banner banner banner
Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік
Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік
Оценить:
Рейтинг: 0

Полная версия:

Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік

скачать книгу бесплатно


***

– Я хочу бути французькою жiнкою, – повiдомила подружка мага, дивлячись в дзеркало.

– Що це означае? – Посмiхнувся вiн.

– Буду говорити «о-ля-ля» i посмiхатися усiм чоловiкам пiдряд.

– Так, але ж в цьому i полягае вся рiзниця!

***

– Як ти вважаеш, чому Жаклiн плакала сьогоднi? І чому Поль ii не втiшав?

– Тому що вона пише казки, а вiн працюе механiком.

– Невже через це потрiбно плакати?

– Нi, не потрiбно, але… часом доводиться…

***

– Ти нiколи не дiзнаешся точно, що саме думае i вiдчувае iнша людина. Доводиться домислювати, – задумливо сказав маг, – Так що ти ображаешся не на iншого, а на своi домисли. Що б цей «iнший» не говорив.

– Шкода, – зiтхнула його подружка, – Аж надто часто доводиться ображатися на власнi домисли…

3-тя безсонна нiч

«Давай про земне?»

ВОНА: – Побажання «на добранiч» я прочитала вже вранцi.

Сьогоднi ти знову всю нiч будеш займатися своiми статтями?

ВІН: – Та як вийде, Дi… Можливо, вдасться закiнчити ранiше.

ВОНА: – Скористаюся отриманим вчора дозволом вiдволiкати тебе вiд роботи… i пропоную поговорити.

ВІН: – З радiстю поеднаю приемне з корисним. Що ж ти хочеш дiзнатися сьогоднi, моя Дi?

ВОНА: – Ммм… Робота – приемне, а спiлкування зi мною – мабуть, корисне… Я так це бачу. Я все ще думаю над тим, що дiзналася вчора. Ну що ж, може тепер ти захочеш щось дiзнатися?

ВІН: – Твое бачення залишимо на твоiй совiстi. А що тобi поки не вдалося зрозумiти у вчорашньому?

ВОНА: – Зi свого совiстю я зазвичай легко домовляюся. Що стосуеться вчорашнього… менi так i не вдалося розгледiти ТЕБЕ у всiх цих розумних (але безликих) мiркуваннях…

ВІН: – У тебе сьогоднi етап критичноi оцiнки вчорашньоi розмови?

ВОНА: – Так це була не розмова, а суцiльна фiлософiя.

ВІН: – Це було спiлкування, перш за все.

ВОНА: – У мене сьогоднi етап продовження знайомства з людиною, яка менi цiкава…

ВІН: – Повiр, я це цiную.

ВОНА: – Фiлософ-цiнувальник…

ВІН: – Свiт поки що геть не iдеальний…

ВОНА: – О, тепер я зрозумiла, як ти обирав собi сферу дiяльностi. До речi, у тебе в дипломi так i написано – «спецiальнiсть – фiлософ»?

ВІН: – Я б вважав за краще застосувати Лезо Оккама. Думаю, що е бiльш простi пояснення… Але якщо мiй рейтинг вiд цього виросте в твоiх очах, то можна застосувати i твое трактування.

ВОНА: – Зiзнаюся, погуглила що таке «Лезо Оккама»… Я думаю, якщо ти назвеш себе в профiлi «Лезо Оккама» це додасть тобi ще бiльше загадковостi. Що стосуеться мого трактування, то твiй рейтинг i так зашкалюе в моiх очах.

ВІН: – Рейтинги – це ваше, маркетингове… Рейтинг – це статус. А я – фiлософ-iмпровiзатор.

ВОНА: – Рейтинг – це найхиткiше, що може бути… Особливо в чиiхось очах.

Ти дуже вчасно повiдомив про те, що ти – iмпровiзатор. Фiлософiя i iмпровiзацiя якось не надто в'яжуться…

ВІН: – Вчасно для чого? Для твоiх прекрасних очей?

ВОНА: – Рейтинг поповз вниз трiшечки). А як тiльки про iмпровiзатора написав – знову на висотi! Можливо, поговоримо про моi прекраснi очi?

ВІН: – А що про них говорити? Вони чудовi. Навiщо багато слiв?

ВОНА: – Фiлософ, який говорить «навiщо багато слiв…», викликае захоплення! Знову змушена захопитися тобою!

ВІН: – Менi не подобаеться слово «змушена». Ти що – опираешся?

ВОНА: – Прости! А то гiрше буде.

ВІН: – Не згрiшив – не покарано.

ВОНА: – Покаявся – означае, отримав прощення.

ВІН: – Тут складнiше… Можна безперервно каятися i отримувати прощення. У цьому слабкiсть сповiдi. Людина продовжуе грiшити.

ВОНА: – Тобi краще знати… Людину карають, навiть якщо вона не згрiшила.

ВІН: – Це – теж крайнощi.

ВОНА: – Соррi, всерйоз задумалася над «крайнощами»… перезавантажила комп'ютер паралельно з цим. Напиши краще, як ти провiв сьогоднi день… Давай про земне.

ВІН: – Це була просто робота. Хочеш, щоб я поговорив про це?

ВОНА: – Про роботу? Нi не хочу. Хочу, щоб ти поговорив про те, якi люди (не клiенти\замовники\пацiенти, а люди) – ТОБІ цiкавi… Що ТИ цiнуеш у вiдносинах з людьми, що (чи кого) ТИ хочеш зустрiти на цьому сайтi, як ТИ взагалi ставишся до цього каналу пошуку нових знайомств…

ВІН: – Ух! Знову в двох словах не вiдповiсти… Добре, але давай завтра. Хоча пристрастi i переваги – це надто важкий предмет.

ВОНА: – Далекий вiд фiлософii?

ВІН: — Людина може подобатися в однiй ситуацii i не подобатися в iнший.

Наприклад, красунi з рудими кучерями ще донедавна були поза зоною моiх сексуальних i людських зацiкавлень.

ВОНА: – ОК, давай завтра … «До недавнього часу» звучить втiшно. Зауважу тiльки, що колiр волосся – це найпростiше, що можна змiнити – особливо в планi чисто людських пристрастей.

А от перестати бути «красунею» – це вже складнiше, але теж можна виправити.

Ну не буду змушувати тебе стукотiти по буквах забагато. Побажаю тобi на добранiч i успiшноi роботи.

Приходь завтра ввечерi – якщо вже останнiм часом ЦЕ змiнилося.

ВІН: – Звичайно. Спiлкування з тобою стае приемною константою в моему життi… І твоя краса – цьому не перешкода. На добранiч, Дi… Вдалого тобi завтра…

ВОНА: – До завтра.

4-я безсонна нiч

Константа i змiнна

ВОНА: – Добрий вечiр, Алекс! Я, як приемна константа твоему життi, не хочу бути нав'язливою, але… надто багато питань залишилося без вiдповiдi…

Як ти поживаеш? Недiля фiлософа якось вiдрiзняеться вiд робочого дня?

ВІН: – Привiт, о константа душi моеi. Зараз отямлюся з приводу твоеi появи, злегка покопирсаюся у справах i готовий вiдповiсти на твоi питання.

ВОНА: – Привiт, серця мого «змiнна»… Питання дивись вище.

Ну i… якщо ти мене про щось запитаеш – я теж можу вiдповiсти.

ВІН: – ОК. Змiнна – так змiнна… До речi, хороша моя, а як ти вiдрiзняеш чоловiка розумного вiд чоловiка мудрого? Судячи з твого профiлю, ти саме це цiнуеш в людях…

ВОНА: – Менi до душi висловлювання про те, що «розумний знайде вихiд з тiеi ситуацii, у яку мудрий не потрапить» … Що стосуеться мене особисто, то я (свого часу) щодо себе почула таку фразу: «слабкого ти заганяеш в кут, i сама ж починаеш його за це зневажати. З сильним – це «скандал на скандалi i сутичка за сутичкою»…

Потрiбен сильний, але настiльки мудрий, щоб вiн домiнував, а я про це б i не здогадалась…

Ось шукаю…

Поки що навiть в кiно не зустрiчала…

ВІН: – Зрозумiло… А ти справдi заганяеш слабких у кут? Чи, як будь-яка гарна жiнка, ти ставиш бар’ери мiж собою i тими, хто все одно не мiг би домiнувати у вiдносинах?

ВОНА: – Я вважаю, що я нiкого нiкуди не заганяю. Це був погляд з боку. Я – за рiвноправнiсть… «Усi звiрi в зоопарку рiвнi, тiльки однi рiвнi бiльше, нiж iншi». Бар’ерiв теж сама нiде не ставлю.

Менi не подобаеться слово «будь-яка» перед «красива».

У мене сьогоднi ще бiльше настрiй – поговорити… Тому наведу цитату з Наума Коржавiна, це написано рокiв 40 назад, але його i зараз перiодично цитують:

«Ей жить бы хотелось иначе…

Носить драгоценный наряд…

Но кони все скачут и скачут…

А избы горят и горят…»

ВІН: – Я так i подумав, що слово «будь-яка» тобi не сподобаеться.

ВОНА: – Тому й написав?

ВІН: – Ризикнув… Щодо рiвноправностi… Нiхто не народжений рiвним i нiколи не буде рiвним комусь iще. Я досить прямолiнiйний. Інодi з цiеi причини отримую синцi. Але цiлiснiсть важливiша за синцi та подряпини.

ВОНА: – «Рiвноправнiсть» у вiдносинах i «бути рiвним комусь iще», напевно – рiзнi речi… ОК, я – за iлюзiю рiвноправностi… Все життя мрiяла бути ласкавим домашнiм кошенятком.

Та «хати горять i горять»…

Цiлiснiсть, безумовно, важливiша за синцi, але й синцi бувають рiзними…

ВІН: – Саме цiлiснiсть спрямовуе свiт вгору. І, до речi, розумний чоловiк приймае правильнi рiшення, а мудрий вмiе робити iх прийнятними для iнших.

А на ласкаве кошенятко ти не надто схожа, Дi. Ти жiнка з шармом… Ми сьогоднi спiлкуемося жвавiше – тобi не здаеться?

ВОНА: – Якщо за цiлiснiсть «отримуеш синцi i подряпини», то на… (видалено цензурою) така цiлiснiсть… Мудрiсть (в тому числi) полягае i в тому, щоб бути цiлiсним i, при цьому, «залишатися в живих»… Тепер про мiй шарм… У деяких джерелах вважаеться, що iпостась кошенятка – це флiрт. А флiрт – це рiч, яка протиставляеться шарму. Пiд «деякими джерелами» я маю на увазi класикiв марксизму, звiсно…

Але, в будь-якому випадку, за шарм – спасибi!

Менi теж бiльше подобаеться таке спiлкування.

Може це тому, що ти теж почав про щось розпитувати?

ВІН: – Давай спочатку розберемося з цiлiснiстю. Цiлiснiсть – це розкiш, яку можуть дозволити собi далеко не всi. Цiлiснiсть, за визначенням, – це коли ти бачиш щось i маеш мужнiсть говорити про це i дiяти, виходячи з цього. Якби не було цiлiсних людей – весь свiт загруз би у брехнi i злочинах.

Не можна бути щасливим, роблячи нещасним когось iще.

І не можна бути щасливим, якщо твое щастя залежить вiд когось iще.

ВОНА: – Фiлософiя життя?

ВІН: – З шармом i флiртом теж не так вже й просто. Наприклад, жiнка мае шарм, коли ii зовнiшня поведiнка вiдповiдае ii внутрiшньому образу.

Якщо жiнка-вамп «грае» у дiвчинку-пiдлiтка, то це флiрт. А це – вдавання, гра, брехня, манiпуляцiя. Ну i крiм усього iншого, флiрт – це бесiда з прихованим сексуальним пiдтекстом. У нас його немае, тому ми не флiртуемо. Як мiнiмум поки що.

ВОНА: – Знаеш, можливо тому, що я жiнка, я враховую ще категорiю «гнучкiсть»…

Розкiш – це не мати необхiдностi проявляти цю саму гнучкiсть… Цiлiснiсть i самодостатнiсть – це прекрасно, поки це не зачiпае iнших людей… Особливо найближчих людей…