Омана

скачать книгу бесплатно


Але вся ii проблема полягала в наступному: ось чому вона забилася в куток чорноi вiд вугiлля дiри, i всякi iстоти, найiмовiрнiше, повзали по нiй прямо в цю саму секунду. Вона здригнулася при однiй думцi про це, але пхикання припинилося, - вона знала, що в кiнцi кiнцiв воно припиниться.

Меган знала, що у неi е два варiанти.

Вона могла розповiсти батьковi про те, що з нею вiдбуваеться за його спиною, i викликати скандал, який мiг би привести до розлучення батькiв або до того, що органи опiки вiднiмуть ii у них, або ж вона могла прикинутися, що нiчого не помiчае, - зазвичай вона i намагалася так робити.

Меган зрозумiла, що, коли вона замкнена в пiдвалi, краще думати про щось iнше, а найбiльше iй подобалося думати про своiх друзiв. Друзiв у неi було небагато, але для неi вони були особливими. Їi улюбленими друзями були дiдусь, Вацинхiнша i ii улюблена кiшка.

Вона закрила очi, спробувала розслабитися i уявити, що вони стоять перед нею або сидять поруч. Цей прийом iй завжди допомагав i викликав у неi теплi почуття, тому вона так робила кожного разу, коли була засмучена. Це був один з ii маленьких трюкiв на тi випадки, коли життя здавалося несправедливим.

Може Меган здалося, але вона вiдчула, як щось торкнулося ii стегна, i почула тихий звук, приглушений ii светром.

Вона завмерла на мить.

1 2. ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ

Все почалося, коли вона була ще зовсiм маленькою. Вдень ii залишили з бабусею по материнськiй лiнii, так як ii батьки були на роботi. Батьки ii матерi дотримувалися традицiйних поглядiв: чоловiк йшов на роботу, а дружина залишалася вдома i робила все, що могла, в домашньому господарствi; чиi дiти вже самi створили своi сiм’i i покинули рiдну домiвку. У мiсiс Уайт нiколи не було своiх друзiв. Все коло ii знайомств обмежувалося подругами або дружинами друзiв ii чоловiка, ось чому пiсля його смертi у мiсiс Уайт практично не залишилося друзiв.

Кiлька разiв мiсiс Уайт здавалося, що вона починае сходити з розуму вiд нудьги i самотностi.

Саме тому можливiсть доглядати за малятком Меган вдень, а iнодi i вночi, було для неi справжнiм порятунком. Мiсiс Уайт багатьом хотiлося сказати, що саме це завадило iй зiйти з розуму вiд нудьги, але багато рокiв потому Меган часто задавалася питанням, чи не запiзнилася вона i тому була не в силах зупинити процес, що вже розпочався.

Перша ознаку того, що з нею щось не так, бабуся помiтила, коли Меган була ще дитиною. Меган почала пiдбирати iграшки та речi лiвою рукою, що було дуже поганим знаком для мiсiс Уайт. Спочатку мiсiс Уайт просто перекладала предмети в праву руку Меган i говорила: «лiвою рукою - погано, правою рукою – вiрно», але через кiлька тижнiв, коли Меган все ще не «навчилася» правильно робити речi, вона отримала ляпас по лiвiй руцi, а також попередження, що лiва рука - погана.

Як i будь-яка дитина в цьому вiцi, пiсля такого суворого навчання за методикою Павлова Меган навчилася користуватися правою рукою. Бабуся була дуже задоволена реакцiею Меган на ii навчання, тому одного разу вона переможно повiдомила цю хорошу новину своiй дочцi, яка навiть i не помiтила, що Меган тепер використовуе виключно праву руку, щоб пiднiмати речi, тодi як ранiше надавала перевагу лiвiй.

Сюзанна, мати Меган, не надала цьому нiякого значення. Вона знала, що у ii матерi е деякi «дивнi маленькi слабкостi», i потурала iм. Однак вона зовсiм не пам’ятала, що ii мати практикувала iх i на нiй, а якби вона цього не робила, то можливо Сюзанна була б зовсiм iншою людиною. По-перше, вона була б лiвшею.

Сюзанна не сказала своему чоловiковi Роберту, що у Меган з народження була звичка користуватися лiвою рукою, яку з неi «вибили», тому що, будучи лiвшею i будучи набагато менш забобонним, вiн нi за що б не схвалив такого ставлення до своеi дочки. Те, що Роберт був лiвшею, була однiею з причин, чому мiсiс Уайт не схвалювала зятя, але вона вважала, що вже занадто пiзно рятувати його i його душу.

Вона перепробувала все, що було в ii силах, щоб перешкодити Сюзаннi закохатися в Роберта i вийти за нього замiж. Вона чiплялася до неi, забороняла виходити з дому, позбавляла ii мiзерних кишенькових грошей i навiть замикала в комiрчинi пiд сходами.

- Я i уявити собi не могла, що моя дочка буде вести себе подiбним чином, - часто кричала вона, стукаючи дверцятами шафи, коли проходила повз. - Я гадаю, в лiкарнi сталася якась плутанина. Не могла я народити таку дочку, як ти.

Сюзаннi пощастило. У них в будинку був вугiльний пiдвал, а не вугiльна яма, але вона все одно знаходила комору для мiтел жахливим мiсцем, навiть будучи пiдлiтком, i з тих же причин, з яких Меган не любила свое мiсце ув’язнення, i навiть бiльше, тому що мiсiс Уайт сказала дочцi, що в коморi, найiмовiрнiше, знаходяться «дияволи i чорти». У таких випадках вона радила Сюзаннi тихо сидiти в кутку i закривати голову, «щоб дияволи i чорти не помiтили ii».

Як тiльки Меган навчилася говорити, мiсiс Уайт сприйняла це як свiй особистий трiумф. Вона нiколи не вважала заслугою Сюзанни або Роберта будь-якi досягнення Меган, кажучи своiм друзям, що у так званих «сучасних батькiв» немае часу на власних дiтей i що, якби не бабусi i дiдусi, майбутне поколiння виросло б «повними iдiотами».

Бiльшiсть знайомих мiсiс Уайт знали, яка вона, i або просто кивали головами на знак згоди, або змiнювали тему розмови, а якщо це було можливим, - поспiшали пiти. Дуже часто розмови зводилися до наступного:

- О, мiсiс Уайт, я впевнений, що ви робите велику справу, допомагаючи своiй дочцi доглядати за маленькою Меган… Як Вашi бегонii в цьому роцi?

Отже, доля маленькоi Меган повнiстю залежала вiд безкiнечних примх ii бабусi, оскiльки Мiстер Уайт пiшов у кращий свiт i нiкому було тримати пiд контролем ii фантазii, хоча, як виявилося пiзнiше, це було не зовсiм так. Сидячи на пiдлозi бiля нiг мiсiс Уайт, Меган iнодi простягала iграшки i пропонувала ii «дiдусевi».

Спочатку мiсiс Уайт подумала, що дитина була в замiшаннi. Вона припустила, що «iншi бабусi i дiдусi» збивали з пантелику ii маленьку протеже, тому, знаючи, що ця тактика спрацьовувала i ранiше, кожного разу, коли Меган простягала iграшку i говорила «дiдусь», вона брала ii i говорила: «бабуся». Потiм, вже бiльше зневiрившись, i легенько ляскаючи ii по нозi: «бабуся, Меган, не дiдусь!».

Однак, якi тiльки методи вона не випробувала, змусити Меган називати ii «бабусею», а не «дiдусем» виявилося важче, нiж змусити ii користуватися правою рукою. Меган також згадувала про «кiшечку», i було видно, як вона «гладить» повiтря i хихикае.

Коли Меган почала називати «кiшечку» «Гррр», мiсiс Уайт заспокоiла себе тим, що це лише плiд надмiрно активноi дитячоi уяви, але згадка про «дiдуся» продовжувала турбувати ii. Одного разу вона запитала Сюзанну, як Меган називае батькiв Роберта.

- О, Меган така мила. Вона називае iх «Наiн» i «Таiд», що означае «Бабуся» i «Дiдусь» валлiйською мовою. Вони хочуть, щоб ми вiддали ii до валлiйськоi школи, коли вона пiдросте, але ми з Робертом поки не впевненi. А ти що думаеш з цього приводу, мамо?

Мiсiс Уайт сподiвалася, що Меган пiде в католицьку школу, але вона знала, що шансiв на це дуже мало, тому що Роберт Лiвша «вважае, що не варто нав’язувати дiтям релiгiю, будь-яку релiгiю, в такому ранньому вiцi». Яка нiсенiтниця! Та що вiн знае про це?! Що може знати про це лiвша?!

Але вона вiдповiла:

- Просто постався дуже уважно до вибору, куди вiдправити вчитися Меган, дорога. Ви ж не хочете, щоб вона ходила в яку-небудь з тих сучасних шкiл, повних хулiганiв, де вчителi-лiвшi не вчать повазi або дотриманню сувороi старомодноi дисциплiни, або ж ви можете залишити Меган на домашньому навчаннi до отримання атестата зрiлостi. Вона сподiвалася, що слова «лiвша», «повага» i «дисциплiна» викличуть сприятливий вiдгук у Сюзанни, але в глибинi душi боялася, що вже встигла втратити дочку через дурнi лiвi iдеi Роберта.

Все, що вона могла зараз зробити, - це спробувати зупинити «гнiй», який сочиться всерединi Меган. Весь цей «гнiй», якому Роберт i ii дочка дозволили вирватися назовнi з бiдноi, милоi, але вразливоi Меган. Їй так i кортiлося замкнути внучку пiд сходами, але вона знала, що якщо Роберт коли-небудь дiзнаеться про це, то це буде востанне, коли вона зможе залишитися наодинцi з Меган, i тодi iм обом буде ще гiрше.

Але глибоко всерединi, мiсiс Уайт прекрасно розумiла, що iй буде набагато гiрше i, можливо, вона не виживе, - в психлiкарнi.