скачать книгу бесплатно
Оршанська битва вiдлунюе i у фольклорi. До нас дiйшла бiлоруська народна пiсня «Ой, у недiлю пораненько…», у якiй оспiвуеться ця битва. Однак чи не найбiльший iнтерес для нас становить «Волинський короткий лiтопис». У ньому даеться поетичний опис Оршанськоi битви i прославляеться князь К. І. Острозький. При цьому автор свiдомо звертаеться до античних ремiнiсценцiй, що було характерно для ренесансноi естетики. Ось як, наприклад, описуеться переправа вiйськ пiд проводом Костянтина Івановича через Днiпро. Князь:
…спом’янув славу,
i смiлiсть хороброго Антiоха,
i великого гетьмана Александра Македонського,
як вiн вiйську персидському
рiку Арсiанську перейти повелiв.
Першi замочилися,
А останнi як по сухому перейшли.
Так i вiн переднiм людям пливти повелiв,
А останнi вже як по броду перейшли.
Слiд завважити, що при описовi битви автор «силу велику московську» прирiвнюе до «ратi татарськоi», таким чином наголошуючи на тому, що ця битва була своерiдним цивiлiзацiйним конфлiктом мiж «Європою» та «Азiею».
Завершуеться опис битви моралiзаторськими цитатами iз святого Єфрема Сирiна, пророка Ісайi, тобто, здавалося б, у цiлком традицiйному для давньоруськоi лiтератури дусi. Проте далi трапляються моменти, що свiдчили про новi вiяння, котрi йшли iз Заходу. Зокрема, князь К. І. Острозький порiвнювався з лицарями-хрестоносцями:
Прирiвняний ти е великим хоробрим рицарям
славного мiста Родоса,
якi-бо своею мужнiстю
численнi замки християнськi
вiд поганських рук спокiйними чинять.
У цьому випадку малися на увазi лицарi-iонiти, якi жили на островi Родос з 1310-го по 1522 рiк i виступали силою, яка протидiяла експансii мусульманського Сходу.
Прославляючи Костянтина Івановича, лiтописець навiть пише таке:
За такий учинок
не тiльки в тутешнiх великих, столичних мiстах —
