скачать книгу бесплатно
Спецiалiст
Сергiй Залевський
Макс Шнiтке #3
Макс i його подруга живуть, вчаться, заробляють кредити – загалом, як усi громадяни в Спiвдружностi. Новi знання, новий просунутий космiчний корабель – герой розвиваеться i рухаеться до новоi мети. Не все проходить у нього гладко i просто – мiсцеве суспiльство розважливiше i жорсткiше до пересiчних громадян, нiж на Землi. Повсюдне застосування зброi для з'ясування стосункiв тут норма – Дикий Захiд в космiчних масштабах. Несподiвано для себе землянин отримуе надприроднi здiбностi до операцiй з неживою енергiею. Зрозумiвши, який дар пiднесла йому доля, Макс починае розвивати його, що у багатьох випадках рятуе йому i його жiнцi життя. Усе це тiльки пiдштовхуе героя до удосконалення нових здiбностей…
Сергiй Залевський
Спецiалiст
Наш сучасник Макс Шнiтке в далеких свiтах зоряноi Спiвдружностi продовжуе нове життя далеко вiд своеi першоi батькiвщини. Торговий Союз Брилар – так називаеться держава, яке надае йому громадянство i можливiсть почати це життя. Важка, але прибуткова професiя технолога по обробцi сумiшей дозволяе йому непогано заробляти. В ходi своiх подорожей у новому свiтi вiн нерiдко стикаеться з непередбаченими складнощами своеi професii i рiзними любителями легкоi наживи. Високий рiвень знань, надiйний корабель i професiйнi навички допомагають йому кожного разу знаходити вихiд iз складних ситуацiй. Доля прихильна до нього – тут вiн знаходить свою жiнку – маленьку рудоволосу красуню на iм'я Юлi – далi вони вирiшують розвиватися разом. Парочка вчиться, лiтае, заробляе кредити – як усi люди в цiй Спiвдружностi. Не все проходить гладко i красиво, але у них е мета, i заради неi вони додаватимуть максимум зусиль, особливо Макс – наш головний герой.
(Другу частину пригод Макса Шнiтке читайте в книзi «Громадянин»)
Глава 1
Новий день розпочався з того, що Юлi захотiлося оглянути «Фортер» – невгамовна любителька лiтаючих штучок не вiдв'язалася вiд хлопця, доки вiн не дав iй таку можливiсть. Красуня пропала усерединi кораблика на пiвгодини – що вона там весь цей час робила, для технолога залишалося загадкою. Вже якщо його самого бортовий мозок корабля iгнорував, оскiльки навичок, необхiдних для того, щоб управляти кораблем у нього доки не було, то, що могло так затримати руду усерединi, нiяк не укладалося у хлопця в головi. Нарештi, цiкава панi вийшла зi шлюзу i попрямувала до партнера:
– Цей штучний розумник там занадто зухвалий – ось вивчу шостий ранг i проведу з ним виховну роботу – подруга мило хмурила личко i скривджено дула губки.
– А що ти хотiла там взагалi то? Навичок немае, знань теж – одна нейромережа пiдходить тiльки пiд вимоги системи – думала убити це диво iнженерноi думки своею рудою зачiскою?
– Багато ти розумiеш… – задумливо дивлячись на шлюз «Фортера», вiдповiла подруга – лiжко там звичайно трохи краще нiж в «Белзi»,… iх там навiть два, хi-хi… Цiкаво, для чого iх два?
– Тому, що екiпаж може складатися з одного або двох пiлотiв – ось вивчиш шостий ранг, сама все зрозумiеш. Все, давай збиратися – пора повертатися додому на планету, ти адже пам'ятаеш наш план по навчанню?
– Так, звичайно – ти говорив, що е якийсь варiант, який нам допоможе з шостим рангом.
Зiбралися швидко: усi повсякденнi речi залишилися на планетi, так що, швиденько щiльно поснiдали i висунулися на льотну палубу станцii. Руда знову стала наполягати на спуску на планету в орбiтальному лiфтi, тому сiли на внутрiсистемний бот, який курсував мiж корпоративною станцiею «Грантуш-1» i торговою «Лайна-С02», до якоi був приеднаний цей величезний девайс. Заплативши тисячу кредитiв за двох, годину витрiщалися по сторонах, пiдключившись до зовнiшнiх сенсорiв бота, поки той пихкав по маршруту. Особливо було цiкаво дiвчинi: хлопця картини внутрiсистемних i орбiтальних замальовок вже не чiпляли – первинний iнтерес вичерпався. Але на подругу хаотичний рух рiзнокалiберних кораблiв справляв незабутне враження, i вона щось зосереджено бурмотала час вiд часу – ймовiрно, давала усьому побаченому свою жiночу оцiнку.
Проiзд на орбiтальному лiфтi коштував всього чотириста кредитiв з носа – заплативши за двох, парочка всiлася на вiльнi мiсця, i через деякий час вони вiдчули, що платформа прийшла в рух. Сам лiфт був круглим майданчиком близько ста метрiв в дiаметрi, який плавно опускався вниз з невеликим, плавним прискоренням. Фахiвець помiтив, що конструкцiя не мала нiяких бiчних тросiв, тяги i тому подiбних речей – пiдйом на орбiту i спуск на планету здiйснювався за допомогою потужних антигравiв. Цю iнформацiю вiн встиг засвоiти ще на станцii у своi першi днi перебування в ТС Брилар, вивчаючи рiзнi новини в мiсцевiй iнфомережi. Тодi йому все було дуже цiкаво, i вiн поглинув у той час багато цiнного i не дуже матерiалу з мережi.
Так от, попри те, що скрiзь стверджувалося, що цi конструкцii надзвичайно надiйнi i вiдсоток вiдмов там майже нульовий, оскiльки дублювання двигунiв перекривало навiть неймовiрну випадковiсть поломки майже половини антигравiв одночасно – все одно, земляниновi цей транспортний засiб не подобався. Сам собi вiн цього не мiг пояснити – швидше за все, його обтяжувала велика маса людей навколо нього в одному мiсцi – уся внутрiшня частина майданчика була забита комфортними крiслами, де сидiли розумнi, подорожуючi з ним разом. Вiльними були тiльки пiдходи до оглядових вiкон – десь близько двох метрiв по колу майданчика.
Приблизна кiлькiсть гуманоiдiв, що одночасно перевозяться, складала близько шести тисяч пасажирiв – усi щось говорили, жували, ходили туди-сюди до вiкон i назад – загалом, ця маса людей створювала постiйний низький гул. Ось саме це i не подобалося Максу на пiдсвiдомому рiвнi: велике скупчення людей на невеликiй дiлянцi. Тому вiн вiддавав перевагу регулярним рейсовим шатлам – там було затишнiше i тихiше, оскiльки зазвичай, цi кораблики перевозили вiд десяти до сорока розумних, залежно вiд моделi i популярностi маршруту. Цього разу вiн пiшов назустрiч побажанням подруги, але ця поiздка тiльки затвердила його небажання в майбутньому користуватися лiфтами.
А сама Юлi, мiж тим, не сидiла на мiсцi, постiйно перемiщаючись мiж оглядовими вiкнами, вибираючи собi кожного разу нову точку огляду. Їi зовнiшнiй вигляд говорив про те, що вона дуже задоволена тим що вiдбуваеться – хлопець подумки похвалив себе, що врахував побажання своеi обраницi – дрiбниця, а приемно. Оскiльки тривалiсть спуску платформи складала близько шести годин, то технолог всiвся зручнiше в порожне крiсло i зайнявся найкориснiшою справою в цiй ситуацii – став нахабно спати. Прокинувся вiд поштовхiв своеi супутницi, яка докiрливо дивилася на нього:
– Макс, як ти мiг таке проспати – це таке захоплююче i красиве видовище, особливо, коли платформа пройшла шар хмар, i внизу вiдкрився вид на планету – просто чарiвно. Спочатку все було дрiбним, потiм, поступово проявлялися усi новi i новi деталi, дуже красиво i цiкаво. А ти увесь час проспав – соня ти мiй коханий – погладила волосся чоловiка i нiжно поцiлувала в лоб.
– Я радий, що тобi сподобалося, але бiльше я на ньому не поiду – менi тут некомфортно якось. І взагалi, менi прийшла в голову генiальна думка: пiднiмемо шостий ранг i купимо собi особистий шатл – грошi у нас е, обое пiлоти – не будемо нi до кого i нi до чого прив'язанi. Захотiв – спустився, захотiв – пiднявся,… як тобi така iдея?
– Я тiльки за! – пiдтримала подружка – а мiсця в ангарi хоч вистачить ще на один малий корабель?
– Взагалi, як тiльки вивчимо шостий ранг, вiдразу продамо «Белз» – тодi мiсця точно вистачить, вiн свое вiдслужив для нас – пора рухатися далi.
Фахiвець, якого порекомендував iм вiйськовий лiкар зi станцii постачання 12-го флоту, вiдгукнувся на виклик вiдразу:
– Слухаю, хто це? – голос був трохи невдоволений, але вiдступати було не можна, i технолог представився.
– Здрастуйте шановний Трент, менi порадили до вас звернутися з приводу експериментальних методiв прискореного вивчення баз знань… – завершити фразу йому не дали.
– Хто порадив? Цей старий хрiн з горба пiд назвою «Лайна-Б04», так?
– Гм… взагалi то, так – вiн,… тiльки я б не сказав, що вiн такий старий, як… – знову його перервали.
– Усi питання особисто у мене – не люблю спiлкуватися з розумними на серйознi теми таким ось чином, лови координати i пiдходь прямо зараз – поговоримо – i тут же вiдключився.
– Який цiкавий типаж, увесь такий рiзкий i нетовариський – доведеться йти знайомитися живцем.
Попередив свою дiвчину, що йде у справах i вiдправився в дорогу – нейромережа послужливо малювала маршрут найбiльш оптимального просування до точки призначення.
– Ось чому усi серйознi, у вiцi доктора такi схожi один на одного? – ставив собi питання наш герой, здалека пiзнавши свого майбутнього спiврозмовника по голосу.
І хоча, враховуючи рiвень тутешньоi медицини, можна було значно омолодити свiй зовнiшнiй вигляд, цей iндивiдуум був типовим уособленням лiкаря з великим стажем: неспокiйний, але уважний погляд, якийсь медичний прилад в руках i акуратний бiло-зелений комплект медичного одягу – не комбiнезон. Гуманоiд явно нервував – крутився по своему сектору, де Макс налiчив десяток просунутих медичних капсул звичноi яйцевидноi форми, i ще п'ятiрку незрозумiлих медичних агрегатiв. Останнi чимось нагадували йому знайдену колись медичну капсулу древньоi раси Де’галiр, яку у нього потiм красиво вiджала держава. Очевидно, доктор чекав його, оскiльки помiтно пожвавився, коли той представився.
– Ще раз здрастуйте Трент, я домовлявся про зустрiч пiвгодини назад. Мене цiкавить прискорений метод вивчення деякоi кiлькостi баз, причому я такий не один – така ж проблема у моеi жiнки. Менi вас посилено рекомендували, як висококвалiфiкованого фахiвця з…
– Досить, досить – я суть зрозумiв – знову обiрвав землянина мiсцевий ескулап. Давай я тобi поясню, на що ти хочеш пiдписатися разом зi своею подружкою. По-перше, це добровiльна згода на участь в моiх експериментах, i не потрiбно так блiднути – експерименти якраз з цiеi тематики – прискорення навчання. Я працюю тiльки з добровольцями, i якраз зараз е вакантнi мiсця.
Землянин оглядiвся ще раз – навкруги окрiм нього i лiкаря нiкого бiльше не було.
– По-друге, не сподiвайся, що тобi платитимуть за участь в експериментальнiй програмi – тут все якраз навпаки – платить пiддослiдний, ха-ха-ха.
Хлопець вiдразу якось напружився i став прикидати, як швидко вiн зможе звiдси втекти, якщо справа прийме поганий оборот – цей маневр був помiчений лiкарем i вiдразу присiчений:
– Розслаб мускулатуру, малюк – все пiд контролем – повна безпека i здоров'я гарантуеться. Хоча, якщо що, то вiдразу швиденько пiдлiкую, ха-ха-ха… жарт. Все-все, не потрiбно так явно блiднути, просто у мене тут вже декiлька днiв застiй – перевелися пацiенти-добровольцi, ось я тому i такий трохи нервовий.
– Продовжимо… щодо оплати – доба участi в експериментi – двi тисячi кредитiв, згоден?
– Гмм, взагалi то, хотiлося б спочатку дiзнатися, що я отримаю за цi грошi.
– А яке у тебе взагалi стоiть завдання – скiльки i чого потрiбно вивчити тобi i твоiй подрузi? Якi у вас нейромережi, показники iнтелекту i коефiцiенти засвоення знань? Давай, розпочни з себе – викладай, а я доки подумаю i дам вiдповiдь на твое закономiрне питання.
– Особисто у мене показник iнтелекту з нейромережею i iмплантами 567 одиниць, мережа сьомого поколiння, коефiцiент засвоювання 2,8. Вимагаеться вивчити швидко двадцять чотири бази п'ятого рангу, i е ще двадцять двi бази шостого рангу. Хоча, вивчити потрiбно бiльше – десь п'ять десяткiв баз шостого рангу. У дiвчини ситуацiя така: КІ-501, КЗ-1,9, вимагаеться вивчити тридцять чотири бази шостого рангу. Хоча в принципi, увесь шостий ранг нам учити не потрiбно – критично, потрiбно близько двох десяткiв приблизно, на першому етапi. Ось так ось, що скажете?
Доктор Трент трохи здивовано поплескав очима, вислухавши цю тираду вiд хлопця i зробивши застережливий знак рукою, взявся за своi розрахунки – погляд поплив – очевидно, зараз вiдбувалася посилена розумова робота. Так тривало декiлька хвилин, поки вiн не повернувся в нормальний стан:
– Тi двадцять чотири бази п'ятого рангу при тобi? – приголомшив несподiваним питанням, i дочекавшись пiдтвердження вiд землянина, продовжив:
– Враховуючи такий високий iндекс засвоення, пропоную провести тестовий експеримент, а за його результатами я зможу дати остаточну вiдповiдь на твое питання. Хоча, заздалегiдь можу тобi сказати, що твiй пакет п'ятого рангу зможу тобi розiгнати за тиждень – максимум за вiсiм днiв. Влаштовуе?
Наш герой абсолютно очманiв вiд таких термiнiв: Юлi учила вiсiм баз за стандартний десятиденний термiн десятиразового розгону – цифра, яку йому озвучив цей учений, йому подобалася. І бентежила одночасно – якось все гладко виходило, де каверза?
– Влаштовуе, звичайно, тiльки хотiлося б поцiкавитися, де тут собака зарита: якщо все так красиво i прекрасно, де бажаючi?
– Нiчого нiде не зарито – якi дурницi, а вiдповiдь проста – постефекти.
– Гмм, а детальнiше будь ласка, шановний Трент. Ви не переживайте, я зацiкавлений у ваших послугах – не втечу… напевно… розповiдайте.
– Ну, раз так, то слухайте: розкривати своi методи до кiнця не буду, а скажу лише про погане. У переважнiй бiльшостi випадкiв у пацiентiв при виходi з розгону спостерiгаються ознаки втрати орiентацii, сильна нудота i блювота. Що цiкаво, так це майже повна вiдсутнiсть головних болiв – цi наслiдки спостерiгаються украй рiдко. Негативнi чинники тривають до двох дiб пiсля закiнчення процедури, частково можуть бути полегшенi вiдновними процедурами вiдразу пiсля закiнчення розгону. Сама процедура безкоштовна для добровольцiв – закiнчив короткий монолог ескулап.
– Мдя – задумливо дивився на того наш герой – зрозумiло, чому немае цих самих добровольцiв – хто ж захоче за своi грошi двi доби не вiдходити вiд туалету, та i ще ця втрата орiентацii – це взагалi, шок!
На доктора було боляче дивитися – вiд переживань, що у нього знову зриваеться наукова робота, той червонiв i блiднiв, з благанням в очах поглядаючи на пацiента, що наразi замислився.
– Не переживайте так, Трент, я згоден, менi дiватися нiкуди. Як мовиться, патова ситуацiя. Давайте починати – кидайте номер рахунку i суму, тiльки попереджу свою половинку, щоб не переживала марно.
Сплатив рахунок на тридцять двi тисячi кредитiв, вiддав фахiвцевi контейнер з базами i лiг в капсулу: цього разу сильно переживав – все-таки це експеримент на ньому самому, а не звичайний розгiн. Свiдомiсть померкнула i вже звично вiдключилося. Пробудження його не порадувало: все було саме так, як описував доктор – нудило i тягнуло блювати, але найнеприемнiше було те, що землянин не мiг визначити свое мiсце розташування в просторi. Розумом вiн розумiв, що лежить в капсулi, але органи чуття це не квапилися пiдтверджувати. Краем ока помiтив темний силует на тлi простору, що крутиться навколо, який щось йому говорив – спробував зрозумiти, що вiд нього хочуть – не вийшло. Тут, мабуть, запустилася та сама вiдновна процедура, тому як вiн знову провалився в сон. Повторне пробудження було трохи легше: стеля над ним вже не крутилася, а тiльки злегка сiпалася – цiкаве видовище. Знову почув смутно знайомий голос – пiзнав того ученого, який засунув його сюди:
– Я бачу, що тобi трохи краще – спробуй вилiзти самостiйно з капсули, якщо потягне на блювоту – не стримуйся – повинно полегшати вiдразу.
Технолог з третьоi спроби змiг сiсти в капсулi, потiм дочекався, коли навкруги все зупиниться i перевалився через край «яйця» на пiдлогу. Тут його скрутило зсередини i вирвало жовчю – за час знаходження в капсулi, уся iжа давно перетравилася, i там було порожньо. Проте тут же стало значно легше. Трохи вiдсапавшись i обтершись, видавив з себе питання:
– Скiльки?
– Вiсiм дiб майже, без пари годин – усi двадцять чотири бази повнiстю – док вiдразу зрозумiв питання пацiента. Землянин тут же перевiрив його твердження – залiз в нейромережу в каталог баз i посмiхнувся: все було вивчено на 100 %.
– Уф, вiдмiнно док, я задоволений – нiяких претензiй, продовжуватимемо. Що скажете щодо шостого рангу?
– Якщо у такий спосiб, то за десять днiв ти засвоюватимеш три бази максимум.
– А що, е ще якийсь спосiб? – незважаючи на постефекти i кислий запах вiд блювоти, у хлопця прорiзався iнтерес.
– Кхе, ке, ти розумiеш, Макс, цей спосiб розгону ще нi на кому не тестувався – я пiдготував тiльки теоретичну основу, там все складнiше для пацiента, хоча наслiдки мають бути тi ж i посилення негативних реакцiй я не планую. Намагаюся наблизитися до вiйськових технологiй – менi здаеться, я намацав потрiбний вектор розвитку моiх дослiдiв – голос ученого тремтiв вiд нетерпiння i дослiдницького азарту.
– Я не почув найголовнiшого, док.
– Ах так,… так от, укладаю тебе в експериментальну капсулу – ось тi, що стоять в кутку окремо вiд iнших, ти iх помiтив, коли входив сюди, так. Ага… – значить, укладаю на мiсяць – оплата та ж, ти вже вибач, гм, хiмiя дорога… гм, гм. По результату буде приблизно так: мiнiмум шiстнадцять баз шостого рангу за стандартний мiсяць, потiм, такий же мiсяць на вiдновлення i утворення нейронних зв'язкiв в мозку. Постефекти прогнозую тi ж на двi доби вiдкату,… ось так от, цiкавить?
– Док, я подумаю i дам вiдповiдь через тиждень – менi зараз важко думати.
– Так-так, звичайно, чекатиму.
Оцiнюючи свiй стан, зрозумiв, що без чужоi допомоги додому не добереться – викликав подругу на допомогу. Дiвчина увiрвалася в примiщення буквально через десять хвилин, розпалена, з виблискуючими очима – шукала винуватця, на кому б вiдiгратися:
– Де цей мерзенний лiкарисько, зараз я його лiкуватиму своiми методами, де цей лабораторний щур?
Мабуть у Трента вже був досвiд спiлкування з розгнiваними родичами пацiентiв, оскiльки в медичному секторi його не спостерiгалося – швидше за все, сховався в якiй-небудь капсулi або будцi вiд рудоi воячки. Залишок дня i увесь наступний день наш герой жив поряд з туалетом – нудота i блювота переслiдували його постiйно, харчування перетворювалося на тортури – поглинена iжа тут же просилася назовнi. Юлi крутилася бiля свого коханого, як молода мама бiля немовляти. Нарештi, до вечора другого дня хлопця вiдпустило, i вiн змiг нормально поговорити з подругою.
– Максик, рiдний, хiба воно того вартуе, щоб ось так ось мучитися?
– Сама подумай, двi доби нудоти i голодноi дiети за вивчення шiстнадцяти баз шостого рангу – як на мене, то вартуе – я, напевно, погоджуся на мiсячний експеримент. Навiть може i на два – подивимося, якi будуть результати пiсля першого. Іншi бази учитимемо на «Фортерi» – там е медична капсула шостого поколiння – пiднiматимемо в стандартному розгонi по десять дiб кожен по черзi. А у цього ученого пiднiмемо тiльки першочерговi навички. Я б запропонував роздiлити мiж нами навички, але не хочу тобi таке пропонувати, оскiльки не зможу дивитися на твоi муки пiсля такого експериментального навчання.
– Нi, куди ти, туди i я – разом, так разом. Невелика бiда – два днi поголодувати, як-небудь переживу. Тiльки потрiбно розтягнути за часом цей процес – якщо ми одночасно вилiземо з капсул, то хто за нами догляне, такими нудотними i смердючими, ха-ха-ха.
– Тодi давай зробимо так: ти йдеш першою, розрахуемо так час початку, щоб у будинку був твiй брат – дiзнайся у нього, коли його вiдпустять в наступне звiльнення. Потiм, з вiдставанням на декiлька дiб, ляжу я, i коли вилiзу, ти вже будеш в нормi i доглянеш за своiм чоловiком, а?
– Добре, сьогоднi ж дiзнаюся.
– Тодi завтра складемо список баз, якi нам потрiбно купити для вивчення. І попередь свого брата, щоб вiн по своiй запальностi чого-небудь докторовi не наробив, коли буде тебе з капсули дiставати, хе-хе.
Наступного дня, коли Юлi все обговорила з Кломом, технолог сходив у вiддiлення «ТСБ-нейро» за знаннями – придбати передбачалося величезну кiлькiсть чипiв – все бралося «на вирiст», так би мовити, капiталовкладення в майбутне. Для Юлi визначили порядок розвитку такiй: пiлот з навичками самостiйного ремонту i обслуговування, за сумiсництвом, оператор дроiдiв – погонич. Список вийшов таким:
1. Пакет «Пiлотування малих космiчних кораблiв» 6-й ранг – 7 баз, 3 306 114 кр.
2. Пакет «Технiк по обслуговуванню малих космiчних кораблiв» 6-й ранг – 10 баз, 4 737 726 кр.
3. Пакет по дроiдам i iх обслуговуванню(збiрний) 6-й ранг – 5 баз, 2 752 520 кр.
4. Пакет по медичним капсулам i медицинi(вибiрково) 6-й ранг – 4 бази, 2 642 950 кр.
5. Захиснi скафи 6-й ранг, 482 800 кр.
6. Мобiльнi енергоустановки 6-й ранг, 499 800 кр.
7. Тактика i взаемодiя в пустотних операцiях 6-й ранг, 422 360 кр.
8. Ручна зброя 6-й ранг, 412 260 кр.
9. Управлiння малими бойовими пiдроздiлами 6-й ранг, 442 440 кр.
Технолог помiтив, що без знижки, яку йому дали на базi 12-го флоту, сума виросла майже на третину – не слабо так, подумав землянин, i перевiв менеджеровi суму загального пiдсумку 15 698 970 кредитiв Спiвдружностi. Божевiльнi грошi, констатував вiн iз здриганням – адже це ще не усе – тепер потрiбно i про себе коханого подумати, i скинув менеджеровi свое замовлення. Оскiльки частина баз у нього вже була, то належало тiльки докупити те, що йому могло згодитися в найближчому i вiддаленому майбутньому. Вийшло так:
1. Пакет «Видобуток ссм в космосi» 6-й ранг – 6 баз, 1 988 110 кр.
2. Пакет «Збагачення ссм» 6-й ранг – 6 баз, 2 332 440 кр.
3. Пакет «Інженерна справа» (вибiрково) 6-й ранг – 3 бази, 1 220 800 кр.
4. Пакет по дроiдам i iх обслуговуванню (збiрний) 6-й ранг – 5 баз, 2 752 520 кр
5. Тактика i взаемодiя в пустотних операцiях 6-й ранг, 422 360 кр.
6. Захиснi скафи 6-й ранг, 482 800 кр.
7. Мобiльнi енергоустановки 6-й ранг, 499 800 кр.
8. Ручна зброя 6-й ранг, 412 260 кр.
9. Управлiння малими бойовими пiдроздiлами 6-й ранг, 442 440 кр.
Всього за своi двадцять п'ять баз шостого рангу вiн виклав 8 453 540 кредитiв, що разом з грошима за бази для Юлi склало 24 152 510 кредитiв – на рахунку залишалося тепер «смiшна» сума 255 275 640 кредитiв Спiвдружнiсть. Прийшовши додому, обрадував руденьку придбаннями i великою дiрою у бюджетi – подруга вразилася цифрами.
– Юлi, давай побудуемо для себе лiнiю навчання – менi здаеться, все вiдразу нам учити немае сенсу, тим паче, що половина навичок у нас дублюватиметься. Як ти вважаеш?
– Так, менi здаеться, що мене потрiбно тягнути по пiлотськiй лiнii i лiнii обслуговування, а тобi слiд пiдняти своi професiйнi шахтарськi навички, а потiм усе iнше.
– А я ось думаю, що як не дивно, але нам спершу потрiбно учити медицину – у нас е медична капсула на борту «Фортера» – без цих знань ми самостiйно не зможемо нею користуватися. Я планував учити в нiй нетермiновi бази, такi, як дроiди, наприклад.
