скачать книгу бесплатно
За кiлька десяткiв кiлометрiв вiд одного iз найбiльш динамiчних на планетi мегаполiсiв Мехiко е мертве мiсто пiд назвою Теотiуакан. На думку археологiв, поселенню понад двi тисячi рокiв. І в ньому й донинi дуже добре збереглося так само понад двi тисячi споруд – палацiв i храмiв.
По-перше, цi рукотворнi пам’ятники зниклого племенi – дивовижнi шедеври архiтектури, якi не можуть не викликати захоплення у людини ХХІ столiття. Як? У сиву давнину i такi дива руками дикунiв? На щастя, це не едине мiсце на планетi, яке викликае такi почуття, i нашу рацiональну переконанiсть про власну довершенiсть ставить пiд великий сумнiв. Бо справдi артефакти дуже часто навiюють крамольну, проте невблаганну думку: тi, що десь там ледь просувалися хащами еволюцii, настворювали тут тисячолiття тому такого, що вони швидше нас би iз нашим хваленим прогресом сприйняли за дикунiв, анiж ми iх. Тому не так усе просто й однозначно пiд сонцем, i не тiльки з майя, до слова.
Та все ж повернемося в околицю мексиканськоi столицi. Бо головне в iншому. Допитливi дослiдники прагнули створити едину картину цього, далеко не единого на пiвостровi Юкатан дива. Наш технологiчний вiк дозволяе глянути на мертве минуле з висоти пташиного польоту. Що показали аерофотоспостереження? Звiд-там, з пiднебесся, мiстечко майя нагадуе материнську комп’ютерну плату, в якiй процесорами виступають велетенськi пiрамiди Сонця i Мiсяця, навколо яких – понад шiстсот все тих же пiрамiд. Шiстсот!
Отой «процесор» – Пiрамiда Сонця – побудований iз камiння вагою три мiльйони тонн. Напевне, це найбiльше за розмiрами рукотворне диво, збудоване будь-коли на Землi.
Але справа не тiльки у рекордних розмiрах, що не вмiщаються у людську психiку. Якщо взяти обидвi пiрамiди – Сонця на Ютаканi i Хеопса на Нiлi, а iх зводили однi й тi ж люди-боги, про що окрема розмова, то периметр першоi споруди дорiвнюе ii висотi, помноженiй на чотири числа ?, а другоi – дорiвнюе висотi, помноженiй на два числа ?. І обидва пiрамiдальнi комплекси е не чим iншим, як схематичним вiдображенням сузiр’я Орiон, а архiтектурне планування всерединi пiрамiди Сонця – це модель Сонячноi системи зi всiма наявними планетами, включно iз Плутоном, який був вiдкритий через товщу тисячолiть, аж у 1930 роцi. А вони тодi про нього знали i зобразили.
І про що вони тiльки не знали! Науково-технiчний прогрес дозволив нам не так давно вирахувати точну тривалiсть Сонячного року – 365, 2422 доби. А вони, майя, тисячi лiт тому вели своi розрахунки, виходячи iз цифри 365, 242.
29,530588 – майя послуговувалися саме цiею цифрою у виведеннi термiну руху Мiсяця навколо Землi, а ми знову причисляемо таку точнiсть до останнiх наших досягнень. Майя, використовуючи поняття нуля i нумерацiю розрядiв, обiгнали сучасних математикiв.
На стелi, що у Киризi, зображено дату, що вiддалена вiд нас у минуле на 90 мiльйонiв рокiв, а на другiй стiнi – трохи давнiвше, – на 300 мiльйонiв вглиб вiд наших днiв. Причому вказанi реально вирахуванi днi i мiсяцi, як ми вираховуемо дати релiгiйних свят на кiлька рокiв наперед чи встановлюемо день тижня свого найближчого ювiлею.
Як доречно зауважив вiдомий дослiдник майя доктор Зайдлер, «називати Єгипет краiною пiрамiд втратило сенс з тих пiр, коли вони були виявленi у Мексицi».
«Гора, побудована Людиною» – так називаеться пiрамiда у мiстi Чолула i присвячена бiлому бородатому боговi Кецалькоатлю. Вона втричi бiльша, нiж вiдома нам Велика Єгипетська пiрамiда у Гiзi, до якоi ходить рейсовий автобус iз площi Тахрiр, на якiй нинiшнi египтяни скинули iз трона «фараона» Мубарака iз його ненаситним сином. Площа фундаменту – 44 гектари, довжина ii основи – 440 метрiв, висота – 77 метрiв.
До речi, коли сюди прийшли всерединi минулого тисячолiття конкiстадори, мiсцевi мешканцi зустрiли iх з хлiбом-сiллю, як галичани зустрiли Червону Армiю у 1939-му А вiдтак окупанти зробили так само, – що там, що тут. Коли москалi розстрiлювали, вивозили на Сибiр чи садовили по тюрмах, то iспанцi зiгнали аборигенiв у той самий храм-пiрамiду i вирiзали усiх гостинних тубiльцiв до ноги, включно iз дiтьми, жiнками i стариками.
Куди там Єгипту, хоча думки про береги Нiла на вершинах Анд – аж нiяк не випадковi. І коли ви терзатимете себе загадкою – звiдки взялися цi юкатанськi головастики, – вас тiнь iстини спонукае брати квиток на лiтак iз Мехiко i летiти назад у напрямi рiдних европейсько-украiнських пенатiв, зробивши посадку посерединi шляху на пiвночi Африки, бо…
Із бескидiв Юкатану видно шпилi Єгипту
Дисонанс, який свердлить вашу свiдомiсть при приземленнi у Єгиптi, доводить до нестерпних вiбрацiй Каiр. Пригадую дитинство, як було прийнято з’ясовувати стосунки мiж горiшнiми i долiшнiми дiтваками у рiдному селi. Сходилися десь посерединi села i засипали «ворожий табiр» камiнням. Такими пустунами у дитинствi демократii ввiйдуть у модерну iсторiю египтяни, якi вперше в iсторii людства органiзували революцiю з побиття класового та iдейного ворога камiнням, що лiтало, як стрiли, у зустрiчних напрямах над мовчазними лiнивими танками виробництва Харкiвського тракторного заводу.
Але навiть не у цьому цивiлiзацiйний египетський диссонанс. Їдучи на зустрiч iз найграндiознiшим будiвельним проектом в iсторii людства, ти потрапляеш у найбруднiшу столицю планети. І коли супроводжуюча особа Наташа, що свое власне дитинство провела на рiднiй Вологодщинi, пiдливае масла в огонь, роздвоення свiтобачення просто протикае свiдомiсть. Виявляеться, зi слiв каiрськоi невiстки з берегiв Волги, мiльйони живих каiрцiв живуть на центральному столичному цвинтарi на могилах своiх предкiв. Хоча не обов’язково своiх – можна арендувати мiсце i на кiстках предкiв чужих.
От що таке бiднiсть у крайньому ii проявi, коли йдеться про життя на Близькому Сходi, але без нафти. Те саме, що було б iз РФ, але без газу.
Водночас культура побуту тут, поблизу пiрамiд, така, що водiй мiського автобуса на зупинках не зупиняеться, а лише пригальмовуе, спостерiгаючи за акробатичною вправнiстю землякiв, яким належить вискакувати i вскакувати на ходу.
Є у Каiрi i своi сучаснi «пiрамiди» – хмарочоси, але вiд сусiднiх, дубайських, iх вiдрiзняе те, що там на пент-хаузi, на найвищих поверхах, звiдки видно суданських пiратiв, живуть не олiгархи, як, зрештою, i у нас, а iнша порода – велика рогата худоба. У Каiрi прийнято домашню ферму, призначену для виробництва гов’ядини, облаштовувати на дахах. Там же запроваджено проводити весiлля у родинах мешканцiв багатоквартирних домiвок: збираються гостi у квартирi нареченоi i вiдтак дряпаються на стелю, де на свiжому повiтрi вершать сiмейне торжество.
На тлi такоi екзотичноi iнформацii, що затьмила навiть статевi збочення самцiв iз племен майя, вершиться прелюдiя до iсторичного дiйства у вашому життi – зустрiч iз египетськими пiрамiдами. Бо прожити на Землi i не побачити iх – ну просто грiх. На вiдмiну вiд висячих садiв Семiрамiди, гiгантськоi статуi Зевса, храму Артемiди, Колоса Родоського, Олександрiйського маяка i Гробницi царя Мавсола, египетське диво – едине iз списку семи чудес свiту, яке дожило до наших днiв.
Маючи вiдповiдний настрiй про нинiшне плем’я египтян, вам дуже важко уявити, що вони можуть мати причетнiсть до будiвництва споруди, яка складаеться iз двох з половиною мiльйонiв кам’яних блокiв вагою двi тонни кожен. Сучаснi будiвельники вам дадуть довiдку, що не тiльки будiндустрii Арабськоi Республiки Єгипет, а й будь-якоi краiни такий проект не пiд силу.
Із стану осмислення цього феномену вас швидко виведуть мiсцевi, зодягнутi у бедуiнiв, мешканцi, яким на основi мало не свiтового мандрiвного досвiду одразу ж вiддаете пальму першостi у царинi прояву людського хамства.
Вiдмахуючись вiд них, як вiд напосiдливих африканських мух, ви без особливих вагань при першому враженнi вiд пiрамiд погоджуетеся iз думкою провiдних, правда, не мiсцевих вчених, що нiчого спiльного iз усипальницями фараонiв, iз призначенням склепiв для померлих – пiрамiди не мають.
Десь напередоднi тоi пори, коли князь Володимир зробив iсторичний вибiр й органiзував Хрещення Русi-Украiни, його сучасник, багдадський халiф Мамун, правитель цiлком респектабельноi на той час держави, який заснував у Багдадi практично першу на планетi Академiю наук – Дiм мудростi, – зробив спробу проникнути всередину пiрамiди Хуфу. Вiн був тою першою людиною, чия нога за три з половиною тисячi лiт ступила всередину святилища, у Велику галерею.
Уже тодi ходили притчi, що лiзти туди – значить бути жорстоко покараним. У це поголовно вiрять i нинi, що е винятково важливим i вигiдним для египетських музейникiв, оскiльки iз пiрамiдальних нутрощiв довелося б викурювати таку на рiдкiсть влiзливу iстоту, як турист. А так: налякали – i мають спокiй.
Мамун на свiй страх i ризик переступив заборонний 12-й порiг, i нiчого страшного з ним, слава Богу, не сталося.
Але без проблем не обiйшлося. Якби вiн сказав, що там – порожньо, що пiрамiда – пустопорожня, як обiцянка кандидата у депутати, вiн мiг би спровокувати просто всенародний бунт проти себе. Релiгiйний фанатизм – штука вибухонебезпечна не тiльки у часи Аль-Каiди. І мудрий творець Академii наук крадькома навiз iз Багдада золота, щоб зберегти легенду про призначення велетенських усипальниць, правда, не ризикнув пiдкинути туди начебто знайденi псевдокiстки Хеопса.
Хоча згодом хтось таки ризикнув зробити це. Бо рiвно за тисячу рокiв (ну що робити iз цими невблаганними збiгами) перший европеець, що взяв приклад iз Мамуна, британський полковник Говард Вайс таки виявив базальтовий саркофаг iз людськими останками!
Ото була радiсть для жерцiв консервативноi цвинтарноi версii. Але ортодокси радiли не довго. Експертиза встановила, що якби то були кiстки фараона, то вiн мав би померти на двi з половиною тисячi рокiв пiзнiше, нiж вiн помер. Так що Мамун, як виявилося, мав рацiю тодi й донинi.
Фараонам можна дорiкнути у чому завгодно, i перш за все, нагадати непривiтне ставлення одного з них до однiеi iз ключових фiгур у взаеминах Людини iз Богом – iз Мойсеем, який е однаково першопророком для iудеiв, християн i мусульман.
Але iм, фараонам, не можна дорiкнути, як нашим нинiшнiм посткомунiстичним фараонам, – у марнотратствi державних коштiв з метою вiдкатiв. Уявляете, рядок у держбюджетi «Будiвництво пiрамiди», що передбачае 25 мiльйонiв тонн кам’яного будматерiалу. Ото можна вiдкатати! То вам не Євро-2012, де нашi велетенськi стадiони – просто iграшковi чашки, якими могли бавитися у пiсочницi пустелi Сахара дiтваки реальних зодчих пiрамiд.
На питання – нащо це здалося – з приводу пiрамiд вiдповiдi немае. До речi, невiрним слiдом пустив усiх нас Геродот, котрий, як i ми, ахав-охав вiд побаченого, а потiм записав те, що нашептали йому гiди-жерцi: це, мовляв, могили наших колишнiх начальникiв-фараонiв, щоб у знаменитого грека викликати захоплення масштабнiстю мiсцевоi державотворчоi традицii.
Батько всiх iсторикiв у V столiттi до Христа взяв та й записав те, що йому оповiли тодiшнi колеги гiда Наташки, яка налякала мене цвинтарними збоченнями. До речi, як нинiшнi, так i тодiшнi iсторики не наважувалися категорично стверджувати, що пiрамiди – це гроби.
До того ж, проникати туди для пошуку пiдтверджень, навiть якщо не боятися забобонiв про грiзнi наслiдки для особистоi долi, – штука з технiчноi точки зору дуже складна. Навiть на Мiсяцi було простiше запустити роботiв-першопрохiдцiв, а тут – марно. А щодо рiзного роду проникаючих рентгенiв, лазарiв – то товща камiнних стiн для сучасного науково-технiчного прогресу все ще непрохiдна.
Але досить ломитися у цi непрохiднi кам’яницi. Доказiв, що це могили фараонiв, нема, i крапка. Слава Геродоту, але вiн схалтурив i повiвся з точки зору ВАКу i науковоi етики – некоректно.
Так що ж тодi? І тут у Єгиптi, куди ви добралися за пiвгодини iзди маршруткою iз площi Тахрiр, i там, на такiй же вiдстанi вiд центру Мехiко. Для чого пiрамiди – найграндiознiшi рукотворнi споруди в iсторii людства?
Для iншоi гiпотези докази знайшов професор Роберт Б’ювел. Послухайте, яка генiально проста метода його наукового вiдкриття. Геродоту було важче – мiсцева влада не змогла видiлити йому вертолiт не з мотивiв применшення його заслуг перед свiтовою iсторичною наукою, а у зв’язку з тим, що до нашоi ери авiацii не було.
І появилася вона, як вiдомо, за мiрками пiрамiдального вiку, як i всього iншого, що ми вимiрюемо масштабами календаря майя, – просто сказати, вчора. Тому Б’ювел, на вiдмiну вiд багдадського халiфа, не проривався всередину пiрамiд, а пiднявся засобами сучасноi авiацii над ними. І побачив та сфотографував усю гостроверху панораму плато Гiза. А тодi вiдкрив астрономiчний атлас i зiставив – те, що на Небi, i те, що на Землi. Спiвпало! У Єгиптi, як i у Мексицi! Три пiрамiди Хеопса, Хефрена, Мiкерина у Гiзi вiдповiдають трьом зiркам Пояса Орiона, а обриси iхнього свiтла спiвпадають iз розмiрами пiрамiд.
Але Б’ювел пiшов далi. Його допитливiсть знайшла винагородження. Йому просто неможливо було заперечити, коли вiн на основi компаративного земельно-небесного аналiзу довiв, що все тут, що створено людиною i природою, – фрагменти единоi вселенськоi системи, на якiй дiйовою особою е навiть найдовша на планетi рiчкова стрiчка пiд назвою Нiл, що, вiдповiдно, виступае у земнiй копii Неба проекцiею «зоряноi рiки» Молочного Шляху Одне слово, пiрамiди – це зiрки.
Правда, не можна сказати, що професор не мав проблем. Не все так гладко спiвпадало у нього в порiвняннi Сонячноi системи i ii планетарних проекцiй. І щоб вийти iз скрутноi ситуацii, йому належало звернутися до вищого розуму, який закладено у… календарi майя.
Із цим штрих-кодом нашого ймовiрного кiнця ми достеменно розберемося трохи далi, але йдеться про те, що майя конструювали хiд подiй не за двома параметрами – обертання Землi навколо осi i навколо Сонця. А глобальнiше i галактичнiше – як усе це крутиться-вертиться в цiлому, але не на окремому фрагментi всесвiту iз двома ii гвинтиками – Землею i Сонцем.
Вселенськi закономiрностi дае можливiсть виявити не мiнiатюрний часовий вiдрiзок день-мiсяць-рiк, а такий собi невеличкий цикл у 26 тисяч рокiв. Випийте, насамперед, елiксир безсмертя, а вiдтак сiдайте зручнiше за телескоп i, не вiдриваючись вiд крiсла в обсерваторii, перманентно робiть записи спостережень за Сонячною системою протягом 260 сторiч. І тодi отриманi результати вiд першого до останнього дня дадуть вам пiдстви для експериментальних висновкiв, якi зробили майя.
Йдеться про явище процесii, яке уже вiдоме чисто гiпотетично сучаснiй астрономii. Процесiя означае рух осi обертання Землi по круговому конусу, внаслiдок чого картина зiркового неба змiнюеться. І треба було це знати, щоб розумiти – яка небесна картина була перед тими, хто будував пiрамiди. Знаючи про мiсцезнаходження того чи iншого небесного свiтила 5, 10, 15, 26 тисяч рокiв тому, можна пiти вiд зворотного – визначити дату спорудження пiрамiд. Їi пiдкаже iхне розташування, оскiльки це е вiдбиток розташування зiрок, але не нинi, а тодi, коли пiрамiди будувалися.
Кадровому будiвельному iнженеру Б’ювелу прийшли на допомогу так само кадровi астрофiзики, якi вважають, що вони iз зiрками на «ти». У результатi спiвпрацi було встановлено – 10 450 рокiв до нашоi ери.
Пiрамiди у чотири рази старшi, нiж було прийнято вважати. Нiж прийнято вважати офiцiйними, зокрема египетськими египтологами. Виходячи iз цього, фараони – набагато ближчi до нас по часу, нiж до тих, хто будував пiрамiди.
Коли ви, приголомшенi камнепадом галактичного мислення, пошкандибаете пiд товщею тисячолiть до периферii пiрамiдально-земноi копii Сонячноi системи, вiдтвореноi на египетському плато Гiза, то забредете у модерну манофактуру свiтовоi косметики, де вам влаштують показовий драйвовий майстер-клас: тут ви можете придбати точно такi ж самiсiнькi парфуми, якими користувався Тутанхамон. Вiд допотопноi нетлiностi пiрамiд йдуть такi запоморочливi запахи iсторii, що найдавнiшi на планетi правителi вселюдськоi iсторii фараони здаються такими ж сучасниками, як i iхнiй безталанний останнiй отрок Мубарак.
А зi Сфiнксом – та сама iсторiя. Тут уже американець Ентонi Вест довiв, що паспорт йому пiдмiнили фараони. Бо так само застали його уже багатотисячним дiдусем. Директор Британського музею, сер Е. Бадж ще у 1904 роцi не сумнiвався, що Сфiнкс «iснував у часи Хеопса i, цiлком можливо, був дуже древнiй навiть у цей раннiй перiод».
Професор Роберт Шох iз Бостонського унiверситету робить точнiший висновок: «Нинiшнi данi, взятi загалом, говорять менi як геологу про те, що Великий Сфiнкс Гiзи значно старший, нiж його традицiйна вiкова дата – 2500 рокiв до нашоi ери. Бiльше того, моi нинiшнi пiдрахунки, що випливають iз даних, якi е у мене пiд руками, показують, що джерела гiгантськоi скульптури можуть сягати щонайменше до 6000–5000 до нашоi ери, а можливо, i до бiльш раннього перiоду».
Ламати науковi канони, якi дуже подобаються полiтикам, – рiч, як вiдомо, не тiльки невдячна, а й небезпечна. Єгипетськi властi заборонили цьому професору, який дав Сфiнксу майже 10 тисяч лiт вiд роду, в’iзд у Арабську Республiку Єгипет. Бо згiдно з офiцiйною навiть не наукою, а iдеологiею цього велетня мiсцевий князь, що носив титул фараон, добре вiдомий нам iз хрестоматii свiтовоi iсторii Хеопс не тiльки спорудив, а й увiковiчнив себе, бо неповторне обличчя Сфiнкса – то i е той самий Хеопс, Так вчать маленьких египтян у школi, прищеплюючи iм почуття нацiональноi гордостi.
Колись Сталiн запримiтив, що його 160-сантиметрова особистiсть i усiяний вiспою лик нiяк не спонукае вiрних ленiнцiв, що будують комунiзм, падати ниць. Не тягнув на бога Коба. І тодi постав не у живому, а у «безсмертному» залiзному образi. От перед кiлькаметровими бронзовими чи кам’яними болванками справдi тi, яких ще не вивезли у «чорному воронку» посеред ночi на Бiломор-канал, клякали, ридаючи вiд щастя.
Монументальна скульптура – штука потужна. Нашi теперiшнi клановi брати-демократи – наче не тоталiтаристи-марксисти, але, йдучи у Європу, також силкуються викликати любов електорату до власних бiг-морд монументальним вiдображенням на виборчих бигбордах.
Але куди усiм цим пiгмеям до Сфiнкса. Його треба бачити.
Пiрамiда – це все-таки хата, а вiн – це iстота. Така ж велетенська. Враження приголомшливе. І знову ж таки його злiпив скульптор з тоi ж сивоi давнини, з глибини якоi Сталiн iз Хеопсом здаються сучасниками.
Згадуваний пан Вест робить висновок, пiд яким пiдписуюся двома руками, бо для мене, як два рази два, що ми якщо як не останнi, так i далеко-далеко не першi, що були, тут i пiшли, але залишили такi велетенськi слiди: «Нас запевняють, що еволюцiя людськоi цивiлiзацii – це прямолiнiйний процес розвитку вiд дурного печерного мешканця до нас, розумникiв, зi всiма нашими водородними бомбами i полосатою зубною пастою. Але доведення того, що Сфiнкс набагато старший, нiж думають археологи, i появився набагато ранiше династичного Єгипту, – усе це означае, що колись, у далекому-далекому минулому, повинна була iснувати високорозвинута i складна цивiлiзацiя».
І тут ми дотикаемося до квiнтесенцii. Якщо без iдеологiчних нашарувань, то египтяни, як i майя на протилежному березi Атлантики, впевненi, що десятки тисяч лiт тому iхнiми предками правили не люди, як вони самi, а боги.
Я навiть здогадуюсь, а точнiше не маю сумнiву, – хто цi боги. Запам’ятайте цю назву, це слово, цей священний Логос – Аннунаки. Боги-iнопланетяни iз 12-i планети Нiбiру. Творцi найдавнiшоi знаноi нами цивiлiзацii на Землi – Шумеру й усього роду людського, виведеного засобами генноi iнженерii.
Про них буде окрема розмова i дуже достеменна. Бо мова йде про начало усiх начал. Альфа й омега в усвiдомленнi того двоногого, прекрасного i мудрого, неперевершеного «вiнця творiння», яким е ii Величнiсть Людина.
А покищо, стоячи в зацiпенiннi перед величчю пiрамiд, знайте: алфавiт, календар, математику, астрономiю, матерiаловедення, мiстобудування – увесь цей комплекс цих та iнших наук дав египтянам бог, якого вони звуть Тот. Але то тi египтяни, до яких нинiшне населення однойменноi держави, араби, вiдношення не мае, бо вони не е египтянами.
Імена тiльки iншi, а смисл такий самий у египтян, як i у майя. Усе, що вони знають i мають, iм дали боги, що опустилися на лiтальних апаратах на Землю iз Неба. Складаеться враження, що цивiлiзацii на березi Нiла на пiвночi Африки i на березi озера Тiтiкака у джунглях Пiвденноi Америки – вiд одного батька.
Виходить так, що тодi, у попереднiй цивiлiзацii, Єгипет i Мексика iз Гватемалою були одною краiною за iдеологiчно-божественною спадщиною. І не тiльки вони…
Отже, споруди № 1 на планетi – пiрамiди – аж нiяк не гробницi знавiснiлих вiд власноi величi земних божкiв – як в Африцi, так i в Америцi. Їх будували ПЕРШІ ЛЮДИ-БОГИ, будували точнiсiнько за тим же планом, за яким Всевишнiй збудував космiчний дiм, у якому ми живемо i який бачимо над собою щовечора, коли хмари не затуляють нам усе те, що там е у видимому людському оку Всесвiтi.
Але така радикальна ломка традицiйноi египтологii все одно не дае вiдповiдi на заключне запитання. Ну добре, не гроби, ну добре, за небесним планом, але кожен невиправний песимiст знову би пробурмотiв свою глибинну фiлософiю, що б’е наповал, – ну i що?
А точнiше – для чого?
Жила-була собi на свiтi, i не 10 тисяч лiт тому, а саме водночас з нами, проста сучасниця, та ще землячка Тетяна Сирченко. І була вона такою простою, чи, як каже вiдомий «месiя», «маленькою украiнкою», поки ii не викрали iнопланетяни з НЛО, а вiдтак благополучно повернули.
І був би це звичайний випадок шизофренii у черговiй iсторii хвороби якоiсь земськоi психлiкарнi, якби Тетяна не розповiдала «небилицi», вiд яких академiкам Академii наук СРСР волосся вставало дибом. Повернувшись iз «полону», вона, зеленого поняття – до того – не маючи в астрофiзицi чи космологii, i тим паче, в египтологii, бо у Гiзi – до того – нiколи не була, раптом висунула цiлiсну теорiю про далекий космiчний зв’язок, у якому пiрамiди виконують роль своерiдних антен.
Саме iз цих лише зовнi мовчазних, наче мертвих i не функцiональних пристроiв, з якими ми залюбки фотографуемося, йде в iншi галактики iнформацiя iз Землi, яка дуже ретельно монiториться.
Аси космонавтики непрямо пiдтверджують – над пiрамiдами iз тим самим, уже нашим домашнiм космiчним зв’язком – великi проблеми. Помiхи нез’ясованi звiдкись беруться.
Тетянi, поки вона була вiдсутня, хтось такого наговорив, що тi, котрi набудували пiрамiди у цiлком конкретних, а не випадкових мiсцях, використовують енергiю ядра Землi. Полонянка Сирченко здатна робити те, чого не дано нам, – вона бачить велетенськi стовпи свiтла, що випромiнюються iз пiрамiдального нутра.
Нарештi, вона, звичайно, «звихнулася» остаточно, бо почала розмовляти iз Сфiнксом, як iз живою iстотою, яка дивиться просто в очi i сипле iз зiниць снопи все того ж свiтла.
Але спробуй не повiр Тетянi, коли вона каже, що всерединi пiрамiд вода змiнюе свiй молекулярний склад. Ученi перевiрили – точно. У звичайнiсiнькiй водi враз гинуть усi мiкроби, i вона стае, що називаеться, водою живою, – заживляе рани, як пенiцилiн.
Сирченко вивершуе свою теорiю висновком, що Єгипет – це лише ланка велетенськоi мережi передачi вселенськоi iнформацii. Пiрамiдами-антенами усiяна вся Земля. Є вони на Мiсяцi, i на Марсi, i ще далi.
Із вiдвiдуванням останнiх адрес – проблематично. Поки що. Але навколо рiдноi планетки у пошуку пiрамiдальних шпилiв – чому б не пролетiтися.
І знову – у путь. Тепер уже пiсля Америки i Африки – в Азiю, за якою – лiдерство у ХХІ столiттi, у якiй е Китай, що единий на планетi може скинути США iз геополiтичного п’едестала.
Правда, Китай мае проблему, таку ж, як i ми, у Криму, а вони, у Тибетi, – сепаратизм. Але коли бовванiе вкiнцi тунелю Кiнець свiта, то вашi поточнi унiтарнi проблеми, товаришi iз ЦК КПК, – самi розумiете, яка це навiть не «дрiбниця життя», а щось ще мiнiатюрнiше.
Нещодавно китайська влада проклала до Тибету дорогу, яку по праву можна вважати модерним дивом свiту.
У Лхасi, столицi Тибету, китайськi археологи натрапили на манускрипт, вiк якого – тисячi й тисячi лiт. Написаний на санскритi – древньоiндiйськiй мовi, звiдки «есть пошла» i мова украiнська, до речi.
Індiйцi такi тексти нинi перекладають. Цього разу за це взявся професор з унiверситету мiста Чандигарха Рут Рейна. Тибетський Нестор-лiтописець пiдняв тему виключно актуальну як для десяти тисяч лiт тому, а саме: як будувати мiжзорянi кораблi, використовуючи для досягання оптимальноi швидкостi стан антигравiтацii, що досягаеться засобами парапсихiчноi енергii, що, власне, пiдтверджуе «маячню» Сирченко.
Не треба нiяковiти, шановний читачу, бо я також у цьому – нi бельмеса. За що купив – за то продав. А вже не iндiанець майя, а модерний iндус пише, а точнiше, перекладае тих, що лiтали iз Венери на Юпiтер, як ми iз Пекiна у Делi: «Ця центробiжна сила настiльки потужна, що долае земне тяжiння. Природа цiеi сили незвичайна: вона уподiбнюеться силi, прихованiй у людськiй психiцi, i дозволяе лiтати загонам десантникiв на будь-яку планету Сонячноi системи».
