скачать книгу бесплатно
І насипають байдаки.
Горить Скутар, стиха робота,
І хлопцi сходяться, зiйшлись,
Люльки з пожару закурили,
На байдаки – та й потягли,
Рвучи червонi гори-хвилi.
Пливуть собi, нiби з дому,
Так, буцiм гуляють,
Та, звичайне запорожцi,
Пливучи спiвають:
«Наш отаман Гамалiя,
Отаман завзятий,
Забрав хлопцiв та й поiхав
По морю гуляти,
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецькоi неволi
Братiв визволяти.
Ой приiхав Гамалiя
Аж у ту Скутару,
Сидять брати-запорожцi,
Дожидають кари.
Ой як крикнув Гамалiя:
«Брати, будем жити,
Будем жити, вино пити,
Яничара бити,
А куренi килимами,
Оксамитом крити!»
Вилiтали запорожцi
На лан жито жати,
Жито жали, в копи клали,
Гуртом заспiвали:
«Слава тобi, Гамалiе,
На весь свiт великий,
На весь свiт великий,
На всю Украiну,
Що не дав ти товариству
Згинуть на чужинi!»
Пливуть спiваючи; пливе
Позад завзятий Гамалiя:
Орел орлят мов стереже.
Із Дарданелiв вiтер вiе,
А не женеться Вiзантiя:
Вона боiться, щоб Чернець
Не засвiтив Галату знову
Або гетьман Іван Пiдкова
