Міражі

скачать книгу бесплатно

В думках, – снiданок – кропива, – печерник. Перефарбовують – на вохру – чорне.
Жаринами – заглибини мочарнi.
Забрiв до яру – й глобуси – вiвчура.

Кущi найменшi – помiняли – чохли.
Знов – паростки, котре – за нiч – зачахло.
Й цементнi куби – на музей-садибу, —

Зi скла скульптури – вздовж стежок – оздоби,
Як мiниться – й кипить – на виднотi —
Свiт-бульбашка, що – старт – i вiдлiта.

МАЛЯ

Рiка. – Пiсок, що – переходить – в лес.
Схил. М’язи неба – викопний молюск.
З закутин – тiней фосфоричний зблиск.
Рiвнину – кроком – глиняний колос.

Вздовж обрiю – споруди – де-не-де.
Новi фасади – видмухом – склодув.
Лелеки – з лелечатами – гнiздо.
Хлопчина – лiчить – кола на водi. —

В правицi – африканський бiлокрильник,
Дiдок – малечiй ритуал сакральний.
Кожний – на свiй лад – тлiну таемницi. —

Перемiстились – суходоли – в оцi,
Й амурчик – стрiли – охляп – на – нанду.
Маля, що – й без вуздечки – свiт – веде.

НОВИХ ПЛОЩИН – І ПОДМУХ, І – КАРБІЖ

Свiт шириться, – досяжний – ельфам – й курцi.
Концерт на площi – перехiд – на скерцо.
Замiсть хмаринок – селезiнки – з коцiв —
В повiтрi – для нових квалiфiкацiй.

Зi сну веранд – звисають криланi.
Упир торiшнiй – повз басейн – лином.
Острiв – у мандрах – сiв – на мiлину.
Нiде – й душi, а гутiрка – луна.

Вздовж суходолу, – там, де – товтри, – щогли.
У скверику – краплисту нитку – щиглик.
Майданчик, де ще – дiти – в горидуба. —

Спалахують – i в iнший вимiр – доби.
Жовтогаряче – переходить – в беж. —
Нових площин – i подмух, – i карбiж.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВІДПОЧИНКУ

Приплив, – i отвори – потвори – зизоокi,
Якi – пересуваються – вздовж звуку.
До них – рибалки, що – при пiрсi, звикли.
Й рятують тих, що – на кiлки – заклякли.

Природа – щедро – кiлька зайвих ланок.
Внизу – плятани, трохи вище – клени.
Холонуть жердки, що – на оболонi.
Двi ящiрки – видмухують – зi слини

І скла – склепiння i дахи вокзальнi,
Що iх – на час вiдпусток – морозильник.
Все небо – замки, рiки – i плоти.

Дух – дiйсним – й небуття – переплiта,
Мить, – й без’язике – тяму – i язик. —
Й бiжить малюк, в долонцi – мотузок,
Щоб наздогнати – песика – й козу.

НОВІ, – ЩЕ ПУП’ЯНКИ, – СВІТИ – З РЕТОРТ

Пала – з олii у горнятку – гнiт, —
Майже щезае, тодi – знов – мигне.
Синхроннiсть, яка – з живчиком вогню,
Що – мiж свiтами – шпарку – як хiдник.

Мiж формою – i намiром – розмив.
Вздовж обрiю – кодолу кiлька – мавп.
Поруччя. Сходи. В колi – двое мев.
Клаптики смiху – з рештками – розмов.

Часом – туман з долин в лахмiттi – калiч,
Й на тому мiсцi – виникають – скелi.
У випадковому – й на цвяхах – зручно —

Тi, що – в обхiд – галактики щорiчнi,
Заки – у невимовне – воротар —
Новi, – ще пуп’янки, – свiти – з реторт.

Й ЗНОВ – КРІЗЬ ВІКИ – РУКА, КОТРА – КЕРМО

Брукiвка. На два боки – гордовина.
Мiнi-садок – на колiщатах – в ваннi —
Перед каварнею. Паркан чавунний
Пильнуе квiтiв, аж набрякли вени. —

Скрiзь блискавкою, а вiн – ще не звик
Ловити пил, що – переходить – в звук.
Крок, – й жабками – виплигуе – нове,
Й нiяк – всю прiрву, що – самi дива.

Торкнувся скойки, а – з молюска – стрепет,
Й навкiлля – обтрусилося – вiд струпiв.
Хоча – згори – на линвi – вниз – вiдерко —

Про лiтачок, що – до площин – подиркав
Й де вир свiтанкiв – м’якушем – хурми
Й знов – крiзь вiки – рука, котра – кермо.

КИПИТЬ БУТТЯ, – ЛИШ – БУЛЬКИ, – КАЗАНОК

Свiт вiддаляеться – пiщиною – в бальонi.
І вже – до мозку – загляда стеблина.