скачать книгу бесплатно
Сучаснi землерийнi машини i механiзми для пробиття пiдземних ходiв порiвняно з червами дуже недосконалi, а проекти таких машин, якi передбачаеться створити в майбутньому, часто нагадують саме червiв, як i деякi смiливi проекти транспортних машин.
Морськi багатощетинковi кiльчастi черви, що набули здатностi свiтитися
Бiльшiсть транспортних машин нинi мае принаймнi одну деталь, що дуже нагадуе тiло черв’яка. Це – надувнi гумовi шини. На них завжди надiто покришки з рельефними виступами, а iнодi навiть iз шипами. У кiльчастих червiв роль таких шипiв вiдiграють спецiальнi вирости збоку на кожному сегментi – параподii. Слово «параподii» можна приблизно перекласти як «начебто ноги». Вченi вважають, що з «начебто нiг» кiльчастих червiв виникли справжнi ноги комах, павукiв та деяких iнших тварин. (Зауважимо, що конструктори давно вже мрiють замiнити колеса машин механiчними ногами – на зразок нiг комах чи павукiв.)
Певне розташування у просторi тiла кiльчастих червiв, його загальну форму забезпечуе напруження шкiрно-м’язового мiшка. Це напруження вiдiграе дуже велику роль, бо загального скелета, здатного бути опорою тiла, у кiльчастих червiв немае. Симетрiя тiла в них двобiчна. Мiж шкiрно-м’язовим мiшком i кишечником розташована порожнина тiла, в якiй мiстяться органи. Вони здебiльшого розташованi попарно: злiва й справа, знизу й зверху вiд осi симетрii.
Нiчний привид морського дна – здатний свiтитися черв-трубкожил
Вздовж цiеi ж осi симетрii розташованi вiдсiки-сегмен-ти. Бiльшiсть сегментiв дуже схожi за будовою. Вiдрiзняються лише перший – на ньому розташовано ротовий отвiр – i останнiй – з отвором анальним (кiльчастi черви, як i круглi черви, вже дiстали вiд конструктора Природи цю важливу рису будови травноi системи). Сегменти, що розташованi посерединi мiж першим i останнiм, мають у своему складi всi ключовi, найважливiшi елементи «технологiчноi схеми» типу Кiльчастi черви.
Ми щойно казали, що загального скелета в кiльчастих червiв немае. Але в них уже з’являеться щось на зразок скелета кiнцiвок. Елементами цього скелета е щитинки. Звичайно, параподii («начебто ноги») – це ще не справжнi кiнцiвки.
Великi очi хижого морського черва, який активно полюе на свою здобич, i носовi iлюмiнатори пiдводного човна
Та й щи-тинка – досить скромний i простий елемент скелета. Але звернiть особливу увагу на поеднання цього такого простого скелетного елемента з ще не розвиненими окремими групами м’язiв. Звернiть увагу на цей дуже важливий момент. Це перший у нашiй розповiдi приклад, коли певнi групи м’язiв конструктивно пов’язанi з певним елементом скелета (як, скажiмо, бiцепс, що конструктивно пов’язаний з плечовою кiсткою). Важливо й iнше – цi групи м’язiв зi скелетними елементами вже вiдокремленi вiд шкiрно-м’язового мiшка. Для того, щоб забезпечити iхню роботу, потрiбна вже спецiальна система транспорту, що подае поживнi речовини i виносить продукти iхнього розкладу. Таку функцiю (завдання) в органiзмi тварин виконуе кровоносна система. І в кiльчастих червiв вона вже е i складаеться зi спинноi та черевноi судин, що тягнуться уздовж усього тiла i з’еднуються в кожному сегментi кiльцевими перетинками. Кров бувае безкольорова або червона. Червоний колiр кровi, як i у нас з вами, пов’язаний з присутнiстю в нiй особливоi речовини – гемоглобiну. Пересування за допомогою параподiiв потребуе вже складних процедур переробки iнформацii, тож потрiбен досить потужний «бортовий комп’ютер» (справжнi бортовi комп’ютери зараз ставлять навiть на легкових автомобiлях). В «конструкторськiй схемi» типу Кiльчастi черви за бортовий комп’ютер править уже добре розвинена нервова система. Головний ii вiддiл – скупчення нервових вузлiв – розташований у переднiй частинi, там, де мiстяться найважливi органи чуття – органи зору i дотику. У деяких морських представникiв Кiльчастих червiв, якi е хижаками, бувають дуже великi й добре розвиненi очi. Органи чуття, що визначають хiмiчний склад навколишнього середовща, розкиданi по всьому тiлу.
Голова кiльчастого черва
Трубочник – малощетинковий кiльчастий черв, що живе у наших водоймах. Передньою частиною тiла вiн рие грунт, задня, що перебувае у водi, служить для дихання через шкiру
Розмаiття багатощетинкових кiльчастих червiв на морському днi
Параподii мають власнi органи чуття – чуття дотику. У кожному сегментi, для керування параподiями й iншими розташованими в сегментi органами, е по два (по одному з кожного боку) нервовi вузли. Зазвичай вони пов’язанi мiж собою та з головним скупченням нервових вузлiв. Нервовi стовбури об’еднують парнi нервовi вузли в черевнии нервовий ланцюжок. Найбiльш поширенi в живiй природi i технiцi системи вироблення енергii потребують кисню.
Самка кiльчастого черва нереiс, вiдклавши яйця, не кидае iх, а охороняе вiд можливих ворогiв i за допомогою особливих рухiв жене до ембрiонiв свiжу воду.
Невеликi представники типу Кiльчастi черви всмоктують його всiею поверхнею тiла. Інодi не всього тiла, а лише його частиною – скажiмо, задньою, як це робить вiдомий, мабуть, вам усiм трубочник. У великих морських кiльчастих червiв на параподiях або ж на виростах головноi частини тiла розвиваються спецiальнi органи дихання – зябра.
Розмаiття форм щетинок у червiв
Травна система кiльчастих червiв наскрiзна – тобто у них е рот i анальний отвiр.
Вона мае дуже великi вiдмiнностi в рiзних представникiв цього типу, залежно вiд того, чим i як вони живляться.
Що важливiше, голова чи хвiст?
Однiею з найвiдомiших властивостей червiв е iхня здатнiсть до регенерацii. Щоправда, ця властивiсть притаманна i губкам, i гiдрам, але у випадку з червами ii прояви бiльш вражають людину, бо черви значно бiльше вiдповiдають нашим уявленням про тварин. На вiдмiну вiд губок, вони цiлеспрямовано рухаються, в них помiтнi ознаки певноi розумовоi дiяльностi. Тому нам часто здаеться бiльш дивним той факт, що голова i хвiст черва, вiдокремленi одне вiд одного, продовжують жити своiм власним життям i з часом вирощують собi тi частини тiла, яких iм бракуе, нiж той, що схожа на рослину губка вiдтворюе себе з найд-рiбнiшоi частинки.
Це напевно зумовлено тим, що у червiв ми бачимо не лише механiзм для поглинання та перетравлення iжi, а й щось iнше, те, що нагадуе особистiсть. Дещо про розумовi здiбностi червiв писав ще Чарлз Дар-вiн. Вiн перший помiтив, що дощовий черв, який тягне до своеi нiрки сухе листя, завжди повертае його загостреним кiнцем уперед.
Вiдбиток давнього, вимерлого черва, знайдений в Австралii
Причому це вiдбуваеться i тодi, коли порода дерева зовсiм незнайома будiвниковi. Коли ж натуралiст запропонував тваринi паперовi трикутнички, вона ухопила i потягла iх за гострий кут. Нам досить важко уявити, що вiдбуваеться з цiею «особистiстю» пiсля того, як з однiеi iстоти утворюються двi. Чи спадкують вони, наприклад, досвiд материнськоi тварини? Може, його успадковуе лише голова? І взагалi, чи iснуе для червiв поняття досвiду? Може, вони керуються лише природженими iнстинктами? Проведенi вченими дослiди показали: черви керуються не тiльки iнстинктами, а й набутою протягом життя iнформацiею. Щоб довести це, групу червiв освiтлювали потужною лампою i вiдразу пiсля цього подразнювали електричним струмом. Зазвичай черви не реагують на свiтло, але скорочуються у вiдповiдь на подразнення струмом. Через деякий час тварини, що проходили «навчання», вже скорочувалися у вiдповiдь на свiтловий спалах, не чекаючи електричного удару. Пiсля чотиритиж-невоi перерви в «навчаннi» вони забували отриманi уроки, але як тiльки «заняття» було вiдновлено, швидко пригадували втрачений досвiд.
«Конструкцiя» личинок червiв була запозичена для пiдводних човнiв
Шлюбний танок багатощетинкових червiв
Продовжуючи дослiд, вченi розрiзали частину червiв, що пройшли «курс навчання», навпiл i дали iм час регенеруватися. Потiм, разом з контрольною групою, що не була розрiзана, вони пройшли перевiрку. Виявилося, що здатнiсть пов’язувати свiтло з електричним шоком вiдновлюеться в новоутворених червiв так само швидко, як i в тих, що лишалися цiлими. Причому немае нiякоi рiзницi, регенерував новий черв з голови попереднього чи з хвоста.
