скачать книгу бесплатно
Казонька
Юрiй Гаврутенко
Казка для дiтей, в вiршованiй формi. Можливо десь подiбна по стилю до баснi.
Юрiй Гаврутенко
Казонька
Гл. 1
Я розповiм вам казоньку
Про дiвчинку – русалоньку.
Жила собi в далекому болотi жаба
Така бридка що навiть на губах помада
Не красила ii нi грама.
То накрутить бiгудi
То пiдкрасить очi
Але навiть упирi
Дружить з нею не хочуть.
І от, розлючена вона
На весь свiт болотний
Припливла до чаклуна
Що серед жаб був дуже модний.
До нього в чергу на перед
Ставали за пiв року
Бо вiн в магiчних штуках метр
Та i шахрай нiвроку.
Той на жабу подивився
Посмiявся, покривився
Та i каже iй таке:
– Нi жабеля, тут на жаль
Я безсилий геть
Так, я майстер лiпить краль
Але ж ти страшна як смерть
В профiль, збоку i в анфас
Спереду i з заду
Навiть тисячi прикрас
Не сховають в тобi жабу.
Але ти не побивайся
Не лий слiз як пiрiжки
Просто я ще не стикався
С таким випадком тяжким
А ось за лiсом, за горою
Є клiнiка краси i моди
Там по чаклують над тобою
Зразу станеш взiрцем вроди.
Я направлення ось дам
Скажеш що вiд мене
Чародiй один е там
Кажуть що вiн генiй.
Будиш ти що та царiвна -
Пишна миловидна
Красота буде безмiрна
Не впiзнае й мати рiдна.
Довгий шлях до того краю
Де iз жаби роблять кралю
Небезпеки грiзнi мае
Їх не кожен подолае
Та набридло нашiй жабцi
В болотi жити, а не в казцi
В тiй сторонцi де не глянь
Скрiзь гнiтюча сiра твань
Де сусiди i рiдня
Такi ж потвори як вона сама.
І пострибала лiсами
Болотами та полями
Аж на самий край землi
Де озера синьоокi
Випромiнюють у небо спокiй
Де квiтками береги
Над ними птахи i джмелi
Оленята воду п’ють
А джмелi гудуть, гудуть…
Пiд собою землю шкраба
Туди суне наша жаба
Тут на зустрiч iй ведмiдь
– Гей зелене ти куди?
Куди несе тебе не чиста?
Чи ти не знаеш свого мiста
Чого це вiд болота так далеко
Що, кусаються лелеки?
Жаба втомлено, з зiтханням
Почала оповiдання:
– Ой ведмедик не питай
Чому так далеко
Я iду за небо край
Не з добра, не вiд лелеки.
Вже занадто я гидка,
Навiть для болота
Товста, квола i липка
Як ота бридота.
А за лiсом за горою
Чародiйник практикуе
Може вiн займеться мною
Менi вроду на чаклуе.
– Знаю я тих чародiiв
Хоч вони i чаклуни
Та пластична хiрургiя
Не поможе вже тобi.
– Що ж менi робить ведмедик?!
– За горою, в лiсi темнiм
Є чудовисько одне
Страшне як гремлiн
Кровожадне, хитре, зле
І якщо воно тебе
