Думаю, менi допомогли вашi лiки. Я дуже ретельно виконував те, що написано на пляшечцi.
– А що там написано?
– Тримати мiцно закритим.
– Лiкарю, якщо я iстиму моркву кожного дня, мiй зiр покращиться?
– Звичайно. Ви хоч коли бачили зайця в окулярах?
У стоматолога:
– Не треба так широко вiдкривати рот.
– Ви ж самi сказали, що маете ввести туди дзеркальце та iнструменти!
– Так, але сам я залишуся тут.
– Лiкарю! У мого маленького з'явився перший зубчик!
– Добре!
– І вiн зробив перший крок!
– Прекрасно!
– Але на першому ж кроцi вiн упав i вибив перший зуб…
– О-о!
– Та втративши перший зуб, мiй малюк вимовив перше слово!
– Овва!
– Знали б ви, що то було за слово…
В аптецi:
– Сода е?
– Буде на наступному тижнi.
– Але ж печiя у мене зараз!
– Є засiб, щоб печiя трималася тиждень.
– Покашляйте.
Пацiент кашляе.
– Будь ласка, ще раз, – каже лiкар, – i голоснiше. Пацiент стараеться з усiх сил.
– Так-так… – задумливо промовляе лiкар, – i часто у вас бувають такi напади кашлю?
– Лiкарю, я бiльше не можу витримувати цю дiету. Уявляете, я вчора ледве не вiдкусила своему чоловiковi вухо!
– Не страшно. Всього лиш якихось вiсiмдесят калорiй.
Лiкар каже чоловiковi пацiентки:
– Якщо ви не будете займатися з нею коханням хоч би один раз на тиждень, вона може померти.
Чоловiк виходить до дружини.
– Що тобi сказав лiкар? – запитуе вона.
– Що-що? Лiкiв таких немае. Помреш ти…
– Як? Ви п'ете каву? – вигукнув молодий лiкар, побачивши чашку з напоем у руках пацiента. – Це неможливо, кава для вас – отрута!
– Отрута? Але, мабуть, дуже повiльна. Я п'ю ii вже шiстдесят рокiв.
– Лiкарю, все перепробував, нiяк не можу позбутися звички курити!
– А ось цi цукерки пробували?
