скачать книгу бесплатно
Омана
Owen Jones
Меган - пiдлiток-екстрасенс, яка не може знайти нiкого, хто допомiг би iй зрозумiти своi здiбностi ... нiхто зi смертних.
«Омана» - це невелике оповiдання про зростаюче усвiдомлення однiеi молодоi дiвчини того, що вона здатна робити те, чого нiхто з ii родини не може, хоча деякi з ii шкiльних друзiв стверджують, що у них такi ж незвичайнi екстрасенсорнi здiбностi. Дiвчинку звати Меган, i в цiй першiй книзi iй дванадцять рокiв. У Меган е двi, здавалося б, нездоланнi проблеми. По-перше, ii мати боiться прихованих здiбностей дочки i не тiльки не допомагае iй, а й активно iй перешкоджае, а по-друге, вона не може знайти вчителя, який допомiг би iй розвинути своi надприроднi, екстрасенсорнi здiбностi. Вона намагаеться поговорити про них зi своею матiр'ю, але отримуе тверду вiдмову; вона навiть не наважуеться розповiсти про це своему батьковi, так як знае, що ii мати не схвалить цього, i, врештi-решт, Меган нiяк не хочеться сваритися зi своею матiр'ю. Вона вiдчувае, що мiж ними обома iснуе негласний зв'язок. Можливо, це зв'язок, який iснуе мiж усiма матерями i iх дочками. Але, можливо, все набагато глибше. Хто знае, адже сама Меган не знае себе досить добре? Єдине, що вона знае, це те, що ii мати зовсiм не схожа на люблячу матiр дочки-пiдлiтка, чого вiд неi очiкують. Дочки-пiдлiтка, яка мае своi переживання, якi iй хочеться, нi, вона повинна обговорити iх з кимось, кому вона довiряе. Меган готова дати матерi потрiбний час для подолання страху перед паранормальними явищами. Вона може почекати i навiть змиритися з жахливими знущаннями, яким ii пiддають потай, без вiдома батька. У крайньому разi, - поки ще може. «Омана» - це перший з двадцяти трьох оповiдань з цiеi серii книг про постiйне просвiтлiння Меган, оскiльки вона знаходить людей, якi допомагають iй зрозумiти, як найкраще продовжити ii надприродний, духовний i психiчний розвиток. Адже ii потрiбно навчити не тiльки тому, на що вона здатна i як це робити, але i тому, з якою метою вона повинна використовувати своi особливi здiбностi. Меган - хороша дiвчинка, тому здавалося б очевидним, що вона буде схильна використовувати своi сили на благо, але не завжди легко поступати правильно, навiть знаючи, що правильно, а що нi. Цi iсторii про Меган сподобаються всiм, хто цiкавиться екстрасенсорними здiбностями, надприродними i паранормальними явищами, i кому вiд 10 до 100 рокiв.
1 ОМАНА
Духовний наставник, Примарний тигр i жахлива мати!
автор
1 ОУЕН ДЖОНС
Перекладач:
1 Оксана Риндiна
Copyright © 2021 року, Оуен Джонс
Омана
5-е видання
автор Оуен Джонс
Опублiкований
Видавництво: Megan Publishing Services
https://meganthemisconception.com
Право Оуена Джонса бути iдентифiкованим як автор цiеi роботи було заявлено вiдповiдно до роздiлiв 77 i 78 Закону Про авторське право на зразки i патенти 1988 р. Моральне право автора на твiр було затверджено.
Всi персонажi i подii даного художнього твору або е плодом уяви автора, або повнiстю вигаданi. Деякi мiсця можуть бути реальними, але подii повнiстю вигаданi.
Зв’яжiться зi мною зручним для вас способом:
http://facebook.com/angunjones (http://facebook.com/angunjones)
http://twitter.com/owen_author (http://twitter.com/owen_author)
owen@behind-the-smile.org (mailto:owen@behind-the-smile.org)
http://owencerijones.com (http://owencerijones.com/)
Пiдписуйтесь на розсилку, щоб бути завжди
в курсi iнсайдерськоi iнформацii
про книги i творчiсть Оуена Джонса
ввiвши свою електронну адресу за посиланням:
http://meganthemisconception.com (http://meganthemisconception.com/)
Іншi романи з тiеi ж серii:
Серii про Меган
Духовний наставник, Примарний тигр i жахлива мати!
Омана
Тринадцятирiччя Меган
Шкiльна екскурсiя Меган
Шкiльнi iспити Меган
Послiдовники Меган
Меган i зниклий кiт
Меган i жiнка-мер
Глузування над обличчям Меган
Меган в гостях у бабусi i дiдуся
Батько Меган захворiв
Канiкули Меган
Меган i грабiжник
Меган i велосипедист
Меган i старенька
Сад Меган
Похiд Меган в зоопарк
Меган йде в похiд
Меган i конкурс кулiнарiв
Меган iздить верхи
Меган катаеться на яхтi
Меган на карнавалi
Меган на Рiздво
1 ПРИСВЯТА
Це видання присвячуеться моiй дружинi, Пран Джонс, за те, що вона робить мое життя настiльки легким, наскiльки це можливо, з чим вона вiдмiнно справляеться, i моiм батькам, Колiну i Марiон, за прекрасне виховання, яке вони дали менi i моiм братам.
Карма вiддасть кожному по заслугах.
1 ПОДЯКА
Моiй дружинi Пран за ii терпiння i моему друговi лорду Девiду Проссеру за допомогу в оформленнi дизайну обкладинки книги.
1 НАДИХАЮЧІ ЦИТАТИ
Не вiрте нi в що, просто тому, що ви це чули,
Не вiрте нi в що, просто тому, що багато хто говорить про це або це думка бiльшостi,
Не вiрте нi в що просто тому, що це написано у ваших релiгiйних книгах,
Не вiрте нi в що засноване тiльки на авторитетi ваших вчителiв i старiйшин,
Не вiрте традицiям, тому що вони спотворилися, передаючись з поколiння в поколiння,
Але пiсля спостереження i аналiзу, коли ви виявите, що це узгоджуеться з розумом i сприяе добру i корисне для всiх i кожному, приймiть цi принципи i живiть вiдповiдно до них.
Гаутама Будда
––
Великий Дух, вiдгомiн голосу якого несеться вiтром, почуй мене. Дозволь менi знайти духовну силу i знання.
Зроби так, щоб я завжди мiг побачити пурпурний Захiд. Нехай Моi руки поважають те, що ти дав менi.
Навчи мене таемницям, прихованим пiд кожним листком i каменем, як ти вчив людей протягом столiть.
Дозволь менi використовувати свою силу не для того, щоб перевершити брата, а для того, щоб побороти мого найлютiшого ворога – самого себе.
Дозволь менi завжди приходити до тебе з «чистими руками» i вiдкритим серцем, щоб, коли мое земне життя згасне, як захiд, Мiй Дух повернеться до тебе без докорiв сумлiння.
(За мотивами традицiйноi молитви сиуксiв)
1 ЗМІСТ
1. Вибiр Хобсона
2. Пiдвищення обiзнаностi
3. Маленька мамина помiчниця
4. Натхнення
5. Сусiди
6. Друзi Меган
Забороненi
1 1. ВИБІР ХОБСОНА
Ледве утримуючу сльози Меган знову замкнули у вугiльному пiдвалi. Їй було всього дванадцять рокiв i iй було складно зрозумiти, чому ii мати вчинила з нею так жахливо. Таке траплялося i ранiше, пiвдюжини разiв, але начебто, подумала вона, ii батько нiчого про це не знав. Вона нiколи не розповiдала йому про це i була впевнена, що ii мати теж нiколи нiчого не сказала б.
Мiж нею i ii матiр’ю був негласний договiр не пiдводити один одного, але вона знову була тут, сидiла в пiдвалi, у брудi i пилу, в той час як невiдомi жахливi iстоти спостерiгали за нею.
Вона не знала. Тут була непроглядна темрява i iй коштувало величезних зусиль стримати сльози, благаючи матiр випустити ii. Хоча вона просила про це i в iнших випадках, але ii мати пред’являла iй необгрунтованi вимоги в якостi умов для ii звiльнення. Умови, якi, в чому Меган була повнiстю впевнена, вона не змогла б виконати навiть намагаючись з усiх сил.
Інодi здавалося, що вона едина, хто серйозно ставиться до пакту.
Незважаючи на це, сльози знову почали котитися по ii щоках, утворюючи невидимi струмочки на ii брудному вiд пилу обличчi, якi змивали вугiльний пил на ii шкiльну форму. Це було занадто, дiйсно занадто. Як могла людина, яка настiльки добре розумiла ii, так жорстоко вчинити з нею, - зi своею единою дочкою?
Меган мимоволi пiдстрибнула, коли ii мати навмисне вдарила пилососом у дверi, проходячи повз. Всерединi не було жодного промiнчика свiтла, який мiг би ii заспокоiти, тому вона зробила те, що, як вона переконалася на власному досвiдi, найбiльше iй допомагало, i пiднялася на купу вугiлля ближче до стiни, а потiм направо, поки не знайшла куток.
Там вона щiльно обернула ноги своею довгою спiдницею, щоб нiщо не змогло заповзти пiд ii одяг, i заправила ii пiд себе. Вона застебнула всi гудзики на блузцi, пiдтягнула вище шкарпетки, натягнула на голову светр i заховала руки в рукава. Це, як знала Меган, убезпечувало ii також i вiд мешканцiв вугiльного пiдвалу. Їi не турбували примари або щось в цьому родi, хоча насправдi проблема була саме в них. Але вона терпiти не могла, коли по нiй повзали комахи, i не могла винести навiть i думки про те, що вони ii вкусять i ii кров проллеться, вона також ненавидiла павукiв, але, загорнувшись в шкiльну форму, немов в кокон, вона була впевнена, що над ii шкарпетками залишилися непокритими не бiльше декiлькох дюймiв шкiри, до якоi могли б дiстатися цi моторошнi повзаючi створiння. Кiлька квадратних дюймiв з бокiв, якщо бути точним, тому що вона обхопила колiна руками, i щiльно притиснула iх до грудей.
Їй хотiлося перестати ридати. Хоча б ненадовго… Але вона розумiла, що рано чи пiзно це трапиться в очiкуваннi свого звiльнення. Вона знала i точний час, коли це трапиться - близько п’яти тридцяти вечора, щоб у неi залишилося пiвгодини на те, щоб привести себе в порядок до того, як ii батько повернеться з роботи.
Меган прекрасно розумiла, навiщо ii мати робить це. Тому що вона боялася, а Меган - нi. Їi мати боялася за свою дочку, i таким чином намагалася викликати у неi такий же страх, який вiдчувала вона сама. Проблема полягала в тому, що Меган не боялася i не бачила нiчого, чого б iй варто було боятися. Вона сто разiв намагалася пояснити це своiй матерi, але та просто закривала iй рот i замикала ii, як i цього разу.
Обидва ii батьки були католиками, але ii мати була католичкою, яка дотримуеться дуже суворих правил, на вiдмiну вiд батька - вiн був менш суворим. Їi мати боялася загробного життя, але, як вона говорила, не за себе, оскiльки вважала себе хорошою католичкою i була переконана, що мiсце на Небесах iй вже забезпечено, поки вона продовжуе виконувати свiй обов’язок. Проблема, на думку Меган, полягала в тому, що ii мати вважала частиною свого обов’язку замкнути дочку в вугiльному погребi, саме тому вона i опинилася тут зараз.
Батько ii, будучи також католиком, не був настiльки суворим, як ii мати. Вiн вважав, що якщо люди ризикують вiчним прокляттям, то це iхня справа. Вiн пiклувався про свою душу i душi тих, кого любив, але вiн вiрив у свободу вибору навiть для маленьких дiвчаток.
Меган любила обох своiх батькiв незважаючи на те, що мати робила з нею, адже вона розумiла, хоча i була ще зовсiм маленькою, що мати завжди дбала про ii iнтереси. Вона навiть намагалася любити iх обох однаково, але проблема, на думку Меган, полягала в тому, що у ii матерi або не було хороших вчителiв, або та була занадто налякана, щоб повiрити власним очам, вухам або почуттям.
Вона не зовсiм розумiла, хто цi «Вони», вона просто знала, що «вони» е у неi i у iнших, але ii мати не хотiла визнавати «iх», i тому не хотiла вiрити, що «вони» е i у iнших.
- Зрештою, - сказала iй мати, - менi тридцять чотири, а тобi тiльки дванадцять. Я вчилася в католицькiй школi, а ти ходиш в просту мiжцерковну загальноосвiтню школу.
У ii матерi, мабуть, не було нiяких претензiй до системи загальноi шкiльноi освiти, але вона наче виплюнула слово «мiжцерковну». Меган нiколи не розумiла, чому це було проблемою. Їй доводилося зустрiчати як хороших, так i поганих людей, розумних i не дуже, обiзнаних i не дуже з числа представникiв багатьох iнших релiгiй.
Їi мати потрапила в категорiю людей добрих серцем, розумних i цiлком обiзнаних.
Їi батько був хорошим, розумним i досить обiзнаним.
Себе Меган вважала хорошою, досить розумною i дуже обiзнаною.
