скачать книгу бесплатно
Бiблiя саморозвитку. Ілюстроване видання
James Allen
Лао-цзи
Наполеон Гiлл
Багато людей на своему життевому шляху приходять до усвiдомлення того, що е якась зупинка в особистiсному зростаннi, i пора почати займатися саморозвитком.
Саморозвиток – це постiйна робота над собою, самовдосконалення i вироблення особистих якостей. У цьому процесi людина концентруеться на своiх власних бажаннях i цiлях i постiйно видобувае все новi i новi знання для iх досягнення. Цей процес е основним для досягнення життевого успiху.
Якщо Ви не впевненi в собi, постiйно отримуете вiд життя стусани i набиваете шишки, не отримуючи при цьому задоволення вiд життя, вихiд з цiеi ситуацii iснуе тiльки один, i це саморозвиток.
А правильно починати такий вiдповiдальний процес з вивчення основ i досвiду видатних людей, що досягли висот в самовдосконаленнi та як результат – в життi.
До збiрки Бiблiя саморозвитку увiйшли основоположнi класичнi роботи, якi досить просто, доступно, i одночасно детально i глибоко описують, як мислити i дiяти, щоб стати успiшним i щасливим в нашому свiтi:
Наполеон Гiлл. Думай i багатiй
Лао Цзи. Дао-де-цзин
Джеймс Аллен. Як людина мислить
Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як розбагатiти
Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як бути здоровим
Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як бути великим
Сун-Цзи. Мистецтво вiйни
Бiблiя саморозвитку
Ілюстроване видання
Наполеон Гiлл. Думай i багатiй
Лао Цзи. Дао-де-цзин
Джеймс Аллен. Як людина мислить
Наполеон Гiлл
Думай i багатiй
Переклад украiнською Юлii Шматько
Вперше пропоную до вашоi уваги знамениту формулу Ендрю Карнегi з примноження капiталу, засновану на тринадцяти перевiрених кроках до багатства.
Перед вами 25 рокiв вивчення досвiду бiльш нiж 500 найбагатших людей свiту, якi своiм прикладом довели, що дана фiлософiя дiйсно приносить плоди на практицi.
Наполеон Гiлл
Роздiл 1. Вступ
Шлях сили: вiд самоi думки до реального бiзнес-партнерства з великим Томасом Едiсоном. Людина, яка «надумала» собi успiх.
Ви напевно чули фразу: «думки матерiалiзуються». Так от, це абсолютна правда, скажу я вам. Вони можуть легко стати реальнiстю, особливо якщо за ними стоiть чiтка мета, наполегливiсть i палке БАЖАННЯ перетворити iх на грошi або iншi матерiальнi об'екти.
Едвiн С. Барнс власне з особистого досвiду переконався, наскiльки правдиво те, що люди дiйсно можуть ДУМАТИ i БАГАТІТИ. Але усвiдомлення цього прийшло до нього не вiдразу, воно приходило поступово. Все почалося з його палкого бажання стати дiловим партнером великого Томаса Едiсона.
Однiею з головних особливостей БАЖАННЯ Барнса була чiткiсть i визначенiсть. Вiн хотiв працювати разом з Едiсоном, а не на нього.
Ознайомтеся з його бiографiею, звернiть увагу, як вiн починав i як поступово втiлював своi бажання у життя, i тодi ви напевно зрозумiете, у чому полягають тринадцять принципiв, якi ведуть до багатства.
Коли це БАЖАННЯ (або, iншими словами, iмпульс думки) вперше спалахнуло в його головi, вiн був не в змозi вiдразу його реалiзувати. На його шляху стояли двi перешкоди. По-перше, вiн не був знайомий з паном Едiсоном, а по-друге, у нього навiть не було грошей, щоб купити собi квиток на поiзд до Оранжа, штат Нью-Джерсi.
Для бiльшостi людей цих труднощiв вже було б досить, щоб все покинути i вiдмовитися вiд такоi вiдчайдушноi затii. Але бажання Барнса було не звичайним рядовим бажанням! Вiн був сповнений рiшучостi йти до перемоги будь-що, тому вiн навiть зважився на подорож у поштовому вагонi, бо поразка в його плани не входила. (Для тих, хто не знае, що таке поштовий вагон, пояснюю, що вiн рушив до Схiдного Оранжу на товарному поiздi).
Барнс зайшов до лабораторii пана Едiсона i оголосив, що збираеться стати його бiзнес-партнером. Через багато рокiв, згадуючи про свою першу зустрiч з Барнсом, Едiсон казав: «Вiн стояв передi мною, наче звичайнiсiнький волоцюга, але у його поглядi було щось, що говорило про те, що вiн прийшов отримати бажане i не збираеться йти з порожнiми руками. Багаторiчний досвiд роботи з людьми навчив мене, що коли людина дiйсно БАЖАЄ чогось настiльки сильно, що готова заради цього поставити на кiн свое майбутне, вона обов'язково досягне бажаного. Я дав йому можливiсть, про яку вiн просив, бо в його очах я побачив рiшучiсть досягати свого i нiколи не здаватися. Наступнi подii довели, що я не помилився у ньому».
Те, що молодий Барнс говорив тодi Едiсону, було не важливо. Важливим було те, що вiн думав. Навiть сам Едiсон так казав! Зовсiм не зовнiшнiсть Барнса забезпечила йому дiлове партнерство з видатним винахiдником, тому що вона, лiпше навпаки – працювала проти нього. Саме його ДУМКИ, його спосiб мислення, стали вирiшальним фактором його кар'ери.
Якби кожен мiг легко та швидко зрозумiти всю важливiсть цiеi фрази, навiть не було б потреби намагатися писати продовження цiеi книги, бо тодi, як то кажуть, секрет фокусу був би розкритий.
Так, Барнс не став партнером Едiсона вiдразу пiсля iх першоi зустрiчi, але йому випав шанс попрацювати в офiсах Едiсона за символiчну зарплату, виконуючи роботу, яку сам Едiсон не вважав важливою, але для Барнса вона була дiйсно такою, тому що вона давала йому можливiсть «показати» себе там, де його потенцiйний «бiзнес-партнер» мiг це помiтити. Минали мiсяцi. Барнс зрозумiв, що нiяких конкретних зрушень не вiдбуваеться, але ж йому треба було якось наближатися до своеi заповiтноi, чiткоi та КОНКРЕТНОЇ мети. Проте в головi Барнса процес йшов повним ходом, i процес цей був дуже важливим. Його БАЖАННЯ стати дiловим партнером Едiсона все посилювалося, воно вже кипiло.
Психологи правильно кажуть, що «коли людина дiйсно готова до чогось, це щось до неi приходить». Барнс був готовий до дiлового спiлкування з Едiсоном, бiльш того, вiн був РІШУЧЕ НАЛАШТОВАНИЙ НЕ ВТРАЧАТИ ЦЮ ГОТОВНІСТЬ, ПОКИ НЕ ОТРИМАЄ БАЖАНЕ.
Вiн не говорив собi: «Ну, i що з того? Думаю, прийшов час кинути цю затiю i спробувати влаштуватися торговим агентом в якомусь iншому мiсцi». Нi, любi друзi, вiн наполегливо говорив собi: «Я прийшов сюди, щоб стати партнером Едiсона по бiзнесу i я ним стану, нехай навiть на це пiде залишок мого життя». І вiн говорив це абсолютно серйозно! Люди могли б кардинально змiнювати свое життя, якби тiльки вони вмiли так само ставити собi ПЕВНУ i ЧІТКУ МЕТУ та йти до неi з таким самим завзяттям як Барнс!
Можливо, тодi молодий Барнс ще не усвiдомлював повнiстю, що саме завдяки своiй сталевий хватцi та наполегливостi у вiдстоюваннi свого БАЖАННЯ вiн подолав усi перешкоди i проклав собi шлях до тих можливостей, якi вiн i шукав.
Коли перед Барнсом з'явилася можливiсть, вона з'явилася в iншiй формi i в iншому напрямку, нiж вiн очiкував. Можливiсть – неабиякий хитрун, вона любить прослизнути задными дверима, замаскувавшись як невдача або тимчасова поразка. Можливо, саме тому багато хто не може ii розпiзнати.
У цей час пан Едiсон саме удосконалив свiй новий офiсний пристрiй, вiдомий у той час як Диктофон Едiсона (пiзнiше його стали називати Едiфоном). Його торговi агенти були не в захватi вiд цього апарату. Вони не вiрили, що його буде легко продати. Але Барнс розгледiв i розпiзнав можливiсть. Вона тихо пiдкралася у виглядi дивного пристрою, який не зацiкавив нiкого, крiм Барнса i, власне, його винахiдника.
Барнс знав, що може продати Диктофон Едiсона. Вiн запропонував це Едiсону i швидко отримав свiй шанс. І вiн дiйсно продав цей апарат. Ба, навiть, вiн продав його з таким успiхом, що Едiсон запропонував йому контракт на розповсюдження i продаж його винаходу всiею краiною. З цього дiлового спiвробiтництва народилося гасло «Вироблено Едiсоном, запроваджено у вжиток Барнсом».
Цей бiзнес-альянс успiшно проiснував понад тридцять рокiв. Барнс розбагатiв, але крiм цього вiн зробив дещо набагато важливiше: вiн довiв, що дiйсно можна «Думати i багатiти».
Якою сумою грошей можна оцiнити БАЖАННЯ Барнса, я не знаю. Можливо, воно принесло йому два або три мiльйони доларiв, але сума, якою б вона не була, стае неважливою у порiвняннi з великим досвiдом, який вiн отримав у формi чiткого знання, що нематерiальний iмпульс думки може бути перетворений на його фiзичний аналог шляхом застосування певних принципiв.
Барнс буквально «надумав» собi партнерство з великим Едiсоном! Вiн «надумав» свое багатство. На початку у нього не було нiчого, окрiм усвiдомлення того, ЩО ВІН ХОТІВ КОНКРЕТНУ РІЧ. І вiн мав ТВЕРДИЙ НАМІР досягти бажаного.
Коли вiн починав, у нього не було анi цента за душею. Освiта теж не була його сильною стороною. Вiн не мав жодного впливу i статусу у суспiльствi. Але у нього була iнiцiатива, вiра та воля до перемоги. Завдяки цим невидимим (i одночасно небаченим) силам вiн зробив себе правою рукою видатного винахiдника.
А зараз давайте розглянемо iншу ситуацiю i проаналiзуемо приклад людини, у якоi, навпаки, було реальне багатство, але вона втратила його, тому що зупинилася за один крок вiд заповiтноi мрii.
За крок вiд золота
Однiею з найбiльш поширених причин провалу е звичка все кидати через тимчасову невдачу. Рано чи пiзно кожен iз нас стикаеться з цим.
За часiв «золотоi лихоманки» Р. А. Дербi зi своiм дядьком теж подалися на пошуки сяючоi руди. Вони поiхали на захiд КОПАТИ i багатiти. Дядечко купив дiлянку i почав старанно орудувати заступом. Однак, вiн нiколи не замислювався над тим, що бiльше золота можна отримати працюючи мiзками, а не заступом. Робота була складною, але пристрасне бажання золота було чiтким i певним. І ось через тижнi тяжкоi працi до них прийшла винагорода у виглядi виявлення джерела заповiтноi сяючоi руди. Тепер iм потрiбно було обладнання, щоб пiдняти цю руду на поверхню. Вони спокiйно закрили вхiд до шахти i поiхали додому у Вiльямсбург, штат Мерiленд, щоб розповiсти родичам i кiльком сусiдам про свою «знахiдку». Вони зiбрали грошi на необхiдне обладнання, доправили його до шахти. Дербi з дядьком знову повернулися до роботи.
І ось перша вагонетка руди була здобута та вiдправлена на плавильню. Виявилося, що у них була одна з найбагатших шахт у Колорадо! Ще кiлька вагонеток руди, i вони зможуть розплатитися з усiма боргами. І ось тодi вони почнуть гребти грошi лопатою.
Чим нижче вони бурили, тим вище пiднiмалися iх надii! Але тут щось пiшло не так! Золота жила зникла! Як же так? Вони пiдiйшли до кiнця веселки, а горщик iз золотом iх там не чекав! Вони продовжували бурити глибше, вiдчайдушно намагаючись знову знайти жилу, але все марно.
Нарештi, вони вирiшили все кинути. Вони продали шахту та технiку лахмiтнику за кiлька сотень доларiв i сiли на поiзд додому. Зазвичай лахмiтники не надто розумнi, але цей виявився з клепкою! Вiн покликав гiрського iнженера, щоб оглянути шахту та зробити деякi розрахунки. Інженер повiдомив, що проект попереднiх видобувачiв зазнав невдачi, бо тi не знали про iснування так званих «лiнiй розлому». Його розрахунки показали, що «золота» жила повинна з'явитися буквально за метр ВІД ТОГО МІСЦЯ, ДЕ ПРИПИНИЛИ БУРИТИ ДЕРБІ І ЙОГО ДЯДЬКО! Саме там вона i була!
Лахмiтник видобув руди на мiльйони доларiв, тому що йому вистачило розуму звернутися за порадою до фахiвця, перш нiж здатися.
Велика частина грошей, якi пiшли на обладнання, була отримана завдяки молодому Дербi, чиi родичi i сусiди повiрили в нього i зiбрали необхiднi кошти. Вiн повернув iм все до цента, хоча на це i пiшли роки.
Ще довгий час пан Дербi обмiрковував i аналiзував невдачу, яка спiткала iх з дядьком, i в пiдсумку усвiдомив, що БАЖАННЯ все ж може бути перетворене на золото. Усвiдомлення цього прийшло до нього пiсля того, як вiн почав займатися страховим бiзнесом.
Пам'ятаючи, що вiн втратив величезнi статки, зупинившись буквально в метрi вiд золота, Дербi використовував цей досвiд в обранiй ним професii. Вiн просто казав собi: «Я був за крок вiд золота, але зупинився. Але тепер я не зупинюся, нехай навiть люди кажуть «нi», коли я пропоную iм купити страховку».
Дербi входить у досить невелику групу людей (менше п'ятдесяти чоловiк), якi щорiчно продають страхових полiсiв на мiльйони доларiв. Своею «наполегливiстю» вiн зобов'язаний уроку, який вiн засвоiв через свою «не наполегливiсть» у золотовидобувному бiзнесi.
До того як у життя будь-якоi людини приходить успiх, вона неодмiнно стикаеться з тимчасовою невдачею i, можливо, навiть з провалом. Коли людина зазнае поразки, вона часто приймае найпростiше для себе рiшення – здатися i все покинути. Саме так i робить бiльшiсть людей.
Бiльше п'ятисот найуспiшнiших людей, що iх коли-небудь знала Америка, розповiли менi, що своiх найбiльших успiхiв вони досягли, коли були всього за крок вiд того, щоб скласти руки перед обличчям поразки. Невдача – та ще хитра шахрайка з гострим почуттям iронii. Нiчого не приносить iй бiльшого задоволення, нiж звалитися на людину, коли успiх вже майже був у тiеi в руках.
Урок наполегливостi за 50 центiв
З вiдзнакою закiнчивши «Унiверситет жорстких ударiв долi», Дербi вирiшив все ж досягти успiху, спираючись на свiй «золотий» досвiд. Йому пощастило бути свiдком ситуацii, яка остаточно довела йому, що «Нi» не обов'язково означае «нi».
Одного чудового дня вiн допомагав своему дядьковi перемелювати пшеницю на старому млинi. Його дядько керував великою фермою, на якiй жили i працювали робiтники. Дверi тихо вiдчинилися i до кiмнати увiйшла маленька дiвчинка, дочка одного з орендарiв. Вона сором'язливо стала бiля входу i спостерiгала за ними.
Дядько, пiднявши очi, побачив дитину i грубо крикнув в ii сторону: «Чого тобi треба?» Дитина смиренно вiдповiла: «Моя мама сказала, щоб ви передали iй п'ятдесят центiв». «Нiчого я не буду iй передавати, – вiдповiв дядько, – а тепер тiкай звiдси». «Так, сер», – вiдповiла дiвчинка. Але вона не зрушила з мiсця. Дядько продовжив молоти. Вiн так захопився, що навiть не помiтив, що дiвчинка нiкуди не пiшла. Коли вiн пiдняв голову i побачив, що вона все ще стоiть там, вiн крикнув iй: «Я ж велiв тобi йти! Все, йди звiдси, iнакше дам тобi прочуханки!»
Маленька дiвчинка сказала «так, сер», але не зрушила з мiсця нi на дюйм. Дядько кинув мiшок з зерном, який якраз збирався перемелювати, взяв бочкову клепку i попрямував до дiвчинки. Вираз його обличчя не обiцяв нiчого доброго.
Дербi затамував подих. Вiн був упевнений, що зараз станеться щось жахливе. Вiн знав, що у його дядька був жорсткий характер i той не терпiв, коли йому перечили.
Коли дядько наблизився до дiвчинки, вона швидко зробила крок вперед, подивилася йому прямо в очi i пронизливо закричала у весь голос: «МОЯ МАМА ОТРИМАЄ ЦІ П'ЯТДЕСЯТ ЦЕНТІВ!»
Дядько зупинився, подивився на неi уважно, потiм повiльно поклав клепку на пiдлогу, засунув руку у кишеню, витяг пiвдолара i дав iй.
Дитина взяла грошi та повiльно вiдступила до дверей, не зводячи очей з цього суворого чоловiка, якого вона тiльки що перемогла. Пiсля того, як вона пiшла, дядько сiв i бiльше десяти хвилин непорушно дивився у вiкно. Вiн з благоговiнням розмiрковував над тим, який урок йому тiльки що дала ця маленька дiвчинка.
Дербi теж задумався. Вперше за все свое життя вiн побачив, як звичайна дитина, бiльш того, маленька дiвчинка, свiдомо перевершила дорослу людину. Як вона це зробила? Що в цей момент сталося з його дядьком? Що змусило його втратити всю свою жорсткiсть i стати покiрним, немов ягня? Яку дивну силу використала ця дитина, щоб приструнити цього суворого дорослого чоловiка? Цi та iншi подiбнi питання роiлися в головi Дербi, i вiн не знайшов на них вiдповiдi ще багато рокiв, аж до того моменту, коли розповiв цю iсторiю менi.
Дивно, але iсторiя цього незвичайного досвiду була розказана менi на тому ж старому млинi i на тому самому мiсцi, де тодi все сталося. А ще дивно те, що я потiм присвятив майже чверть столiття вивченню тiеi сили, яка дозволила неосвiченiй i неграмотнiй дитинi перемогти дорослу розумну людину.
Поки ми стояли там, на цьому затхлому старому млинi, пан Дербi все повторював цю iсторiю про незвичайну перемогу маленькоi людини над великою, i нарештi вiн запитав мене: «А що ви думаете про це? Яку дивну силу використовувала тодi та дiвчинка, що так сильно вразила мого дядька?»
Що ж, вiдповiдь на його питання ви знайдете в принципах, викладених у цiй книзi. Вiдповiдь буде повною i вичерпною. Вона буде мiстити деталi та iнструкцii, яких буде достатньо, щоб будь-хто мiг зрозумiти i застосовувати ту ж силу, яка волею випадку зiйшла на ту малу дитину.
Якщо ви вiдкриете свiй розум, ви точно зрозумiете, яка дивна сила прийшла тодi на допомогу дитинi. Ну, а якщо не зрозумiете зараз, я розповiм вам про цю силу в наступних роздiлах. На сторiнках цiеi книги ви обов'язково знайдете iдею, яка покращить вашу здатнiсть сприйняття i тодi у вашому розпорядженнi буде ця непереможна сила, яку ви зможете використовувати для свого блага. Усвiдомлення цiеi сили може прийти до вас як у першому роздiлi, так i спалахнути у вашiй головi ближче до кiнця книги. Це може прийти просто у формi iдеi або намiру, а може постати перед вашими очима у виглядi цiлого готового плану дiй. Знову ж таки, це може змусити вас повернутися до минулого досвiду невдач i поразок, щоб винести з них урок, за допомогою якого ви зможете надолужити згаяне.
Пiсля того, як я пояснив пановi Дербi, що за сила мимоволi прийшла на допомогу тiй маленькiй дiвчинцi, вiн, швидко проаналiзувавши свiй тридцятирiчний досвiд роботи страховим агентом, вiдверто визнав, що його успiх у цiй сферi був багато в чому обумовлений тим уроком, який вiн засвоiв тодi на цьому старому млинi.
Пан Дербi зазначив: «Кожного разу, коли потенцiйний покупець намагався мене позбутися i не купувати страховку, в моiй головi виникав образ тiеi маленькоi дiвчинки на млинi, яка кинула виклик моему дядьковi, i тодi я казав собi: Я ПРОДАМ ЦЮ СТРАХОВКУ! Велика частина всiх моiх продажiв була зроблена пiсля того, як люди говорили менi «НІ».
Вiн також згадав i свою помилку, коли зупинився тодi всього за крок вiд золота, «але, – сказав вiн, – той досвiд був прихованим благословенням. Той випадок навчив мене не здаватися i продовжувати боротися за своi мрii, незалежно вiд того, наскiльки важким це може здаватися. Це був урок, який менi потрiбно було засвоiти, перш нiж я змiг досягти успiху в подальшому життi».
Цю iсторiю про пана Дербi, його дядька, маленьку дiвчинку i золоту копальню, безсумнiвно, прочитають сотнi страхових агентiв, i всiм iм я хотiв показати, що саме завдяки цим подiям у своему життi Дербi досяг такого приголомшливого успiху в страховому бiзнесi. Життя часто бувае дивним i незбагненним! Успiхи i невдачi, якi воно пiдкидае нам, сягають корiнням в простий життевий досвiд. Цi два випадки в життi пана Дербi були абсолютно звичайними i не примiтними, але саме цей досвiд став ключовим у його подальшiй долi. Вiн засвоiв урок, який дало йому життя у виглядi цих двох важливих подiй, тому що вiн проаналiзував i усвiдомив iх. Але як бути людинi, у якоi немае нi часу, нi бажання аналiзувати своi невдачi в пошуках знань, якi можуть привести ii до успiху? Де i як вона може навчитися мистецтву перетворення поразки на можливiсть? Ця книга якраз i була мною написана, щоб дати вiдповiдь на цi питання. Ця вiдповiдь буде складатися з опису тринадцяти крокiв на шляху до успiху. Але не забувайте, що ви можете знайти вiдповiдь на вашi питання у вашiй власнiй свiдомостi завдяки iдеi, намiру або плану дiй, якi можуть блискавично промайнути у вашiй головi, поки ви будете читати цю книгу.
Хороша iдея – це все що потрiбно для успiху. Принципи, описанi в цiй книзi, це просто найбiльш практичнi способи для формування хороших i корисних iдей.
Перш нiж заглибитися в опис цих принципiв, я хочу зробити ще одне невелике, але вкрай важливе зауваження… КОЛИ У ВАШЕ ЖИТТЯ ПРИХОДЯТЬ ГРОШІ, ВОНИ ПОЧИНАЮТЬ ПРИХОДИТИ НАСТІЛЬКИ ШВИДКО І У ТАКІЙ ВЕЛИКІЙ КІЛЬКОСТІ, що ви реально питати себе: «ДЕ Ж ВОНИ ховалися вiд мене ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС?» Це здаеться ще бiльш вражаючим на тлi поширеноi думки, що багатство приходить тiльки до тих, хто працюе довго i важко. Коли ви почнете ДУМАТИ i БАГАТІТИ, ви помiтите, що шлях до багатства починаеться, перш за все, з вашого особистого ставлення до життя, постановки чiткоi мети i прикладання зовсiм невеликих зусиль. Будь-яка людина, яка бажае, щоб у ii життi з'явилося багатство, повинна знати, як досягти необхiдного ставлення до життя. Я провiв двадцять п'ять рокiв дослiджуючи i аналiзуючи досвiд бiльше 25 тисяч чоловiкiв i жiнок, тому що я теж хотiв знати, «як люди стають багатими».
Без цього дослiдження не було б i цiеi книги. Читаючи ii, звернiть увагу на дуже важливу iстину, а саме: Велика депресiя в економiцi почалася у 1929 роцi i досягла рекордного рiвня, поки через деякий час Рузвельт не став президентом США. Саме з того моменту економiка почала оживати. Подiбно до того, як в театрi поступово запалюються лампи пiсля спектаклю, перетворюючи темряву на свiтло, так i страх в головах людей поступово зникав, перетворюючись на надiю та вiру у свiтле майбутне.
Вивчивши принципи успiху i почавши застосовувати iх на практицi, ви помiтите, що ваше фiнансове становище почне полiпшуватися, та й взагалi все, за що ви будете братися, почне працювати вам на благо. «Неможливо», – скажете ви? А ось i нi! І ви самi матимете змогу у цьому впевнитися!
Одна з головних слабкостей людства – це при нагодi прикриватися таким зручним для багатьох словом «неможливо». Людина списуе на «неможливо» успiх, який до неi НЕ приходить, i речi, якi вона НЕ МОЖЕ зробити. Ця книга була написана саме для тих, хто шукае правила успiху, якi принесли багатства iншим людям, i готова поставити на кiн усе, слiдуючи цим правилам. Багато рокiв тому я купив гарний словник. Насамперед я знайшов у ньому слово «неможливо» i акуратно вирiзав його з книги. Може, i вам варто зробити щось подiбне?
УСПІХ приходить до тих, хто подумки ГОТОВИЙ до нього. НЕВДАЧА ж наздоганяе тих, хто подумки мириться з нею.
Мета цiеi книги полягае в тому, щоб допомогти всiм бажаючим навчитися мистецтву перетворення ДУМОК ПРО НЕВДАЧІ на ДУМКИ ПРО УСПІХ.
Ще одна слабкiсть, яка властива дуже багатьом людям – це звичка судити про все i кожного за своiми враженнями i переконаннями. Хтось, прочитавши цю книгу, все одно залишиться при думцi, що неможливо ДУМАТИ i БАГАТІТИ. Цi люди просто не здатнi мислити про багатство, тому що iх розумовi звички застрягли у бiдностi, злиднях, стражданнях, невдачах i поразках.
Такi нещаснi люди нагадують менi одного видатного китайця, який приiхав до Америки, щоб отримати американську освiту в Чиказькому унiверситетi.
Одного разу Вiльям Рейнi Гарпер, засновник Чиказького унiверситету, зустрiвши цього молодого китайця на кампусi, зупинився, щоб поговорити з ним кiлька хвилин. Вiн запитав, що б той назвав найбiльш вiдмiнною рисою американського народу.
«Вашi очi, – вигукнув китаець, – у вас дуже дивний розрiз очей!»
Але ж те ж саме i ми говоримо про азiатiв.
Ми вiдмовляемося вiрити в те, чого не розумiемо. Ми нерозумно i наполегливо продовжуемо вiрити в те, що нашi власнi обмеження е нормою. «Звичайно, очi того iншого хлопця дивнi, тому що вони не такi самi, як у мене».
Мiльйони людей дивляться на досягнення Генрi Форда i заздрять його вдачi, щасливому збiгу обставин, генiальностi, та, власне, всьому пiдряд, на що можна було б списати його успiх. Можливо, одна людина зi ста тисяч i розпiзнае секрет успiху Форда, але все одно буде мовчати чи то через свою скромнiсть, чи то впертiсть, бо вирiшить, що секрет цей занадто простий, щоб навiть говорити про нього. Зараз я наведу приклад, який прекрасно вам проiлюструе суть цього «секрету».
У 1930-тi роки Генрi Форд зробив чергову автомобiльну революцiю, запустивши виробництво i почавши встановлювати у своi автомобiлi двигун V8, який здобув славу iнженерного дива. Вiн вирiшив побудувати двигун з усiма вiсьмома цилiндрами, вiдлитими в одному блоцi, i спантеличив своiх iнженерiв розробкою такоi конструкцii. Креслення були готовi, але його iнженери повiдомили, що такий вирiб виготовити просто неможливо. Генрi Форд, який дуже часто у своему життi робив неможливi речi можливими, вiдреагував на ситуацiю по-своему. Вiн сказав: «Знайдiть спосiб це зробити». «Але, – вiдповiли вони, – це неможливо!» «Попрацюйте над цим, – наказав Форд, – працюйте, поки не досягнете успiху, скiльки б часу на це не було потрiбно».
Інженери почали працювати. У них просто не було вибору, якщо вони хотiли продовжувати працювати на Форда. Минуло шiсть мiсяцiв, результату не було. Минуло ще шiсть мiсяцiв, а результату знову не було. Інженери випробували всi вiдомi способи, щоб виконати наказ Форда, але це здавалося iм поза всяких сумнiвiв «неможливим!»
Наприкiнцi року Форд знову переговорив зi своiми iнженерами, i знову вони повiдомили йому, вони не знайшли спосiб виконати його наказ.
«Продовжуйте працювати, – сказав Форд, – я хочу цей двигун, i я його отримаю». Вони продовжили роботу, i потiм, немов за помахом чарiвноi палички, секрет успiху був знайдений. Створення V-подiбного мотора стало початком розробки цiлого сiмейства двигунiв V8, багато з яких продовжують випускатися i в наш час.
РІШУЧІСТЬ Форда знову дала своi плоди! Можливо, я описав цi подii не дуже детально, але головне, що результат i змiст iх чiтко видно. Вони пiдкажуть вам, бажаючим ДУМАТИ i БАГАТІТИ, секрет багатомiльйонних статкiв Форда. Вiдповiдь лежить на поверхнi.
Генрi Форд досяг успiху, тому що вiн розумiв i застосовував принципи успiху. Одним з них е БАЖАННЯ: знання, чого ти хочеш. Тримайте iсторiю життя Генрi Форда в головi, поки будете читати цю книгу, бо в нiй криеться формула його грандiозних досягнень. Якщо вам вдасться ii розгадати, ви зможете застосовувати цю формулу до будь-якоi сфери дiяльностi i результатом будуть такi ж грандiознi досягнення.
