Фауст

УченьУ цьому місті я новак,Сюди осміливсь завітати,Щоб мужа вченого пізнати,Якого тут шанує всяк.МефістофельВельми вдячний вам за цюю честь,Та таких, як я, немало єсть.Ви що, уже взялися за науку?УченьО, прийміть мене під вашу руку!Я з щирим серцем сюди прийшов,Є й грошенята, й свіжа кров.Довго мене не пускала мати,Та дуже хочу мудрість пізнати.МефістофельТоді на місці ви якраз.УченьПризнатись, сумно якось у вас:Усі ці мури, всі ці залиМені до серця не припали.Мов нежива оселя ця —Ані зела, ні деревця,А як за парту я сідаю —І слух, і зір, і ум втрачаю.МефістофельТа тут у звичці діло все.І немовля спочатку тежНе дуже радо груди ссе,А опісля – не одірвеш.Отак і вам – науки грудиЩодня смачніше ссати буде.УченьРадніший я до тих грудей допасти,Але ж навчіть, як шлях до них прокласти?МефістофельТа ви скажіть мені вперед,Який ви обрали факультет?УченьЯ хочу справді вченим стати,Усе знання умом обняти,Пізнать життя землі і небаІ всіх речей збагнути суть.МефістофельВи стали враз на вірну путь;Лиш розважатися не треба.УченьВізьмусь я щиро працювати,Але хотілося б меніХоч трохи часом погулятиУ гарні святкові літні дні.МефістофельЦінуйте час – він не стоїть на місці,Зумійте з нього взять якмога більш користі,А щоб як слід згострити ум,Вступіть в Collegium logicum.Там дух ваш добре намуштрують,В іспанські чоботи озують,Щоб він тягнувсь за кроком крокОбачно по шляху думок,А не збивавсь на манівці,Як блудний вогник по луці.Там вас навчатимуть щодня:Не дій ніколи навмання,Не так-то просто їсти й пить —Все слід під «раз, два, три» робить.Думки у нас фабрикують так,Як складну тканину тче верстак:Раз ступив – тисячі ниток,Раз прибив – непомітно ллються,Човники сюди-туди снуються,В основу вплітаючи уток.А тут філософ вже підходитьІ що, йчого і як доводить:Як перше так і друге так, —То третє і четверте так;Як першого й другого немає,То третє й четверте відпадає.І славлять повсюди його учні,Та щось із них ткачі незручні.А стане мудрець живе щось вивчати —Заходиться з нього дух виганяти,І от – всі частки в руках трима,Та що по тих частках – зв'язку ж нема!«Encheiresis naturae» це в хімії звуть,Ті мудрощі темні самі себе б'ють.УченьМені не все тут зрозуміло.МефістофельТа далі краще піде діло,Навчіться лиш редукуватиІ вірно класифікувати.УченьОд цих речей я очманів:У голові – мов сто млинів.МефістофельА потім, щоб дійти мети,Слід метафізику пройти.Збагніть, зглибіть усе те в ній,Чого не втямить глузд людський,А як не все і збагнете —Слова ж препишні є на те!Та ви в цей перший рік занятьПовинні пильно працювать:Щодня п'ять лекцій буде в вас;З дзвінком завжди заходьте зразу в класЗаздалегідь завчіть урокЗ своїх книжок – рядок в рядок,Побачите, що вчитель вчитьДостотно так, як там стоїть,І все пишіть у зошит свій,Мов то диктує Дух Святий.УченьЯ розумію це чудово:Не спи, у класі сидячи,Усе записуй слово в слово,Іди додому та й учи.МефістофельТо вибирайте ж факультет!УченьУ правознавстві щось принади я не бачу.МефістофельЗа це я вас не винувачу:Наука права – то не мед.Закон, права, правопорядок —Все те прийшло до нас у спадок,Передавалось, як лишай,Із роду в рід, із краю в край.Страждай, тому що ти нащадок:Ум – безумом і злом добро стає,А що у нас природне право є,Про те нема ніде і згадок.УченьТому, що досі думав сам,У вас підтвердження знайшов я.Чи не піти ж на богослов'я?МефістофельЯ б не хотів зле радить вам.В науці тій обачним треба бути,Щоб на слизьку дорогу не ступить.Розлито стільки в ній таємної отрути,Що трудно нам її од ліків одрізнить.Найкраще й тут – одного лиш держітьсяІ на слова учителя кляніться,Тоді вам прикростей не знать.І взагалі, держіться слова,І в храм пізнання путь готова.УченьАле ж до слів потрібно і понять!МефістофельАвжеж, це так, міркуючи сумлінно;Та де понять не стане, неодмінно

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Зиммель Г. Избранное: В 2 т. – М.: Юрист, 1996. – (Лики культуры). – Т. 1: Философия культуры. – С. 165; 159.

2

Образ узятий зі Старого Заповіту. Філістимляни («філістери») здалися герою Самсону настільки мізерними і жалюгідними, що він, відклавши свого меча, побив і розігнав їх всіх просто ослячою щелепою.

3

Кант И. Сочинения: В 6 т. – М: Мысль, 1966. – Т. 5. – С. 323—324.

4

Докладніше про це питання див.: Шалагінов Б. Б. Естетика Й. В. Гете: Дослідження. – К.: Вежа, 2002. – С. 121—127.

5

Korff H. А. Geist der Goethezeit: in 4 Bde. / Unveränderter Nachdruck der 4., durchges. Auflage. – Bd. 2. – Leipzig: Koehler & Amelang, 1958. – S. 305.

6

Вагнер Р. Кольцо Нибелунга: Избр. работы. – М.: ЭКСМО-Пресс; Санкт-Петербург: Terra Fantastica, 2001. – (Антология мысли). – С. 679, 690, 692.

7

Одна з версій імені Мефістофеля пов'язана зі словом μεθιστης – «п'яниця» (грецьк.); ще одна – зі словом mephitis – отруйні випаровування (латин.).

8

Докладніше про жанрово-стильові особливості «Фауста» Гете див.: Шалагінов Б. Б. «Фауст» Й. В. Гете: Містерія. Міф. Утопія. – К.: Вежа, 2002.

9

Питання про рецепцію творчості Гете і його «Фауста» в Україні порушується в дослідженнях: Zyla W. Т. Johann Wolfgang Goethe in der ukrainischen Literatur. – München: Ukrainische freie Universität, 1989; Нямцу А. Е. Рекомендации к изучению традиционных сюжетов и образцов мировой литературы: Советская драматургическая фаустиана. – Черновцы: Черновиц. гос. ун-т, 1982. – Вып. 2. – 74 с. та ін.

10

Див.: Шевченківський словник: В 2 т. – К.: УРЕ, 1978. – Т. 1. – С. 155—156; Спогади про Тараса Шевченка. – К.: Дніпро, 1982. – С. 276, 483; Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: В 6 т. – К.: Вид-во АН УРСР, 1964. – Т. 5. – С. 151—204.

11

Гете Й. В. Фауст: Трагедія. Ч. 1. / 3 німецького переклав і пояснив Іван Франко. – У Львові: заходом редакції «Світ», 1882 (16, XI—XII).

12

Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1970. – Т. 2. – С 145.

13

Див., зокрема, її лист до М. П. Драгоманова від 9 лютого 1894 р. // Леся Українка. Зібрання творів: У 12 т. – К.: Наукова думка, 1978. – Т. 10. – С 220.

14

Леся Українка. Вказ. вид. – С 41.

15

Дорошенко В. Гете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях. – Львів, 1932; Бондаренко Н. До історії української фаустіани: Г. О. Коваленко як перекладач «Фауста» Й. В. Гете: 3 доданням перекладу останньої сцени першої частини // Архіви України. – К., 1986.– № 1.– С 69—76; Naumänko А. Das konzeptuelle Übersetzen (Goethes «Faust» in ostslavischen Übersetzungen). – Zaporizz'a, 1999; Науменко А. М. «Фауст» Гете в восточнославянских переводах: О концептуальном переводе // Вікно в світ. – 2001. – № 1. – С. 106—120; Шалагінов Б. Б. Зрозуміти мову, читаючи поезію: Аналіз уривка з «Фауста» Й. В. Гете // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – № 1. – С 23—27.

16

Вистава барокового театру на міфологічну, зокрема біблійну, тематику відкривалася «прологом», де показувалося, як боги та інші вищі сили оглядають земні обшири і бесідують про людей (героїв п'єси), чия доля в їх владі. За традицією, після цього персонажі прологу вже не брали участі в самій виставі.

17

Мефістофель – (або Мефісто) – на думку Гете, це німецьке ім'я диявола поширилося лише у XVI—XVII ст. Етимологія не з'ясована до кінця. Припускають, що це спотворене латинське mephitis – отруйні випаровування землі (пор. в «Макбеті» В. Шекспіра про відьом: «В землі є бульбашки, як і в воді, / Оце й були вони» (Переклад Бориса Тена з участю Віктора Гуменкжа.)); в ньому знаходять грецький корінь μητισ – видумка, хитрість (пор. укр. «метикувати»), поєднаний з німецьким Teufel (чорт), а також івритські корені «мефіз» – руйнівник і «тофель» – брехун.

18

Монолог Фауста, яким починається сцена, написаний відповідно до «репрезентативного» монологу барокових і народних ярмаркових вистав, де герой мусив сам себе представляти публіці. В ньому відбилася також традиція «солілоквії», за означенням популярного серед «штюрмерів» англійського філософа Шефтсбері (1671—1713), – філософської розмови людини з самою собою з метою дійти виваженого життєвого рішення.

19

…Цей Нострадамів вищий твір… – Нострадам (Nostradamus) – латинська форма імені Мішеля де Нотр Дам (1503—1556) – астролога французького короля Карла IX, автора відомих пророцтв.

20

…бачить знак макрокосму. – Макрокосм – «великий світ» (грецьк.), поширена в містичних вченнях середніх віків назва Всесвіту, який включає в себе три світи, що знаходяться у взаємодії: матеріальний (земний), небесний і духовний.

21

Як все тут діє в колі вічнім, / У многоликій красоті… – «штюрмери» приставали до думки Г. В. Лейбніца (1646—1716) про панування у Всесвіті «напередустановленої гармонії».

22

…Ткання мінливе, /Життя бурхливе… – У Гете часто трапляється образ природи як велетенського ткацького верстата. Цим складним філософським образом натхне на і знаменита сцена, що зображає Гретхен за прядкою («Кімната Гретхен»). Незайве згадати, що прізвище прадіда Гете було Weber («ткач»), яке він пізніше замінив на латинську форму Текстор.

23

…За те й палили, й розпинали їх… – На думку Фауста, істина має особистісний, ціннісний (т. зв. потенційний) характер, про що свідчить той історичний факт, що її «провидці» нерідко важили заради неї власним життям. Просвітники-раціоналісти, навпаки, стверджували, що істина завжди актуальна, тобто заздалегідь наявна незалежно від свідомості.

24

«Було в почині Слово!» – Фауст перекладає Євангеліє від Іоанна. Грецьке слово λογοσ має значення «слово» і «першопричина, закон». Отже, Фауст приходить до думки, що першозаконом буття була «дія» (die Tat). Звертає на себе увагу, що Фауст полемізує з Лютеровим перекладом цього місця в Біблії. Зберігся переказ, що, коли Лютер перекладав Євангеліє, з'явився чорт, але богослів кинув в нього чорнильницею. Лютер пишався тим, що, на відміну від Фауста, встояв перед спокусами диявола.

25

Я – тої сили часть, / Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого. – Мефістофель глузує з Фауста через те, що той «зневажає слово», і рекомендує йому себе через свої «дії», які заперечують самі себе; цим він дає зрозуміти вченому, що його переклад не вносить ясність у це місце Біблії. Фауст, не розгубившись, у відповідь глузливо обігрує Мефістофелеве слово «часть», на що диявол відповідає новою низкою софізмів. Та все ж останнє слово залишається за Фаустом, який обстоює правду свого перекладу: «На всеблагу творящу силу, / Підступний, ниций, хижий біс, / Ти руку смертно-зледенілу / Даремно, грозячи, підніс».

26

А! Ти злякався пентаграми… – Пентаграма (з грецької) – стародавній містичний знак у формі п'ятикутної зірки, що застосовували проти нечистої сили.

27

… В червець убрався, в блаватас, /Плащем обвинувся єдвабним… – Червець – червона, блаватас – блакитна шовкова тканина (примітка М. Лукаша), єдвабний – шовковий. Якщо спочатку Мефістофель з'явився в одязі «мандрівного схоласта» і програв учений двобій з Фаустом, то тут він одягнувся «як шляхетний пан» («edler Junker»), бажаючи показати, що тепер не збирається з ним сперечатися.

28

Кінець кінцем, ти – тільки ти. – Мефістофель прагне переконати Фауста в його суєтній, скінченній сутності, яку легко задовольнити суєтним же, тоді як Фауст прагне наблизитися до «безкінечного» («Не став я ні на волос вищий, / До безконечного не ближчий»). Тут Гете наголошує на марності всіх майбутніх Мефістофелевих спроб задовольнити прагнення Фаустової душі, які лежать в царині нескінченного.