скачать книгу бесплатно
Рекомендацii з самооздоровлення (досвiд роботи Центру Самооздоровлення у мiстi Хьюстон, США)
Тетяна Мартiн
Альтернативнi методи лiкування, викладенi в цiй брошурi, враховують особливiсть органiзму самовiдновлюватися, використовуючи своi потенцiйнi можливостi при отриманнi необхiдноi для цього коригуючоi програми самовiдновлення. На основi цiеi методологii створено Центр Оздоровлення Людини, в якому застосовуеться енерго-iнформацiйна технологiя та обладнання, що дозволяють реалiзувати процеси коригування програми, яка керуе бiохiмiчними процесами в органiзмi людини. Наш органiзм – це унiкальна система, яка мае можливостi самовiдновлення. Не заважайте своему органiзму самому знайти причину нездужання та усунути ii! Брошура буде корисна для людей, якi цiкавляться альтернативними методами зцiлення i бажаючими знати, що являе собою наш органiзм i як вiн працюе. Адмiнiстрацiя сайту Лiтрес не несе вiдповiдальностi за подану iнформацiю. Можуть бути медичнi протипоказання, потрiбна консультацiя фахiвця.
Тетяна Мартiн
Рекомендацii з самооздоровлення (досвiд роботи Центру Самооздоровлення у мiстi Хьюстон, США)
Секцiя 1. Вступ. Найбiльше багатство у життi людини – це його здоров'я! І подивiться, як ми до нього ставимося. Про це можуть свiдчити кiлькiсть збудованих лiкарень та не просто лiкарень, а цiлих комплексiв. Люди постiйно лiкуються, п'ють жменями рiзнi лiкарськi препарати i не стають здоровими. Кiлькiсть хворих невпинно зростае. Чим бiльше ми лiкуемось, тим бiльше ми хворiемо! Постiйне застосування хiмiчних препаратiв призводить до втрати органами здатностi iх синтезувати. Незасвоюванiсть, а не дефiцит, е результатом нестачi в органiзмi мiкро та макро елементiв. Нерiдко надмiрне вживання бiодобавок, ферментiв, вiтамiнiв i мiкро – макро елементiв призводить в майбутньому до бiльш складного порушення цiлiсностi органiзму i до подальших генетичних порушень, незважаючи на те, шо початковий терапевтичний ефект був позитивним. Дисбактерiоз – результат безконтрольного застосування антибiотикiв та дезрозчинiв (у тому числi iонiв срiбла). Люди навчилися будувати лiтаки та пароплави, користуються комп'ютерами та iншими електронними приладами, лiтають у космос, а що вiдбуваеться у власному органiзмi – дрiмучий лiс. І вiд цього незнання повнiстю довiряють свое здоров'я лiкарям. А медицина в наш час дуже диференцiйована, це по-перше, а по-друге, людський органiзм настiльки складний, що досi ще самiй медицинi дуже багато незрозумiло в його роботi. З цього випливае, що людський органiзм найскладнiший вид матерii, iснуючий на нашiй планетi. Очевидне, фiзичне тiло – це лише верхiвка айсберга. Помилка медицини у тому, що вона лiкуе симптоми, а не причини. Мене часто запитують, чим унiкальна методика вирiшення проблем зi здоров'ям, що практикуеться в нашому центрi. Якщо вiдповiсти двома словами, ця методика унiкальна тим, що вона дае можливiсть органiзму самому знайти причину нездужання i усунути ii. Пропонований метод – це щось нове в процесi оздоровлення та лiкування, i як все нове що виходить за рамки звичного сприйняття, викликае недовiру та багато питань. Тому ми, у цiй брошурi, постараемося бiльш докладно роз'яснити механiзм роботи цього методу, розглянемо деякi теоретичнi питання, що стосуються роботи органiзму як бiологiчноi системи та на завершення дамо практичнi рекомендацii щодо використання методу, що розглядаеться. Хочу вiдразу ж попередити, що цей метод заснований на суто наукових дослiдженнях у галузi фiзики, хiмii та бiологii. Як ми вже сказали вище, людина – це найскладнiший вид матерii. Людський органiзм складаеться з енергетичноi та клiтинноi форм матерii плюс iндивiдуальну свiдомiсть. Зрозумiло, що для нормального функцiонування всiеi цiеi системи потрiбно багаторiвневе iнформацiйно – програмне забезпечення, назвемо його програмою життедiяльностi. Це властиво всiм живим органiзмам, але на вiдмiну вiд тваринного свiту, в людини iснуе ще й програма iндивiдуальноi свiдомостi. Ось чому порушення програми життедiяльностi людини в чомусь подiбнi до порушень програм життедiяльностi тваринного та рослинного свiту, проте мають бiльш розширений спектр цих порушень.
Секцiя 2. Роль iнформацii у виникненнi матерiального свiту. Найважче для матерiальноi людини – це уявити СВІТ нематерiальноi iнформацii, простiр, якого немае у фiзичному розумiннi. Свiт нематерiальноi iнформацii та iнформацiйних програм можна розглядати як щось, що мiстить iнформацiю, що визначае фiзико-хiмiчнi властивостi у матерiальному свiтi. Іншими словами, це банк iнформацii, створений розумом «ТВОРЦЯ». Пiд визначенням «Творець» ми можемо розумiти розумну, самоусвiдомлюючу iнформацiйну систему з функцiею творення та управлiння процесами у спецiально створенiй матерii простору. Весь розвиток матерii проводиться за заздалегiдь розробленою програмою, проте iй властиво внутрiшньовидове самокоригування в допустимих межах. Це ми називаемо Еволюцiею. На жаль ми, люди, звикли довiряти лише нашим органам почуттiв (побачити, почути, помацати…) та мислити кiнцевими та вагомими категорiями. Ймовiрно, тому ми не можемо уявити СВІТ нематерiальноi iнформацii. Але на жаль, нашi органи чуття працюють у певному дiапазонi i дуже недосконалi; тому всупереч нашим чуттевим уявленням доводиться визнати верховенство нематерiальноi iнформацii (програми) у технологii створення матерiального свiту. Виявiть розсудливiсть i поставте собi запитання: як без програми та мети все у Всесвiтi, в тому числi i на Землi, в тому числi i людина створювалася? Уявiть собi на хвилинку, що вам треба сконструювати найпростiше, наприклад, стiлець. Для цього вам необхiдно спочатку зробити креслення, визначити розмiри, пiдiбрати матерiал i так далi, а потiм отримати готовий вирiб. А тут такий складний вирiб, як Матерiальний Свiт. І щоб усе це вiдбулося без певноi програми? Я думаю, що ви зi мною погодитеся, що це просто неможливо. Таким чином доводиться визнати, що матерiя, зокрема людський органiзм е iнформацiйний продукт, i працюе за певною програмою. А тепер визначимося, що ми розумiемо пiд iнформацiею. Якщо звернутися до Бiблii, то там ясно сказано, що пiд час створення матерiального свiту спочатку було «Слово». Пiд «Словом» тут розумiеться iнформацiйна програма побудови матерii Всесвiту, вiд матерii простору до людини. Ця програма задае матерii всi ii властивостi та архiтектурно-геометричнi каркаси (малюнки) побудови, починаючи вiд елементарних частинок, атомiв, молекул, складних клiтинних органел, клiтин, органiв, систем та органiзму в цiлому. У цiй програмi закладено фiзико-хiмiчнi та бiологiчнi властивостi, за якими працюють усi форми матерii. Створено електромагнiтнi та гравiтацiйнi поля. Слiд додати, що Інформацiя, що використовувалася у побудовi матерiального всесвiту, не зникае – вона е вiчною. Вона е у будь-якiй точцi простору i ii можна зчитувати, записувати на будь-якi носii, зберiгати для ii подальшого використання, передавати за адресою на будь-якi вiдстанi. Передача iнформацii у матерiальному середовищi вiдбуваеться миттево. Форми iснування матерii: хвильова i корпускулярна. Швидкiсть перемiщення електромагнiтних хвиль та полiв у навколишньому просторi – це швидкiсть матерiалiзацii матерiею простору iнформацii. Атомарно-молекулярна форма матерii беззаперечно реагуе на iнформацiю, що змiнюе частоту пульсацii польовоi структури, що створюе електронну оболонку в атомi. Реагують на iнформацiю щодо збiльшення амплiтуди та частоти пульсацii польовi структури, що створюють рiзнi типи хiмiчних зв'язкiв у молекулах. Інформацiя створення будь-якоi форми i виду матерii впливае на ЇЇ фiзико-хiмiчнi, геометричнi та iншi параметри та властивостi. За певних умов можлива тимчасова замiна деяких фiзико-хiмiчних властивостей у матерii, побудованiй за iншою iнформацiйною програмою. Інформацiя, що штучно вноситься в будь-яку форму матерii для змiни ii фiзико-хiмiчних, бiологiчних та iнших властивостей i якостей, характеризуеться ступенем стабiльностi i залежить вiд безлiчi факторiв. Іншими словами: використовуючи вихiдну iнформацiю про властивостi зразка (еталона) можна домогтися формування таких властивостей у нового об'екта. При створеннi матерii простору використовувалися певнi закони, такi як: Бiполярнiсть, Дуалiзм (Єднiсть i боротьба протилежностей), Подiбнiсть та Триеднiсть. Тривалiсть стабiльного iснування будь-якоi форми матерii у просторi пiдпорядкована цим законам i особливо закону триедностi. В основi закону бiполярностi покладена рiвновага двох протилежностей (полярностей). Постiйне прагнення полярностей до рiвноваги е метою iхнього протистояння та боротьби. Досягнення рiвноваги означае перемiщення процесу на наступний бiльш високий рiвень, при цьому попередня бiполярна конструкцiя входить як складова частина в наступну, бiльш високого рiвня. Як вiдомо, свiт складаеться з протилежностей, бiльше того, протилежностi е основою всього. З цього випливае, що бiполярнiсть складаеться з трьох частин – двох протистоячих i нейтральноi, яка е найчастiше основою бiполярностi. Наприклад, електрони та протони атома, в яких нейтрони разом з протонами складають масу ядра; рослини та тварини при нейтральнiй частинi – навколишньому середовищi; травоiднi та хижаки нейтральна частина – навколишне середовище. Деякi вiдомi нам з дитинства бiполярнi спiввiдношення, наприклад, «сон – неспання», «день – нiч», «зима – лiто» мають особливiстю неможливiсть досягти рiвноваги, оскiльки змiнюють один одного. Можливий перекiс в одну зi сторiн це називаеться дисбалансом, або порушенням рiвноваги. Зазначимо також, що сама рiвновага не е перемогою якоiсь однiеi частини, i вiдповiдно – утиск iншоi – це процес врiвноважування, а не спокою (наприклад, взаемодiя електронiв i протонiв в атомi). Практичне значення цього закону для людства в тому, що вiн дозволяе керувати процесами розвитку та самозбереження людського органiзму. Наступний закон – Дуалiзм (ду – два) визнае двi субстанцii: матерiю i душу (свiдомiсть) i виходить iз визнання рiвноправностi та незводностi один до одного цих двох основних засад унiверсуму – матерiального та духовного, фiзичного та психiчного, тiла та душi. Свiдомiсть – стан психiчного життя органiзму, що виражаеться в суб'ективному переживаннi подiй зовнiшнього свiту та фiзiологiчних процесiв внутрiшнього органiзму та реакцii у вiдповiдь на цi подii. У структуру свiдомостi входять усi пiзнавальнi процеси – вiдчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уяву, з допомогою яких людина безперервно поповнюе своi знання. Поняття дуалiзму стверджуе рiвноправнiсть будь-яких протилежних початкiв: наприклад, так говорять про дуалiзм добра i зла. До цього можна додати, що дуалiзм означае спiвiснування двох рiзних, незведених до едностi станiв, принципiв, образiв думок, свiтоглядiв, волевимкнень, проте необхiдно розглядати дух i матерiю як атрибути единоi субстанцii (принцип “встановленоi гармонii”). Закон подiбностi. За законом подiбностi йшло творiння матерii. Що це означае? Це означае наявнiсть iнформацiйного зв'язку мiж усiма елементами матерii. Виходячи, iз закону подiбностi будь-яка матерiя, що мае однаковий хiмiчний склад, наприклад: атоми водню (незалежно, де вони знаходяться у всесвiтi), монети, виготовленi зi сплаву однiеi партii – iнформацiйно пов'язанi у просторi. Цей закон використовувався у творiннi для дублювання матерii. У нашiй практицi вiн дозволяе використовувати як якийсь приймально-передавальний пристрiй, наприклад монети. Вiзьмемо будь-яку монету, зразка 2000 року та помiстимо ii у спецiальний пристрiй, пiдключений до iнформацiйного банку. Тепер будь-яка монета зразка 2000 року, прикрiплена до тiла, створить у мiсцi контакту з тiлом слабке електромагнiтне поле i через нього з'еднае iнформацiйно – польову структуру людини з полем iнформацiйного банку. Буде автоматично запущено процес самозцiлення. Окисно-вiдновнi процеси, що протiкають мiж металом монети та тканиною людини, посилюють процеси надходження необхiдноi iнформацii в органiзм людини. Цей закон iнформацiйного зв'язку подiбноi матерii у просторi використовувався ще й у давнину. Люди, не розумiючи сутi процесiв, назвали це металотерапiею i як цiлющий елемент використовували старовиннi мiднi монети. Закон Триедностi зрозумiло вiдображений у вiдомiй картинi Андрiя Рубльова "Свята Трiйця" – "Батько", "Син" та "Святий Дух". Тут "Сина" можна розглядати як будiвельний (виконавчий) початок, "Батька" – як керуючий початок (як потiк iнформацiйних ресурсiв), "Святий Дух" – як символ Любовi, що вiдображае знову ж таки оптимум мiж потоками iнформацiйних та речових ресурсiв. Його також можна розглядати у трьох енергетичних субстанцiях, що знаходяться на рiзних етапах своеi еволюцii: у матерii, енергетичних полях та рiзних видах випромiнювань. Таким чином, перед нами добре збалансована i взаемопов'язана iерархiчна система енергетичних полiв – вiд величезноi кiлькостi дуже маленьких i дуже динамiчних полiв матерii до одного найбiльшого, що поеднуе всi енергетичнi поля людини. Для того щоб система розвивалася i при цьому не руйнувалася, необхiдно гармонiйний та збалансований ii розвиток у всiх енергетичних формах. Це включае гармонiйний прогрес фiзичного, iнтелектуального i духовного розвитку. Тобто на одному рiвнi з iнтелектуальним та духовним розвитком стоiть фiзична та iхня спiльна гармонiйна взаемодiя. Оскiльки в природi все нероздiльно, у тому числi речовi та iнформацiйнi ресурси, то певною мiрою закони збереження енергii поширюються i на iнформацiйнi ресурси. Вони не виникають i не зникають, а лише видозмiнюються. Сила, маса та дух людини, це цiлком зрозумiлi та вiдчутнi природнi фактори самоi людини. Як зазначалося вище формами iснування матерii е енергiя, польова (хвильова) форма, атомарно-молекулярна i клiтинна структура. Основнi форми матерii пов'язанi мiж собою перехiдними формами. Кожна наступна форма матерii базуеться на попереднiх формах матерii та мае iх у своему складi. Людина, як форма iснування матерii, мае: клiтинну, атомарну, польову та енергетичну форми матерii. Це приймаеться академiчною наукою як еволюцiйний розвиток матерii, представлений досить правдоподiбно. Але випадковiсть у виникненнi матерii та ii непрограмований, випадковий розвиток i неприйняття того факту, що будь-яка форма матерi базуеться на попереднiх формах i мае iх у своему складi е неправдоподiбним фактом, який стверджуеться деякими вченими. Основою створення матерii послужила ii перша форма – енергiя. Матерiя простору матерiалiзуе (виявляе) iнформацiю, що виходить (що iндукуеться) з «0»-простору. Процес створення польовоi форми матерii при отриманнi iнформацii з «0» простору названий процесом iндукцii. Створенi в матерii простору фiзичнi об'екти, якi складаються з елементарних частинок, атомiв, молекул i клiтин – самi стають для матерii простору стабiльним джерелом рiзноманiтноi iнформацii (самоiндукування). Створюються двi польовi структури, iндукована i самоiндукована. Якщо частотно-геометричнi параметри цих польових структур збiгаються, утворюеться канал зв'язку мiж «0» простором i фiзичним об'ектом. Цим каналом в об'ект йде: а) iнформацiя – визначальна його взаемовiдносини з навколишньою матерiею, б) програма – керуюча роботою клiтини, тканин, органiв, систем та всього органiзму, його фiзико – хiмiчнi, бiологiчнi та iншi властивостi. Також цей канал служить для зворотного зв'язка. Це встановлюе вiдповiднiсть мiж iнформацiйним банком «ТВОРЦЯ» та iндивiдуальною свiдомiстю фiзичного об'екта. Польова форма матерii, що iндукуеться, створюе архiтектурний каркас майбутньоi корпускулярноi форми. Через цей польовий каркас надходить iнформацiя, що задае параметри, що характеризують об'ект. Індукована форма матерii: це слабкий енергетичний прояв iнформацii (слова) у просторi. Самоiндукована польова форма матерii створюеться матерiею простору на пiдставi iнформацii корпускулярноi форми. На вiдмiну вiд iндукованоi вона мае потужнiснi характеристики, що залежать вiд параметрiв об'екта який ii створюе. Можна говорити про три види цiеi форми матерii: електричноi, магнiтноi та гравiтацiйноi. Створення органiчноi матерii проводилося у питнiй водi. Вода була створена спецiально, як програмований iнкубатор i тому мае широкий i унiверсальний спектр фiзико-хiмiчних та iнформацiйних можливостей. Вода використовувалася як робочий iнструмент створення органiчного об'екта: молекул, вiрусiв, клiтин, тканин та органiзму загалом i як його наповнювач. Будь-який бiлково-клiтинний органiзм при зневодненнi гине. У водi, як приймач, зберiгач i передавач iнформацii використовуеться польова структура водневого зв'язку. Польова структура, що ii створюе бiльш мобiльна, пластична i чутлива при впливi на неi iнформацiею. Все це були заздалегiдь запрограмованi параметри для подальшого використання польовоi структури водневого зв'язку як польовий приймач i передавач iнформацiйних програм життедiяльностi в клiтиннiй формi матерii. Вода з «0» простору отримувала польовi структури (архiтектурнi каркаси молекул) складних органiчних сполук. Польова структура водневих зв'язкiв мiж молекулами води, пiд впливом цiеi польовоi iнформацii, створювала потужнiшi просторовi каркаси – якими йшло будiвництво органiчних молекул. Вода також використовуеться для очищення навколишньоi матерii вiд наносноi (смiттевоi) iнформацii. Вода як губка вбирае нестабiльну iнформацiю i цим очищае навколишню матерiю вiд наведеноi iнформацii. Всi цi властивостi використовуються людьми у виглядi запису у водi певних iнформацiйних програм: змов, гомеопатii, хрещення. Вся iнформацiйна програма життедiяльностi людини, яка передана вiд предкiв, ii коригування, що вiдбуваеться у процесi життедiяльностi людини, надходить, записуеться i передаеться далi, через польову структуру водневого зв'язку ДНК клiтини. Молекула ДНК – це приймально-передавальний i записуючий пристрiй, налаштований на певний сигнал. Навiть невелика дiлянка молекули ДНК, помiщена в пробiрку з водою, буде служити приймально-передавальним пристроем для отримання та подальшого використання iнформацiйних даних про органiзм, у клiтинi якого вiн знаходився. Через молекулу ДНК клiтини отримують iнформацiю, за якою в ядрi клiтини виробляються молекули РНК рiзноманiтних типiв. РНК – це письмовий наказ для виробництва клiтиною рiзноманiтноi хiмiчноi продукцii. Виникнення вiрусiв – це фiзичне закрiплення на внутрiшньоклiтинному рiвнi порушення закону «триедностi» iндивiдуальною свiдомiстю людини. Це порушення бiполярностi алгоритма програми свiдомостi характеризуеться величиною амплiтуди цього порушення. Розглянемо найпримiтивнiший приклад на двох поняттях, що характеризують «абсолютне» добро i «абсолютне» зло. Амплiтуда бiполярностi, максимальна у взаемодii з навколишньою матерiею, спонукае програму iндивiдуальноi свiдомостi проводити до спотворення поля, що iндукуеться, що передае керуючу програму першiй цеглинi побудови тiла – клiтинi. Молекула РНК створюеться в ядрi клiтини за програмою iснуючоi молекули ДНК. РНК – це матерiальний наказ, який задае клiтинi програму виробництва рiзноманiтних органiчних речовин. Спотворена (порушена) програма виробництва молекул РНК призводить до виробництва вiрусiв, якi е результатом порушення бiполярностi iндивiдуальноi свiдомостi людини. При зародженнi новоi людини вiдбуваеться програмне формування алгоритму програми свiдомостi. За наявностi у батькiв великоi амплiтуди дисбалансу бiполярностi свiдомостi, у дiтей навiть у першi мiсяцi життя можливе включення онкологiчноi програми. Виходячи з цього, вiрус е фiзичним закрiпленням порушення закону «триедностi» у тiлi на внутрiшньоядерному рiвнi. У створеннi людського тiла беруть участь понад 200 типiв клiтин. І кожна клiтина при отриманнi спотвореноi програми може виробляти рiзнi типи змiнених молекул РНК – вiруси. Вiруси рiзних типiв при змiшуваннi створюють найрiзноманiтнiшi програми пошкодження керуючих програм життедiяльностi клiтин, тканин, органiв, систем та всього органiзму. Технологiчнi прийоми щодо придушення вiрусiв та створення умов припинення iх вiдтворення заснованi на використаннi iнформацiйних технологiй або змiнi алгоритму iндивiдуальноi свiдомостi. Клiтинна форма матерii е первинним каркасом польовоi форми матерii. Цей каркас iндукуеться матерiею на пiдставi iнформацiйного креслення будови клiтини, що надходить з «0» простору. Всi процеси життедiяльностi клiтини здiйснюються за цiею програмою. Ця програма знаходиться у полi iндукцii каркасу клiтини, яке посилюеться потужнiшим електромагнiтним полем самоiндукцii, тому ми спостерiгаемо програмно-упорядкованi процеси перемiщення органiчних молекул в обсязi клiтини. У всiх процесах активну участь беруть молекули води. Згортання бiлкiв у вториннi, третиннi та четвертиннi структури не вiдбуваеться мимовiльно, воно вiдбуваеться за заданою програмою та з використанням як iнструмента молекул води. У клiтинах ядро i великi органели мають додатково своi польовi каркаси, в якi й надходить керуюча програма. У разi порушення роботи клiтини вона не знищуеться, а лише капсулюеться для збереження обсягу фiзичного тiла. Сучасна бiохiмiя дае нам знання практично з усiх бiохiмiчних процесiв, що вiдбуваються в клiтинах, проте вона не дае вiдповiдi на питання, чому це вiдбуваеться i що робить клiтину живою – самовiдтворюючою. Наша вiдповiдь проста – iнформацiйна програма. Мiльярди рокiв, через рослинний i тваринний свiт, йшло вiдпрацювання найскладнiших програм з управлiння клiтинами, тканинами, органами, системами та органiзмом в цiлому. Умовно цi програми можна роздiлити на сiм рiвнiв польових архiтектурних конструкцiй. Спочатку вiдпрацьовувалася програма створення молекули ДНК, у складi якоi знаходився певний хромосомний набiр з бiлками маркерами, що визначае програму розвитку органiзму. Потiм створювалися органели, зокрема i ядро клiтини, клiтини, тканини, системи, органи, i весь органiзм, тобто його тiло. Найбiльш захищеним, але й менш доступним до коригуючого втручання, е канал надходження iнформацii через ядра атомiв водню, що входять до молекул ДНК i беруть участь в утвореннi поля водневих зв'язкiв, створюючи своерiдний i досить складний польовий джгут. Найбiльш незахищеним е польова структура тiла. Навiть невеликi електромагнiтнi коливання можуть порушити програму роботи органiв та систем. Важливим атрибутом у життедiяльностi органiзму е програма, що управляе iндивiдуальною свiдомiстю людини. Індивiдуальна свiдомiсть – це стандартна бiполярна програма, що працюе за iндивiдуальним алгоритмом. Розум – це його складова частина. Мозок – матерiальна оперативна система вiзуалiзацii та самоусвiдомлення. Через Розум виконуеться здатнiсть цiеi програми до аналiтичного мислення, а Мозок е матерiальною оперативною системою вiзуалiзацii, мiсцем тимчасовоi пам'ятi. За цiею програмою, в електромагнiтному полi, що створюеться нейронними клiтинами мозку, вiзуалiзуються (проявляються, декодуються) будь-якi зовнiшнi та внутрiшнi впливи (роздратування), що уловлюються рецепторами фiзичного тiла, нервовими клiтинами шкiри, тканин, органiв i систем, клiтинами зору, слуху, нюху, смаку. Програма iндивiдуальноi свiдомостi вiдповiдальна за емоцiйнi характеристики психiки людини, за створення певного типу нервовоi системи, за розвиток та використання фiзичного тiла та за генетичнi порушення цiлiсностi органiзму. Продукцiя iндивiдуальноi свiдомостi людини е думки та емоцii, а також виконання усвiдомлених та неусвiдомлених дiянь. Про вплив свiдомостi на цiлiснiсть органiзму багато розповiдаеться в китайськiй та iндiйськiй медицинi. Індивiдуальна свiдомiсть людини багатогранна. При зародженнi новоi людини в його програмi iндивiдуальноi свiдомостi iснуе алгоритм, за яким вона буде працювати. Алгоритм роботи програми iндивiдуальноi свiдомостi визначае можливiсть виникнення спадкових порушень у цiлiсностi роботи органiзму. Отже, алгоритм роботи програми iндивiдуальноi свiдомостi людини впливае на цiлiснiсть програми життедiяльностi, що передаеться з «0» простору. Так, на практицi, застосовуеться до людини закон триедностi. Не усуненi, у процесi життедiяльностi, порушення бiполярностi iндивiдуальноi свiдомостi передаються у спадок в наступнi поколiння. Не усуненi порушення у наступних поколiннях, з рiвня органiв та тканин, переходять до рiвня клiтин, органел i, нарештi, до рiвня молекули ДНК. У всьому рослинному та тваринному свiтi, з метою покращення породи можливе всерединi стадне, спорiднене розмноження. Людинi це заборонено, спорiднене «кровосмiшання» не дае можливостi природноi змiни, розвитку та перебудови iндивiдуальноi свiдомостi у майбутньому потомствi. Спорiднене «кровозмiшання» може призвести до рiзкого посилення спадкових ушкоджень тканин i клiтин аж до виродження роду.
Секцiя 3. Потенцiйнi можливостi органiзму самовiдновлюватися. З вище сказаного випливае, що вся життедiяльнiсть людства та людського органiзму окремо пiдпорядковуеться iнформацiйним законам розвитку матерii. А значить i всi бiохiмiчнi процеси, що вiдбуваються в органiзмi, пiдпорядкованi та розвиваються за певними енерго-iнформацiйними програмами. Рiзнi вiдхилення у роботi цих програм призводять до порушення бiо-хiмiчного балансу, i це ми називаемо хворобами. Можна ще раз пiдтвердити, що хвороб немае, а е порушення в роботi iнформацiйних програм, що керують бiохiмiчними процесами в органiзмi. Якщо, внаслiдок будь-яких порушень, побiчну (негативну) iнформацiю неможливо прибрати з органiзму, то результатом цього е рiзноманiтнi порушення у фiзичному тiлi, вiд головного болю та пiдвищення тиску, до найважчих уражень систем та органiв. Основою принципу самозцiлення е закон про цiлiснiсть системи. Отже, будь-яка негативна iнформацiя, що викликае порушення роботи програми життедiяльностi, нестабiльна i може бути прибрана з органiзму. Слiд також повторити, що людина – це досконале створення на нашiй планетi. Однак залежно вiд способу життя, харчування та надмiрного захоплення медикаментами люди часто стають здобиччю рiзних хвороб. Виникнення цих порушень може бути найрiзноманiтнiшим: вiд порушення алгоритму iндивiдуальноi свiдомостi, вiрусного зараження до харчового отруення, або промислово-хiмiчноi iнтоксикацii. Людина – це бiльше, нiж просто фiзичне тiло плюс мозок. Класична медицина, як правило, лiкуе лише симптоми та iндивiдуальнi органи, не враховуючи, що людський органiзм е цiлiсною системою. У цiй складнiй, взаемозалежнiй системi симбiозу форм матерii та iнформацiйних програм життедiяльностi лiкування окремого органу не повинно бути метою. Ранiше ми вже вiдзначили, що захворювання того чи iншого органу е лише наслiдком порушення цiлiсностi керуючоi програми життедiяльностi всього органiзму, всiх його систем. Звiдси можна дiйти невтiшного висновку, що перед лiкуванням фiзичного тiла, насамперед потрiбно привести у норму iнформацiйну програму, управляючу роботою органiзму. Залежно вiд рiвня порушення керуючоi програми, i залежить термiни лiкування. У Центрi Оздоровлення Людини використовуеться методологiя, яка враховуе цю особливiсть та зосереджуе увагу на потенцiйних можливостях людського органiзму самовiдновлюватись при отриманнi ним коректуючоi iнформацii. Грунтуючись на цьому становищi, ми не лiкуемо в тому сенсi, що розумiеться в традицiйнiй медицинi та традицiйному мисленнi. Ми просто допомагаемо органiзму вiдновлювати цi керуючi програми. Оскiльки цi програми е Енерго-iнформацiйнi програми, то й вiдновлення (вилiкування), i методи впливу теж будуть на енерго-iнформацiйному рiвнi. Вiдбуваеться природний процес регуляцii роботи органiзму, отже немае побiчних ефектiв, викликаних застосуванням хiмiчних препаратiв. Ми кажемо, що неважливо, на що хворий органiзм, тому що всi нездужання – це просто порушення регулюючоi програми. Тому ми говоримо, що цей метод унiверсальний i застосовуеться для людей рiзного вiку, включаючи дiтей. З часом, ускладнення матерiального об'екта, програма iндивiдуальноi свiдомостi отримуе бiльше незалежностi для управлiнням фiзичним тiлом i цим впливае на його цiлiснiсть. Людина може змiнити алгоритм роботи своеi iндивiдуальноi свiдомостi i навiть позбутися спадкових захворювань. Проте слiд зазначити, що у процесi самозцiлення вiдбуваеться перебудова у тканинах органiзму, що призводить до дискомфорту. Можуть виникати запальнi процеси, що означають, що вiдбуваеться перебудова органiзму. Будь-якi порушення стандартноi керуючоi програми життедiяльностi супроводжуються виробленням клiтинами молекул РНК зi спотвореною програмою, а потiм це порушення переходить на стадiю фiзичного закрiплення. Імунна система самозбереження органiзму видiляе спецiальнi клiтини, що блокують негативну програму, вiдбуваеться так зване капсулювання. Пiсля проведення процесу капсулювання клiтин автоматично здiйснюеться перерозподiл «обов'язкiв» мiж органами вiдповiдно до iх взаемозамiнностi. А це призводить до перевантажень у iхнiй роботi. Чим бiльше в органiзмi вiдхилень вiд заданоi стандартноi програми розвитку, тим бiльше клiтин капсулюеться в органах. Якщо ця вiдмiннiсть досягае бiльше 50%, а отже, i бiльше 50% клiтин буде виведено iз системи життезабезпечення. В цьому разi включаеться програма його лiквiдацii, наприклад, онкологiчне захворювання. Слiд зазначити, що загалом процес самовiдновлення (оздоровлення) протiкае набагато складнiше, нiж здаеться на перший погляд i потребуе тривалого часу. Не слiд забувати, що в процесi самозцiлення вiдбуваеться перебудова в тканинах органiзму, крiм того матерiя мае iнерцiйнiсть, i миттева замiна iнформацiйних програм не призводить до миттевого лiкування. А якщо ще порушено геометрiю розташування органiв i систем, то цей процес може затягнутися. Перебудова у тканинах органiзму призводить до дискомфорту. Можуть виникнути запальнi процеси, оскiльки йде ламання органiзму. Інформацiйний вплив, особливо у перiод ремiсii хронiчного захворювання чи патологiчного процесу, може спричинити загострення. Якщо загострення вiдбулося, не слiд хвилюватися та припиняти iнформацiйний вплив, “хвороба виходить назовнi, необхiдно продовжити роботу до ii зняття чи суттевого зменшення. Ми живемо в свiтi, що постiйно змiнюеться. День мiняеться нiчью, холод – спекою, зливи – посухою. Змiнюються погода та клiмат, умови життя та працi, фiзичнi та психiчнi навантаження, нас безперервно атакуе велика кiлькiсть мiкроорганiзмiв. Природно захиснi функцii органiзму намагаються чинити опiр цим стресовим впливам, але iнодi виникае збiй i органiзм починае хворiти. Іншими словами, висловлюючи це в енерго-iнформацiйних категорiях, можна сказати, що органiзм зазнае впливу негативноi iнформацii, що порушуе стандартну програму керування його життедiяльнiстю. А це означае, що будь-яке оздоровлення полягае в тому, щоб усунути негативну iнформацiю з органiзму та вiдновити керуючу програму. Постiйне застосування хiмiчних препаратiв призводить до втрати органами здатностi iх синтезувати. Незасвоюванiсть, а не дефiцит, е результатом нестачi в органiзмi мiкро та макро елементiв. Нерiдко, вживання бiодобавок призводить в майбутньому до бiльш складного порушення цiлiсностi органiзму i до подальших генетичних порушень, хоча, початковий, терапевтичний ефект бувае позитивним. Дисбактерiоз – результат безконтрольного застосування антибiотикiв та iнших хiмiчних препаратiв. Виходячи з цього можна зробити висновок, що всi вiдхилення в роботi органiв i систем – результат порушення iнформацiйноi програми життедiяльностi. Чим бiльше ми лiкуемося, тим бiльше ми хворiемо! Вiдновлення функцiональних здiбностей всiх клiтин органiзму призводить до самозцiлення органiзму.
Секцiя 4. Технологiчнi схеми та обладнання. Для вiдновлення програм, що управляють бiологiчними процесами в органiзмi, використовуються технологiчнi схеми та обладнання, розроблене в лабораторii професора Луцевича О.М. Це Гармонiзатори, якi е iнформацiйними банками стандартних програм. Стандартнi програми (iнформацiя) за спецiальною методикою записуються в кристалiчнi грати мiнералiв. Для передачi iнформацii використовуеться магнiтне поле. Для посилення передавального ефекту використовуються правильнi геометричнi фiгури. Правильнi геометричнi фiгури створюють рiвномiрне магнiтне поле у структурi матерii простору. У нашому центрi використовують пiрамiду. До пiрамiди пiдключаеться прилад iз набором стандартних програм. Можливостi розробленого та виготовленого обладнання дозволяють реалiзувати процеси запуску системи iнформацiйного самозцiлення. Результати iнформацiйного впливу можна вiдстежити та проконтролювати, застосовуючи комп'ютерну електропунктурну дiагностику та iнше, спецiально створене, чутливе до мiкрострумiв обладнання. Результатом процесу е позитивнi змiни у гомеостазi органiзму. Все це пiдтверджуеться бiохiмiчними аналiзами та рентгенiвськими знiмками. Технологiчна схема самовiдновлення здоров'я включае: iнформацiйний модуль – блок пам'ятi, який складаеться з набору кристалiв, в яких записана iнформацiя для самозцiлення людини; енергоджерела для створення магнiтних полiв для перенесення iнформацii; концентратори полiв.
